Справа № 346/3181/25
Провадження № 2/346/1920/25
25 вересня 2025 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
у складі головуючого судді Яремин М.П.
з участю секретаря Урбанович І.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 08.06.2021 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 0719-9101, відповідно до умов якого кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 5 000 грн., строк кредитування - 99 днів, заявлений строк користування кредитом 14 календарних днів; стандартна процентна ставка - 2,50% за кожен день користування кредитом; знижена процентна ставка - 2,00% за кожен день користування кредитом. Товариство виконало взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного договору, шляхом перерахування коштів на його банківську картку.
26.12.2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ТОВ «Новий Колектор» укладено договір факторингу № УКФ-261224-2, відповідно до якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору свої права вимоги до боржників, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та передає первісному кредитору під відступлення права вимоги грошові кошти за плату у порядку та строки, встановлені цим договором. Відповідно до вказаного договору, ТОВ «Новий Колектор» отримало право вимоги до відповідача. Позивач вказує, що відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконала, чим порушила свої зобов'язання, встановлені договором, внаслідок чого допустила виникнення заборгованості, загальний розмір якої станом на 20.06.2025 року позивачем визначено як 15 000 грн., з яких: 5 000 грн. - за тілом кредиту; 10 000 грн. - за процентами Тому позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість та судові витрати, які складаються із 2 422,40 грн. сплаченого судового збору та 6 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в позовній заяві зазначив клопотання, згідно з яким просить розгляд справи проводити у відсутності представника (а.с. 1-8 ).
Відповідач в судове засідання повторно не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, а саме за зареєстрованим місцем проживання. Причин своїх неявок відповідач суду не повідомила, не звернулася із заявою про розгляд справи в її відсутності та не подала відзив на позов.
За таких обставин, з урахуванням положень ст.223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача.
В зв'язку з неявкою в судове засідання сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, що відповідає правилам ч.2 ст.247 ЦПК України.
Суд, перевіривши матеріали справи, та, оцінивши досліджені докази в сукупності, дійшов наступних висновків.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Статтею 1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно з частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Судом встановлено, що 08.06.2021 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 0719-9101 за допомогою веб-сайту кредитодавця, який підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором А137 ( а.с.23-27 ).
Пунктом 1.2, 1.3 зазначеного договору передбачено, що кредитодавець зобов'язався відкрити кредитну лінію для позичальника для задоволення особистих потреб шляхом надання грошових коштів позичальнику на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а останній зобов'язався повернути кредит та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом.
Пунктами 2.1- 2.5, 2.7-2.8 договору передбачено, що розмір кредитного ліміту становить 5000 грн.; спосіб надання кредиту: перерахування грошової суми позичальнику протягом трьох днів з моменту укладення договору; тип процентної ставки - фіксована; розмір процентів за користування кредитом - 2,5% від непогашеної суми кредиту за кожен день користування кредитом (стандартна ставка); у випадках, визначених цим договором, позичальник може скористатися правом отримання зниженої процентної ставки у розмірі 2% (знижена ставка) та/або пільгової процентної ставки у розмірі 0,01 % від непогашеної суми кредиту за кожен день користування кредитом. Заявлений строк користування кредитом складає 14 календарних днів з дня отримання кредиту. Заявлений строк - це обраний позичальником в момент укладання цього договору строк користування кредитом, протягом якого може бути використано право користування кредитом за пільговою та/або зниженою процентною ставкою. Реальна річна процентна ставка 296 873%; орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: не більше 300 % від загального розміру наданого кредиту (у відсотковому вираженні) або 15 000 грн. та включає в себе: суму кредиту, проценти за користування кредитом не більше 200 % від загального розміру наданого кредиту (у відсотковому вираженні) або 10 000 грн. (у грошовому вираженні ).
Згідно з п. 3 договору позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю отриманий кредит, проценти за користування кредитом та нараховану кредитодавцем неустойку (якщо така буде) не пізніше, ніж в останній календарний день строку кредитування, вказаного у п. 6.6. цього договору, шляхом здійснення безготівкового переказу на банківський рахунок кредитодавця у порядку, визначеному у правилах відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), що затверджені кредитодавцем та діють на дату цього договору. Позичальник зобов'язується сплачувати проценти за кожен календарний день користування кредитом за ставкою, визначеною у п. 2.4 договору.
Відповідно до п. 6.1. кредитного договору цей договір та Правила разом складають єдиний договір та визначають усі істотні умови договору та надання кредиту. Укладаючи цей договір, позичальник підтвердила, що попередньо уважно ознайомилася з Правилами на веб-сайті кредитодавця (https://creditkasa.ua), повністю розуміє всі їх умови, зобов'язується та погоджується неухильно дотримуватись договору, а тому добровільно та свідомо укладає договір та бажає настання правових наслідків, обумовлених ним.
