Справа № 212/6961/25
2/212/3903/25
22 вересня 2025 року м. Кривий Ріг
Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі: головуючого судді Колочко О.В., за участі секретаря судового засідання Савінської А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, за відсутності учасників справи та без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувальних технічних засобів, у порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,
18 червня 2025 року позивач ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами у загальній сумі 62 540,08 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 16 серпня 2024 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 19271-08/2024 в електронній формі, відповідно до якого товариством позичальнику надається фінансовий кредит в розмірі, на умовах строковості, зворотності, платності, позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за його користування. 27.11.2024 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та позивачем укладено Договір факторингу, згідно з яким останній прийняв належні ТОВ «Стар Файненс Груп» права вимоги до боржників, у тому числі і до ОСОБА_1 . Відповідно до Реєстру боржників ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 23460 грн, з яких 6000 грн основна сума боргу, 9360 грн заборгованість за відсотками, 8100 грн штраф. З моменту отримання права вимоги позивачем не нараховувалися жодні штрафні санкції.
03.07.2024 між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 був укладений Договір позики № 7627097 в електронній формі в інформаційно-комунікаційній системі Товариства, за умовами якого позичальнику надані кредитні кошти у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок банківської картки, зареєстрованої позичальником для цієї цілі в Особистому кабінеті на веб-сайті Товариства, а позичальник зобов'язався їх повернути позикодавцеві та сплатити проценти від суми позики. 11.01.2024 між ТОВ «Маніфою» та позивачем укладено Договір факторингу, згідно з яким останній прийняв належні ТОВ «Маніфою» права вимоги до боржників, у тому числі і до ОСОБА_1 . Відповідно до Реєстру боржників ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 11 927,32 грн, з яких 3 800 грн основна сума боргу, 3 040 грн заборгованість за процентами за користування позикою, 5 087,32 заборгованість за процентами на прострочену позику. З моменту отримання права вимоги позивачем не нараховувалися жодні штрафні санкції.
03.08.2024 між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 02783-08/2024 в електронній формі в інформаційно-комунікаційній системі Товариства, за умовами якого позичальнику надаються кредитні кошти у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем. 24.12.2024 між ТОВ «Аванс Кредит» та позивачем укладено Договір факторингу, згідно з яким останній прийняв належні ТОВ «Аванс Кредит» права вимоги до боржників, у тому числі і до ОСОБА_1 . Відповідно до Реєстру боржників ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 11 027,76 грн, з яких 2585 грн основна сума боргу, 3567,76 грн заборгованість за відсотками, 4875 грн штрафні санкції. З моменту отримання права вимоги позивачем не нараховувалися жодні штрафні санкції.
02.09.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 був укладений Договір позики № 2143121 з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, за умовами якого позичальнику передані грошові кошти шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а останній зобов'язався їх повернути позикодавцеві та сплатити проценти від суми позики. 14.06.2021 між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та позивачем укладено Договір факторингу, згідно з яким останній прийняв належні ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, у тому числі і до ОСОБА_1 . Відповідно до Реєстру боржників ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 16 125 грн, з яких 5000 грн основна сума боргу, 14,50 грн заборгованість за відсотками, 10 000 грн заборгованість за пенею, 1 110,50 грн комісія за надання позики. З моменту отримання права вимоги позивачем не нараховувалися жодні штрафні санкції.
Ухвалою судді від 26 червня 2025 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження, розгляд справи призначений на 14 липня 2025 року, учасникам справи роз'яснені їх право, порядок та строки на подачу заяв по суті справи.
10 липня 2025 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому від просить відмовити у позовних вимогах повністю, посилаючись на те, що надані позивачами Договори не містять підписів сторін договору, які укладені нібито в режимі онлайн шляхом заповнення відповідачем в електронній формі анкети-заяви клієнта на сайті позивача. Доказів на підтвердження, що надані суду копії договорів створювалися у порядку, передбаченому ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» та що вони підписувалися електронним цифровим підписом уповноваженою особою, позивачем не надані. Тому копія договору не може вважатися електронним документом, та не є належним доказом укладення договору оренди майна з правом викупу між сторонами. Надані до позовної заяви розрахунок заборгованості за спірним кредитним договором не містить даних про суми кошти сплачені відповідачем в рахунок погашення заборгованості, а також проценту ставку для обрахунку заборгованості. Отже, на думку відповідача, позивач не довів наявність у відповідача заборгованості за вказаними договорами кредиту у розмірі, зазначеному у розрахунках, а також заборгованість не підтверджена первинними обліковими бухгалтерськими документами. У Договорах факторингу, на підставі яких позивач отримав право вимоги, жодним чином не зазначається про відступлення права вимоги за договорами, що є предметом розгляду, а наданий реєстр боржників створений самостійно позивачем і не містить підписів сторін. Крім того, зауважив, що умови договору позики, які враховують стандартну денну процентну ставку з перевищенням 1% в день є нікчемними, відповідно до ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023, що набрав чинності 24.12.2023.
