79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"19" вересня 2025 р. Справа № 909/50/24
Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:
Головуючого (судді-доповідача): Якімець Г.Г.,
Суддів: Бойко С.М., Бонк Т.Б.,
в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи
розглянувши матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства “Комінбанк» від 09 червня 2025 року
на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 02 червня 2025 року (повний текст підписано 05.06.2025), суддя Максимів Т.В.
про відмову в задоволенні заяви про зміну предмету позову та зменшення розміру позовних вимог
у справі № 909/50/24
за позовом Акціонерного товариства “Комінбанк», м. Київ
до відповідача Приватного акціонерного товариства “Серін-Ліс», смт. Делятин, Івано-Франківська область
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю “ВТ Інвест Груп», м. Надвірна, Івано-Франківська область
про звернення стягнення на предмет застави та іпотеки
встановив:
15 січня 2024 року Акціонерне товариство "Комінбанк" звернулася до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до відповідача - Приватного акціонерного товариства "Серін-Ліс" про стягнення заборгованості за договором № 12/21 від 09.02.2021 про відкриття мультивалютної відновлювальної кредитної лінії від 09.02.2021 та договором № 100/21 від 12.07.2021 про відкриття відновлювальної кредитної лінії за програмою "Доступні кредити 5-7-9%" в сумі 64 231 404,87 грн, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором від 12.07.2021, та на предмет застави за Договорами застави транспортних засобів №12/21-3-1 від 09.02.2021, №100/21-3-1 від 12.07.2021, №12/21-3-2 від 09.02.2021, №100/21-3-2 від 12.07.2021.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 30 січня 2024 року відкрито провадження у справі № 909/50/24.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 02 червня 2025 року у справі № 909/50/24 відмовлено у задоволенні заяви про зміну предмету позову та зменшення розміру позовних вимог; відкладено вирішення питання щодо заміни сторони (позивача) у справі № 909/50/24 вх.№5034/25 до розгляду справи по суті; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "ВТ Інвест Груп" (78400, Івано-Франківська область, Надвірнянський район, м. Надвірна, вулиця Майданська, буд. 12П, код ЄДРПОУ 45351401); зобов'язано позивача протягом п'яти днів, з дня вручення цієї ухвали надіслати третій особі копію позовної заяви з додатками, докази чого надати суду; встановлено третій особі строк для надання суду пояснень щодо позову і всіх наявних доказів, що підтверджують підтримання позову чи заперечення проти позову, до п'ятнадцяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвала суду в частині відмови у задоволенні заяви про зміну предмета позову та зменшення розміру позовних вимог мотивована тим, що без встановлення під час розгляду справи по суті обставин, які підтверджують або спростовують обґрунтованість заявлених позовних вимог та визначення їхнього розміру, а також щодо законності нарахування позивачем процентів за користування кредитом після пред'явлення вимоги про повернення кредитних коштів та врахування можливості порушення прав третіх осіб, які не є учасниками справи, відсутні правові підстави для задоволення вказаної заяви.
Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, позивач - Акціонерне товариство «Комінбанк» звернулося до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 02 червня 2025 року у справі № 909/50/24 в частині відмови у задоволенні заяви про зміну предмету позову та зменшення розміру позовних вимог та направити справу до Господарського суду Івано-Франківської області для продовження розгляду на стадії підготовчого засідання. Зокрема, зазначає, що оскаржувана ухвала постановлена без належної оцінки правових підстав, визначених частиною третьою статті 46 Господарського процесуального кодексу України, яка надає позивачу право змінювати предмет позову до закінчення підготовчого засідання. Окрім того, скаржник зазначає, що його заява мотивована частковим погашенням заборгованості внаслідок проведення процедури позасудового врегулювання шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до статті 37 Закону України «Про іпотеку»; звертає увагу на те, що зміна матеріально-правової вимоги не можлива на стадії розгляду справи по суті.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 16 червня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі № 909/50/24 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Комінбанк» на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 02 червня 2025 року; витребувано з місцевого господарського суду матеріали справи; відповідачу та третій особі надано строк (15 днів з дня отримання ухвали) на подання суду відзиву на апеляційну скаргу; апеляційну скаргу призначено до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи на підставі ч.2 ст.271 ГПК України.
Відзив на апеляційну скаргу на адресу суду не надходив.
Заяв щодо розгляду апеляційної скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи до суду не надходило.
Згідно з ч.2 ст.273 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
Разом з тим, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до п.10 ч.3 ст.2 ГПК України.
Поняття «розумного строку» не має чіткого визначення, проте, розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, №4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, №№32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07 від 15.03.2012).
Західний апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Слід зазначити, що правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15.
Водночас особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Предмет позову кореспондує із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
При цьому, збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі. Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.
Як вбачається із матеріалів справи, за змістом вимог, викладених позивачем у позовній заяві (а.с.13-22, том 1), предметом позову є вимоги позивача до відповідача про звернення стягнення:
-на нерухоме майно відповідача, передане останнім в іпотеку відповідно до Іпотечного договору від 09 лютого 2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Надвірнянського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Кузнєцовою Н.М. та зареєстрованого в реєстрі за № 92, та за Іпотечним договором від 12 липня 2021 року, укладеним між позивачем та відповідачем, посвідченим приватним нотаріусом Надвірнянського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Кузнєцовою Н. М. та зареєстрованим в реєстррі за №965;
-на рухоме майно - предмет застави за договорами застави транспортних засобів № 12/21-З-1 від 09 лютого 2021 року та № 100/21-З-1 від 12 липня 2021 року,
в рахунок погашення заборгованості ПрАТ «СЕРІН-ЛІС» за Договором № 12/21 про відкриття мультивалютної відновлювальної кредитної лінії від 09 лютого 2021 року, надалі - «Кредитний договір 1» та Договором № 100/21 про відкриття відновлювальної кредитної лінії за програмою «Доступні кредити 5-7-9%» від 12 липня 2021 року, надалі - «Кредитний договір 2» перед АТ «Комінбанк», в загальному розмірі 67 349 342,11 грн, встановивши спосіб реалізації майна шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої ЗУ "Про виконавче провадження".
