17.09.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/281/25
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Стефанів Т. В., секретар судового засідання Матенчук О. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу
за позовом заступника керівника Івано-Франківської окружної прокуратури
в інтересах держави в особі Богородчанської селищної ради Івано-Франківської області
до відповідача Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс»
про стягнення шкоди заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в сумі 132 725 грн 03 к.,
за участю:
прокурора Криклій Л. В.,
представника відповідача Василечко А. В.,
ухвалив таке рішення.
Під час судового розгляду справи здійснювалося фіксування судових засідань за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
У судовому засіданні 17.09.2025 суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору.
Заступник керівника Івано-Франківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Богородчанської селищної ради Івано-Франківської області звернувся до суду з позовом до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» про стягнення шкоди заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в сумі 132 725 грн 03 коп.
Щодо представництва прокуратурою інтересів держави.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Частиною 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах.
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").
Системне тлумачення положень ст. 53 ГПК України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках:
1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах;
2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (висновок викладений у постановах Верховного Суду від 31.10.2019 у справі № 923/35/19, від 23.07.2020 у справі № 925/383/18).
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, суд не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною 7 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Відтак, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (аналогічні висновки викладено у п. 38 - 40, 42, 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).
Отже, прокурор, звертаючись до суду в інтересах держави, має визначити компетентний орган та довести, у чому полягає невжиття компетентним органом заходів для захисту порушених прав, які підлягають захисту у спосіб, який обрав прокурор, і зокрема, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
Подання заступником керівника Івано-Франківської окружної прокуратури позовної заяви обумовлено необхідністю відновлення та захисту порушених інтересів держави, які полягають у неухильному дотриманні природоохоронного законодавства України та пред'являється в інтересах держави в особі Богородчанської селищної ради Івано-Франківської області, яка є органом уповноваженим державою здійснювати функції у відповідних спірних правовідносинах.
Так, Івано-Франківською окружною прокуратурою листом №51/1-498ВИХ-25 від 19.02.2025 повідомлено Богородчанську селищну раду про встановлення факту незаконної рубки деревини в адміністративних межах селищної ради із зазначенням розміру завданої шкоди та необхідністю вжиття відповідних заходів реагування, а також поставлено питання про надання інформації з приводу вжитих заходів щодо стягнення існуючої шкоди заподіяної порушенням природоохоронного законодавства.
У відповідь на вказаний лист Богородчанська селищна рада повідомила окружну прокуратуру, що вони проінформовані про порушення вимог природоохоронного законодавства, що завдало шкоди охороні навколишнього природного середовища, внаслідок незаконної порубки лісу 19 дерев різних порід в адміністративних межах с. Горохолин Ліс Богородчанської селищної ради. Разом з тим, не заперечують щодо представництва Івано-Франківською окружною прокуратурою інтересів селищної ради в суді, з метою стягнення до бюджету селищної ради шкоди в розмірі 132 725 грн 03 коп. заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Факт не звернення до суду позивача з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що указаний орган не виконує свої повноваження щодо захисту інтересів держави.
Матеріалами справи також підтверджується, що прокуратура звернулася до Голови Богородчанської селищної ради із повідомленням від 11.03.2025 в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" про намір звернутися до суду із відповідним позовом.
Враховуючи вищезазначене та зважаючи на те, що позивач самостійно не звернувся до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та мав змогу захистити інтереси держави, що свідчить про неналежний захист позивачем законних інтересів держави, суд приходить до висновку про підтвердження прокурором підстав для представництва інтересів держави.
Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.
Ухвалою від 18.03.2025 суд постановив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначити підготовче засідання на 15.04.2025, встановити строки сторонам на подачу відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечення, пояснень.
15.05.2025 суд протокольною ухвалою продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та відклав підготовче судове засідання на 11.06.2025.
11.06.2025 суд протокольною ухвалою відклав підготовче засідання на 23.06.2025.