Згідно з п.6.2.1. позичальник підтвердила, що до укладення договору уважно ознайомилася з текстом цього договору та Правилами, а також отримала від кредитодавця інформацію, надання якої передбачено чинним законодавством України, зокрема ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та ст. ст. 9, 25 Закону України «Про споживче кредитування» на сайті https://creditkasa.ua, що забезпечує вірне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав'язування її придбання.
Відповідно до п. 6.6. договору строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику: 99 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Строк договору є рівним строку кредитування. В частині виконання зобов'язань договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.
Вказаний кредитний договір містить персональні дані відповідача, зокрема, його паспортні дані, реєстраційний номер картки платника податків, адресу проживання (п.7 договору), визначено предмет, порядок та умови надання кредиту.
У анкеті клієнта відповідач вказала свої персональні дані та фінансовий стан ( а.с. 16-18 ).
Згідно з Паспортом споживчого кредиту від 08.06.2021 року, підписаного відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором А137, сторони погодили тип кредиту - кредитна лінія; сума кредиту від 400 до 20 000 грн.; строк кредитування - 99 календарних днів; мета отримання кредиту - задоволення особистих потреб; спосіб та строк надання кредиту - безготівковим шляхом на банківський рахунок позичальника; відсоткова стандартна ставка 912,50 % річних (2,5% в день), знижена ставка 730% (2% в день), пільгова ставка 3,65% (0,01% в день), тип відсоткової ставки - фіксована (а.с. 43-46 ).
Відповідно до таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживачів та реальної процентної ставки за договором № 0719-9101, чиста сума кредиту/сума платежу за розрахунковий період з 08.06.2021 року по 14.09.2021 року строком на 99 днів складає 17 375 грн., проценти за користування кредитом - 12 375 грн.; реальна річна процента ставка - 296 873 %; загальна вартість кредиту - 17 375 грн. ( а.с. 47 ).
Згідно з даними довідки про перерахування суми кредиту за договором №0719-9101 від 08.06.2021 року відповідачу ОСОБА_1 перераховано на її платіжну картку 5 000 грн. (а.с. 21).
Даними розрахунку заборгованості за період з 08.06.2021 року по 26.12.2024 року, наданого «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», стверджується, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 0719-9101 від 08.06.2021 року станом на 26.12.2024 року становить: за тілом кредиту - 5 000 грн.; 10 000 грн. - за відсотками ( а.с. 72-96 ). Нарахування відсотків здійснювалось по 26.08.2021 року, тобто в межах строку кредитування.
26.12.2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (первісний кредитор) та ТОВ «Новий Колектор» ( новий кредитор ) укладено договір факторингу №УКФ-261224-2, згідно з п. 2.1, 2.3 якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору свої права вимоги до боржників, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та передає первісному кредитору під відступлення права вимоги, грошові кошти за плату у порядку та строки, встановлені цим договором. Загальний розмір заборгованості боржників, права вимоги до яких відступається, згідно цього договору, складається з загального розміру заборгованості боржників, право вимоги за якими передано первісним кредитором новому кредитору, згідно реєстрів боржників, які складаються сторонами за формою, що наведена у додатку № 1 до цього договору ( а.с. 50- 57 ).
26.12.2024 року позивачем направлено на адресу ОСОБА_1 повідомлення про відступлення права вимоги за договором факторингу №УКФ-261224 від 26.12.2024 року ( а.с. 66-67 ).
Відповідно до реєстру боржників №1 до договору факторингу № УКФ-261224-2 від 26.12.2024 року позивач набув права вимоги до боржника ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) за договором № 0719-9101 від 08.06.2021 року на загальну суму заборгованості 15000 грн., з яких: 5 000 грн. - за основною сумою боргу; 10 000 грн. - за відсотками (а.с. 68-70 ).
26.12.2024 року представником ТОВ «Новий Колектор» на адресу відповідача направлено досудову вимогу щодо виконання зобов'язань за кредитним договором № 0719-9101 від 08.06.2021 року - сплати заборгованості за договором в розмірі 15 000 грн. ( а.с. 14 ).
Відповідно до наданої позивачем довідки про розмір простроченої заборгованості, станом на 20.06.2025 року заборгованість відповідача за кредитним договором № 0719-9101 від 08.06.2021 року становить 15 000 грн., з яких: 5 000 грн. - за основною сумою боргу; 10 000 грн. - за відсотками ( а.с. 20 ).
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII (надалі - Закон № 675-VIII) від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних
У статті 3 Закону № 675-VIII визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону № 675-VIII).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (частина 6 статті 11 Закону № 675-VIII).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписі.
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19), вбачається, що електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону України «Про електронну комерцію», є оригіналом такого документа.
У частинах 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Нормою ст. 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Отже, між сторонами вказаних договорів (позики та кредитних договорів) було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договорів, які оформлені ними в електронній формі з використанням електронних підписів.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Статтею 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб'єктами господарювання на підставі договору. Договір про надання фінансових послуг укладається виключно в письмовій формі: 1) у паперовому вигляді; 2) у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"; 3) шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги; 4) в порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію".
Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, що передбачено ЦК України.
Отже, укладення кредитних договорів онлайн знаходиться в рамках правового поля України. Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов'язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором. Повернення позики за електронним договором є обов'язковим.
При цьому, судом, згідно з ч.4 ст. 263 ЦПК України, враховані висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №127/33824/19.
Згідно з ч.1 ст. 1077, ч.1 ст. 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Доказів належного виконання зобов'язань по сплаті кредиту відповідач суду не надала, не подала будь-яких доказів на спростування користування нею наданими їй кредитними коштами, а також не подала будь-яких доказів на спростування розрахунку заборгованості.
Оскільки судом встановлено, що відповідач уклала кредитний договір, та, взявши на себе зобов'язання з повернення кредитних коштів, сплати процентів за їхнє використання, належним чином їх не виконав, що призвело до виникнення заборгованості, право вимоги на які набув позивач за укладеним між ним та кредитодавцем відповідача договорами факторингу, суд вважає підставними вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за вказаним кредитним договором в загальному розмірі 15 000 грн.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судом також встановлено, що позивачем за звернення до суду з даною позовною заявою сплачено судовий збір в розмірі 2 422,40 грн., що стверджується квитанцією від 18.06.2025 року (а.с. 9). Дані судові витрати підлягають присудженню з відповідача на користь позивача в зв'язку із задоволенням позовних вимог.
Вирішуючи вимогу позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6 000 грн., суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Водночас, за змістом ч.4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 596/2305/18-ц (провадження № 61-13608св20).
Отже, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.
Тобто у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу стороною позивача надано договір про надання правничої допомоги № 07/24-НК від 02.07.2024 року, Додаткові угоди №4, №17 та №19 до вказаного договору, звіт про виконану роботу, платіжну інструкцію кредитового переказу коштів про оплату правничої допомоги в розмірі 6 000 грн. ( а.с. 48-49, 60-65 ).
Як встановлено судом, 02.07.2024 року між ТОВ «Новий Колектор» та адвокатським об'єднанням «Верітас Центр» укладено договір надання правничої допомоги №07/24-НК, за умовами якого останнє бере на себе зобов'язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а замовник зобов'язаний оплатити замовлення у порядку та строк обумовлені сторонами ( а.с. 48-49 ).
Відповідно до умов додаткової угоди №4 до вказаного договору від 14.08.2024 року внесені зміни до договору в частині зміни найменування виконавця з АО «Верітас Центр» на АО «Лекс Верітас» ( а.с. 60-61).
Додатковою угодою №17 від 03.04.2024 року АО «Лекс Верітас» та ТОВ «Новий Колектор» погодили вартість послуг 6 000 грн. за один позов, без врахування вартості поштових витрат та судового збору, які сплачуються замовником самостійно (а.с. 62).
Відповідно до звіту про виконану роботу до договору №07/24-НК про надання правничої допомоги від 02.07.2024 року, АО «Лекс Верітас» надало клієнтові ТОВ «Новий Колектор» послуги, пов'язані із формуванням запиту для отримання необхідних доказів, складенням позовної заяви, друком позову з додатками та відправки їх відповідачу, замовлення оплати судового збору, проведенням детальної консультації замовника після відкриття провадження у справі та інші послуги, пов'язані з претензійно-позовною роботою, за що позивач сплатив АО «Лекс Верітас» 6 000 грн., про що свідчить платіжна інструкція від 17.06.2025 року (а.с. 64, 65).
Разом з тим, суд вважає, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката в сумі 6 000 грн. є завищеним, зважаючи на складність справи, час, витрачений на виконання відповідних робіт, обсяг наданих адвокатом послуг, ціну позову. Крім того, вартість вказаних послуг є необґрунтованою, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру та з конкретних обставин справи, пов'язаність витрат з розглядом справи. Оскільки вказаний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу є дещо завищеним, суд вважає за необхідне обмежити розмір заявлених позивачем до стягнення витрат до 2 500 грн.
На підставі ст. ст. 207, 509, 525, 526, 530, 610, 628, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 1055, 1077-1078 ЦК України та, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 81, 89, 137, 141, ч. 2 ст.247, ст.ст. 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-
позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» (код ЄДРПОУ 43170298, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Алмазова Генерала, 13, офіс 601), заборгованість за кредитним договором № 0719-9101 від 08.06.2021 року в загальному розмірі 15 000 (п'ятнадцять тисяч) гривень, визначену станом на 20.06.2025 року.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор», 2 500 (дві тисячі п'ятсот) гривень витрат на професійну правничу допомогу та 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок сплаченого судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Найменування сторін:
Позивач: ТОВ «Новий Колектор», код ЄДРПОУ 43170298, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Алмазова Генерала, 13, офіс 601.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .
Повний текст рішення складено 29 вересня 2025 року.
Суддя: Яремин М. П.