Ухвалою суду від 14 липня 2025 року судовий розгляд відкладений на 17 вересня 2025 року, оскільки строк для подання позивачем відповіді на відзив не сплинув.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, у позовній заяві просила розглядати справу за її відсутності.
Відповідач до суду не з'явився, про час, дату та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, заяв про відкладення справи або її розгляд за його відсутності не надавав, скористався своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву.
Статтями 43, 211 ЦПК України передбачено, що прийняття участі в судовому засіданні є правом сторони, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
З огляду на вищевикладене, суд розглядає справу в порядку статті 211 ЦПК України за наявними в ній доказами.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову з таких підстав.
Частинами 1, 2 статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що 16 серпня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс груп» (Товариство) та ОСОБА_1 (Клієнт) був укладений Договір про надання фінансового кредиту № 19271-08/2024 (далі - Договір/Кредитний договір), за умовами якого Товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 6 000 грн на строк 120 днів з 16.08.2024 до 13.12.2024 зі сплатою процентів за користування кредитом з фіксованою процентною ставкою 1,50 %, яка застосовується у межах строку кредитування, а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за його користування (а.с. 12-14).
Кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № 4441-11хх-хххх-0827 (пункт 1.6 Договору).
Відповідно до умов Договору за користування кредитом товариством нараховуються виключно проценти. Порядок нарахування платежів за прострочення клієнтом виконання (невиконання, часткове виконання) зобов'язань за цим Договором передбачено в п. 5,3 цього договору. Нарахування процентів здійснюється в межах строку кредитування, починаючи з дня надання кредиту (перерахування грошових коштів на рахунок, вказаний клієнтом), на залишок фактичної заборгованості за кредитом станом на початок кожного календарного дня (пункти 3.1 -3.3 Договору).
Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами сторін та діє протягом строку, вказаного в п. 1.2 цього Договору (строк кредитування 120 днів) (пункт 7.1 Договору).
У Графіку платежів, що є додатком № 1 до Договору, міститься розрахунок (в тому числі суми кредиту, процентів) із зазначенням дати платежу, а саме 13.12.2024 кредит 6000 грн, проценти 10 800 грн, разом 16 800 грн (а.с. 15 зворотній бік).
У Розділі 8 Договору вказані контактні дані ОСОБА_1 (РНОКПП, реквізити паспорту, адреса проживання, номери мобільного телефону, картка № НОМЕР_1 хх-хххх-0827 (а.с. 14 зворотній бік).
Кредитний договір № 19271-08/2024від 16.08.2024 з Додатками підписаний ОСОБА_1 із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором W1042.
Відповідно до основних умов кредитування з урахуванням побажань споживача, які містять положення Паспорту споживчого кредиту, сума кредиту - 6 000 гривень, строк кредитування 120 днів, спосіб надання: безготівковим шляхом (п. 3 Паспорта споживчого кредиту) (а.с. 10).
Також, у Паспорті споживчого кредиту у пункті 4 викладено інформацію щодо орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, яка ідентична положенням Розділу 1 Договору, зокрема пункту 1.4 і Графіку платежів, а саме процентна ставка фіксована 1,50% в день, вартість кредиту 16 800 гривень, включаючи тіло кредиту, відсотки, та інші платежі.
27 листопада 2024 року між ТОВ «Стар файненс груп» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 27112024/2, згідно з умовами якого ТОВ «Стар файненс груп» відступило ТОВ «ФК «ЄАПБ» права грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до боржників, перелік яких зазначаються у відповідних Реєстрах, зокрема до боржника ОСОБА_1 за Кредитним договором № 19271-08/2024 на суму 23 460 грн, що включає 6000 грн заборгованість за основною сумою боргу, 9360 грн заборгованість за відсотками, 8100 заборгованість за штрафом (а.с. 16-18).
Згідно з наданим позивачем Розрахунком заборгованості за кредитним договором № 19271-08/2024 від 16.08.2024 за період з 27.11.2024 по 30.04.2025, заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» становить 23 460 грн, з яких 6 000,00 грн основна сума боргу; 9360 грн заборгованість за відсотками; 8100 грн заборгованість за штрафом (а.с. 23)
Крім того, судом встановлено, що 03 липня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Маніфою» (Товариство) та ОСОБА_1 (Позичальник) був укладений Договір позики № 7627097 (далі - Договір), за умовами якого позикодавець передає у власність позичальнику грошові кошти у розмірі 3 800 грн на строк 80 днів з 03.07.2024 по 21.09.2024, а позичальник зобов'язався повернути кредитні кошти, проценти за їх користування та інші платежі (а.с. 23-28).
