Справа № 367/10159/25
Провадження №1-кс/367/1000/2025
Іменем України
30 серпня 2025 року місто Ірпінь
Слідчий суддя Ірпінського міського суду Київської області ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
законного представника - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні погоджене прокурором Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 клопотання слідчого СВ ВП №1 Бучанського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_7 у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024111420000468 від 16.12.2024 про обрання запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Гостомель, Київської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 121 КК України, -
установив:
слідчий СВ ВП №1 Бучанського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_8 звернулася до слідчого судді з указаним клопотанням, яке мотивоване таким. У провадженні СВ відділення поліції №1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області перебувають матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024111420000468 від 16.12.2024 за підозрою неповнолітнього ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 121 КК України. Установлено, що 15.12.2024 близько 21:00, але не пізніше 21:45, неповнолітній ОСОБА_4 перебуваючи на території паркової зони неподалік магазину «Фора», розташованого по вул. Курортна, 60-А в селищі Ворзель Бучанського району Київської області, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, помітив місцевого мешканця ОСОБА_9 , який проходив повз нього, та маючи прямий умисел, направлений на заподіяння останньому тяжких тілесних ушкоджень, тобто посягаючи на найвищу соціальну цінність - здоров'я людини, усвідомлюючи при цьому суспільно - небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, який виник на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, покликав останнього для розмови. Після чого ОСОБА_4 перебуваючи в положенні стоячи обличчям до потерпілого ОСОБА_9 , який також перебував в положенні стоячи обличчям до неповнолітнього, наніс долонею своєї правої руки один удар в обличчя ОСОБА_9 від якого він впав на землю, а ОСОБА_4 наніс потерпілому ще один удар в обличчя кулаком своєї правої руки. Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_4 перебуваючи у тому ж місці, у той же час, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді тяжких тілесних ушкоджень, не зупиняючись на вчиненому, підійшов до потерпілого в той момент, як він намагався піднятися з землі, та наніс ОСОБА_9 декілька ударів по голові та животу взутою ногою, одночасно з цим ОСОБА_4 наніс чисельні удари кулаками обох рук по голові, тулубу та животу потерпілого, при цьому ОСОБА_4 припинив побиття ОСОБА_9 після зауваження зі сторони своїх товаришів. У подальшому, ОСОБА_4 продовжуючи реалізовувати свій прямий умисел, направлений на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_9 , помітивши, що потерпілий піднявся з землі та самостійно пішов вглиб парку, наздогнав ОСОБА_9 , збив його з ніг від чого потерпілий впав на землю і перебував в положенні лежачі на спині на землі, продовжив наносити йому декілька ударів долонею правої руки по обличчю потерпілого та декілька ударів зверху взутою ногою в область живота ОСОБА_9 , при цьому ОСОБА_4 припинив побиття ОСОБА_9 тільки після зауваження зі сторони своїх товаришів, чим спричинив потерпілому ОСОБА_9 тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми живота у вигляді синців від рівня 9-го ребра справа до крила клубової кістки справа (відстань від підошв 103 см), на передній черевній стінці (вправо від пупка) та по правій бічній поверхні живота (до переднє-пахової лінії), розриву кореня та брижі поперечно-ободової кишки справа, розривів обох часток печінки по вісцелярній поверхні вздовж серповидної зв'язки, яка ускладнилася розвитком масивної внутрішньочеревної кровотечі (загальним об'ємом до 1500 мл), яка має ознаки тяжких тілесних ушкоджень та перебуває у прямому причинному зв'язку з настання смерті ОСОБА_9 . Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого. З додержанням порядку та строків, встановлених статтями 276-278 КПК України, 29.08.2025 неповнолітньому ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 121 КК України. Підозра ОСОБА_4 у вчиненні даного кримінального правопорушення є повністю обґрунтованою та підтверджується матеріалами досудового розслідування, які долучені до клопотання. Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_4 необхідно врахувати, що відповідно до частини другої статті 177 КПК України наявне обґрунтоване підозра у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 121 КК України, а також наявність ризиків, визначених пунктами 1, 3, 4 та 5 частини першої статті 177 КПК України. Додатково слід врахувати, що неповнолітній підозрюваний ОСОБА_4 офіційно не працевлаштований, отже не має джерела для існування, не має на утриманні дітей та осіб похилого віку, вживає алкогольні напої, зокрема, злочин у вчиненні якого його підозрюють, що в своїй сукупності вказує на відсутність у неповнолітнього підозрюваного стримуючих соціальних зв'язків. Ураховуючи викладене, неповнолітній підозрюваний ОСОБА_4 будучи не ізольованим від суспільства в частині вільного вибору місця перебування, усвідомлюючи невідворотність реального покарання за кримінальне правопорушення у якому його підозрюють, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Відповідно до частини другої статті 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Частиною першою статті 195 КПК України визначено застосування електронних засобів контролю, яке полягає у закріпленні на тілі підозрюваного, обвинуваченого пристрою, який дає змогу відслідковувати та фіксувати його місцезнаходження. Ураховуючи викладене, слідчий дійшов висновку, що виключно застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з електронним засобом контролю може забезпечити належну процесуальну поведінку неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_4 та уникнення зазначених ризиків, у зв'язку з чим є достатні підстави для застосування такого виду запобіжного заходу, як цілодобовий домашній арешт з електронним засобом контролю відносно неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_4 . З огляду на викладене, слідчий просить клопотання задовольнити та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю, строком на два місяця, з покладенням на нього упродовж вказаного строку певних обов'язків.
