вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"14" серпня 2025 р. Справа№ 910/3479/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коробенка Г.П.
суддів: Шапрана В.В.
Кравчука Г.А.
за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.
за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 14.08.2025
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України
на рішення Господарського суду міста Києва
від 25.02.2025 (повний текст складено та підписано 28.02.2025)
у справі №910/3479/24 (суддя Людмила ШКУРДОВА)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтрансоіл"
до Державної служби геології та надр України
про визнання недійсним аукціону та визнання недійсним договору
Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Будтрансоіл" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної служби геології та надр України про визнання недійсним укладеного 12.02.2024 р. між Державною службою геології та надр України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будтрансоіл" договору № 6/2-24 купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні з метою видобування піщано-гравійних порід ділянки "Підмихайле" Калуського родовища, яка знаходиться у Калуському районі Івано-Франківської області, та застосування наслідків його недійсності.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за результатами електронного аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами - ділянка "Підмихайле" Калуського родовища (№ лоту: SUE001-UA-20231228-94220), який відбувся 17.01.2024 р., між Державною службою геології та надр України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будтрансоіл" 12.02.2024 р. укладено договір № 6/2-24 купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні з метою видобування піщано-гравійних порід ділянки "Підмихайле" Калуського родовища, яка знаходиться у Калуському районі Івано-Франківської області. Позивачем було з'ясовано, що Державною службою геології та надр України зазначено невідповідності щодо лоту № SUE001-UA-20231228-94220, які носять істотний характер, адже вони стосуються таких властивостей і якостей ділянки "Підмихайле" Калуського родовища, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. При цьому, ТОВ "Будтрансоіл" не було обізнане та не могло бути обізнане стосовно невідповідностей, допущених Державною служба геології та надр України, оскільки за умовами аукціону ознайомлення з майном, час і місце проведення огляду об'єкта передбачалися виключно згідно доданих документів, а доступ до публічної кадастрової карти України на даний час заблокований. Позивач зазначає, що він мав легітимні очікування на задоволення своїх потреб шляхом користуванням надрами та їх видобуванням на ділянці "Підмихайле" Калуського родовища у кількості 1386 тис.м3, однак, ТОВ "Будтрансоіл" у будь-якому випадку позбавлене можливості здійснювати користування надрами та їх видобуванням на ділянці "Підмихайле" Калуського родовища на площі 23,59 га, що виключає можливість отримання об'єму піщано-гравійних порід, заявленого організатором аукціону. За таких обставин, ТОВ "Будтрансоіл" просить суд визнати недійсним договір № 6/2-24 від 12.02.2024.
В процесі розгляду справи, позивач подав заяву про зміну предмету позову, яку 17.12.2024 прийнято судом, у зв'язку з чим подальший розгляд справи здійснюється за вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтрансоіл" до Державної служби геології та надр України про визнання недійсним аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами - ділянка "Підмихайле" Калуського родовища (№ лоту: SUE001-UA-20231228-94220), організатором якого виступила Державна служба геології та надр України, і результатів його проведення, та визнання недійсним укладеного між Державною службою геології та надр України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будтрансоіл" 12.02.2024 договору № 6/2-24 купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами, на аукціоні з метою видобування піщано-гравійних порід ділянки "Підмихайле" Калуського родовища, яка знаходиться у Калуському районі Івано-Франківської області, та застосування наслідків його недійсності.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.02.2025 позовні вимоги задоволено.
Визнано недійсним проведений 17.01.2024 аукціон з продажу спеціального дозволу на користування надрами - ділянка "Підмихайле" Калуського родовища (№ лоту: SUE001-UA-20231228-94220), організатором якого виступила Державна служба геології та надр України, і результати його проведення.
Визнано недійсним укладений 12.02.2024 між Державною службою геології та надр України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будтрансоіл" договір № 6/2-24 купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні з метою видобування піщано-гравійних порід ділянки "Підмихайле" Калуського родовища, яка знаходиться у Калуському районі Івано-Франківської області, та застосувати наслідки його недійсності.
Стягнуто з Державної служби геології та надр України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтрансоіл" 1 000 000 грн 00 коп. гарантійного внеску та 27 691 грн 54 коп. оплати за пакет аукціонної документації.
Стягнуто з Державної служби геології та надр України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтрансоіл" 6 056 грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд виходив з того, що в порушення ст. 18-1 Кодексу України про надра та ст. 19 Конституції України Державна служба геології та надр України провела аукціон без попереднього з'ясування наявності на ділянці надр "Підмихайле" Калуського родовища, земельних ділянок державної чи комунальної власності, які на момент проведення аукціону чи конкурсу з надання надр у користування сформовані як об'єкт цивільних прав та як наслідок не отримала погодженого та затвердженого переліку земельних ділянок державної, комунальної власності, розташованих у межах ділянки надр від органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.
Суд також зазначив, що враховуючи, що ділянка надр "Підмихайле" Калуського родовища знаходиться в межах захисної смуги Ріки Лімниця шириною 100 м, добування в цій зоні піску та гравію може бути виключно після оцінки впливу на довкілля та за погодженням з обладміністрацією, Держгеонадрами та Держводагентством, яка як вбачається з документів, наданих Державною службою геології та надр України - не проводилась.
У проекті спеціального дозволу на користування надрами, що був опублікований в лоті аукціону зазначено особливі умови надрокористування, а саме - провести процедуру оцінки впливу на довкілля відповідно до Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" та заборона видобування корисних копалин, зазначених у дозволі, до закінчення процедури оцінки впливу на довкілля відповідно до Закону України "Про оцінку впливу на довкілля". Але, з урахуванням того що ця територія є ландшафтним заказником місцевого значення добування піску чи гравію на її території взагалі не допускається.