Процентні ставки, що застосовуються в межах строку позики: акційна ставка (за наявності) фіксована 1,425% на день протягом першого розрахункового періоду (30 днів) до 02.08.2024, базова процентна ставка фіксована 1,5% на день протягом першого розрахункового періоду, основна процентна ставка фіксована 1,5% протягом усього періоду позики до 21.09.2024, проценти нараховують на залишок суми позики за основною процентною ставкою за кожен день користування позикою в межах строку позики (пункти 2.4, 3.1, 3.2, 3.3 Договору).
Позика надається позичальнику в день підписання сторонами Договору шляхом безготівкового перерахування на рахунок позичальника за номер електронного платіжного засобу (банківської картки) НОМЕР_2 (пункт 2.5 Договору).
Договір позики укладений 09.55 год 03.07.2024 в інформаційно-комунікаційній системі позикодавця в порядку, передбаченому ЗУ «Про електронну комерцію», і підписаний позичальником в особистому кабінеті електронним підписом одноразовим ідентифікатором f53537 шляхом введення його значення у відповідне поле (розділи 9, 10 Договору).
У Розрахунку за Договором позики № 7627097 від 03.07.2024, який є Додатком № 1 до Договору, міститься графік нарахування процентів за користування позикою у розрахункові періоди (а.с. 28-30).
Між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 були укладені Додаткова угода № 1 01.08.2024, якою строк користування позикою встановлений до 20.10.2024, Додаткова угода № 2 зі строком користування позикою до 20.11.2024 (а.с. 31-37).
Таким чином, сторони обумовили загальний строк користування позикою з 03.07.2024 по 20.11.2024.
На підтвердження надання кредиту шляхом безготівкового зарахування грошей Позивачем надано лист ТОВ «Універсальні платіжні системи» від 13.12.2024 № 2782_241213101745, згідно з яким від ТОВ «Маніфою» прийнято платежі: 03-07-2024 09:55:36 на суму 3800,00 грн, маска картки НОМЕР_2 , номер транзакції в системі іРау.ua - 442332144, призначення платежу: зарахування 3800 грн на карту НОМЕР_2 (а.с. 41).
11 січня 2024 року між ТОВ «Маніфою» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 11-01/2024, згідно з умовами якого ТОВ «Маніфою» відступило ТОВ «ФК «ЄАПБ» права грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до боржників, перелік яких зазначаються у відповідних Реєстрах, зокрема до боржника ОСОБА_1 за Договором позики № 76257097 на суму 11 927,32 грн, що включає 3800 грн заборгованість за основною сумою боргу, 3040 грн заборгованість за процентами за користування позикою, 5087,32 заборгованість за процентами на прострочену позику (а.с. 42-47).
Згідно з наданим позивачем Розрахунком заборгованості за договором позики станом на 11.12.2024, заборгованість відповідача розрахована за кожен день у період з 03.07.2024 по 20.11.2024 у загальному розмірі 11927,32 грн, з яких 3800 грн основ тіло позики; 8127,32 грн заборгованість за процентами (а.с. 34).
Також, у вказаному Розрахунку міститься інформація щодо оплати ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 3372,64 грн, у якості погашення процентів за користування позикою.
Крім того, судом встановлено, що 03 серпня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс кредит» (Товариство) та ОСОБА_1 (Клієнт) був укладений Договір про надання фінансового кредиту № 02783-08/2024 (далі - Договір/Кредитний договір), за умовами якого Товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 3 000 грн на строк 120 днів з 03.08.2024 до 30.11.2024 зі сплатою процентів за користування кредитом з фіксованою процентною ставкою 1,50 %, яка застосовується у межах строку кредитування, а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за його користування (а.с. 53-55).
Кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № 4441-11хх-хххх-0827 (пункт 1.6 Договору).
Відповідно до умов Договору за користування кредитом товариством нараховуються виключно проценти. Порядок нарахування платежів за прострочення клієнтом виконання (невиконання, часткове виконання) зобов'язань за цим Договором передбачено в п. 5,3 цього договору. Нарахування процентів здійснюється в межах строку кредитування, починаючи з дня надання кредиту (перерахування грошових коштів на рахунок, вказаний клієнтом), на залишок фактичної заборгованості за кредитом станом на початок кожного календарного дня (пункти 3.1 -3.3 Договору).
Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами сторін та діє протягом строку, вказаного в п. 1.2 цього Договору (строк кредитування 120 днів) (пункт 7.1 Договору).
У Графіку платежів, що є додатком № 1 до Договору, міститься розрахунок (в тому числі суми кредиту, процентів) із зазначенням дати платежу, а саме 30.11.2024 кредит 3000 грн, проценти 5400 грн, разом 8400 грн (а.с. 56 зворотній бік).
