Справа №365/187/21
Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/16217/2025
22 вересня 2025 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Рейнарт І.М.
суддів Кирилюк Г.М., Ящук Т.І.,
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Згурівського районного суду Київської області від 17 січня 2022 року у цивільній справі за позовом керівника Броварської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Броварської районної ради Київської області, Відділу освіти Згурівської селищної ради Броварського району до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_1 , треті особи: Згурівська селищна рада, Фермерське господарство «Валма», Міністерство у справах ветеранів України про визнання недійсними наказів, скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно та витребування земельної ділянки,
встановив:
рішенням Згурівського районного суду Київської області від 17 січня 2022 року позов задоволено. Повний текст рішення складено 27 січня 2022 року.
На вказане рішення суду 25 серпня 2025 року ОСОБА_1 направив апеляційну скаргу на поштову адресу Київського апеляційного суду, яка надійшла до суду 29 серпня 2025 року.
8 вересня 2025 року матеріали справи витребуванні зі Згурівського районного суду Київської області.
Матеріали справи надійшли до Київського апеляційного суду 15 вересня 2025 року.
До апеляційної скарги ОСОБА_1 долучив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, посилаючись на те, що під час повномасштабного вторгнення російських військ на територію України, він займався волонтерською діяльністю, приймав участь у наданні гуманітарної допомоги цивільним постраждалим, допомагав у наданні медичної допомоги постраждалим в результаті вибухів ворожих ракет (приносив продукти, доглядав за постраждалими похилого віку), що підтверджується письмовими поясненнями лікаря-організатора ОСОБА_2 .
Також ОСОБА_1 зазначає, що вказані заходи потребували від нього постійної зайнятості, що не давало можливості займатися оскаржуванням рішення, включаючи ознайомлення з матеріалами справи та складання самої апеляційної скарги, що потребує багато часу.
Крім того ОСОБА_1 посилається не те, що після ухвалення рішення він довгий період знаходився на лікарняному, що є поважною причиною того, що не надавало можливості займатися оскаржуванням спірного рішення, що підтверджується медичними документами.
Вивчивши матеріали справи та надані ОСОБА_1 документи, колегія суддів зазначає про наступне.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
«Право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням. Накладення обмеження дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Воловік проти України» від 06 грудня 2007 року).
Частиною 1 статті 354 ЦПК України визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення
З матеріалів справи вбачається, що у судовому засіданні 17 січня 2022 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення за відсутності учасників справи. Повний текст рішення складено 27 січня 2022 року, тому строк на його апеляційне оскарження закінчився 28 лютого 2022 року, враховуючи вихідні дні.
Згідно частини 2 статті 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
З матеріалів справи вбачається. що 27 січня 2022 року копія рішення була надіслана на поштову адресу відповідача ОСОБА_1 та ним отримана 1 лютого 2022 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (том 2 с.с. 101).
Отже, строк на апеляційне оскарження рішення суду ОСОБА_1 підлягав поновленню на підставі частини 2 статті 354 ЦПК України у разі подання апеляційної скарги до 3 березня 2022 року.
Відповідно до частини другої статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Аналіз вказаної норми процесуального права свідчить, що сплив річного строку з дня складення повного тексту судового рішення є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження незалежно від причин пропуску строку на апеляційне оскарження, тобто законодавець імперативно встановив процесуальні обмеження для оскарження судового рішення зі спливом річного строку.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 вересня 2024 року у справі № 490/9587/18 зроблено висновок, що «системно аналізуючи положення ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що особа, не повідомлена про розгляд справи (пункт 1 частини другої статті 358 цього Кодексу), - це особа, яку не сповістили про наявність судового провадження у справі і яка відповідно не знала/не могла знати про розгляд справи.»
З матеріалів справи вбачається, що про розгляд судом даної справи ОСОБА_1 був
обізнаний, 7 липня 2021 року подавав заяву про відвід судді Денисенко Н.О., 12 серпня 2021 року приймав участь у підготовчому судовому засіданні, 12 жовтня 2021 року подавав заяву про забезпечення доказів, про судові засідання, призначені на 21 грудня 2021 року та на 17 січня 2022 року, відповідач ОСОБА_1 повідомлявся шляхом направлення судових повісток на його поштову адресу, які були ним отримані 3 грудня 2021 року та 28 грудня 2021 року відповідно, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень (с.с. 68,78 т.2).