Крім того, відповідно до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони України № 173 від 19.06.1996 р., в розділі "Підприємства по видобуванню руд та нерудних копалин" мінімальний розмір санітарно захисної зони становить 100 м.
Суд встановив, що в межах ділянки надр "Підмихайле" Калуського родовища знаходяться приватні садиби. Таким чином, господарська діяльність по видобуванню піску та гравію в даній зоні, а саме - на території заказника, на території земельних ділянок, що знаходяться в приватній власності, а також біля приватних будинків та 100 м від них, не можлива.
Разом з тим, Державна служба геології та надр України здійснила продаж права відносно об'єкта, до якого входять земельні ділянки, що перебувають у приватній власності, тобто право розпорядження якими у останньої відсутнє, а також без доведення до відома учасників аукціону, що значна частина об'єкта має встановлену нормативно правовими актами заборону щодо її користування.
Таким чином, суд дійшов висновку, що вимога про визнання недійсним аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами - ділянка "Підмихайле" Калуського родовища (№ лоту: SUE001-UA-20231228-94220), організатором якого виступила Державна служба геології та надр України, і результатів його проведення є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Також суд дійшов висновку щодо наявності підстав для визнання недійсним договору №6/2-24 купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні з метою видобування піщано-гравійних порід ділянки "Підмихайле" Калуського родовища, яка знаходиться у Калуському районі Івано-Франківської області на підставі ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України та застосувати наслідки його недійсності.
Враховуючи що суд дійшов висновку про визнання недійсним вказаного договору, то наданий ТОВ "Будтрансоіл" спеціальний дозвіл на користування надрами підлягає скасуванню.
Крім того, суд дійшов висновку, що для повернення сторін у первісний стан (до проведення аукціону та укладення договору) Державна служба геології та надр України зобов'язана повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Будтрансоіл" 1 000 000,00 грн гарантійного внеску та 27 691,54 грн. здійсненої оплати за пакет аукціонної документації.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись із вказаним рішенням, Державна служба геології та надр України звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення від 25.02.2025 у справі №910/3479/24 та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення ухвалено місцевим судом з порушенням норм матеріального та процесуального права. При цьому скаржник стверджує, що
- позивач, подаючи заявку на участь в аукціоні, безумовно мав ознайомлюватись із аукціонною документацією, зокрема, пояснювальною запискою, у якій зазначено про те, що Родовище не розроблялось з 1994 року. Однак, останній без жодних заперечень взяв участь в електронному аукціоні № SUE001- UA20231228-94220, сплатив відповідний гарантійний внесок та підписав відповідний протокол від 28.03.2024, у якому його було визначено переможцем, а отже погодився зі всіма умовами проведення аукціону;
- навіть у випадку встановлення порушень з боку Держгеонадр під час підготовки до проведення аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами, такий аукціон не може бути визнано недійсним, адже він є таким, що не відбувся, а судом не встановлено, яким саме чином визнання недійсним оспорюваного аукціону та його результатів призведе до поновлення прав позивача;
- підстав для повернення позивачу сплаченого ним гарантійного внеску в розмірі 1 000 000,00 грн не встановлено, з огляду на наявність наказу Держгеонадр щодо позбавлення позивача права на отримання спеціального дозволу та положень п. 30 Порядку № 993;
- управління наявними коштами державного бюджету України, зокрема, безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду, входить до компетенції Державної казначейської служби України.
Узагальнені доводи та заперечення відповідача
19.06.2025 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив доводи викладені в ній, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін.
У відзиві позивач наголосив, що помилки, допущені Державною службою геології та надр України, носять істотний характер, адже вони стосуються таких властивостей і якостей ділянки "Підмихайле" Калуського родовища, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Істотність у цих відносинах вбачається із площі ділянки та ймовірного об'єму запасів піщано-гравійних порід. При цьому, ТОВ "Будтрансоіл", в силу чинного законодавства України, позбавлене можливості усунути наслідки помилок, допущених відповідачем.
Позивач також зазначив, що судовими рішеннями у справі №910/9868/24 встановлено обставини, які підтверджують недійсність аукціону, який проведений 17.01.2024, продажу спеціального дозволу на користування надрами - ділянка "Підмихайле" Калуського родовища (№ лоту: SUE001-UA-20231228-94220), організатором якого виступила Державна служба геології та надр України, учасником якого було ТОВ "Будтрансоіл", обставини чого в силу ч.4 ст. 75 ГПК України не потребують доказування при розгляді справи №910/3479/24.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.03.2025 апеляційну скаргу у справі №910/3479/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Кравчук Г.А., Тарасенко К.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.03.2025 витребувано матеріали справи з суду першої інстанції та відкладено вирішення питання щодо подальшого руху справи.
15.05.2025 матеріали справи №910/3479/24 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2025 апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України на рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2025 у справі №910/3479/24 залишено без руху, надано скаржнику для усунення недоліків апеляційної скарги.
27.05.2025 до суду від апелянта надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної служби геології та надр України на рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2025 у справі №910/3479/24. Судове засідання призначено на 01.07.2025.
19.06.2025 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
25.06.2025 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2025 задоволено клопотання позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтрансоіл" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та програмного забезпечення "EasyCon" у справі №910/3479/24.