Ухвалою від 23.06.2025 суд:
- задоволив клопотання заступника керівника Івано-Франківської окружної прокуратури про заміну у справі первісного відповідача Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Осмолодське лісове господарство» на правонаступника - Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс»;
- в задоволенні клопотання представника відповідача Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Карпатський лісовий офіс" від про передачу справи до іншого суду у справі за позовом заступника керівника Івано-Франківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Богородчанської селищної ради Івано-Франківської області до відповідача Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Карпатський лісовий офіс" про стягнення шкоди заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в сумі 132 725 грн 03 коп. - відмовив;
- закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 23.07.2025
Судові засідання неодноразово відкладалися у зв'язку із клопотаннями сторін.
Суд належним чином повідомляв сторін про дату та час розгляду справи.
Явка в судове засідання прокурора та представника відповідача підтверджує наведений факт.
Позивач (Богородчанська селищна рада) просила розглядати справу без їх участі.
Стаття 42 ГПК України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони.
Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи викладене, суд вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення позивача належним чином про розгляд судової справи; беручи до уваги принципи змагальності та диспозитивності судового процесу, відсутність підстав для відкладення судового засідання, суд дійшов висновку про розгляд справи без участі позивача на підставі наявних у суду матеріалів.
Позиції сторін.
Мотивуючи заявлені позовні вимоги, позивач вказує на те, що внаслідок вчинення невідомими особами незаконнної рубки в кварталі 32, виділах 1, 2, 3 Богородчанського лісництва, що відноситься до ДП "Солотвинське лісове господарство", у загальній кількості 19 дерев заподіяно збитки навколишньому природному середовищу на загальну суму 132 725 грн 03 коп., а оскільки в ході досудового розслідування кримінального правопорушення, особу, яка здійснила незаконну порубку дерев не встановлено, то збитки завдані інтересам держави, мають бути відшкодовані постійним лісокористувачем - в особі ДП "Солотвинське лісове господарство" (на даний момент - правонаступник Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс»).
У відповіді на відзив прокурор зазначив, що організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів. Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення постійним лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній постійному лісокористувачу ділянці лісу.
У клопотанні від 23.05.2025 прокурор просить суд замінити у справі № 909/281/25 первісного відповідача Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Осмолодське лісове господарство» на правонаступника - Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс».
Щодо клопотання відповідача про передачу справи за підсудністю заперечила.
В судовому засіданні прокурор просив позов задовольнити у повному обсязі.
Представник позивача у заяві від 24.07.2025 зазначив, що підтримує позовні вимоги в повному обсязі, просив справу розглядати без його участі.
Відповідач у відзиві на позовну заяву просить:
- відмовити у задоволенні позову;
- посилається на те, що прокурором в обґрунтування позову не вказано, які саме обов'язки і норми чинного законодавства України у сфері ведення лісового господарства були порушені з боку відповідача, як і не було конкретизовано які саме дії відповідач повинен був вчинити відповідно до вимог ведення лісового господарства з метою забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок, однак їх не вчинив, доказів невчинення таких дій відповідачем до суду не надав;
- ДП «Солотвинське лісове господарство» та його посадові особи своєчасно і повному обсязі виконували всі завдання, які покладені на державне підприємство чинним законодавством. Протилежного прокуратурою, на якій як на стороні позивача лежить обов'язок довести протиправність поведінки відповідача, не доведено;
- невстановлення органом досудового розслідування осіб винних у незаконній рубці дерев не дає підстав вважати, що збитки завдані інтересам держави мають бути відшкодовані постійним лісокористувачем - ДП «Ліси України».
22.04.2025 відповідач подав клопотання про передачу справи до іншого суду.
У судовому засіданні представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Івано-Франківською окружною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №12021091120000012 від 03.04.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України за фактом незаконної порубки лісу невстановленими особами в кварталі 32 виділах 1, 2, 3 Богородчанського лісництва в адміністративних межах Богородчанської селищної ради, що відноситься до ДП «Солотвинське лісове господарство» (на даний час філії «Осмолодське лісове господарство» ДСГП «Ліси України») у загальній кількості 10 сироростучих дерев різних порід та 9 сухостійних дерев різних порід.