Отже, ОСОБА_1 був належним чином повідомленим про розгляд справи та призначенні судові засідання, однак у судові засідання не з'являвся.
ЄСПЛ сформував практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, також строків апеляційного та касаційного оскарження судових рішень, а поновлення пропущеного строку допускається лише у виняткових випадках, коли мають місце не формальні та суб'єктивні, а об'єктивні та непереборні причини їх пропуску.
Такий підхід є складовою частиною принципу правової визначеності у площині запобігання перегляду остаточних судових рішень за відсутності вагомих для цього підстав.
У вищезазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що «норма про відмову у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення (частина друга статті 358 ЦПК України), на переконання Великої Палати Верховного Суду, не порушує саму сутність права доступу до правосуддя, а запровадження наведеного процесуального строку відповідає завданням цивільного судочинства та основним засадам (принципами) цивільного судочинства, зокрема таким, як: «змагальність сторін» (кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій) та «неприпустимість зловживання процесуальними правами» (учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається).»
Доводи відповідача, що під час повномасштабного вторгнення російських військ на територію України, він займався волонтерською діяльністю, яка потребувала від нього постійної зайнятості, та що після ухвалення рішення він довгий період знаходився на лікарняному, що не давало можливості займатися оскаржуванням рішення, не є обставиною непереборної сили, що завадило йому подати апеляційну скаргу у строки, визначені ЦПК України.
З доданих до клопотання виписних епікризів з медичної картки стаціонарного хворого вбачається, що ОСОБА_1 протягом 2022 року перебував на лікуванні 10 разів, а саме: у період з 14 січня 2022 року по 28 січня 2022 року, з 22 лютого 2022 року по 18 березня 2022 року, з 7 червня 2022 року по 21 червня 2022 року, з 24 червня 2022 року по 8 липня 2022 року, з 11 липня 2022 року по 18 липня 2022 року, з 12 вересня 2022 року по 20 вересня 2022 року, з 21 вересня 2022 року по 5 жовтня 2022 року, з 17 жовтня 2022 року по 3 листопада 2022 року, з 4 листопада 2022 року по 14 листопада 2022 року, з 15 листопада 2022 року по 25 листопада 2022 року.
Отже, в періоди з 29 січня 2022 року по 21 лютого 2022року, з 19 березня 2022 року по 6 червня 2022 року, з 19 липня 2022 року по 11 вересня 2022 року та з 26 листопада 2022 року по 27 січня 2023 року (закінчення річного строку) ОСОБА_1 не перебував на лікуванні, тому перебування відповідачка ОСОБА_1 на лікуванні також не є обставинами непереборної сили, що завадило йому подати апеляційну скаргу у строки, визначенні ЦПК України.
Однак ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на рішення суду 25 серпня 2025 року, тобто через більше ніж три роки з дня складання повного тексту рішення у даній справі.
Враховуючи, що ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на рішення суду після
спливу більше, ніж одного року з дня складення повного тексту судового рішення, відповідач був обізнаний про судовий розгляд, будь-яких обставин непереборної сили, що завадило йому подати апеляційну скаргу у строки, визначені ЦПК України, відповідачем в апеляційній скарзі не зазначено, колегія суддів відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ч. 2 ст. 358 ЦПК України, апеляційний суд
ухвалив:
відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Згурівського районного суду Київської області від 17 січня 2022 року у цивільній справі за позовом керівника Броварської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Броварської районної ради Київської області, Відділу освіти Згурівської селищної ради Броварського району до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_1 , треті особи: Згурівська селищна рада, Фермерське господарство «Валма», Міністерство у справах ветеранів України про визнання недійсними наказів, скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно та витребування земельної ділянки.
Ухвала набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач І.М. Рейнарт
Судді Г.М. Кирилюк
Т.І. Ящук