вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"29" вересня 2025 р. Справа №910/4480/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сітайло Л.Г.
суддів: Шапрана В.В.
Буравльова С.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення учасників справи) апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Автобаза №2"
на рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2025
у справі №910/4480/25 (суддя Привалов А.І.)
за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"
до Приватного акціонерного товариства "Автобаза №2"
про стягнення 182 641,68 грн
Короткий зміст позовних вимог
Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" (далі - ПрАТ "АК "Київводоканал") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Автобаза №2" (далі - ПрАТ "Автобаза №2") грошових коштів за скид стічних вод без умов на їх скид у розмірі 182 641,68 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач у період з 24.02.2022 до 30.09.2023 здійснював скид стічних вод без умов на скид стічних вод, що, за доводами позивача, є порушенням пункту 8.1 Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затверджених розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.10.2011 №1879 (далі - Правила №1879). З огляду на викладене позивач здійснив нарахування за скид стічних вод, без умов на скид стічних вод, у чотирикратному розмірі тарифу, оскільки однократний розмір тарифу вже нараховано при проведенні основних нарахувань за надані послуги.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення
Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.06.2025 у справі №910/4480/25 позов задоволено.
Стягнуто з ПрАТ "Автобаза №2" на користь ПрАТ "АК "Київводоканал" заборгованість у розмірі 182 641,68 грн та судовий збір в сумі 2 422,40 грн.
Ухвалюючи вказане рішення місцевий господарський суд дійшов висновку, що відповідач, не забезпечивши отримання/подовження умов на скид стічних вод, у період з 24.02.2022 до 30.09.2023 здійснював скид стічних вод без умов на скид за адресою: м. Київ, вул. Вербова, 8, що є порушенням пункту 8.1 Правил №1879 та пунктів 1.5, 3.3.11 договору на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі від 23.05.2014 №12303/5-05, за що передбачена відповідальність, визначена пунктом 8.6 Правил №1879, пунктом 4.10 наведеного вище договору, у вигляді п'ятикратного розміру тарифу за водовідведення, що спростовує твердження відповідача щодо виконання ним свого обов'язку. Матеріали справи не містять належних і допустимих доказів на підтвердження сплати відповідачем позивачу заборгованості за скид стічних вод без умов на скид стічних вод у розмірі 182 641,68 грн, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ПрАТ "Автобаза №2" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2025 у справі №910/4480/25 та ухвалити нове рішення.
Так, скаржник не погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає оскаржуване рішення таким, що підлягає скасуванню повністю з огляду на: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи.
Апелянт стверджує, що забезпечує скид стічних вод з дотриманням допустимих концентрацій забруднюючих речовин, відповідно до вимог чинного законодавства України, підтвердженням цього є наявні в матеріалах справи належним чином засвідчені копії протоколів вимірювань показників складу та властивостей проб води.
На переконання відповідача, судом першої інстанції не враховано відсутність доказів порушення скаржником вимог до скиду стічних вод, відповідно до вимог чинного законодавства України та умов договору, які мав би надати позивач.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.07.2025 апеляційну скаргу ПрАТ "Автобаза №2" у справі №910/4480/25 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Шапран В.В., Буравльов С.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2025 апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.
23.07.2025, через систему "Електронний суд", скаржником подано клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги.
Судді Буравльов С.І. та Шапран В.В. які входять до складу колегії суддів, перебували у відпустці з 28.07.2025 до 01.08.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПрАТ "Автобаза №2" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2025 у справі №910/4480/25. Розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/4480/25. Сторонам встановлено строк на подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань, заперечень до 01.09.2025.
14.08.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/4480/25.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
25.08.2025, через систему "Електронний суд", позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд апеляційну скаргу ПрАТ "Автобаза №2" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2025 у справі №910/4480/25- без змін.
Так позивач зазначає, що рішення Київської міської ради про скасування розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.10.2011 №1879, яким затверджені Правила №1879, не прийнято. Вказані Правила не визнані в судовому порядку нечинними внаслідок невідповідності нормативному акту вищої юридичної сили за змістом або порядком прийняття. Таким чином, позивач до скасування чи визнання нечинним правил №1879 зобов'язаний їх застосовувати, в тому числі, вимагати одержання споживачами умов на скид та у випадку невиконання цих правил, в тому числі, нараховувати плату за скид стічних вод без умов на скид в п'ятикратному розмірі тарифу на послугу з водовідведення за весь період їх відсутності.