Відповідно до Акту огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства №1, проведеного за участю майстра лісу Богородчанського лісництва від 01.04.2021 виявлено незаконну рубку 10 сироростучих дерев , а саме: 4-х дерев породи осика діаметром (56х50) 53 см., (48х29) 38см., (46х31) 38 см., (34х29) 32см., 3 дерев породи дуб діаметром (28х27) 27 см., (48х45) 46 см., (26х26) 26 см. та 3 дерев породи бук діаметром (42х35) 38 см., (44х46) 45 см., (54х48) 50 см., загальною кубомасою 8,81 куб. м., що заподіяло шкоду у розмірі 89329,47 грн.
Актом огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства №2, проведеного за участю майстра лісу Богородчанського лісництва від 01.04.2021, встановлено незаконну рубку 9 сухостійних дерев, а саме: 2-х дерев породи осика діаметром (50х30) 40 см., (52х49) 50 см., 6-ти дерев породи дуб діаметром (48х47) 48 см., (35х22) 29 см, (29х35) 32 см., (25х27) 26 см., (34х33) 34 см., (39х43) 41 см. та 1-го дерева породи бук діаметром (24х33) 28 см., загальною кубомасою 6,85 куб. м., що заподіяло шкоду у розмірі 35659,58 грн.
Вказаний факт незаконної порубки 19 дерев різної породи та стану у кварталі 32, виділах 1, 2, 3 Богородчанського лісництва також зафіксований у протоколі огляду місця події від 07.05.2021, що проведений слідчим СВ відділення поліції №2 (смт. Богородчани) Івано-Франківського РУП ГУНП в області за участю майстра лісу Богородчанського лісництва ДП «Солотвинське лісове господарство» Рогіва В. М. та помічника лісничого Богородчанського лісництва ДП «Солотвинське лісове господарство» Дмитріва В. В.
Під час досудового розслідування кримінального провадження №12021091120000012 від 03.04.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи, що проведена Івано-Франківським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, складено висновок експерта №1196/21-28 від 13.07.2021 та встановлено розмір шкоди заподіяної внаслідок незаконної порубки 19 дерев різних порід та стану у кварталі 32 виділах 1, 2, 3 Богородчанського лісництва на території ДП «Солотвинське ЛГ» в сумі 132725,03 грн.
Особу, яка здійснила незаконну порубку дерев, у ході досудового розслідування кримінального правопорушення не встановлено.
Таким чином, внаслідок вчинення невстановленими особами в кварталі 32, виділах 1, 2, 3 Богородчанського лісництва, що відноситься до ДП «Солотвинське ЛГ», у загальній кількості 19 дерев заподіяно збитки навколишньому природному судовищу на загальну суму 132725,03 грн.
Особу, яка здійснила незаконну порубку дерев, у ході досудового розслідування кримінального правопорушення не встановлено, тому збитки, завдані інтересам держави, мають бути відшкодовані постійним лісокористувачем - в особі ДП «Солотвинське лісове господарство».
Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань ДП «Солотвинське лісове господарство» (код ЄДРПОУ 22184176) припинено.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання реформування управління лісової галузі» від 07.09.2022 № 1003, утворено Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» (код 44768034) та приєднано до нього спеціалізовані державні лісогосподарські підприємства, які належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів.
Згідно наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 18.10.2021 № 648 «Про припинення державного підприємства «Солотвинське лісове господарство» та затвердження складу Комісії з припинення» припинено ДП «Солотвинське лісове господарство» шляхом реорганізації, а саме приєднання до Державного підприємства «Осмолодське лісове господарство» (ЄДРПОУ 22191070).
Наказом Державного агентства лісових ресурсів України №920 від 28.10.2022 припинено Державне підприємство «Осмолодське лісове господарство» з ЄДРПОУ 22191070, шляхом реорганізації, а саме приєднання до Державного спеціалізованого господарства «Ліси України» (код ЄДРПОУ 44768034). Також цим наказом визначено, що правонаступником прав та обов'язків ДП «Осмолодське лісове господарство» є ДСГП «Ліси України».
26 грудня 2022 року наказом ДСГП «Ліси України» №117 утворено філії ДП «Ліси України», серед яких і філія «Осмолодське лісове господарство» ДСГП «Ліси України».
