вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"29" вересня 2025 р. Справа№ 910/11301/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гаврилюка О.М.
суддів: Майданевича А.Г.
Коротун О.М.
розглянувши без виклику представників сторін
заяву ОСОБА_1
про відвід судді Північного апеляційного господарського суду ОСОБА_3.
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2025, повний текст рішення складено 27.01.2025
у справі № 910/11301/23 (суддя Бондарчук В.В.)
за позовом ОСОБА_1
до 1. ОСОБА_2
2. Приватного підприємства «Консул-Партнер»
про визнання договору удаваним, визнання недійсним рішення загальних зборів, визнання недійсним статуту та скасування реєстраційної дії
У провадженні Північного апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Коротун О.М., Майданевич А.Г., перебуває справа № 910/11301/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2025
19.09.2025 (через систему «Електронний суд») від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Північного апеляційного господарського суду ОСОБА_3 від участі у розгляді справи № 910/11301/23.
Заява про відвід судді обґрунтована тим, що ОСОБА_3 є наказним отаманом Черкаського обласного товариства ВГО «ІНФОРМАЦІЯ_1» та має звання генерала Українського реєстрового козацтва. Одночасно до складу Українського реєстрового козацтва входить також і ОСОБА_4 , який є рідним сином ОСОБА_2 (відповідачки у справі). Більш того, за наявною в заявника інформацією, перебуваючи у складі Українського реєстрового козацтва ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтримують тісне спілкування, що вже саме по особі породжує об'єктивні сумніви щодо відсутності безсторонності судді Північного апеляційного господарського суду ОСОБА_3 .
Крім того, заявник зазначає, що суддя Північного апеляційного господарського суду ОСОБА_3 брав участь у розгляді апеляційної скарги ОСОБА_1 у справі між тими ж сторонами про:
- визнання припиненою застави за Договором № 1-09/17 від 07.09.2017, укладеним між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , який є удаваним правочином, вчиненим для приховання договору застави;
- визнання недійсним рішення зборів засновників Приватного підприємства "Консул- Партнер", оформленого протоколом № 1-09/17 від 07.09.2017;
- визнання недійсним Статуту (нової редакції) Приватного підприємства "Консул- Партнер", затвердженого рішенням зборів засновників Приватного підприємства "Консул-Партнер", оформленого протоколом № 1-09/17 від 07.09.2017;
- скасування реєстраційної дії (запису) від 13.09.2017 № 10651050014010767, "Зміна або інформації про засновників. Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи", "зміни до установчих документів юридичної особи", внесеної до реєстру державним реєстратором Радько І.Ю.;
- визнання недійсним рішення зборів засновників Приватного підприємства "Консул-Партнер", яким затверджено зміни до Статуту Приватного підприємства "Консул-Партнер", за результатами яких здійснено реєстраційну дію (запис) від 13.02.2019 № 10651050015010767: "державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи", "інші зміни";
- скасування реєстраційної дії (запису) від 13.02.2019 № 10651050015010767 "державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи", "інші зміни".
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21 червня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 у справі № 910/12593/21 залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 у справі № 910/12593/21 залишено без змін. Однак постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18 жовтня 2023 року Постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 у справі №910/12593/21 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
23.09.2025 (через систему «Електронний суд») від ОСОБА_2 до Північного апеляційного господарського суду надійшли заперечення на заяву про відвід судді ОСОБА_3. із зазначенням наступного.
Так, представник ОСОБА_2 вважає, що вказана заява необґрунтована, безпідставна та подана виключно з метою затягування розгляду справи. Твердження, викладені у заяві, не ґрунтуються на жодних об'єктивних фактах та не підтверджуються належними доказами. На спростування того, що ОСОБА_4 спілкується з ОСОБА_3 є той факт, що з початку війни в Україні ОСОБА_4 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 з 07.11.2022 (Додаток 1), та несе службу на передовій без ротації вже тривалий час.
Щодо розгляду справи № 910/12593/21 відповідачка зазначає, що після передачі справи № 910/12593/21 на повторний розгляд до суду першої інстанції 19.08.2025, Господарським судом було постановлено рішення, яким ОСОБА_1 було повторно відмовлено в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Розглянувши заяву про відвід, колегія суддів дійшла висновку необґрунтованість поданої заяви, враховуючи наступне.
Частиною 3 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України визначено, що відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Згідно п.5 ч.1 ст.36 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до ч.1 ст.39 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку, незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
Так, у справі Delcourt. Belgium Суд зазначив, що «у демократичному і суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті б не відповідало б меті та призначенню цього положення».
У конструкції «право на суд» незалежність суду має першорядне значення, тому невипадково в усіх національних законодавствах це положення формується як принцип судоустрою та судових проваджень.
Стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачає, що «суд, здійснюючи правосудця на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України».