Розгляд справи відкладено на 22.07.2025.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2025, у зв'язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відрядженні, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/3479/24.
Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 22.07.2025, справу №910/3479/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Кравчук Г.А., Шапран В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2025 колегія суддів постановила здійснювати розгляд апеляційної скарги Державної служби геології та надр України на рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2025 у справі №910/3479/24 спочатку колегією суддів у складі: Коробенка Г.П. (головуючий, доповідач), Шапран В.В., Кравчук Г.А., яка визначена протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2025. Розгляд апеляційної скарги призначено на 14.08.2025.
У судовому засіданні 14.08.2025 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.
Явка представників сторін
У судове засідання 14.08.2025 з'явились представники позивача, які надали свої пояснення. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений шляхом доставки процесуальних документів до Електронного кабінету, що підтверджується довідкою від 24.07.2025.
Відповідно до частини п'ятої статті 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Оскільки явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення відповідача про місце, дату і час судового розгляду, враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги Державної служби геології та надр України за відсутності представника відповідача.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції
28.12.2023 в системі електронних торгів ProZorro.Продажі опубліковано оголошення про проведення аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами - Ділянка "Підмихайле" Калуського родовища (№ лоту: SUE001-UA-20231228-94220), (посилання на аукціон - https://prozorro.sale/auction/SUE001-UA-20231228-94220/), замовником якого виступила Державна служба геології та надр України.
Згідно інформації, лот, який виставлено на аукціон - спеціальний дозвіл на користування надрами - Ділянка "Підмихайле" Калуського родовища. Вартість геологічної інформації - 6% ціни спеціального дозволу на користування надрами, що визначається на аукціоні (електронних торгах), відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1075 від 10.12.2008 "Про затвердження Методики визначення вартості геологічної інформації, отриманої за рахунок коштів державного бюджету" (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.2022).
Призначення: Ділянка "Підмихайле" Калуського родовища розташована на відстані 0,6 км на північ від с. Підмихайля Калуського району Івано-Франківської області. Вид корисної копалини: піщано-гравійні породи. Вид користування надрами та строк, на який надається дозвіл: видобування корисних копалин, 20 років. Розмір гарантійного внеску: 1 000 000,00 грн.
Завантажена в системі електронних торгів організатором аукціону документація містила наступні документи: пояснювальна записка до лоту, оглядова карта Ділянка "Підмихайле" Калуського родовища, ситуаційний план Ділянка "Підмихайле" Калуського родовища, пакет спеціального дозволу на користування надрами ділянка "Підмихайле" Калуського родовища, проект Угоди про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин (додаток до спеціального дозволу), проект Характеристики ділянки надр (додаток 1 до Угоди), проект Програми робіт з видобування корисних копалин (неметалічні) (додаток 2 до Угоди), постанова Кабінету Міністрів України № 993 від 23.09.2020.
За результатами проведеного 17.01.2024 аукціону переможцем визначено ТОВ "Будтрансоіл".
12.02.2024 між Державною службою геології та надр України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будтрансоіл" укладено договір № 6/2-24 купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні з метою видобування піщано-гравійних порід ділянки "Підмихайле" Калуського родовища, яка знаходиться у Калуському районі Івано-Франківської області, відповідно до п. 2.1 якого переможець аукціону зобов'язується за суму коштів, визначену в протоколі проведення електронного аукціону від 17.01.2024 № SUE001-UA-20231228-94220, згідно з яким покупець визнаний переможцем аукціону, придбати у продавця спеціальний дозвіл на користування надрами з метою видобування піщано-гравійних порід ділянки "Підмихайле" Калуського родовища, яка знаходиться у Калуському районі Івано-Франківської області. Строк дії дозволу 20 років.
У подальшому, ТОВ "Будтрансоіл" замовило виготовлення топографо-геодезичного плану ділянки "Підмихайле" Калуського родовища.
Інженерно-геодезичні вишукування здійснювалися згідно географічних координат кутових точок ділянки "Підмихайле" Калуського родовища, піщаногравійні породи:
№№ точок Система координат WGS84
ПнШ СхД
1 49 00' 31,40" 24 24' 09,52"
2 49 00' 36,68" 24 24' 17,08"
3 49 00' 31,77" 24 24' 52,18"
4 49 00' 25,63" 24 24' 52,58"
5 49 00' 24,59" 24 24' 14,07"
Площа ділянки надр - 23,59 га,
які було надано Державною службою геології та надр України (вказано в Пояснювальній записці до лоту та відображено на Ситуаційному плані ділянки "Підмихайле").
Після отримання інженерно-геодезичного вишукування по виготовленню топографо-геодезичного плану з'ясувалося, що фактичні властивості і якості лоту знижують його цінність або можливість використання за цільовим призначенням, аніж як це передбачалося умовами аукціону. Зокрема, в Пояснювальній записці до лоту вказано, що ділянка "Підмихайле" знаходиться в східній частині Калуського родовища, на землях запасу Підмихайлівської сільської ради, на площі 23,59 га. Однак, фактично ділянка "Підмихайле" знаходиться на землях, які належать до Ландшафтного заказника місцевого значення "Ріка Лімниця" з водоохоронною смугою вздовж берегів шириною 100 м.
Крім того, ділянка "Підмихайле" знаходиться на землях комунальної власності Калуської міської та Новицької сільської рад; на приватних земельних ділянках (кадастрові номери 2622885601:01:003:0101, 2622885601:01:003:0478, 2622885601:01:003:0327 тощо).