Також, позивач стверджує, що ПрАТ "Автобаза №2", здійснюючи скид стічних вод без умов на скид, порушено:
- пункти 2.4, 3.3.1 Правил №1879, згідно з якими абоненти зобов'язані отримати у водоканалі умови на скид;
- пункт 8.1 Правил №1879, згідно з яким абонент не має права скидати стічні води без одержання умов на скид, а за таке скидання - сплачує в п'ятикратному розмірі тарифу на послугу з водовідведення за весь період їх відсутності;
- пункт 1.5 договору, за яким споживач забезпечує наявність та своєчасне подовження умов на скид стічних вод, згідно з вимогами чинного законодавства і за невиконання якого, згідно з пунктом 4.10 договору, споживач оплачує виконавцю плату за скид стічних вод без чинних умов на скид стічних вод, яка нараховується у п'ятикратному розмірі тарифу за водовідведення;
- пункт 3.3.11 договору, за яким споживач зобов'язаний своєчасно подовжувати у встановленому порядку умови на скид стічних вод, що є підставою для сплати ним визначеної Правилами №1879 та договором міри відповідальності у вигляді плати у п'ятикратному розмірі тарифу на водовідведення за сам факт скиду стічних вод з порушенням Правил №1879 та договору.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
23.05.2014 між Публічним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал", яке в подальшому змінило своє найменування на ПрАТ "АК "Київводоканал" (постачальник) та ПрАТ "Автобаза №2" (абонент) укладено договір на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі №12303/5-05, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у систему каналізації м. Києва за адресами об'єктів водоспоживання, зазначеними у дислокації об'єктів централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (яка є невід'ємною частиною цього договору) та на підставі пред'явлених абонентом умов (дозволу) на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва (далі - Умови), а абонент зобов'язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору та дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190, Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, які зареєстровані наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 №37, зареєстрованими у Міністерстві юстиції 26.04.2002 за №403/6691 (на сьогодні діють Правила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 №316), (в подальшому Правила приймання), Правилами №1879, а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.
Відповідно до пункту 1.5 договору абонент забезпечує наявність та своєчасне подовження Умов на скид стічних вод, згідно з вимогами чинного законодавства, а також забезпечує скид стічних вод з дотриманням допустимих концентрацій забруднюючих речовин.
У підпункті 3.3.11 пункту 3.3 договору встановлено, абонент зобов'язаний своєчасно подовжувати у встановленому порядку Умови на скид стічних вод у каналізаційну мережу постачальника. Тобто, відповідно до умов укладеного між сторонами договору, відповідач зобов'язаний отримувати та своєчасно подовжувати Умови на скид стічних вод.
Також, у пункті 4.10 договору передбачено, що у разі порушення абонентом пунктів 1.1, 1.5 цього договору, плата за скид стічних вод без чинних Умов на скид стічних вод нараховується у п'ятикратному розмірі тарифу за водовідведення відповідно до вимог чинного законодавства.
Дислокацією об'єктів нежитлового фонду, що є невід'ємною частиною договору від 23.05.2014 №12303/5-05, сторони визначили адресу об'єктів споживання: 04073, м. Київ, вул. Вербова, 8, Автобаза.
У зв'язку зі скидом стічних вод ПрАТ "Автобаза №2" без умов на скид стічних вод, департаментом екологічного нагляду позивача нараховано відповідачу плату за скид стічних вод без умов на скид за адресою: м. Київ, вул. Вербова, 8, у період з 24.02.2022 до 30.09.2023 у розмірі 182 641,68 грн. Нарахування за скид стічних вод без умов на скид здійснено в чотирикратному розмірі тарифу, оскільки однократний розмір тарифу за скид стічних вод уже застосовано при проведенні основних нарахувань за надані послуги з водопостачання та водовідведення, які виставлені відповідачу до сплати та ним оплачені, що підтверджується витягом з розрахункового листа контрагента, а отже об'єми водовідведення узгоджені сторонами.