У Розділі 8 Договору вказані контактні дані ОСОБА_1 (РНОКПП, реквізити паспорту, адреса проживання, номери мобільного телефону, картка № НОМЕР_1 хх-хххх-0827 (а.с. 55 зворотній бік).
Кредитний договір № 02783-08/2024від 03.08.2024 з Додатками підписаний ОСОБА_1 із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором W0427.
Відповідно до основних умов кредитування з урахуванням побажань споживача, які містять положення Паспорту споживчого кредиту, сума кредиту - 3 000 гривень, строк кредитування 120 днів, спосіб надання: безготівковим шляхом (п. 3 Паспорта споживчого кредиту) (а.с. 10).
Також, у Паспорті споживчого кредиту у пункті 4 викладено інформацію щодо орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, яка ідентична положенням Розділу 1 Договору, зокрема пункту 1.4 і Графіку платежів, а саме процентна ставка фіксована 1,50% в день, вартість кредиту 8400 гривень, включаючи тіло кредиту, відсотки, та інші платежі.
На підтвердження надання кредиту шляхом безготівкового зарахування грошей Позивачем надано лист ТОВ «Універсальні платіжні системи» від 23.04.2025 № 3466_250423101008, згідно з яким від ТОВ «Аванс кредит» прийнято платежі: 03-08-2024 12:40:03 на суму 3000,00 грн, маска картки НОМЕР_2 , номер транзакції в системі іРау.ua - 470896217, призначення платежу: зарахування 3000 грн на карту НОМЕР_2 (а.с. 59).
Згідно з наданим позивачем Розрахунком заборгованості за кредитним договором, заборгованість відповідача розрахована за кожен день у період з 03.08.2024 по 24.12.2024 у загальному розмірі 11027,76 грн, з яких 2585 грн заборгованість за кредитом; 8442,76 грн заборгованість за відсотками (а.с. 60-61).
Також, у вказаному Розрахунку міститься інформація щодо оплати ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 415 грн, у якості оплати тіла кредиту, 1260 грн оплата по відсоткам, 1125 грн оплата по штрафу.
24 грудня 2024 року між ТОВ «Аванс кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 24122024, згідно з умовами якого ТОВ «Аванс кредит» строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до боржників, перелік яких зазначаються у відповідних Реєстрах, зокрема до боржника ОСОБА_1 за Договором позики № 02783-08/2024 на суму 11 027,76 грн, що включає 2 585 грн заборгованість за основною сумою боргу, 3 567,76 грн заборгованість за процентами, 4 875 заборгованість за штрафними санкціями (а.с. 63-66).
Крім того, судом встановлено, що 02 вересня 2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (позикодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) був укладений Договір позики № 2143121, згідно з умовами якого позикодавець передає позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами Договору строк шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а останній зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково та сплатити проценти від суми позики (а.с. 69-72).
У пункті 2 Договору № 2143121 визначені умови, параметри, порядок і графік повернення позики та сплати процентів, а саме сума позики 5 000 грн, строк позики 30 днів, базова процентна ставка на день 0,01 %, 0,75 % (фіксована), 5% за понадстрокове користування позикою.
Дата надання позики 02.09.2024, дата повернення позики (останній день) 01 серпня 2023 року, орієнтовна загальна вартість позики 7 678,38 грн (пункт 2.3 у таблиці).
Проценти за цим Договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення на залишок позики (пункт 4 Договору позики).
У пункті 29 Договору зазначені реквізити сторін, зокрема позичальника ОСОБА_1 , зазначені його персональні дані, паспортні дані, номер мобільного телефону, адреса електронної пошти, а також вказаний рахунок НОМЕР_3 .
Договір позики з додатками, підписаний ОСОБА_1 із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 518360, про що зазначено у пункті 29 Договору та у Додатку у розділі «Позичальник».
14 червня 2021 між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 14/06/21, відповідно до вимог якого ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступає ТОВ «ФК «ЄАПБ» право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав до боржників, перелік яких зазначається у реєстрі боржників (а.с. 74-75).
У подальшому, до вказаного Договору факторингу укладалися Додаткові угоди, зокрема Додаткова угода № 7 від 13.06.2022, у якій сторони домовилися про автоматичну пролонгацію Договору на кожний наступний рік (а,с. 76-79)
Відповідно до Акту прийому-передачі Реєстру Боржників № 41 від 24.01.2025 за Договором факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняв від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» Реєстр Боржників № 41 від 24.01.2025, внаслідок чого переходять права вимоги заборгованості від боржників і ТОВ «ФК «ЄАПБ» стає кредитором по відношенню до боржників, у тому числі до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 2143121 на суму 16 125 (а.с. 79-80).
