Справа № 346/2782/25
Провадження № 2-о/346/215/25
29 вересня 2025 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
в складі головуючого судді Яремин М.П.
з участю: секретаря Урбанович І.Д.
заявника ОСОБА_1
представника заявника адвоката Голіней Л.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , поданою адвокатом Голіней Лілією Дмитрівною, заінтересована особа: Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області, про встановлення факту постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року,-
представник заявника зазначає, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Драганівка Тернопільського району Тернопільської області, його батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Заявник стверджує, що в 1991 році з дружиною проживав у с. Глибочок Тернопільського району Тернопільської області, та у них в 1990 та 1991 роках народились дочка ОСОБА_4 та син ОСОБА_5 . До цього він проживав у с. Драганівка, а на даний час перебуває в ДУ “ Коломийська виправна колонія (№41)» та звернувся із заявою про виготовлення паспорта громадянина України, у відповідь на яку отримав повідомлення, згідно з яким для виготовлення паспорта необхідно встановити факт його проживання на території України станом на 24.08.1991 року. Вказує, що згідно з даними вироку Тернопільського міського суду Тернопільської області від 21.06.2024 року ОСОБА_1 є громадянином України, а відповідно до анкети заарештованого його національність - українець, громадянство України. Його батьки, дружина та діти є громадянами України та постійно проживали на території України. Тому просить встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 на території України станом на 24.08.1991 року.
19.06.2025 року представник заінтересованої особи через систему “ Електронний суд » подав до суду письмові пояснення, в яких вказав, що згідно з п. 8 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України №15 від 27.03.2001 року, для встановлення належності до громадянства України відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про громадянство» особа, яка за станом на 24 серпня 1991 року постійно проживала на території України і перебувала у громадянстві колишнього СРСР, але не має у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт її постійного проживання на території України на зазначену дату, подає: а) заяву про встановлення належності до громадянства України; б) копію паспорта громадянина колишнього СРСР. У разі відсутності паспорта громадянина колишнього СРСР подається довідка територіального підрозділу Державної міграційної служби України про встановлення особи та про те, що за станом на 24 серпня 1991 року особа перебувала в громадянстві колишнього СРСР (за наявності документів, що підтверджують зазначений факт); в) судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи на території України за станом на 24 серпня 1991 року. В заінтересованої особи відсутні документи та відомості, які б підтверджували постійне проживання ОСОБА_1 на території України за станом на 24.08.1991 року.
Заявник в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав та вказав, що в нього наявне українське свідоцтво про народження, однак, паспорта громадянина України не було, оскільки він переважну більшість часу перебував в місцях позбавлення волі та мав часу його зробити.
Його представник, адвокат Голіней Л.Д. в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала з підстав, вказаних в заяві.
Представник заінтересованої особи в судове засідання не з'явився, 23.09.2025 року через систему “ Електронний суд » подав до суду письмове клопотання, в якому просить розгляд справи проводити в його відсутності, у вирішенні заяви покладається на розсуд суду ( а.с. 78 ).
Відповідно до ч. 6 ст.259 ЦПК України складання повного рішення суду відкладено на строк не більш як на десять днів, тобто до 29.09.2025 року з дня закінчення розгляду справи - 23.09.2025 року.
Суд, заслухавши вказаних учасників, вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Драганівка Тернопільського району Тернопільської області народився ОСОБА_1 , його батьками вказані ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , актовий запис № 01 від 20.01.1969 року, що стверджується даними копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого повторно 09.04.1999 року; національність батьків зазначена - українець. Вказане також підтверджується даними повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00051761996 від 12.06.2025 року; місце проживання матері зазначено с. Драганівка Тернопільського району Тернопільської області (а.с. 4, 51-52).
Згідно з даними повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 00051761803 від 12.06.2025 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець с. Драганівка Тернопільського району Тернопільської області, національність українець, (паспорт НОМЕР_2 , виданий Тернопільським РВВС) 10.02.1990 року зареєстрував шлюб із ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання с. Великий Глибочок Тернопільського району Тернопільської області; прізвище нареченої після укладення шлюбу « ОСОБА_7 »; орган державної реєстрації актів цивільного стану - Великоглибочецька сільська рада Тернопільського району Івано-Франківської області, актовий запис №1 (а.с. 53-54).
17.04.1991 року на підставі рішення суду про розірвання шлюбуТернопільського району Тернопільської області від 27.03.1991 року шлюб між ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_3 , виданий Тернопільським РВВС 12.05.1985 року) та ОСОБА_8 розірвано, що стверджується даними повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про розірвання шлюбу №00051761895 від 12.06.2025 року ( а.с. 55-56 ).
Даними повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00051761721 від 12.06.2025 року стверджується, що ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Великий Глибочок Тернопільського району Тернопільської області народилась ОСОБА_9 , про що 23.10.1990 року складено відповідний актовий запис № 26; її батьками вказані ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (українець) та ОСОБА_10 , українка (а.с. 57-58)).
Згідно з листом Управління державної міграційної служби України в Івано-Франківській області №2601.4.2-3236/2601.2-25 від 20.06.2025 року, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 паспортами громадянина України в УДМС в Івано-Франківській області не документовані ( а.с. 69 ).