Із пояснень позивача слідує, що вказані обставини зменшують площу земельної ділянки для потреб, пов'язаних з користуванням надрами та їх видобуванням і, як наслідок, відсутність можливості використання саме 23,59 га (оскільки земля не є землею запасу Підмихайлівської сільської ради, а є землею заказника, комунальною та приватною), призводить до неможливості видобутку піщано-гравійних порід ділянки "Підмихайле" Калуського родовища у кількості 1386 тис.м3 за категорією С1 (код класу 122).
В основних документах, які містили дані щодо властивостей і якостей ділянки "Підмихайле" Калуського родовища (Пояснювальній записці до лоту, Оглядовій карті ділянки "Підмихайле", Ситуаційному плані ділянки "Підмихайле") вказана інформація було подана з суттєвими неточностями, які допущені Державною службою геології та надр України.
Неточності, допущені Державною службою геології та надр України, носять істотний характер, адже стосуються таких властивостей і якостей ділянки "Підмихайле" Калуського родовища, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Істотність у цих відносинах вбачається із площі ділянки та ймовірного об'єму запасів піщано-гравійних порід. При цьому, ТОВ "Будтрансоіл", в силу чинного законодавства України, позбавлене можливості усунути наслідки помилок, допущених відповідачем.
Відтак, виставлення Державною службою геології та надр України на аукціон спеціального дозволу на користування надрами (№ лоту: SUE001-UA-20231228-94220) з істотними помилками, хоча і не зумовлює безпосередній перехід прав, проте, створило правові підстави для укладення договору № 6/2-24 від 12.02.2024 купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні з метою видобування піщано-гравійних порід ділянки "Підмихайле" Калуського родовища, яка знаходиться у Калуському районі Івано-Франківської області, що у сукупності дає підстави стверджувати про наявність у правовій природі аукціону - дій, що порушили право позивача.
Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач посилається на те, що електронний аукціон проведено повністю у відповідності з вимогами Кодексу України про надра та Порядку проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 993 від 23.09.2020; позивач не зазначає конкретну підставу недійсності аукціону та порушення процедури його проведення, в той же час вказує, що Держгеонадра в порушення ст. 18 Кодексу не вчинило дії щодо надання земельної ділянки для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, отримання якої відбувається після видачі спеціального дозволу на користування надрами самим позивачем.
Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів сторін
У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та надані позивачем пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з такого.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Кодексу України про надра гірничі відносини в Україні регулюються Конституцією України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", цим Кодексом та іншими актами законодавства України, що видаються відповідно до них.
Частиною 1 ст. 16 Кодексу України про надра визначено, що спеціальний дозвіл на користування надрами надається за результатами аукціону (електронних торгів), а за наявності підстав, визначених ч. 1 ст. 16-2 цього Кодексу, - без проведення аукціону (електронних торгів).
Відповідно до ч. 3 ст. 16 Кодексу України про надра аукціон (електронні торги) щодо продажу спеціального дозволу на користування надрами проводиться шляхом електронних торгів, що здійснюються за допомогою дворівневої автоматизованої інформаційно-комунікаційної системи, яка забезпечує можливість створення, розміщення, оприлюднення та обміну інформацією і документами в електронній формі, які необхідні для проведення аукціону (електронних торгів), запобігання корупційним правопорушенням, та складається з бази даних системи аукціонів (електронних торгів) з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та електронних майданчиків, які взаємодіють через інтерфейс програмування додатків, що надається як код з відкритим доступом та визначає функціональність системи. Порядок проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, постановою Кабінету Міністрів України № 993 від 23.09.2020 затверджено Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами.
Постановою Кабінету Міністрів України № 749 від 04.07.2023 внесено зміни до назви вказаного вище Порядку на Порядок проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами.
Пунктом 6 Порядку передбачено, що рішення про проведення аукціону приймається Держгеонадрами з урахуванням вимог та строків, передбачених Кодексом України про надра.
Беручи участь в аукціоні та придбаваючи спеціальний дозвіл на користування надрами, позивач мав право бути впевненим у можливості реалізації своїх законних очікувань, а також у тому, що набуте ним право є чинним і таким, що може бути реалізоване в законний спосіб в повному обсязі, що його зміст та обсяг буде ними реалізовано.
Майнове право, що придбавається (дозвіл на користування надрами) повинно бути трансформоване набувачем у можливість користування надрами на визначеній земельній ділянці, що передбачає дійсність не тільки самого права (можливості видачі такого дозволу), але і його беззаперечної реалізації, що, у свою чергу, вимагає визначення об'єкту такого користування (визначення земельної ділянки чи/або території на яку таке право буде розповсюджуватись).
Окрім того, складовою майнового права є орієнтовна оцінка саме місткості надр у вигляді піску та гравію, що виражається в орієнтовній кількості, яку можна добути в межах реалізації дозволу. Можливість добування пов'язана з площею умовної ділянки, і якщо на більшій частині площі не може бути здійснена передбачувана діяльність, то вартість такого майнового права, ємкість та можливість його реалізації не відповідає заявленій.
З матеріалів справи вбачається, що в пояснювальній записці до лоту було вказано, що ділянка "Підмихайле" знаходиться в східній частині Калуського родовища, на землях запасу Підмихайлівської сільської ради, на площі 23,59 га, однак, з топографо-геодезичного плану від 27.02.2024 вбачається, що насправді ділянка "Підмихайле", що знаходиться в східній частині Калуського родовища, розташована не лише на землях запасу Підмихайлівської сільської ради (Підмихайлівська сільська рада ліквідована 09.08.2018 р. шляхом приєднання до Новицької сільської громади), але й охоплює частину території Калуської міської ради.