Відповідно до наданого позивачем Розрахунку заборгованості за кредитним договором № 2143121 від 02.09.2024 за період з 24.01.2025 по 30.04.2024, заборгованість відповідача перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» становить 16125 грн, з яких 5000 грн основна сума боргу; 14,50 грн заборгованість за відсотками, 1110,50 комісія, 10 000 грн пеня (а.с. 81).
Відповідно до ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право у встановленому законом порядку звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до норм ст. 11, 525, 629 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір, який є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Різновидом договору є кредитний договір, який обов'язково укладається в письмовій формі (ст. 1054, 1055 ЦК України, ст.13 Закону України «Про споживчий кредит»).
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Аналогічні положення містить ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до ч.1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За змістом ст. 202, 205, 207, 639 ЦК України договір, як різновид правочину, вважається таким, що вчинений у письмовій (електронній) формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Особливістю спірних правовідносин у даній справі є укладання договору про надання споживчого кредиту через інформаційно-телекомунікаційну систему товариства, доступ до якої забезпечується через веб-сайт товариства або мобільний додаток. З урахуванням даної обставини, застосуванню підлягають наступні положення законодавства.
Згідно зі ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Відповідно до п. 5, 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору;
Порядок укладення електронного договору передбачений ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідно до якої пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;
електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Як вбачається з матеріалів справи, Договори № 19271-08/2024 від 16.08.2024, № 7627097 від 03.07.2024, № 02783-08/2024 від 03.08.2024, № 2143121 від 02.09.2024 укладені за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи Товариств - позикодавців шляхом ідентифікації позичальника із зазначенням ним своїх персональних даних, та використання ним електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором, що узгоджується з вимогами законодавства. Такі договори прирівнюються до договорів, укладених в письмовій формі.
Таким чином, позивачем доведений факт укладення вказаних кредитних договорів та Договорів позики на умовах, визначених у них, в електронній формі, яка прирівнюється за законом до письмової шляхом прийняття (акцепту) відповідачем пропозиції (оферти) позикодавця укласти такий договір у мережі Інтернет на інтернет-ресурсі Товариств (позикодавців), як різновиду інформаційно-телекомунікаційної системи. При цьому прийняття відповідачем пропозиції укласти зазначені договори здійснено шляхом заповнення ним, зокрема формуляра заяви (форми), паспорту споживчого кредиту або позики, про прийняття такої пропозиції в електронній формі та підписанням за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. За таких обставин, укладені між ОСОБА_1 та ТОВ «Стар файненс груп», ТОВ «Аванс кредит», ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», ТОВ «Маніфою» кредитні договори та договори позики за своїм змістом та формою відповідають вимогам, визначеним законом на момент їх укладання та є підставою для виникнення у сторін прав та обов'язків, передбачених цими договорами.
З огляду на викладене вище, суд відхиляє доводи відповідача про не укладання (не підписання) вказаних договорів, оскільки такі доводи не підтверджені належними та допустимими доказами, зокрема про те, що вказані договори не були підписані сторонами і не відповідають за формою вимогам законодавства.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Договірні зобов'язання ТОВ «Стар файненс груп», ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», ТОВ «Маніфою», ТОВ «Аванс кредит» виконали в повному обсязі та надали відповідачу шляхом перерахування на визначений відповідачем картковий/банківський рахунок кредит (позику) в сумі:
6 000 грн (кредитний договір з ТОВ «Стар файненс груп» № 19271-08/2024 від 16.08.2023);
3 800 грн (договір позики з ТОВ «Маніфою» № 7627097 від 03.07.2023);
3 000 грн (кредитний договір з ТОВ «Аванс кредит» № 02783-08/2024 від 03.08.2024);
5 000 грн (договір позики з ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» № 2143121 від 02.09.2024).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 513 ЦК України визначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Частиною другою статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07 серпня 2020 року у справі № 570/2984/13-ц.
Одним із випадків відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16 дійшла висновку про те, що договір факторингу є правочином, який характеризується, зокрема, тим, що йому притаманний специфічний суб'єктний склад (клієнт - фізична чи юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності, фактор - банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати фінансові, в тому числі факторингові операції, та боржник - набувач послуг чи товарів за первинним договором).
Згідно з частиною першою статті 1084 ЦК України, якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 909/968/16 наведені кваліфікуючі ознаки договору факторингу, а саме договір факторингу є правочином, який характеризується тим, що: а) йому притаманний специфічний суб'єктний склад (клієнт - фізична чи юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності, фактор - банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати фінансові, в тому числі факторингові операції, та боржник - набувач послуг чи товарів за первинним договором); б) його предметом може бути лише право грошової вимоги (такої, строк платежу за якою настав, а також майбутньої грошової вимоги); в) метою укладення такого договору є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника; г) за таким договором відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату; д) його ціна визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги, і цей розмір може встановлюватись у твердій сумі; у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; у вигляді різниці між номінальною вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю тощо; е) вимоги до форми такого договору визначені у статті 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Правочин, якому не притаманні перелічені ознаки, є не договором факторингу, а правочином з відступлення права вимоги. Порушення вимог до форми, змісту, суб'єктного складу договору факторингу відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України зумовлює його недійсність.