Судове засідання 29.08.2025 не відбулося у зв'язку з клопотанням захисника про надання строку для узгодження спільної з підозрюваним позиції та неможливість взяти участь захиснику у судовому засіданні у призначений час. Наступне засідання призначено на 30.08.2025.
У судовому засіданні 30.08.2025 прокурор ОСОБА_3 повністю підтримала клопотання, подане слідчим. Зауважила, що матеріалами справи обґрунтована підозра ОСОБА_4 підтверджується у повному обсязі, ризики, зазначені слідчим, не втратили свою актуальність та не зменшилися. Просила звернути увагу слідчого судді на висновок судово-медичної експертизи, який засвідчує з якою силою та з яку кількість ударів нанесено потерпілому. Протягом певного часу проводилася судово-медична експертиза і вже після отриманого висновку експерта у серпні 2025 року слідчим проведено ряд процесуальних дій та вручено підозру ОСОБА_4 . Підозрюваний молодий, сильний, фізично розвинутий хлопець, займається силовими видами спорту, зібрані матеріали свідчать, що ОСОБА_4 навіть при зауваженні друзів не припинив свої протиправні дії щодо потерпілого, наноси удари вже беззахисному потерпілому, який лежав на землі. Указані обставини у сукупності свідчать про те, ОСОБА_4 схильний до протиправних дій, не стримує свої емоції та може вчинити інші кримінальні правопорушення.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечив. Зазначив, що після події минуло майже 9 місяців, органом досудового розслідування не проводилися будь-які активні слідчі дії, ОСОБА_4 з місця постійного проживання не зникав, з'являвся за кожним викликом слідчого чи прокурора. Якщо у нього виник би будь-який намір вплинули на свідків, то він це точно зробив би за час який минув з грудня 2024 року. Слідчим та прокурором не надано жодного доказу, який би свідчив про те, що ОСОБА_4 якимось чином намагався вплинути на свідків. Він є студентом закладу вищої освіти денної форми навчання, проживає із законним представником бабусею, позитивно характеризується за місцем проживання, має подяку за врятоване життя.
ОСОБА_4 у судове засіданні зазначив, що розкаюється у вчиненому, жодного умислу на вчинення протиправної діяльності не мав, просив не застосовувати суворий запобіжний захід.
Законний представник підозрюваного ОСОБА_6 зазначила, що мати онука померла, батька позбавлено батьківських прав, тому вона є його опікуном. Він хороша та вихована дитина, навчається у коледжі, інколи буває, що він не відвідує занять, оскільки вчасно не прокинеться, однак навчальний план виконує, у школі навчався на середньому рівні, незадовільної характеристики немає. Їй дуже шкода, що так трапилося, буде вживати всіх заходів, щоб онук виконував всі обов'язки покладені на нього, просила суворий запобіжний захід не застосовувати. Зауважила, що на психологічний стан онука вплинула сімейна ситуація, а також повномасштабне вторгнення.
Слідчий суддя, вислухавши думку осіб, які беруть участь у розгляді клопотання, вивчивши матеріали клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, приходить до таких висновків.
У силу частини першої та пункту 9 частини другої статті 131 КПК України запобіжні заходи є заходом забезпечення кримінального провадження, що застосовується з метою досягнення дієвості цього кримінального провадження.
Відповідно до частини третьої статті 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (стаття 177 КПК України).