У подальшому, наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 09.01.2023 № 60 «Про затвердження передавального акту державного підприємства «Осмолодське лісове господарство» затверджено передавальний акт, яким передано активи та пасиви ДП «Осмолодське лісове господарство» на баланс ДП «Ліси України», в тому числі і речові права на земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні ДП «Осмолодське лісове господарство».
Наказом Державного агентства лісових ресурсів України №239 від 09.01.2023 за філією «Осмолодське лісове господарство» закріплено майно, права та обов'язки, які передані за вказаним передавальним актом.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань Філія «Осмолодське лісове господарство» є відокремленим підрозділом державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», код ЄДРПОУ відокремленого підрозділу 45123920.
Таким чином, правонаступником майна, прав та обов'язків ДП «Солотвинське лісове
господарство» є ДСГП «Ліси України» в особі Філії «Осмолодське лісове господарство» ДСГП «Ліси України».
Відповідно до п. 10.5.6. Положення про філію «Осмолодське лісове господарство» ДСГП «Ліси України», затвердженого наказом Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» від 28.12.2022 №133, зазначено, що їй надано право виступати відповідачем у судах всіх інстанцій, з усіма правами, наданими законом відповідачу.
Враховуючи вищенаведене, обов'язок щодо відшкодування шкоди, заподіяної невиконанням покладених на ДП «Солотвинське лісове господарство» обов'язків та допущенням незаконної порубки, внаслідок якої лісу заподіяна шкода на суму 132725,03 грн, має бути покладено на його правонаступника - ДСГП «Ліси України» в особі філії «Осмолодське лісове господарство» ДСГП «Ліси України».
За змістом ч. 1 ст. 104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, на момент звернення до суду із позовною заявою, філія «Осмолодське лісове господарство» ДСГП «Ліси України» була діючою, хоча наказом ДП «Ліси України» від 18.10.2024 №1873 прийнято рішення про її припинення шляхом закриття.
31.03.2025 філія «Осмолодське лісове господарство» ДСГП «Ліси України» припинила свою діяльність остаточно із виключенням відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб.
На підставі наказу ДП «Ліси України» від 18.10.2024 року №1873 «Про припинення філії «Осмолодське лісове господарство» державного спеціалізованого підприємства «Ліси України» прийнято рішення про припинення філії «Осмолодське лісове господарство» шляхом її закриття.
Вказаним наказом з поміж іншого передбачено, що всі документи філії «Осмолодське лісове господарство» підлягають переданню філії «Карпатський лісовий офіс».
Наказом ДП «Ліси України» від 31.12.2024 № 2340 затверджено передавальні акти, в
тому числі філії «Осмолодське лісове господарство» про передачу активів та пасивів, матеріалів лісовпорядкування та документів до філії «Карпатський лісовий офіс» (код ВП 45554542, вул. Собранецька,156, м. Ужгород).
З 31 грудня 2024 року всі права та обов'язки щодо ведення лісового господарства та охорони лісу, зокрема на території Осмолодського лісництва, віднесено до компетенції філії «Карпатський лісовий офіс», адреса місцезнаходження якої є місто Ужгород Закарпатської області.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.
Частинами 2, 3 ст. 1 Лісового кодексу України (далі - ЛК України) визначено, що ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.
В силу ч. 1 ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
Згідно з ст. 9 ЛК України у комунальній власності перебувають ліси в межах населених пунктів, крім лісів, що перебувають у державній або приватній власності. У комунальній власності можуть перебувати й інші ліси, набуті або віднесені до об'єктів комунальної власності в установленому законом порядку. Право комунальної власності на ліси реалізується територіальними громадами безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування.
Згідно ст. 16 ЛК України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами.
У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи. У постійне користування ліси на землях комунальної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створені спеціалізовані лісогосподарські підрозділи (ч. 1, 2 ст. 17 ЛК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 19 ЛК України постійні лісокористувачі зобов'язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення; вести первинний облік лісів; дотримуватися встановленого законодавством режиму використання земель; забезпечувати охорону типових та унікальних природних комплексів і об'єктів, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, рослинних угруповань, сприяти формуванню екологічної мережі відповідно до природоохоронного законодавства.