Відповідно до частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Статтею 1079 ЦК України визначено, що сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
Договір факторингу, як договір фінансової послуги, спрямований на фінансування однією стороною іншої сторони шляхом передачі в її розпорядження певної суми грошових коштів. Зазначена послуга за договором факторингу надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначається договором.
Виходячи з того, що правова природа договору визначається з огляду на його зміст, суд при його правовій оцінці повинен дослідити його умови, права та обов'язки сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і настання певних правових наслідків.
Відповідний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 року в справі № 910/7038/17.
Верховний Суд у постанові від 02 листопада 2021 року у справі № 905/306/17 зазначив, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
На підтвердження позовних вимог позивачем ТОВ «ФК «ЄАПБ» надано суду належним чином завірені копії наступних документів:
Договору факторингу № 27112024/2 від 27.11.2024, укладеного між ТОВ «Стар файненс груп» та ТОВ «ЄАПБ», Акту прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 27112024/2 від 27.11.2024, Витягу з реєстру боржників до Договору факторингу № 24112024/2 від 27.11.2024 (а.с. 16-18);
Договору факторингу № 11-01/2024 від 11.01.2024, укладеного між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «Маніфою», Додаткової угоди № 10 від 11.12.2024 до Договору факторингу № 11-01/2024 від 11.01.2024, Акту прийому-передачі Реєстру Боржників № 9 за Договором факторингу № 11-01/2024 від 11.01.2024, Витягу з Реєстру боржників № 9 до Договору факторингу № 11-01/2024 від 11.01.2024 (а.с. 42-47);
Договору факторингу № 24122024 від 24.12.2024, укладеного між ТОВ «Аванс кредит» та ТОВ «ЄАПБ», Акту прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 24122024 від 24.12.2024, Витягу з реєстру боржників до Договору факторингу № 24122024 від 24.12.2024 (а.с. 63-66).
Отже, надані позивачем вище перелічені і досліджені судом письмові докази підтверджують відступлення права вимоги від ТОВ «Стар файненс груп», ТОВ «Маніфою», ТОВ «Аванс Кредит» до ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитними договорами та договором позики, укладеними цими Товариствами з ОСОБА_1 .
Натомість, відповідач свої договірні зобов'язання у визначених договорами строки і обсяги не виконав, і станом на час розгляду справи відомостей про погашення заборгованості за вказаними договорами повністю чи частково відповідачем суду не надано, а тому суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості: за Кредитним договором № 19271-08/2024 від 16.08.2024 в сумі 6 000 грн (основний борг); за Договором позики № 7627097 від 03.07.2023 в сумі 3 800 грн (основний борг); за Кредитним договором № 02783-08/2024 від 03.08.2024 в сумі 2 585 грн (основний борг).
Що ж стосується Договору позики № 2143121 від 02.09.2024, укладеного між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 , то суд вважає, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» не підтверджено відступлення права вимоги від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ТОВ «ФК «ЄАПБ» з огляду на наступне.
Враховуючи наведені вище положення статей 1077, 1078 ЦК України та висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 11.09.2018 у справі № 909/968/16, а також положення Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» (статті 4, 9), Договір факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року, укладений між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ», за наслідком якого в подальшому ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за Договором позики № 2143121 від 02.09.2024, не враховує інтереси боржника в справі ОСОБА_1 , оскільки, на момент укладення договору факторингу у останнього не існувало грошових зобов'язань, за якими могло б в майбутньому виникнути право вимоги.
Сам Договір факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року не містить умов, за яких його дія поширюється на кредитні договори, що виникли після його укладення, прямо вказуючи на відступлення права грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав.
Натомість, умовами Договору факторингу передбачено, що предметом договору є відступлення прав вимоги, зазначених у відповідних реєстрах прав вимоги. Тобто, його дія вичерпується відступленням права вимоги щодо визначених реєстром зобов'язань, і не поширюється на інші грошові зобов'язання.
Інформація про ОСОБА_1 як боржника надана у реєстрі боржників № 41 від 24 січня 2025 року, тобто більш ніж через три роки після укладення договору відступлення права вимоги.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про недоведення позивачем факту відступлення права вимоги від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ТОВ «ФК «ЄАПБ», оскільки, в матеріалах справи відсутні докази наявності у ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до ОСОБА_1 на час укладення договору факторингу з позивачем 14 червня 2021 року, оскільки, договір позики № 2143121 з відповідачем укладений 02 вересня 2024 року.