23.10.2023 позивач надіслав на адресу відповідача лист-попередження від 04.01.2023 про сплату заборгованості у розмірі 182 641,68 грн, яка виникла, у зв'язку зі скидом стічних вод без умов на скид у період з 24.02.2022 до 30.09.2023, згідно з розрахунком. Даний лист був направлений на юридичну адресу відповідача та отриманий останнім 16.11.2023, що підтверджується відповідною копією рекомендованого повідомлення про вручення.
Відповідач вказаний лист залишив без відповіді та задоволення.
Наведені обставини і стали підставою для звернення ПрАТ "АК "Київводоканал" до суду з даним позовом.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови та оцінка аргументів учасників справи
Відповідно до частини 1 статті 270 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції встановив.
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, у сторін склалися правовідносини в сфері надання послуг з водопостачання та водовідведення, а спір у даній справі стосується скиду відповідачем до міської каналізації стічних вод без отримання умов на такий скид у ПрАТ "АК "Київводоканал".
Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
За приписами частин 1, 3 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
За змістом статті 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
27.06.2008 Міністерством з питань житлово-комунального господарська України, на виконання Плану заходів, спрямованих на реалізацію пріоритетів діяльності Кабінету Міністрів України у 2008 році, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.02.2008 №383-р, прийнято наказ №190, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07.10.2008 за №936/15627, яким: визнано таким, що втратив чинність, наказ Держжитлокомунгоспу від 01.07.1994 №65 "Про затвердження Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах і селищах України", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.07.1994 за №165/374, та наказ Держжитлокомунгоспу від 02.12.1992 №67 "Про порядок видачі технічних умов на підключення споживачів до систем господарсько-питного водопостачання і каналізації"; затверджено Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (далі - Правила-1).
Згідно з пунктами 1.1, 1.4 Правил-1 вони визначають порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України.
Ці Правила є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб-підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.
Приймання стічних вод від підприємств, установ, організацій до системи централізованого водовідведення здійснюється, відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду від 19.02.2002 №37, зареєстрованих у Мін'юсті 26.04.2002 за №403/6691, а також місцевих правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту.
19.04.2021 Міністерством розвитку громад та територій України, відповідно до абзацу 3 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 №731 "Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" та абзацу 2 підпункту 23 пункту 4, пункту 8 Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 №197 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25.09.2019 №850), прийнято наказ №97, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.06.2021 за №839/36461, яким внесено зміни до Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 07.10.2008 за №936/15627, виклавши їх у новій редакції.
Згідно з пунктом 2 розділу І та пунктом 5 розділу ІІ Правил-1 вони є обов'язковими для всіх споживачів, які отримують послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення та суб'єктів господарювання, що провадять господарську діяльність у сфері централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення та мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення, і з якими суб'єктом господарювання укладено договір на отримання послуг з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення, замовників послуг з централізованого водопостачання та водовідведення.
Приймання стічних вод від споживачів до системи централізованого водовідведення здійснюється відповідно до Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 №316, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.01.2018 за №56/31508 (далі - Правила приймання стічних вод) та Порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 №316, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15.01.2018 за №56/31509, а також місцевих правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення населеного пункту, які затверджуються органом місцевого самоврядування в установленому порядку.
Споживач забезпечує, зокрема, дотримання обсягів, складу та якості стічних вод, що скидаються до системи централізованого водовідведення, умов договору та вимог нормативних документів у сфері водовідведення стічних вод (пункт 9 розділу ІІ Правил-1).
Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.10.2011 №1879, відповідно до статей 30, 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статей 1, 2, 35, 38, 39, 42, 44, 70, 95, 99, 110, 111 Водного кодексу України (із змінами і доповненнями), статей 1-3, 5, 16, 19, 24, 31-35, 39-41, 47, 51, 68-70 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (із змінами і доповненнями), Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 №37, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.04.2002 за №403/6691, Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 №37, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.04.2002 за №402/6690; пунктів 1.2, 1.4, 2.3, розділів 3-5, 11-15 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.10.2008 за №936/15627, та з метою запобігання порушенням у роботі мереж і споруд каналізації, підвищення ефективності роботи і безпеки їх експлуатації та забезпечення охорони навколишнього природного середовища від забруднення скидами стічних вод, в межах функцій органу місцевого самоврядування, затверджено Правила приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва (далі - Правила №1879).
