Провадження № 33/803/1541/25 Справа № 175/2343/25 Суддя у 1-й інстанції - Краснокутська Н. С. Суддя у 2-й інстанції - Куракова В. В.
11 вересня 2025 року м. Кривий Ріг
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Куракова В.В., за участю ОСОБА_1 , його адвоката Книш Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Книш Т.Ю., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 31.03.2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, -
Судом першої інстанції встановлено, що 01 грудня 2024 року приблизно о 21 годині 55 хвилин ОСОБА_1 біля будинку № 59 по вул. Паркова в м. Краматорську керував автомобілем «HYNDAI Terracan», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, почервоніння шкірі обличчя). Від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 31.03.2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
На вказану постанову адвокат Книш Т.Ю., діюча в інтересах ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, в якій вказує, що постанова незаконна та підлягає скасуванню. Зауважує, що судовий розгляд відбувся без ОСОБА_1 у зв'язку з чим порушено права останнього та не доведено факт керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 . Просить постанову скасувати, провадження по справі закрити.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши адвоката Книш Т.Ю. та ОСОБА_1 , які підтримали апеляційну скаргу, допитавши свідка захисту - ОСОБА_2 вважаю, що постанову суду слід залишити без змін за таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що суддя районного суду вірно прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Статтею 130 КУпАП прямо встановлено адміністративну відповідальність водія за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Факт вчинення адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_1 у його вчиненні підтверджуються:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 984391 від 01.12.2024 року (а.с. 4);
- відеозаписом подій 01.12.2024 року за участю ОСОБА_1 (а.с. 5);
- рапортом поліцейського Д. Самойлова (а.с. 7).
Дані докази є належними та допустимими, вони повністю між собою узгоджуються та в сукупності, з урахуванням критерія «поза розумним сумнівом», підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Надані свідком захисту ОСОБА_2 , яка була допитана судом апеляційної інстанції, покази не спростовують всіх вищенаведених доказів, підтверджуючих вину ОСОБА_1 , які є послідовними та узгоджуються між собою.
П. 2.5 ПДР встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Сама правова природа цієї норми має імперативний характер та зобов'язує кожного, хто керує транспортними засобами, неухильно дотримуватись цього пункту.
Таким чином, ОСОБА_1 повинен знати ПДР та їх виконувати.
Ст. 68 Конституції України встановлено, що незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Таким чином, доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції регулюється нормами ст. 266 КУпАП та «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735.
Згідно ч. 1, 2, 3 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій.
Відповідно до п. 1 розділу II «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МОЗ та МВС України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Пунктом 1 розділу Х «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованому не в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС від 7 листопада 2015 року № 1395, передбачено, що водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Суд апеляційної інстанції не вбачає в діях працівників поліції порушення ст. 266 КУпАП, вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МОЗ та МВС України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 та вимог Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 року № 1376, оскільки, як вбачається з відеозапису, долученого до матеріалів справи, працівниками поліції запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки, так і в медичному закладі, від якого водій ОСОБА_1 відмовився.
Як було встановлено апеляційним судом, дії службової особи, що складала протокол та фіксувала правопорушення, в порядку, передбаченому чинним законодавством, не оскаржувалися. Отже, твердження сторони захисту щодо неправомірності дій працівників поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не відповідають дійсності та є суб'єктивними, оскільки незаконність їх дій не встановлена будь-яким судовим рішенням або висновком компетентного органу.
Той факт, що порушено безперервність відеозаписів, долучених до матеріалів справи, що, на думку захисту, тягне недопустимість доказу, не є підставою для скасування рішення суду, оскільки відеозаписом чітко зафіксовано виявлене працівниками поліції правопорушення, а саме - відмова водія транспортного засобу, у якого наявні ознаки алкогольного сп'яніння, відповідно до встановленого порядку пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я. Наведені апелянтом міркування з цього приводу носять суб'єктивний характер і не підтверджені доказами, які б з технічної точки зору могли поставити під сумнів достовірність проведеного відеозапису.
Зупинка транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 є законною, з огляду на те, що під час дії Закону України «Про правовий режим воєнного стану» працівники поліції задіяні до операції з пошуку диверсійних груп, в тому числі в містах, наближених до лінії бойових зіткнень, у тилових містах. При цьому ОСОБА_1 зупинено в м. Краматорську Донецької області. За вказаних обставин, дії працівників поліції щодо зупинки ОСОБА_1 узгоджуються з вимогами Закону.
Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом підтверджується відеозаписом подій адміністративного правопорушення, рапортом поліцейського та протоколом про адміністративне правопорушення.
Доводи захисту відносно того, що оскільки ОСОБА_1 є військовим, то до нього повинна застосовуватись процедура, передбачена ст. 266-1 КУпАП є безпідставними, адже на час вчинення протиправних дій ОСОБА_1 був водієм в розумінні КУпАП, а саме керував належним йому транспортним засобом, в той же час по процедурі, встановленій ст. 266-1 КУпАП передбачено проходження огляду на стан сп'яніння військовослужбовців, які несуть службу. ОСОБА_1 зупинений працівниками поліції в період дії комендантської години, під час руху в цивільному порядку, а не на бойовому завданні, тож не виконував жодного бойового завдання або розпорядження.
Згідно ст. 15 КУпАП військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.
Відсторонення від керування транспортним засобом є заходом забезпечення справи про адміністративне правопорушення, який приймається поліцейським за наявності відповідних підстав. В даному провадженні водія було усунено від керування транспортним засобом.
Суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 33 КУпАП прийняв до уваги характер вчиненого правопорушення, його наслідки, обставини даної справи, а також дані про особу правопорушника, і наклав на правопорушника справедливе адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в сумі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Постанова суду першої інстанції винесена з дотриманням вимог ст.ст. 283, 284 КУпАП, є законною та обґрунтованою, тому підстав для задоволення апеляційних вимог сторони захисту та скасування постанови суду першої інстанції немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу адвоката Книш Т.Ю., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 31.03.2025 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Куракова