Відповідно до ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов'язаний, зокрема:
1) справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства;
2) дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти т;а підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Враховуючи зазначене нормативне обґрунтування, закріплене на законодавчому рівні, суд вважає за доцільне додатково здійснити посилання на правовий висновок, здійснений Верховним Судом по справі №243/6674/17-к (ухвала від 06.03.2018 р.), відповідно до якого: «Саме Конституція і закони визначають ту межу, за яку переступати, і умови, за яких держава може втручатися у автономію особи і суспільства. Однак, найдосконаліша система законодавства залишиться без жодного впливу на суспільне життя, якщо судова система не забезпечує дієвість цього законодавства. Якщо судова система в цілому не виявляє такої здатності, то виконання завдань судочинства в кожному окремому випадку стає проблематичним.
Одне з основних завдань судової системи в демократичному суспільстві полягає у практичному забезпеченні гарантій автономії суспільства у найширшому розумінні цього слова: автономії думки, автономії громадської активності, приватних справ, автономії науки і бізнесу. Якщо судова система не забезпечує захист суспільства від втручання держави, суспільство залишається беззахисним, і межі його свободи залежать лише від бажання і здатності уряду їх порушувати.
Як зазначено в Бангалорських принципах поведінки судді від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 № 2006/23, об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, айв усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Принцип об'єктивності судді є обов'язковою умовою належного виконання ним своїх посадових обов'язків. Сприйняття об'єктивності визначається за допомогою критерію розумного спостерігача. У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є необ'єктивним (по різним причинам) - це дискредитує суспільну довіру до судової влади, тому судді належить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні фактори, зокрема такі, як заінтересованість у вирішенні конкретної справи.
У зв'язку з цим, навіть прояви неупередженості мають значення, іншими словами, «правосуддя має не тільки здійснюватись, а повинно також демонструватись».
Відповідно до положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи, в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Існування процедур для забезпечення безсторонності у національному законодавстві, а саме, правил, що регулюють відсторонення суддів, є важливим фактором, (див. Micallef v. Malta (Мікалефф проти Мальти) [ВП], §§ 99-100). Такі правила демонструють спробу законодавства усунути всі сумніви стосовно неупередженості судді або/суду у справі і забезпечити безсторонність шляхом ліквідації причин таких сумнівів. Більше того, для забезпечення безсторонності законодавство спрямоване на усунення будь-яких проявів упередженості і, таким чином, сприяє довірі суспільства до суду (Me.-цапе v. Croatia (Межнаріч проти Хорватії), § 27).
Пунктом 1.5 Європейської хартії про Закон «Про статус суддів» (Лісабон, 10 липня 1998 року) встановлено, що суддя зобов'язаний підтримувати високий рівень компетентності, необхідний для вирішення справ у кожному конкретному випадку, оскільки від рішення судді залежать гарантії та права особи.
Об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й у всіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття (пункти 1.2, 2.1 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23).
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно статті 35 ГПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами. Задоволення заяви про відвід суддів повинно обґрунтовуватися посиланням на обставини, про які йдеться в ст. 35 ГПК України, із зазначенням та поданням доказів, які їх підтверджують.
Заявником жодними належними і допустимими доказами в контексті приписів ст. ст. 76, 77 ГПК України не було доведено наявність обставин з якими закон, зокрема, приписи п. п. 3, 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України, пов'язує наявність підстав для відводу судді.
У рішенні у справі «Білуха проти України» зазначено: «стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».
Як уже було зазначено, право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Заявляючи відвід судді ОСОБА_3. заявник вказує на неупередженість та об'єктивність судді Північного апеляційного господарського суду.
Так, колегія суддів зазначає, що наведенні доводи є припущенням та підтвердженням чого заявником не додано жодного доказу.
Отже, заяву ОСОБА_1 про відвід судді Північного апеляційного господарського суду ОСОБА_3., колегія судів вважає необґрунтованою, оскільки наведені заявником доводи у її обґрунтування, не можуть бути підставою, в розумінні статей 35, 36 Господарського процесуального кодексу України, для відводу судді від розгляду даної справи.
Згідно ч. 3 ст. 39 ГПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, в порядку ст.ст. 32, 39 ГПК України, матеріали справи підлягають передачі на автоматизований розподіл для здійснення визначення складу суду з розгляду заяви про відвід.
Керуючись статтями 32, 38, 39, 207, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Визнати заяву ОСОБА_1 про відвід судді Північного апеляційного господарського суду ОСОБА_3. від розгляду справи №910/11301/23 необґрунтованою.
2. Матеріали справи №910/11301/23 передати для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою щодо розгляду заяви про відвід судді, відповідно до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.М. Гаврилюк
Судді А.Г. Майданевич
О.М. Коротун