Основними завданнями державної лісової охорони, в силу ст. 90 ЛК України, є здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства та забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу.
Положеннями ст. 63 ЛК України передбачено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 64 ЛК України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 105 ЛК України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.
Статтею 107 ЛК України визначено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність; підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 665 від 23.07.2008 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу" затверджено такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами. зокрема, незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту.
У відповідності до ч. 1, 5 ст. 86 ЛК України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього кодексу.
Згідно з положеннями ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. При цьому для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, необхідно довести наявність усіх елементів складу правопорушення: протиправність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою; вину.
Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи, вина завдавача шкоди, наявність шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою і заподіяною шкодою.
Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковою для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Верховний Суд у своїх постановах при вирішенні спорів про стягнення з постійних лісокористувачів шкоди, заподіяної самовільною порубкою дерев, зокрема від 20.12.2018 у справі № 924/12/18, від 07.06.2019 у справі № 914/1960/17, від 09.08.2018 у справі № 909/976/17, від 20.12.2018 у справі № 909/1193/17, від 22.07.2019 у справі № 909/374/18 неодноразово вказував, що, вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника.
Отже, позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди. З огляду на зазначене, позиція відповідача щодо обов'язку позивача доводити, які саме були порушені обов'язки (не конкретизовано) останнього та які норми чинного законодавства України у сфері ведення лісового господарства були порушені з боку відповідача не заслуговують на увагу.
ДП «Ліси України», створене відповідно до наказу Державного агентства лісових ресурсів України (далі - Держлісагентство) від 26.10.2022 № 804 шляхом приєднання державних лісогосподарських підприємств, які належали до сфери управління Держлісагентства та є правонаступником їх майна, прав та обов'язків.
Згідно наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 18.10.2021 № 648 «Про припинення державного підприємства «Солотвинське лісове господарство» та затвердження складу Комісії з припинення» припинено ДП «Солотвинське лісове господарство» шляхом реорганізації, а саме приєднання до Державного підприємства «Осмолодське лісове господарство» (ЄДРПОУ 22191070).
На підставі наказу ДП «Ліси України» від 18.10.2024 року №1873 «Про припинення філії «Осмолодське лісове господарство» державного спеціалізованого підприємства «Ліси України» прийнято рішення про припинення філії «Осмолодське лісове господарство» шляхом її закриття.
З 31 грудня 2024 року всі права та обов'язки щодо ведення лісового господарства та охорони лісу, зокрема на території Осмолодського лісництва, віднесено до компетенції філії «Карпатський лісовий офіс» адреса місцезнаходження якої є місто Ужгород Закарпатської області.
Наказом державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» від 16.01.2025 за № 179 затверджено положення про філію «Карпатський лісовий офіс» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».
Відповідно до п. 1.1. Положення Філія «Карпатський лісовий офіс» є відокремленим підрозділом ДСГП «Ліси України».
Відповідно до Положення метою діяльності Філії є ведення на землях лісового господарства, охорони, захисту, невиснажливого раціонального використання відтворення лісів.
Предметом діяльності Філії є забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу.
Згідно з п. 3.1. Положення Філія є відокремленим підрозділом Підприємства, який не
має статусу юридичної особи. Філія діє від імені Підприємства та в його інтересах, здійснює делеговані Підприємством функції відповідно до мети, завдань та предмету діяльності Підприємства.
Відповідно до п. 7.8. Положення, Філія здійснює свою господарську діяльність на земельних ділянках, які знаходяться у постійному користуванні Підприємства, оренді або інших речових правах.
Таким чином, відповідач Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі філії "Карпатський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" є постійним лісокористувачем, тому, з урахуванням приписів ст. 19 ЛК України зобов'язаний забезпечувати охорону та захист лісів.
Матеріали справи не містять жодних доказів, які б свідчили про вчинення відповідачем дій задля збереження та охорони лісів та недопущення самовільної рубки дерев на території лісового фонду, що переданий йому у користування.