Тобто, інформація щодо місця розташування родовища в частині адміністративно-територіального округу є недостовірною, що в подальшому могло вплинути на законність оформлення необхідних дозволів та інших документів з метою провадження господарської діяльності позивача.
Згідно зі ст. 18-1 Кодексу України про надра у разі, якщо для провадження діяльності з видобування корисних копалин є необхідним надання в користування земельних ділянок державної чи комунальної власності, які на момент проведення аукціону чи конкурсу з надання надр у користування сформовані як об'єкт цивільних прав, орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, уповноважений здійснювати розпорядження такими земельними ділянками, до початку проведення такого аукціону (конкурсу) за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, затверджує перелік земельних ділянок державної, комунальної власності, розташованих у межах ділянки надр, що передається в користування переможцю аукціону, конкурсу, і які мають бути передані йому в користування для видобування корисних копалин.
Як вбачається з листа Державної служби геології та надр України № 199/08/2-24 від 17.01.2024, відповідач лише після завершення торгів та після обрання переможця проінформував ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області, Калуську районну раду, Калуську міську територіальну громаду та Новицьку сільську раду про проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування піщано-гравійних порід ділянки "Підмихайле" Калуського родовища, що знаходиться на території Калуського району Івано-Франківської області та попросив у відповідності до ст. 18-1 Кодексу затвердити перелік земельних ділянок державної, комунальної власності, розташованих у межах ділянки надр, що передається в користування переможцю аукціону, конкурсу, і які мають бути передані йому в користування для видобування корисних копалин.
У відповіді Новицької сільської ради № 118/12-15 від 31.01.2024 зазначено, що наявні об'єктивні труднощі у затвердженні переліку земельних ділянок відповідно до ст. 18-1 Кодексу України про надра, оскільки таке затвердження після проведення аукціону, суперечитиме цій же ст. 18-1 Кодексу та ст. 19 Конституції України. Також поінформовано про невдоволення жителів с. Підмихайля, яке обумовлене проведенням аукціону та розташуванням родовища корисних копалин практично під вікнами окремих житлових будинків.
З відповіді Калуської районної ради № 5/01-24/01 від 24.01.2024 вбачається, що землі, на яких розташована ділянка надр "Підмихайле" Калуського родовища, не належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст району, тому затвердження переліку земель, вказаному у листі, не відноситься до повноважень Калуської районної ради.
Тобто, суд першої інстанції вірно зазначив, що в порушення ст. 18-1 Кодексу України про надра та ст. 19 Конституції України Державна служба геології та надр України провела аукціон без попереднього з'ясування наявності на ділянці надр "Підмихайле" Калуського родовища, земельних ділянок державної чи комунальної власності, які на момент проведення аукціону чи конкурсу з надання надр у користування сформовані як об'єкт цивільних прав та як наслідок не отримала погодженого та затвердженого переліку земельних ділянок державної, комунальної власності, розташованих у межах ділянки надр від органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.
Згідно з приписами ст. 16 Кодексу України про надра ділянки надр, які пропонуються для виставлення на аукціон (електронні торги) з метою надання спеціального дозволу на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ), погоджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, із зазначенням умов, за яких можливе надрокористування на запропонованих ділянках надр (у частині дотримання вимог природоохоронного законодавства), протягом 15 робочих днів з дня надходження запиту відповідного дозвільного органу разом з документами, передбаченими частиною десятою цієї статті. У разі відмови у погодженні центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, надає обґрунтовані зауваження (із зазначенням шляхів їх усунення) щодо неможливості надрокористування на запропонованій ділянці надр з дотриманням вимог природоохоронного законодавства. Такі погодження та зауваження оприлюднюються на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, протягом трьох робочих днів після прийняття відповідного рішення.
Разом з тим, суд встановив, що в матеріалах справи відсутні докази погодження Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України ділянки "Підмихайле" Калуського родовища, що знаходиться на території Калуського району Івано-Франківської області, для виставлення на аукціон (електронні торги) з метою надання спеціального дозволу на користування надрами.
Так, 17.10.2023 Державна служба геології та надр України звернулася до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України з листом № 4363/08/2-23 про надання погодження щодо Рошнятівської ділянки, яка, як і ділянка "Підмихайле", розташована у Калуському районі Івано-Франківської області.
Листом № 25/4-17/16642-23 від 26.10.2023 Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України повідомило, що частина Рошнятівської ділянки Калуського родовища, що знаходиться на території Калуського району Івано-Франківської області, накладається на ландшафтний заказник місцевого значення "Ріка Лімниця з водоохоронною смугою вздовж берегів шириною 100 м".
Поряд з цим, з наявної в матеріалах справи відповіді Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області № 6-9-0.331-699/0/2-24 від 08.02.2024 вбачається, що Держгеокадастр звернув увагу на наявну можливість обмежень у використанні зазначеної ділянки, оскільки на території Калуського району розташований ландшафтних заказник місцевого значення "Ріка Лімниця з водоохоронною смугою вздовж берегів шириною 100 м" (обліковий номер обмеження 006:000104:00000002).
Ландшафтний заказник місцевого значення "Ріка Лімниця з водоохоронною смугою вздовж берегів шириною 100 м" створено рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської обласної ради народних депутатів № 13 в 1979 рі. У Калуському районі заказник знаходиться на території Перевозецької, Вістівської, Новицької, Пійлівської та Студінської сільських рад.