Вироком Тернопільського міського суду від 24.07.1992 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 140 КК України, і призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з конфіскацією всього особистого майна ( а.с. 26, 44-46 ). Згідно зі змістом вказаного вироку ОСОБА_1 (уродженець с. Драганівка Тернопільського району Тернопільської області, українець) впродовж серпня 1991 року - січня 1992 року вчинив ряд крадіжок особистого майна громадян на території м.Тернопіль, зокрема, 04.08.1991 року, 22.09.1991 року, 06.10.1991 року, 09.01.1992 оку, 10.01.1992 року, 16.01.1992 року, 21.01.1992 року та 23.01.1992 року.
Судом також встановлено, що вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21.06.2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3, 4 ст. 185, ч.1 ст. 357 КК України та на підставі ч.1 ст. 70 КК України призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років ( а.с.5-24 ). У вступній частині вказаного вироку зазначено “ ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець с. Драганівка Тернопільського району Тернопільської області, українець, громадянин України, проживаючий за адресою без зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , із середньою освітою, неодружений, непрацюючий, раніше не судимий » .
Згідно з даними анкети арештованого, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець України, громадянство України, національність - українець ( а.с. 25 ).
У відповідності до даних повідомлення Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області від 01.04.2025 року згідно із записами погосподарських книг, які знаходяться на зберіганні у Драганівському старостинському окрузі за 1969-1985 роки, ОСОБА_1 проживав за адресою: АДРЕСА_1 по 1985 рік включно; відповідно до погосподарської книги №01 на 1986-1990 роки зроблено запис про те, що ОСОБА_1 він вибув у с. Глибочок, проте дата вибуття не зазначена ( а.с. 27 ).
Даними листа Білецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області №07-10/730 від 08.04.2025 року стверджується, що ОСОБА_1 не зареєстрований за адресою: с. Великий Глибочок Тернопільського району Тернопільської області( а.с. 28 ).
Згідно з копією листа Коломийського відділу Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області № 2619-503/2619.1-25 від 26.02.2025 року щодо документування паспортом громадянина України засудженому ОСОБА_1 повідомлено, що під час проведеної перевірки встановлено, що ОСОБА_1 документований паспортом колишнього СРСР взірця 1974 року, але не встановлено факту його проживання на території України станом на 24.08.1991 року, а тому ОСОБА_1 відмовлено в оформленні паспорта, оскільки не встановлено належність до громадянства України; рекомендовано звернутися із відповідною заявою до суду щодо встановлення факту проживання ОСОБА_1 на території України станом на 24.08.1991 року ( а.с. 29 ).
Відповідно до ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Згідно з п.5 ч. 2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ч.2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до п.1, 2 ч.1 ст.3 Закону України «Про громадянство України» (далі - Закон № 2235-ІІІ) громадянами України є: усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України; особи незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Закону України «Про громадянство України» (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав.
Статтею 8 вищевказаного Закону визначено, що особа (іноземець або особа без громадянства), яка сама чи хоча б один із її батьків або її дід чи баба, прадід чи прабаба, або її рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або яка сама чи хоча б один із її батьків або її дід чи баба, прадід чи прабаба, або її рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), а також її неповнолітні діти мають право на набуття громадянства України за територіальним походженням.
Згідно з пп. а п. 7 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215/2001, встановлення належності до громадянства України стосується громадян колишнього СРСР, які не одержали паспорт громадянина України та не мають у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року або проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року.
Згідно з п. 8 Порядку для встановлення належності до громадянства України відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону особа, яка за станом на 24 серпня 1991 року постійно проживала на території України і перебувала у громадянстві колишнього СРСР, але не має у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт її постійного проживання на території України на зазначену дату, подає: а) заяву про встановлення належності до громадянства України; б) копію паспорта громадянина колишнього СРСР. У разі відсутності паспорта громадянина колишнього СРСР подається довідка територіального підрозділу Державної міграційної служби України про встановлення особи та про те, що за станом на 24 серпня 1991 року особа перебувала в громадянстві колишнього СРСР (за наявності документів, що підтверджують зазначений факт); в) судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи на території України за станом на 24 серпня 1991 року.
Відповідно до позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 22.08.2018 року в справі № 363/214/17-ц відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону № 2235-ІІІ громадянами України є усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України. Встановлення факту постійного проживання на території України на момент проголошення незалежності України є підставою для оформлення належності до громадянства України. Тлумачення статті 256 ЦПК України (у редакції, чинній на час звернення до суду із заявою про встановлення факту) перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку є невичерпним і у судовому порядку можуть бути встановленні факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. При цьому не виключається встановлення факту постійного проживання на території України.
Таким чином, на підставі наведеного, аналізуючи надані докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення заяви, оскільки у судовому засіданні встановлено факт постійного проживання заявника на території України станом на 24 серпня 1991 року.
На підставі наведеного, ст.ст. 263-265, 268, 273, 293, 294, 315, 316, 318, 319, 354 ЦПК України, суд, -
заяву задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Драганівка Тернопільського району Тернопільської області, фактичне місце перебування: АДРЕСА_2 , на території України станом на 24 серпня 1991 року.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Найменування сторін:
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець с. Драганівка Тернопільського району Тернопільської області, фактичне місце перебування: АДРЕСА_2 .
Заінтересована особа: Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківської області, адреса: 76010, м. Івано-Франківськ, вул. Академіка Гнатюка, 29, код ЄДРПОУ 37794486.
Повний текст рішення складено 29 вересня 2025 року.
Суддя: Яремин М. П.