Відповідно до пункту 1.2 Правил №1879, останні поширюються на організації, установи, підприємства усіх форм власності та фізичних осіб-підприємців, що скидають всі види стічних вод у міську систему каналізації (крім балансоутримувачів житлового фонду та об'єктів соціально-культурного призначення, які не скидають стічні води технологічного та або непобутового походження, або у яких немає орендарів чи інших суб'єктів, що скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження).
Пункт 1.5 Правил №1879 встановлює вимоги до абонентів, які скидають стічні води до міської каналізації, регламентують взаємні права та обов'язки абонентів і водоканалу, порядок визначення величини плати за скидання стічних вод у міську каналізацію, порядок контролю за виконанням цих Правил, відповідальність та засоби впливу за їх порушення.
За змістом пункту 1.7 Правил №1879 стічні води можуть бути прийняті у міську каналізацію, якщо мережі та споруди абонента побудовані відповідно до проекту, розробленого згідно з виданими Водоканалом технічними умовами (далі - ТУ) на приєднання до міської каналізації, прийняті в експлуатацію згідно з вимогами Державних будівельних норм, абонентом одержані умови на скид та укладений договір на послуги водопостачання та водовідведення.
Згідно з пунктами 2.1, 2.2 Правил №1879 водоканал зобов'язаний здійснювати контроль за якістю стічних вод, що надходять від абонента в систему каналізації м. Києва, а також режимом та обсягом скидання. Водоканал має право надавати абонентам умови на скид згідно з цими правилами.
Відповідно до пункту 2.4 Правил №1879 абоненти зобов'язані, зокрема: отримати умови на скид та укласти договір з водоканалом відповідно до статей 19, 20 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", відшкодовувати в повному обсязі збитки та ліквідовувати руйнування міської каналізації, якщо руйнування стались з вини абонента.
За змістом пункту 3.3 Правил №1879 абоненти зобов'язані отримати у Водоканалі умови на скид, згідно з додатком 2. Умови на скид видаються на один рік.
Абонент не має права скидати стічні води без одержання умов на скид. За скидання стічних вод без умов на скид або після закінчення строку їх дії абонент сплачує в п'ятикратному розмірі тарифу на послугу з водовідведення за весь період їх відсутності (пункт 8.1 Правил №1879).
За пунктом 8.6 Правил №1879, при порушенні цих Правил та Правил користування, Водоканал має право розглядати весь обсяг стічних вод (за розрахунковий період) як такий, що перевищує договірний, і плата за його скидання встановлюється в п'ятикратному розмірі тарифу за водовідведення у разі відсутності у абонента умов на скид чи закінчення строку їх дії.
Згідно з пунктом 7.10 Правил №1879 при виявленні факту порушення вимог Правил абоненти сплачують у п'ятикратному розмірі тарифу за послуги водовідведення у випадках, визначених у абзацах 3-8 пункту 8.6 розділу 8 цих Правил.
Верховний Суд у постанові від 25.04.2025 у справі №910/8094/24 дійшов висновку, що порушення Правил №1879, а саме здійснення скиду стічних вод без отримання умов на скид, з урахуванням обов'язкового поширення Правил №1879 на організації, установи, підприємства всіх форм власності та фізичних осіб-підприємців, свідчить про наявність підстав для застосування наслідків, передбачених пунктом 8.1 Правил №1879, а саме сплати відповідачем у п'ятикратному розмірі тарифу на послуги з водовідведення за весь період відсутності умов.
За наведених обставин, суть та зміст порушення відповідача полягає у здійсненні останнім скиду стічних вод за відсутності умов на скид, тобто здійснення активних, умисних дій всупереч визначеному нормативно-правовим актом порядку.
При цьому, стічними водами є усі види стічних вод, що утворилися внаслідок діяльності абонента (з урахуванням субабонентів) після використання води в усіх системах водопостачання (господарсько-питного, технічного, гарячого водопостачання тощо).