З огляду на вказане, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині позову.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача процентів за користування кредитом та позикою, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до усталеної судової практики після спливу строку кредитування внаслідок закінчення цього строку, визначеного у відповідному кредитному договорі, або внаслідок реалізації кредитодавцем свого права на дострокове стягнення всієї суми заборгованості за кредитом в порядку ч. 2 ст. 1050 ЦК України (шляхом направлення позичальнику відповідної вимоги або шляхом подання відповідного позову до суду) припиняється право кредитодавця нараховувати передбачені кредитним договором проценти за користування кредитом.
В таких правовідносинах права та інтереси кредитодавця забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання, та підлягає застосуванню до всього періоду прострочення виконання грошового зобов'язання від дати спливу строку кредитування.
Така правова позиція підтверджена правовими висновками Великої Палати Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року у справі 444/9519/12, від 04 липня 2018 року у справі №310/11534/13-ц, від 04 червня 2019 року у справі №916/190/18, від 08 листопада 2019 року у справі №127/15672/16-ц, від 23 червня 2020 року у справі №536/1841/15-ц, від 26 січня 2021 року у справі №522/1528/15-ц.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5% протягом наступних 120 днів - 1,5%.
Наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24.12.2023 денна ставка має бути не більше 2,5%, з 22.04.2024 не більше 1,5%, а з 20.08.2024 не більше 1%.
Частиною 2 розділу 2 прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія п. 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Судом встановлено, що 16 серпня 2024 року між ТОВ «Стар файненс груп» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту № 19271-08/2024, на підставі якого відповідач отримав позику у розмірі 6 000 грн строком на 120 днів 13 грудня 2024 року з процентною ставкою 1,5 % на день.
03 липня 2024 року між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 7627097 та Додаткові угоди до нього, на підставі якого відповідач отримав кредит у розмірі 3 800 грн строком до 20 листопада 2024 року з процентною ставкою 1,425 % на день до 02 серпня 2024 року, у подальшому 1,5 % на день.
03 серпня 2024 року між ТОВ «Аванс кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 02783-08/2024, на підставі якого відповідач отримав позику у розмірі 3 000 грн, строком на 120 днів до 30 листопада 2024 року з процентною ставкою у розмірі 1,5 % в день.
Враховуючи, що вказані Договори позики та Кредитний договір укладені після набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», тому до договорів слід застосувати положення частини 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» з урахуванням перехідних та прикінцевих положень.
Таким чином, суд дійшов висновку, що умови укладених договорів позики та кредитного договору в частині визначення розміру процентів за користування кредитними коштами за ставкою більшою 1,5% у період після 240 днів з моменту набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», суперечать діючому законодавству, тому згідно ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» є нікчемними.
Суд розраховує заборгованість по процентам за користування кредитом та позикою за укладеними між сторонами договорами: у період з 22 квітня 2024 року по 19 серпня 2024 року, виходячи з встановленої п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» максимальної денної процентної ставки 1,5%, у період з 20 серпня 2024 року останній день кредитування, визначений договорами, виходячи з встановленої п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» максимальної денної процентної ставки 1%.
За Кредитним договором № 19271-08/2024 від 16.08.2024, укладеним між ТОВ «Стар файненс груп» і ОСОБА_1 у період з 16.08.2024 по 19.08.2024 відповідач повинен був сплатити відсотки у розмірі 360 грн (6000 х 1,5% х 4 дні), у період з 20.08.2024 по 27.11.2024 - у розмірі 6 000 грн (6000 х 1% х 100 днів), загалом у розмірі 6 360 грн, яку суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача.
За Кредитним договором № 7627097 від 03.07.2024, укладеним між ТОВ «Маніфою» і ОСОБА_1 у період з 03.07.2024 по 02.08.2024 відповідач повинен був сплатити відсотки у розмірі 1624,50 грн (3800 х 1,425% (за умовами договору і відповідно до розрахунку) х 30 днів), у період з 03.08.2024 по 19.08.2024 відповідач повинен був сплатити відсотки у розмірі 969 грн (3800 х 1,5 % х 17 днів), у період з 20.08.2024 по 20.11.2024 - у розмірі 3534 грн (3800 х 1% х 93 днів), загалом у розмірі 6 127,50 грн, а враховуючи погашення відповідачем частково процентів за користування позикою у розмірі 3372 грн, до стягнення підлягає сума процентів за користування позикою у розмірі 2755,50 грн.