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї (стаття 178 КПК України).
Згідно з частиною третьою статті 176 КПК України слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою статті 176 цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні СВ ВП №1 Бучанського РУП ГУ НП в Київській області перебуває кримінальне провадження №12024111420000468 від 16.12.2024 за фактом підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 121 КК України. В межах указаного провадження 29.08.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, в присутності психолога, копія клопотання про застосування запобіжного заходу та додатки вручено підозрюваному, його захиснику та законному представнику, судове засідання відбувається у встановлений законом строк.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 слід врахувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.
1.Щодо обґрунтованості підозри
Враховуючи вимоги чинного кримінального процесуального законодавства, під час розгляду клопотань на стадії досудового розслідування слідчий суддя має переконатись, що сукупність матеріалів на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри, яка не є сама по собі актом притягненням особи до відповідальності, а є лише сукупністю даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Слідчий суддя ураховує, що поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, проте зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, суд в цьому контексті враховує позиції Європейського суду з прав людини викладені в його рішеннях.
Зокрема, за змістом пункту 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі Мюррей проти Об'єднаного Королівства від 28.10.1994, Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства від 30.08.1990).
Обґрунтованість підозри повинна бути визначена, враховуючи положення статті 94 КПК України, а саме, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
На цьому етапі судового провадження суд не вирішує питання про оцінку доказів для визнання підозрюваного винуватим чи невинуватим у вчиненні злочину, адже судове провадження наразі не завершено, докази сторін в повному обсязі судом не досліджено, і відповідно до статті 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, має оцінити після завершення дослідження кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Слідчий суддя вважає, що підозра ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 121 КК України, повністю обґрунтована і підтверджується матеріалами кримінального провадження, які долучені до клопотання, а саме: витягом з ЄРДР, висновком комісійної судово-медичної експертизи №49/к, проведеної у період з 04.06.2025 до 19.08.2025; протоколами допитів потерпілого, свідків; протоколом огляду предмета - мобільного телефону. Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, обґрунтовуються зібраними доказами та іншими матеріалами кримінального провадження.
Як свідчать матеріали провадження, повідомлення про підозру за своїм змістом відповідає вимогам статті 278 КПК України та на цьому етапі сумнівів щодо його законності або порушення порядку вручення не викликає.
2.Щодо наявності ризиків
Слідчий суддя зауважує, що згідно з вимогами чинного законодавства сама по собі наявність обґрунтованої підозри не може бути єдиною підставою для застосування до підозрюваного запобіжного заходу, оскільки їх застосування потребує наявність існування хоча б одного із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити певні дії, що передбачені цією статтею.
В обґрунтування клопотання прокурор покликається на існування ризиків того, що підозрюваний ОСОБА_4 може: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати проведенню процесуальних дій у кримінальному провадженні, вчинити інші кримінальні правопорушення.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя враховує, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Надаючи оцінку тому, чи існує ризик переховування ОСОБА_4 від органу досудового розслідування, суду, слідчий суддя виходить з сукупності встановлених відомостей, що може доводити або спростовувати вірогідність вчинення підозрюваним дій, спрямованих на порушення відповідних обов'язків. ОСОБА_4 усвідомлює, що він підозрюється у вчиненні умисного злочину, що відноситься до категорії тяжких, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі, тому санкція злочину може спонукати його до переховування, а саме: зміни місця проживання, пов'язаного з незаконним перетином кордону. Він є особою неповнолітньою старше 16-ти річного віку, а тому має можливість безперешкодного перетину державного кордону України та вільного вибору місця перебування, разом з тим, його мати померла, а батька позбавлено батьківських прав, проживає з опікуном - бабусею, що може свідчити про відсутність достатньо міцних соціальних зв'язків та відсутність авторитетів для неповнолітнього. З огляду на це, слідчий суддя вважає, що ризик переховування задля уникнення відповідальності в більшій вірогідності наявний, хоча слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 позитивно характеризується, навчається у закладі вищої освіти.
Щодо існування ризику впливу на свідків, то слідчий суддя погоджується зі слідчим та прокурором про його наявність. Всі свідки у кримінальному провадженні перебувають у дружніх відносинах з ОСОБА_4 , один зі свідків є неповнолітнім, тобто дитиною, яка може не мати стійку та зрілу психіку, тому ОСОБА_4 може незаконно впливати шляхом вмовляння або залякування на покази свідків у цьому кримінальному провадженні. Вони ж у свою чергу можуть піддатись вмовлянню або залякуванню з боку неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_4 і змінити свої покази на його користь, що призведе до спотворення показів, які свідки даватимуть під час судового розгляду цього кримінального провадження.