Натомість, в пояснювальній записці аукціону не вказано про наявність обмеження у використанні 100 метрової ділянки вздовж річки, а наведено лише наступну інформацію:
"Річкова система району робіт належить до басейну р. Дністер. За 40 м на північ від ділянки робіт протікає р. Лімниця (права притока Дністра), за 2,0 км на південнний схід - р. Бережниця (права притока Лімниці). У межах району родовища р. Лімниця тече із заходу на схід і має звивисте русло з багаточисельними меандрами і старицями. Заплава річки майже по всій довжині двостороння. Річище кам'янисте, в середній течії розгалужується на рукава. Ширина його в Передкарпатті досягає 20-60 м, глибина русла - 2,0 м. Для Лімниці характерні наявність малих витрат води у меженний період і катастрофічні паводки навесні, особливо під час злив. Корисна копалина представлена верхньочетвертинними алювіальними піщано гравійними відкладами першої надзаплавної тераси р. Лімниця, що підстеляються глинами нижньосарматського віку. У гідрогеологічному відношенні у межах ділянки "Підмихайле" основне значення має водоносний горизонт у четвертинних алювіальних відкладах першої надзаплавної тераси р. Лімниця, до якого приурочені піщано-гравійні відклади".
Тобто, в описі лоту не зазначено про наявність жодних обмежень у видобуванні надр на даній ділянці.
Відповідно до п. 13 постанови Кабінету Міністрів України № 486 від 08.05.1996 "Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них" в окремих випадках, коли допустимість провадження планованої діяльності визначена за результатами оцінки впливу на довкілля, у водоохоронній зоні може бути дозволено добування піску і гравію за межами земель водного фонду на сухій частині заплави та у праруслах річок за погодженням з обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, Держгеонадрами та Держводагентством, а на території Автономної Республіки Крим - з органами виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань водного господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища.
Видобування піску та гравію провадиться на підставі дозволів, що видаються в установленому законодавством порядку.
Враховуючи що ділянка надр "Підмихайле" Калуського родовища знаходиться в межах захисної смуги Ріки Лімниця шириною 100 м, добування в цій зоні піску та гравію може бути виключно після оцінки впливу на довкілля та за погодженням з обладміністрацією, Держгеонадрами та Держводагентством, про що обгрунтовано зазначив суд першої інстанції.
Як вбачається з документів, наданих Державною службою геології та надр України, в лоті аукціону - оцінка впливу на довкілля не проводилась.
У проекті спеціального дозволу на користування надрами, що був опублікований в лоті аукціону зазначено особливі умови надрокористування, а саме - провести процедуру оцінки впливу на довкілля відповідно до Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" та заборона видобування корисних копалин, зазначених у дозволі, до закінчення процедури оцінки впливу на довкілля відповідно до Закону України "Про оцінку впливу на довкілля".
Але, з урахуванням того, що ця територія є ландшафтним заказником місцевого значення добування піску чи гравію на її території взагалі не допускається.
Як вбачається з топографо-геодезичного плану від 27.02.2024 зона природного заказника складає орієнтовно 40% від загальної площі ділянки добування, відтак такі обмеження можуть суттєво вплинути на загальну можливість та доцільність ведення такої діяльності на даній ділянці.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про природно заповідний фонд України" на територіях заказників забороняються рубки головного користування, суцільні, прохідні, лісовідновні та поступові рубки, видалення захаращеності, а також полювання та інша діяльність, що суперечить цілям і завданням, передбаченим положенням про заказник. Зокрема, на території Заказника забороняється будь-яка діяльність, що суперечить цілям і завданням Заказника, в тому числі геологорозвідувальні роботи, розробка всіх видів корисних копалин, підривні роботи та порушення ґрунтового покриву.
Вказана заборона щодо проведення геологорозвідувальних робіт, розробки всіх видів корисних копалин, підривних робіт та порушення ґрунтового покриву безпосередньо зазначена і в Положенні про ландшафтний заказник місцевого значення "Ріка Лімниця з водоохоронною смугою вздовж берегів шириною 100 м", затвердженому наказом Управління екології та природних ресурсів Івано-Франківської обласної державної адміністрації №14 від 30.04.2021.
З топографо-геодезичного плану від 27.02.2024 вбачається, що в межах ділянки надр "Підмихайле" Калуського родовища розташовані земельні ділянки, що знаходяться у приватній власності фізичних осіб (кадастрові номери 2622885601:01:003:0101, 2622885601:01:003:0478, 2622885601:01:003:0327), що взагалі повністю виключає можливість видобування піску і гравію на даній території та поблизу неї.
Крім того, в межах ділянки надр "Підмихайле" Калуського родовища знаходяться приватні садиби.
Згідно зі ст. 114 Земельного кодексу України санітарно-захисні зони створюються навколо об'єктів, які є джерелами виділення шкідливих речовин, запахів, підвищених рівнів шуму, вібрації, ультразвукових і електромагнітних хвиль, електронних полів, іонізуючих випромінювань тощо, з метою відокремлення таких об'єктів від територій житлової забудови. У межах санітарно-захисних зон забороняється будівництво житлових об'єктів, об'єктів соціальної інфраструктури та інших об'єктів, пов'язаних з постійним перебуванням людей.
Відповідно до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони України № 173 від 19.06.1996, в розділі "Підприємства по видобуванню руд та нерудних копалин" мінімальний розмір санітарно захисної зони становить 100 м.