Так, у Постанові Верховного суду від 28.03.2023 у справі №910/6952/22 викладений правовий висновок, відповідно до якого порушення споживачами умов до скиду стічних вод може призвести до непередбачуваних наслідків: від порушення функціонування окремої мережі водовідведення з локальним масштабом припинення приймання стічних вод від окремих об'єктів і аж до порушення роботи Бортницької станції аерації та неможливості приймання стічних вод всіх об'єктів міста Києва та частини об'єктів Київської області, їх очищення, що призведе до скиду у річку Дніпро недостатньо очищених стічних вод і забруднення ними річок і, як наслідок, до екологічної катастрофи з непередбачуваними наслідками. Таким чином, встановлення споживачам умов до скиду стічних вод, які вони скидають до систем централізованого водовідведення, має на меті забезпечити стале функціонування такої системи та дотримання екологічного та санітарно-епідеміологічного законодавства.
Суд першої інстанції також звернув увагу, що Правила №1879 прийняті не лише на підставі Правил №37, які з 21.05.2017 втратили чинність, а й відповідно до статей 1, 2, 35, 38, 39, 42, 44, 70, 95, 99, 110, 111 Водного кодексу України (із змінами і доповненнями), статей 1-3, 5, 16, 19, 24, 31-35, 39-41, 47, 51, 68-70 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (із змінами і доповненнями), статей 30, 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (із змінами і доповненнями), статей 19, 20 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", пунктів 1, 5, 8 розділу 1, пункту 21 розділу 3, пунктів 33, 34 розділу 6 Основних напрямків державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки, затверджених Постановою Верховної Ради України від 05.03.1998 №188/98-ВР, Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.1999 №465, Інструкції про встановлення та стягнення сплати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів та Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 № 37, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 26.04.2002 за №402/6690 та за №403/6691 відповідно, пунктів 1.2, 1.4, 2.3 розділів 3-5, 11-15 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.10.2008 за №936/15627.
Так, статтями 110, 111 Водного кодексу України передбачено, що порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у, зокрема, незаконному створенні систем скидання зворотних вод у водні об'єкти, міську каналізаційну мережу або зливну каналізацію та несанкціонованому скиданні зворотних вод.
Законодавством України може бути встановлено відповідальність і за інші правопорушення щодо використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.
Підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.
За приписами статей 12, 13, 13-1 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" до повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері питної води, питного водопостачання та водовідведення належать, зокрема, складання протоколів про адміністративні правопорушення, прийняття рішень про накладення штрафів, а так само застосування інших санкцій до підприємств питного водопостачання та/або централізованого водовідведення у разі порушення ними законодавства у сфері питної води, питного водопостачання та водовідведення.
До повноважень органів місцевого самоврядування у сфері питної води, питного водопостачання та водовідведення належить, зокрема, затвердження місцевих правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення відповідних населених пунктів.
Місцеві правила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення населеного пункту встановлюють вимоги щодо приймання стічних вод населеного пункту. Місцеві правила включають, зокрема: основні вимоги щодо приймання стічних вод населеного пункту підприємствами централізованого водовідведення; розмір плати, що справляється із суб'єктів господарювання за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення та за порушення вимог щодо якості і режиму скидання стічних вод; інші вимоги, передбачені законом.
Таким чином, Правила №1879, по-перше, корелюються з приписами нормативних актів, на підставі яких вони розроблені; по-друге, поширюються на організації, установи, підприємства усіх форм власності та фізичних осіб-підприємців, що скидають всі види стічних вод у міську систему каналізації; по-третє, передбачають відповідальність та засоби впливу за їх порушення, зокрема, за скидання стічних вод без Умов на скид або після закінчення строку їх дії.
Крім того, згідно з пунктами 5.2, 5.3 договору, у випадку зміни діючого законодавства України, що регулюють відносити в сфері водопостачання та водовідведення, а також прийняття органами місцевого самоврядування чи виконавчої влади нормативних актів, якими регулюються відносини з надання послуг за цим договором, прийняття рішень щодо змін порядку розрахунків між суб'єктами господарювання, нове законодавство та новий порядок поширюється на умови цього договору без узгодження його сторонами та внесення додаткових змін. Всі питання не передбачені договором, регулюються чинним законодавством України.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, відповідачем не додано до матеріалів справи докази отримання умов на скид за адресою: м. Київ, вул. Вербова, 8 у спірний період.
Тобто, позивачем доведено недотримання відповідачем вимог нормативних документів у сфері водовідведення стічних вод, зокрема, Правил №1879, щодо отримання умов на скид.