Судом встановлено, що в порушення вимог природоохоронного законодавства відповідач, допустивши протиправну бездіяльність у вигляді невчинення дій, направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчій йому території земель лісового фонду, діяв неправомірно, що призвело до незаконної порубки 19 дерев різних порід та стану у кварталі 32 виділах 1, 2, 3 Богородчанського лісництва на території ДП «Солотвинське ЛГ» в сумі 132725,03 грн.
Системний аналіз ст. 19, 63, 64 ЛК України свідчить, що обов'язок стосовно забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов'язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних порубок дерев. Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.
Отже, відповідач як постійний лісокористувач не забезпечив охорону і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території, допустив самовільну вирубку лісу, чим заподіяв матеріальну шкоду лісовому фонду України.
Суд вважає, що при вирішенні спору про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, слід виходити з презумпції вини правопорушника (особа вважається винною якщо не доведе відсутності своєї вини), тоді як відповідачем не надано суду жодного доказу, які б свідчили про вчинення ним дій задля збереження та охорони лісів та недопущення самовільної рубки дерев на території лісового фонду, що переданий йому у користування. Між бездіяльністю відповідача та завданою шкодою існує причинний зв'язок, відсутності вини відповідача суду не доведено.
Таким чином, на підставі наведених вище норм лісового, земельного, цивільного законодавства Відповідач зобов'язаний відшкодувати державі заподіяні внаслідок допущеної ним бездіяльності щодо незабезпечення заходів з охорони лісу збитки в сумі 132 725 грн 03 коп.
Розмір завданої шкоди розраховано позивачем вірно на підставі Додатку № 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665 відповідно до такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" частина грошових стягнень за порушення норм і правил охорони навколишнього природного середовища та шкода заподіяна порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища спрямовується до спеціально створених фондів охорони навколишнього природного середовища у відповідних місцевих бюджетах за місцем заподіяння екологічної шкоди, а відтак - до фондів органів місцевого самоврядування, в адміністративних межах яких розташовані земельні ділянки, де здійснювались незаконні поруби лісових ресурсів.
Збитки, завдані внаслідок незаконної порубки лісових ресурсів, у відповідності до ст. 47 Закону, ст. 29 ч. 3 п. 7 та ст. 69-1 ч. 1 п. 4 Бюджетного кодексу України підлягають стягненню та зарахуванню до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища відповідних рад, на території яких вчинено правопорушення, для подальшого перерозподілу у автоматичною режимі між бюджетами відповідних рівнів.
Висновок суду.
В контексті наведеного, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При зверненні з позовом до суду позивач сплатив судовий збір в сумі 2 422 грн 40 коп.
Враховуючи приписи ст.129 ГПК України, а також те, що позов підлягає задоволенню, судовий збір слід покласти на відповідача.
Керуючись ст. 2, 53, 73, 74, 77-79, 86, 129, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов заступника керівника Івано-Франківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Богородчанської селищної ради Івано-Франківської області до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» про стягнення шкоди заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в сумі 132 725 грн 03 коп. - задоволити.
Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» (код ЄДРПОУ 45554542, вул. Собранецька, буд. 156, м. Ужгород, Ужгородський район, Закарпатська обл., 88017) на користь Богородчанської селищної ради Івано-Франківської області (Івано-Франківська область, Івано-Франківський район, селище Богородчани, вул. Шевченка, 66 ЄДРПОУ 04357035) - 132 725 (сто тридцять дві тисячі сімсот двадцять п'ять) грн 03 коп. шкоди заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» (код ЄДРПОУ 45554542, вул. Собранецька, буд. 156, м. Ужгород, Ужгородський район, Закарпатська обл., 8801) на користь Івано-Франківської обласної прокуратури (вул. Ґрюнвальдська, 11, м. Івано-Франківськ, 76015; ідентифікаційний код: 03530483; рахунок (IBAN) UA 668201720343120001000003924, банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, код банку отримувача - МФО 820172) судовий збір в сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 к.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 29.09.2025.
Суддя Т. В. Стефанів