Щодо ризику перешкоджання ОСОБА_4 кримінальному провадженню іншим чином, то саме на цій стадії провадження будь-яких інших ознак перешкоджання, ніж вже зазначено, слідчий суддя не убачає.
Оцінюючи ризик вчинення інших кримінальних правопорушень, то слідчий суддя також погоджується з ініціатором клопотання, що він наявний, враховуючи обставини події, яка відбулася 15.12.2024, у вчиненні якої обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 . Про це свідчить, зокрема, насильницький характер кримінального правопорушення, кількість та частота ударів нанесених потерпілому, якій не міг чинити опір нападнику, тривалість самої події, яка не свідчить про сплеск емоцій та імпульсивність дій.
Також слідчим суддею досліджено документи, надані захисником у судовому засіданні, крім іншого, рішення виконавчого комітету Бучанської міської ради Київської області про надання ОСОБА_4 статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, копія договору про надання освітніх послуг, згідно якого ОСОБА_4 студентом Ірпінського фахового коледжу економіки та права, відділення правоохоронної діяльності та права, денної форми навчання, характеристики з місця проживання та навчання, матеріали, які свідчать, що він займається спортом - рукопашними боями, має певний рівень майстерності спортсмена саме у цьому виді спорту.
Таким чином, у судовому засіданні достеменно встановлено, що є обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний, під важкістю відповідальності, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а відтак прокурором доведена наявність ризиків, передбачених пунктами першим - п'ятим частини першої статті 177 КПК України.
Домашній арешт полягає у забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчинені злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Враховуючи у сукупності тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється, яке відносяться до категорії тяжкого кримінального правопорушення, спосіб вчинення цього злочину, вид покарання, який загрожує останньому у разі доведення його винуватості, дані про особу підозрюваного, характер соціальних зв'язків, слідчий суддя вважає за доцільне застосувати ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Водночас, враховуючи, що підозрюваний має постійне місце проживання, навчання, враховуючи його спосіб життя, слідчий суддя вважає, що доцільним є застосування домашнього арешту саме у певну пору доби. Указане забезпечить виконання ним процесуальних обов'язків та надасть можливість неповнолітньому продовжити відвідувати навчальні лекції, не перешкоджатиме виконувати навчальний план, також указане надасть можливість ОСОБА_4 продовжувати займатися спортом. Оскільки, на думку слідчого судді, його рівень, тривалість та захопленість указаною справою сприятиме його розвиткові, соціалізації, спілкуванні з однодумцями. Цілодобовий домашній арешт підлітка, на думку слідчого судді, не найкращим чином вплине на його психоемоційний стан та, навпаки, може спонукати його вчинення інших неправомірних дій, появою озлобленості на оточуючих та розчарування «світом дорослих».
Також слідчий суддя звертає увагу ОСОБА_4 , що відповідно до частини п'ятої статті 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків. У разі порушенням ним обов'язків, покладених слідчим суддею, стосовно нього може бути застосований більш суворий вид запобіжного заходу.
Керуючись статтями 176-178, 182-184, 193, 194, 196, 197, 309-310 КПК України, слідчий суддя, -
постановив :
погоджене прокурором Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 клопотання слідчого СВ ВП № 1 Бучанського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_7 у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024111420000468 від 16.12.2024 стосовно ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Застосувати підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною покидати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у певний період доби, а саме: у період часу з 18 години до 07 години ранку наступного дня.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 такі обов'язки:
- не відлучатись без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду з місця свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 18 години до 07 години ранку наступного дня, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги або/та необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги у Київській області;
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду у визначний ними час та місце;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання, навчання, а також про місце роботи у разі працевлаштування;
- здати уповноваженому органу на зберігання паспорт (паспорти) для виїзду за межі території України, інші документи, які дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну
Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу з 30 серпня 2025 року до 28 жовтня 2025 року.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до частини п'ятої статті 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків.
Копію ухвали вручити підозрюваному, його законному представнику та захиснику негайно після її проголошення.
Строк дії ухвали визначити в межах строку досудового розслідування, але не довше, ніж до 28 жовтня 2025 року включно.
Направити копію ухвали про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту для виконання та контролю органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги в письмовій формі безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст ухвали складено та підписано 08 вересня 2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1