В подальшому 26.03.2025 до закінчення підготовчого провадження у справі позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог та зміну предмету позову (а.с.61-76, том 7). Вказана заява мотивована частковим погашенням заборгованості за рахунок процедури позасудового врегулювання, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Відтак, позивач наголошував, що непогашеною залишається частина заборгованості в сумі 10 989 498,30 грн. В цій же заяві просить суд змінити предмет позову, а саме вважати предметом позову:
-звернення стягнення на предмет застави за Договорами застави транспортних засобів № 12/21-3-1 від 09 лютого 2021 року та № 100/21-3-1 від 12 липня 2021 року, в рахунок погашення основної заборгованості ПрАТ "Серін -Ліс" за Договором №100/21 про відкриття відновлювальної кредитної лінії за програмою "Доступні кредити 5-7-9%" від 12 липня 2021 року перед АТ "Комінбанк" в сумі 10 989 498,30 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини у цій справі виникли у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за кредитними договорами, виконання яких було забезпечене іпотекою та заставою транспортних засобів.
Первісно позивач заявив вимоги про звернення стягнення на іпотечне та заставне майно в рахунок погашення всієї суми заборгованості. У подальшому позивач подав заяву про зменшення позовних вимог та уточнення предмета позову, обґрунтовуючи вказане частковим погашенням боргу, шляхом позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки, та просив суд звернути стягнення лише на предмети застави (транспортні засоби) у межах суми заборгованості, яка є непогашеною.
Відтак, підстави позову залишилися незмінними, тоді як змінився предмет позову (шляхом вилучення позовних вимог), що свідчить про реалізацію позивачем процесуального права на зміну предмета позову у порядку, визначеному статтею 46 ГПК України. Також позивачем зменшено розмір позовних вимог.
Відмовляючи у задоволенні заяви позивача, суд першої інстанції фактично позбавив останнього гарантованого законом права на зміну предмета позову, зокрема шляхом вилучення частини позовних вимог, чим порушив вимоги статті 46 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, обґрунтування суду першої інстанції зводилося до того, що без встановлення під час розгляду справи по суті відповідних обставин відсутні правові підстави для задоволення клопотання позивача.
Разом з тим, відповідно до приписів частини третьої статті 46 ГПК України, зміна предмета або підстав позову допускається саме до закінчення підготовчого засідання, що узгоджується із завданнями цієї стадії процесу, визначеними статтею 177 ГПК України. Таким чином, суд першої інстанції був зобов'язаний вирішити заяву позивача на стадії підготовчого засідання до початку розгляду справи по суті.
Колегія суддів дійшла висновку, що така підстава для відмови у задоволенні заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог та зміну предмету позову як «відсутність правових підстав, оскільки без встановлення під час розгляду справи по суті обставин щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог та їх розміру, а також обставин, викладених відповідачем у запереченнях на заяву позивача щодо законності нарахування позивачем процентів за користування кредитом в період після вимоги про повернення кредитних коштів та недопущення порушення прав третіх осіб, які не беруть участь у справі, але мали би.» не відповідає положенням чинного процесуального закону.
Право позивача на зменшення розміру позовних вимог, а також на зміну предмета позову передбачено ч.ч.2, 3 ст.46 ГПК України.
Водночас частиною 6 вказаної статті передбачено, що суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Відповідно до ст.14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Зважаючи на наведене, місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог та зміну предмета позову.
Відповідно до ч.1 ст.255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції.
Згідно з ч.1 ст.271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Слід зазначити, що заява про зменшення розміру позовних вимог та зміну предмета позову є "заявою" в розумінні пункту 6 частини 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України. Наведене відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 15 січня 2025 року у справі № 908/702/23.
При цьому, ухвала суду про відмову в задоволенні такої заяви має завершальне значення щодо можливості зміни позовних вимог, з якими звернувся позивач до суду в даному судовому процесі та перешкоджає подальшому провадженню у цій справі.
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (п.6 ч.1 ст.275 ГПК України).
При цьому, підставами для скасування ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали (ст.280 ГПК України).
Беручи до уваги все наведене вище, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали місцевого господарського суду в частині відмови в задоволенні заяви про зміну предмету позову і зменшення розміру позовних вимог та передачу справи (з урахуванням заяви позивача про зміну предмету позову та зменшення розміру позовних вимог) на розгляд Господарського суду Івано-Франківської області.
З урахуванням положень ст.129 ГПК України, апеляційний суд не вирішує питання щодо відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання позивачем апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, оскільки не вирішує спір по суті. Такий (судовий збір) підлягає розподілу за наслідками вирішення спору Господарським судом Івано-Франківської області.
Керуючись ст.ст.236, 255, 270, 271, 275, 280, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,
ухвалив:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Комінбанк» задоволити.
Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 02 червня 2025 року у справі № 909/50/24 скасувати в частині відмови в задоволенні заяви Акціонерного товариства «Комінбанк» про зміну предмету позову та зменшення позовних вимог.
Справу № 909/50/24 (з урахуванням заяви позивача про зміну предмету позову та зменшення розміру позовних вимог) передати на розгляд Господарському суду Івано-Франківської області.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку у відповідності до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.
Головуючий (суддя-доповідач) Якімець Г.Г.
Суддя Бойко С.М.
Суддя Бонк Т.Б.