Таким чином, суд першої інстанції вірно зазначив, що господарська діяльність по видобуванню піску та гравію в даній зоні, а саме - на території заказника, на території земельних ділянок, що знаходяться в приватній власності, а також біля приватних будинків та 100 м від них, не можлива.
Разом з тим, Державна служба геології та надр України здійснила продаж права відносно об'єкта, до якого входять земельні ділянки, що перебувають у приватній власності, тобто право розпорядження якими у останньої відсутнє, а також без доведення до відома учасників аукціону, що значна частина об'єкта має встановлену нормативно правовими актами заборону щодо її користування.
Оскільки набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, такий договір може визнаватись недійсним за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема, на підставі норм цивільного законодавства (ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України) (позиція Верховного Суду викладена у постанові від 20.11.2019 р. у справі №925/796/18).
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про обгрунтованість вимоги про визнання недійсним аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами - ділянка "Підмихайле" Калуського родовища (№ лоту: SUE001-UA-20231228-94220), організатором якого виступила Державна служба геології та надр України, і результатів його проведення та наявність підстав для її задоволення.
Щодо вимоги про визнання недійсним укладеного між Державною службою геології та надр України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будтрансоіл" 12.02.2024 договору № 6/2-24 купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами, на аукціоні з метою видобування піщано-гравійних порід ділянки "Підмихайле" Калуського родовища, яка знаходиться у Калуському районі Івано-Франківської області, та застосування наслідків його недійсності, колегія суддів зазначає таке.
Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів встановлені ст.ст. 215, 216 Цивільного кодексу України.
Частиною 1 ст. 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3); правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5).
Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Разом з тим, приписами ч. 3 наведеної статті встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.
За змістом ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
В силу приписів ст. 204 Цивільного кодексу України правомірність правочину презюмується.
Правові наслідки правочинів, вчинених під впливом помилки передбачені положеннями ст. 229 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 229 Цивільного кодексу України якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей майна, які значно знижують його цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.
При цьому, обставини, щодо яких помилилася сторона правочину, мають існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, а також що вона має істотне значення. Помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін не є підставою для визнання правочину недійсним
Отже, особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести на підставі належних і допустимих доказів, у тому числі пояснень сторін і письмових доказів, наявність обставин, які вказують на помилку - неправильне сприйняття нею фактичних обставин правочину, що вплинуло на її волевиявлення, дійсно було і має істотне значення.
З пояснень позивача слідує, що ТОВ "Будтрансоіл" не було обізнане та не могло бути обізнане стосовно помилок, які допущені Державною службою геології та надр України, оскільки за умовами аукціону ознайомлення з майном, час і місце проведення огляду об'єкта передбачалися виключно згідно доданих документів, а доступ до публічної кадастрової карти України, що надає доступ до важливих геодезичних та кадастрових даних, з початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації та введенням в Україні воєнного стану по даний час заблокований.
ТОВ "Будтрансоіл" сумлінно та добросовісно реалізовувало своє право на участь в аукціоні щодо придбання спеціального дозволу на користування надрами - Ділянка "Підмихайле" Калуського родовища та мало легітимні очікування на задоволення своїх потреб шляхом користуванням надрами та їх видобуванням на ділянці "Підмихайле" Калуського родовища у кількості 1386 тис.м3
Однак, ТОВ "Будтрансоіл" у будь-якому випадку позбавлене можливості у легітимний спосіб здійснювати користуванням надрами та їх видобуванням на ділянці "Підмихайле" Калуського родовища на площі 23,59 га, що виключає можливість отримання об'єму піщано-гравійних порід, заявленого організатором аукціону.
Враховуючи, що суд дійшов висновку про визнання недійсним аукціону, проведеного 17.01.2024 Державною службою геології та надр України щодо продажу спеціального дозволу на користування надрами - Ділянка "Підмихайле" Калуського родовища, за результатами якого 12.02.2024 між Державною службою геології та надр України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будтрансоіл" укладено договір № 6/2-24 купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні з метою видобування піщано-гравійних порід ділянки "Підмихайле" Калуського родовища, яка знаходиться у Калуському районі Івано-Франківської області, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку щодо наявності підстав для визнання недійсним вказаного договору на підставі ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України та наявності підстав для застосування наслідків його недійсності.
За змістом абз. 1 ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює для сторін тих прав та обов'язків, які зумовлені його вчиненням, а породжує лише передбачені законом наслідки, пов'язані з його недійсністю. Одним з таких наслідків є реституція. Вона спрямована на відновлення status quo anteу фактичному та правовому становищі сторін, яке існувало до вчинення недійсного правочину, шляхом нівелювання юридичного значення будь-яких дій, які сторони вчинили на виконання цього правочину. Тому кожна сторона зобов'язана повернути іншій у натурі все, що вона одержала на виконання недійсного правочину (абз. 2 ч. 1 ст. 216 ЦК України).
За недійсності правочину взаємне повернення сторонами одержаного за ним (двостороння реституція) є юридичним обов'язком, що виникає із закону та юридичного факту недійсності правочину. Таке поновлення сторін у попередньому становищі може застосовуватися лише тоді, коли майно, передане за відповідним правочином, залишається в його сторони. У разі неможливості здійснити реституцію в натурі, зокрема тоді, коли одержане полягає в користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, сторони зобов'язані відшкодувати вартість того, що одержали, за цінами, які існують на момент відшкодування (абз. 2 ч. 1 ст. 216 ЦК України). Крім того, наслідком недійсності правочину є відшкодування за рахунок винної сторони другій стороні недійсного правочину або третій особі збитків і моральної шкоди, завданих у зв'язку із вчиненням недійсного правочину (ч. 2 ст. 216 ЦК України).
