Справа № 367/5941/25
Провадження №3/367/1986/2025
Іменем України
21 серпня 2025 року місто Ірпінь
Суддя Ірпінського міського суду Київської області Білогруд О.О.,
за участі особи, стосовно якої складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , якому роз'яснено положення статті 63 Конституції України та статті 268 КУпАП, потерпілого ОСОБА_2 , представника потерпілого адвоката Давиденка О.В.,
вивчивши матеріали, які надійшли з Відділу поліції №2 Бучанського РУП ГУ НП в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за статтею 124 КУпАП, -
установив:
до Ірпінського міського суду Київської області надійшла справа з протоколом (серія ЕПР 1 № 338820) про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями указаний матеріал передано для розгляду судді Білогруд О.О.
У засіданні 30.06.2025 ОСОБА_3 повідомив суду, що 22.05.25 він разом із двома пасажирами рухався по вулиці Лесі Українки у місті Ірпені. Швидкість була в межах допустимого близько 4-50 км/годину. За 50 метрів перед перехрестям почав здійснювати маневр обгону, обганяючи два автомобілі, що рухались попереду, в момент обгону автомобіль потерпілого ОСОБА_2 почав здійснювати поворот ліворуч без увімкнення світлового покажчика, внаслідок чого сталося зіткнення, зауважив, що допустимий швидкісний режим суттєво не перевищував, вимушено підвищив швидкість під час обгону. Вважає, що у діях відсутній склад првопорушення, оскільки він обгін здійснював за 50м, як це дозволяють Правила дорожнього руху, також зазначив, що, на його думку, він повинен був встигнути завершити маневр обгону. Якби ОСОБА_2 увімкнув світловий покажчик, то зіткнення не відбулося б.
З метою виклику потерпілого у судовому засідання оголошено перерву на строк до 29.07.2025. Судове засідання 29.07.2025 не відбулось у зв'язку із оголошенням повітряної тривоги у Київській області про що було складено відповідну довідку.
У судовому засіданні 13.08.2025 ОСОБА_3 підтвердив раніше надані пояснення та клопотав перед судом про виклик свідків.
У судовому засіданні 13.08.2025 ОСОБА_2 повідомив суду, що 22.05.25 він разом із пасажиркою рухався головною дорогою по вулиці Лесі Українки у місті Ірпені, на перехресті, увімкнувши світловий покажчик повороту вліво, пересвідчившись, що по зустрічній полосі транспортні відсутні, почав здійснювати маневр повороту ліворуч. Під час маневру відчув удар в ліву бокову частину свого автомобіля.
У судовому засіданні представник потерпілого адвокат Давиденко О.В. повідомив суду, що потерпілий ОСОБА_2 перед початком маневру повороту ліворуч завчасно подав світловий сигнал, зокрема, пересвідчився, що у дзеркалі заднього виду відсутні будь-які перешкоди для здійснення маневру повороту. Зокрема, наголошував суду, що відповідно до у схеми ДТП, гальмівний шлях автомобіля ОСОБА_1 склав 15 метрів 84 сантиметри, що свідчить про перевищення допустимого в межах населеного пункту швидкісного режиму, останнім. Разом з тим, клопотав перед судом про виклик свідка сторони захисту у судове засідання.
З метою виклику заявлених свідків у судовому засіданні оголошено перерву на строк до 19.08.2025.
У судовому засіданні 19.08.2025 свідок зі сторони особи, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_4 повідомила суду, що в момент події перебувала в якості пасажира в автомобілі ОСОБА_1 та бачила, як автомобіль водія ОСОБА_2 , рухаючись попереду, почав здійснювати маневр повороту ліворуч без увімкнення світлового покажчика. Повідомила, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 належить її чоловікові та вона періодичного надає його у користування ОСОБА_1 , разом з тим, щодо швидкісного режиму зазначила, що перевищення швидкості з боку останнього не було, а маневр обгону той здійснював в установленому ПДР порядку.
У судовому засіданні 19.08.2025 свідок зі сторони особи, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_5 повідомив суду, що в момент події перебував в якості пасажира в автомобілі ОСОБА_1 та сидів позаду водія. Зокрема, підтвердив, що бачив, як водій ОСОБА_2 почав здійснювати маневр повороту ліворуч без увімкнення світлового покажчика.
У судовому засіданні 19.08.2025 свідок зі сторони потерпілого, ОСОБА_6 , повідомила суду, що перебувал у автомобілі разом з чоловіком. На перехресті вони зупинилися, чоловік увімкнув світловий покажчик повороту вліво і чекав поки проїдуть транспортні засоби на зустрічній полосі. Почав маневр повороту вліво і під час його здійснення відчула удар в бокову частину автомобіля, зауважила, що маневр повороту останній здійснював повільно, оскільки, жодних перешкод позаду автомобіля не було. Звернула увагу, що на разі вона проходить теоретичну підготовку для отримання права керування транспортними засобами, а тому дуже уважно слідкує за рухами чоловіка, коли він за кермом, вона з упевненістю підтвердила, що чула відповідний сигнал "клацання", характерний для увімкненого повороту покажчика повороту вліво.
Заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд враховує таке.
22.05.2025 о 20:45 ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки ВАЗ 210990, номерний знак НОМЕР_1 в місті Ірпінь по вулиці Лесі Українки 49/2, здійснив обгін на перехресті внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Ford Fusion, номерний знак НОМЕР_2 . При дорожньо-транспортній пригоді транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Вказаними діями ОСОБА_1 допустив порушення пункту 14.6.а Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (зі змінами), а саме: «пункт 14.6.а Обгін заборонено на перехресті».
Відповідальність за вказане правопорушення передбачено статтею 124 КУпАП.
За змістом частини другої статті 7 КУпАП провадження в справі про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до частини першої статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з вимогами статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Водночас Європейський суд з прав людини у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29.06.2007) зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Статтею 124 КУпАП передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Водночас суддею враховується таке.
Відповідно до положень статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху, зокрема водії, повинні, серед іншого, знати і неухильно дотримуватися вимог вказаного Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до вимог пункту 14.6. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (зі змінами) Обгін заборонено на перехресті.
Як матеріали справи так і пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 так свідків, надані суду, підтверджують у сукупності, що ОСОБА_1 чітко розумів та усвідомлював, що здійснює маневр обгону транспортного засобу, що рухався попереду, проте, всупереч наявній дорожній розмітці, що забороняла здійснення обгону на перехресті, продовжив маневр. Вказане ним не заперечувалося. Зокрема, доводи ОСОБА_1 щодо початку здійснення обгону за 50 метрів до перехрестя не спростовують його провини у несвоєчасному завершенні маневру обгону, відтак, всупереч положенням Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (зі змінами) останній здійснив заборонений пунктом 14.6. ПДР України маневр обгону на перехресті, а отже вказане розцінюється судом, як об'єктивний склад правопорушення, передбачений положеннями статті 124 КУпАП.
Суд критично відноситься до твердження ОСОБА_1 про те, що він рухався зі швидкістю близько 50 км/годину і ним не порушено правила обгону. Обставини, зазначені у схемі місця дорожньо-транспортної пригоди, фото з місця події, зокрема відображений гальмівний шлях, характер ушкоджень, покази свідків свідчать про зворотнє. При наявності попереду двох транспортних засобів, впевненість водія у тому, що він встигне завершити розпочатий маневр, та увімкнуті/неувімкнуті світлові покажчики інших транспортних засобів не можуть знівелювати необхідність дотримання водієм вимог, визначених пунктом 14.6. Правил дорожнього руху. Навпаки досліджені докази у сукупності свідчать, що саме порушення правил обгону водієм ОСОБА_1 перебуває у причинно-наслідковому зв'язку з пошкодженням іншого транспортного засобу під керуванням ОСОБА_2 , який здійснював поворот ліворуч на цьому ж перехресті. Покази свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не спростовують відповідальність ОСОБА_1 за порушення правил обгону транспортних засобів.
Факт порушення ОСОБА_1 , як учасником дорожнього руху, правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу та іншого майна підтверджується в своїй сукупності дослідженими доказами, а саме: відомостями, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення (серія ЕПР 1 № 338820, складеного 22.05.2025 о 21:58), схемою місця ДТП, складеною 22.05.2025, а також поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та свідків наданих у суді.
Аналізуючи досліджені докази, оцінюючи встановлені обставини у їх сукупності, суддя приходить до висновку, що дії правопорушника слід кваліфікувати за статтею 124 КУпАП, яка передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна і тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
При накладенні адміністративного стягнення відповідно до статті 33 КУпАП враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують відповідальність, та обставин, що обтяжують відповідальність, ОСОБА_1 суддею не встановлено.
Враховуючи викладене, а також характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, особу порушника, ступінь вини та його ставлення до вчиненого, суддя вважає, що для досягнення мети адміністративного стягнення та завдань Кодексу України про адміністративного правопорушення достатнім буде призначення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією статті, а саме п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Пунктом 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» установлено з 01.01.2025 прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3 028 гривень. Таким чином, розмір судового збору станом на час розгляду справи становить 605 гривень 60 копійок.
ОСОБА_1 у суді повідомив, що підстави, які надають право на пільги щодо сплати судового збору, передбачених Законом України «Про судовий збір», відсутні, тому судовий збір підлягає стягненню з нього на користь держави.
Керуючись статтями 23, 27, 33-35, 40-1, статтями 124, 221, 283 та 284 КУпАП, суддя -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та притягнути до адміністративної відповідальності.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 гривень 00 копійок, які необхідно сплатити в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 605 гривень 60 копійок.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі апеляційного оскарження - не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна, в порядку, встановленому законом (статті 307 та 308 КУпАП).
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання - три місяці з дня її винесення.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у разі несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосоване подвійне стягнення штрафу в порядку статті 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня прийняття відповідної постанови.
Суддя О.О. Білогруд