За Кредитним договором № 02783-08/2024 від 03.08.2024, укладеним між ТОВ «Аванс кредит» і ОСОБА_1 у період з 03.08.2024 по 19.08.2024 відповідач повинен був сплатити відсотки у розмірі 765 грн (3000 х 1,5% х 17 днів), у період з 20.08.2024 по 29.08.2024 відповідач повинен був сплатити відсотки у розмірі 300 грн (3000 х 1 % х 10 днів), у період з 30.08.2024 по 30.11.2024 - у розмірі 2404,10 грн (2 585 (залишок суми позики) х 1% х 93 днів), загалом у розмірі 3469,10 грн, а враховуючи погашення відповідачем частково процентів за користування кредитом у розмірі 1260 грн, до стягнення підлягає сума процентів за користування кредитом у розмірі 2209,10 грн.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача процентів на прострочену позику у розмірі 5087,32 грн, суд зазначає наступне.
Як було встановлено судом, 03 липня 2024 року між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 був укладений Договір позики № 7627097 з Додатковими угодами, за умовами яких відповідач отримав позику у розмірі 3 800 грн на строк з 03.07.2024 по 20.11.2024зі сплатою процентів за їх користування.
Строк дії Договору - період, на який укладається Договір позики, що починає обчислюватися з моменту укладення Договору позики і закінчується через рік після спливу строку позики, але в будь-якому випадку не раніше повного виконання сторонами своїх зобов'язань; строк позики (строк правомірного користування позикою) - період, на який Товариство надає позику позичальнику, який може бути змінено шляхом укладення сторонами відповідної Додаткової угоди щодо продовження строку позики, відповідно до якої встановлюється строк користування позикою за такою угодою (пункти 1, 4.1-4.7 Договору).
Відповідно до Розділу 6 Договору встановлена відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків, зокрема у пункті 6.2 сторони домовилися, що за неправомірне користування позикою позикодавець має право нараховувати проценти за прострочену позику в розмірі 12% від суми позики на 4-й день неправомірного користування та в розмірі 3% від суми позики починаючи з 5 дня за кожен день неправомірного користування.
Як вбачається з наданого позивачем Розрахунку заборгованості за Договором позики за період з 03.07.2024 по 20.11.2024 Товариством були нараховані проценти на прострочену позику за період з 05.10.2024 по 20.11.2024 у розмірі 5087,32 грн.
Зважаючи на те, що умовами Договору визначено, що такі проценти нараховуються за неправомірне користування позикою, тобто у період поза межами строку надання позики, який у свою чергу був сторонами пролонгований шляхом укладення Додаткових угод на строк до 20.11.2024, встановлюючи таким чином правомірність користування відповідачем позикою у цей період, а тому у Товариства не було підстав для нарахування процентів відповідно до пункту 6.2 Договору і в цій частині позову слід відмовити.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача суму заборгованості за штрафними санкціями, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 18. Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (не виконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Приймаючи до уваги те, що штраф нарахований відповідачу у період дії в Україні воєнного стану, у зв'язку з чим позичальник звільняється від обов'язку його сплати на користь позикодавця, суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення з відповідача на користь позивача штрафних санкцій за кредитними договорами № 19271-08/2024 від 16.08.2024 року у розмір 8 100 грн, № 02783-08/2024 від 03.08.2024 у розмірі 4875 грн не підлягає задоволенню.
Отже, підсумовуючи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню та з відповідача підлягає стягненню сума заборгованості у загальному розмірі 23 709,60 грн, а саме: за Кредитним договором № 19271-08/2024 в розмірі 12 360 грн, з яких 6 000 грн заборгованість за основною сумою боргу, 6 360 грн заборгованість за відсотками, за Договором позики № 7627097 в розмірі 6 555,50 грн, з яких 3 800 грн заборгованість за основною сумою боргу, 2 755,50 грн заборгованість за процентами за користування позикою, за Кредитним договором № 02783-08/2024 в розмірі 4 794,10 грн, з яких 2585 грн заборгованість за основною сумою боргу, 2 209,10 грн заборгованість за процентами.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України у зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог (38%), суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1 150,64 грн ( 3028 х 38%).
Керуючись ст. 2, 10, 12, 13, 77-81, 141, 211, 263-265, 268, 273, 279 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість: за Кредитним договором № 19271-08/2024 заборгованість у розмірі 12 360 грн, з яких 6 000 грн заборгованість за основною сумою боргу, 6360 грн заборгованість за відсотками; за Кредитним договором № 02783-08/2024 в розмірі 4 794,10 грн, з яких 2585 грн заборгованість за основною сумою боргу, 2 209,10 грн заборгованість за процентами, всього у загальному розмірі 23 709 (двадцять три тисячі сімсот дев'ять) гривень 60 коп.
У задоволенні іншої частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» витрати по сплаті судового збору в сумі 1 150,64 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України, якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження, залежно від складності справи складання повного рішення суду може бути відкладено на строк - не більш як п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складено 22 вересня 2025 року.
Суддя: О. В. Колочко