Отже, Цивільний кодекс України визначає такі загальні юридичні наслідки недійсності правочину: 1) основний - двостороння реституція - повернення сторін недійсного правочину до попереднього стану, тобто становища, яке існувало до його вчинення (абз. 2 ч. 1 ст. 216 ЦК України); 2) додатковий - відшкодування збитків і моральної шкоди винною стороною на користь другої сторони недійсного правочину та третьої особи, якщо їх завдано у зв'язку із вчиненням такого правочину (ч. 2 ст. 216 цього кодексу). Правові наслідки, передбачені ч.ч. 1 та 2 ст. 216 ЦК України, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів (ч. 3 ст. 216 ЦК України).
Матеріали справи свідчать, що для участі у аукціоні останній сплатив 1 000 000,00 грн гарантійного внеску.
Згідно з п. 3 ч. 2 Порядку проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами гарантійний внесок - платіж, що здійснюється заявником для набуття статусу учасника аукціону шляхом перерахування коштів на рахунок організатора (оператора) електронного майданчика, що зазначається в оголошенні про проведення аукціону.
Якщо аукціон не відбувся або лот знято з продажу відповідно до цього Порядку, гарантійний внесок підлягає поверненню учасникам протягом п'яти робочих днів з наступного дня після визнання аукціону таким, що не відбувся, або зняття лота з продажу, крім випадків, передбачених п. 30 та абз. 4 п. 34 цього Порядку. У випадках, передбачених п. 30 та абз. 4 п. 34 цього Порядку, гарантійні внески учасників перераховуються організатором (оператором) до державного бюджету.
Таким чином, є вірним висновок суду першої інстанції про те, що оскільки аукціон, проведений 17.01.2024, є недійсним, то підстава, на якій позивач сплатив кошти у вигляді гарантійного внеску в сумі 1 000 000,00 грн, відпала та підлягає поверненню останньому.
Також, 30.01.2024 позивач звернувся до відповідача з листом № 30/-01/9, в якому ТОВ "Будтрансоіл" на підставі п. 28 постанови Кабінету Міністрів України № 993 від 23.09.2020 "Про затвердження Порядку проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами" з пропозицією щодо укладення договору купівлі-продажу дозволу за результатом проведеного 17.01.2024 аукціону. До вказаного листа позивач, серед іншого, долучив платіжну інструкцію в національній валюті № 8 від 24.01.2024 на суму 27 691,54 грн з призначенням платежу: "оплата за пакет аукціонної документації згідно протоколу електронного аукціону № SUE001-UA-20231228-94220 від 17.01.2024".
Як визе зазначено судом, 12.02.2024 між Державною службою геології та надр України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будтрансоіл" укладено договір № 6/2-24 купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні з метою видобування піщано-гравійних порід ділянки "Підмихайле" Калуського родовища, яка знаходиться у Калуському районі Івано-Франківської області.
Таким чином, враховуючи що договір № 6/2-24 визнано недійсним, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що позивачу підлягає поверненню 27 691,54 грн здійсненої оплати за пакет аукціонної документації, а наданий ТОВ "Будтрансоіл" спеціальний дозвіл на користування надрами підлягає скасуванню.
При цьому судом враховано, що наказом Державної служби геології та надр України № 146 від 28.03.2024 "Про позбавлення права на отримання спеціального дозволу на користування надрами" позбавлено Товариство з обмеженою відповідальністю "Будтрансоіл" права на отримання спеціального дозволу на користування надрами.
Отже, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що в даному випадку для повернення сторін у первісний стан (до проведення аукціону та укладення договору) Державна служба геології та надр України зобов'язана повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Будтрансоіл" 1 000 000,00 грн гарантійного внеску та 27 691,54 грн здійсненої оплати за пакет аукціонної документації.
Доводи апелянта, наведені в апеляційній скарзі про відсутність підстав для повернення позивачу сплаченого ним гарантійного внеску в розмірі 1 000 000,00 грн з огляду на наявність наказу Держгеонадр щодо позбавлення позивача права на отримання спеціального дозволу, є неспроможними, оскільки наявність такого наказу не нівелює законодавчо врегульованої процедури повернення сторін у первісний стан у випадку застосування правових наслідків недійсності правочину.
При цьому колегія суддів зазначає, що покладені в основу апеляційної скарги доводи апелянта щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог, фактично дублюють його позицію викладену у відзиві на позов, та зводяться до переоцінки доказів, яким суд першої інстанції надав належну оцінку, з огляду на що, та враховуючи що апеляційний суд погодився з висновками місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення позову в силу викладеного вище, доводи апелянта наведені в апеляційній скарзі не спростовують встановлених судом під час розгляду справи обставин.
Викладені в апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги Державної служби геології та надр України.
Відповідно до ст.ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі рішення від 25.02.2025 відсутні.
Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарга задоволенню не підлягає.
Колегія суддів погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат, а витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладаються судом на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2025 у справі №910/3479/24 залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Державну службу геології та надр України.
Матеріали справи №910/3479/24 повернути Господарському суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано
15.09.2025 після виходу колегії суддів з відпусток
Головуючий суддя Г.П. Коробенко
Судді В.В. Шапран
Г.А. Кравчук