При цьому, відповідачем не спростовано здійснення скиду стічних вод без умов на скид за вказаною адресою за період з 24.02.2022 до 30.09.2023.
Так, скаржник посилається на невідповідність розрахунку від 04.10.2023 №15/ВУ-4/26-1-2023 нормативному розрахунку від 15.11.2021 №686 водоспоживання та водовідведення на 2021-2023 роки, виданого Державним підприємством "Укрводсервіс".
В абзаці 3 пункту 8.6 Правил №1879 встановлено, що при порушенні цих Правил Водоканал має право розглядати весь обсяг стічних вод (за розрахунковий період) як такий, що перевищує договірний, і плата за його скидання встановлюється в п'ятикратному розмірі тарифу за водовідведення, у разі відсутності у абонента умов на скид чи закінчення строку їх дії.
Згідно з пунктом 2.1.4 договору кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за показами засобів обліку стічних вод або за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показами засобів обліку води та/або іншими способами визначення об'ємів стоків у відповідності до Правил користування.
Відповідно до пункту 2.2.4 договору, у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг абонент зобов'язаний у 10-ти денний строк, з дня направлення постачальником розрахункового документа до банківської установи абонента, письмово повідомити про це постачальника та у цей же строк направити представника з обґрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акта. В іншому випадку відмова абонента оплатити розрахунковий документ постачальника вважатиметься безпідставним.
Разом із тим, відповідач, у визначеному договором порядку, незгоду щодо кількості або вартості отриманих у період з 24.02.2022 до 30.09.2023 послуг не заявляв, з обґрунтовуючими документами не звертався. Відтак, виставлені відповідачу об'єми спожитих послуг вважаються безумовно погодженими та безспірними.
Крім того, відповідачем проведено оплату однократного розміру тарифу стічних вод, що свідчить про визнання відповідачем факту надання позивачем послуг з водовідведення стічних вод у відповідних об'ємах за період з 24.02.2022 до 30.09.2023 та їх споживання відповідачем.
Таким чином, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що доводи відповідача про невідповідність розрахунку від 04.10.2023 №15/ВУ-4/26-1-2023 нормативному розрахунку водоспоживання та водовідведення є необґрунтованими та безпідставними.
Приймаючи до уваги встановлені вище обставини, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погоджується судова колегія, що відповідач, не забезпечивши отримання/подовження умов на скид стічних вод, у період з 24.02.2022 до 30.09.2023 здійснював скид стічних вод без умов на скид за адресою: м. Київ, вул. Вербова,8, що є порушенням пункту 8.1 Правил №1879 та пунктів 1.5, 3.3.11 договору, за що передбачена відповідальність, визначена пунктом 8.6 Правил №1879, пунктом 4.10 договору, у вигляді п'ятикратного розміру тарифу за водовідведення, що безумовно спростовує твердження відповідача щодо виконання ним свого обов'язку.
Матеріали справи не містять належних і допустимих доказів на підтвердження сплати відповідачем ПрАТ "АК "Київводоканал" заборгованості за скид стічних вод без умов на скид стічних вод у розмірі 182 641,68 грн.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає вірними висновки суду першої інстанції про задоволення позову.
Посилання відповідача на відповідь від 24.11.2023 №48 на лист-попередження позивача від 04.10.2023 не беруться судом апеляційної інстанції до уваги, оскільки в відповідачем на надано доказів направлення наведеної відповіді позивачу.
Інші доводи апеляційної скарги взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.
Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.
При ухваленні даної постанови судом апеляційної інстанції надані вичерпні відповіді на доводи апелянта, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, виходячи з фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позову.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Частиною 1 статті 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2025 у справі №910/4480/25 ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга ПрАТ "Автобаза №2" задоволенню не підлягає.
Розподіл судових витрат
Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати пов'язані з розглядом апеляційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на ПрАТ "Автобаза №2".
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Автобаза №2" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2025 у справі №910/4480/25 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2025 у справі №910/4480/25 залишити без змін.
3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Приватного акціонерного товариства "Автобаза №2".
4. Матеріали справи №910/4480/25 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, що визначені в частині 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Л.Г. Сітайло
Судді В.В. Шапран
С.І. Буравльов