25 вересня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/11929/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бевзи В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
І. РУХ СПРАВИ
Стислий зміст позовних вимог.
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, а саме просить:
- визнати протиправним рішення від 15.07.2025 №155250035699 Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про відмову у призначенні пенсії за віком та не зарахування періодів оботи згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 від 10.07.1984, а також періодів оботи з 09.01.1984 по 09.07.1984, з 19.09.1985 по 1986, по 21.02.1992, отримання допомоги по безробіттю з 05.12.1997 по 30.11.1998, позивачу ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 08.07.2025 та зарахувати усі періоди роботи згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 від 10.07.1984, а також періоди роботи з 09.01.1984 по 09.07.1984, з 19.09.1985 по 21.02.1992, отримання допомоги по безробіттю з 05.12.1997 по 30.11.1998.
Позивач 08.07.2025 звернулася до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі із заявою про призначення пенсії, яка опрацьовувалася в подальшому за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області.
Розглянувши заяву позивача Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області, прийнято рішення від 15.07.2025 №155250035699, згідно якого позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком.
Свою відмову відповідач аргументував тим, що загальний страховий стаж ОСОБА_1 становить 22 роки 07 місяців 15 днів, якого недостатньо для призначення пенсії за віком.
До загального страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно з трудовою книжкою від 10.07.1984 НОМЕР_1 , оскільки має місце виправлення в дошлюбному прізвищі на титульній сторінці та дописана дата народження чорнилом іншого кольору. Крім того до страхового стажу не буде зараховано періоди роботи з 09.01.1984 по 09.07.1984, оскільки виправлено дату прийняття на роботу; роботи з 19.09.1985 по 1986, оскільки відсутня дата звільнення, наказ про звільнення та печатка; роботи по 21.02.1992, оскільки відсутній запис щодо прийняття на роботу; отримання допомоги по безробіттю з 05.12.1997 по 30.11.1998, оскільки відсутній наказ про припинення виплати.
Періоди роботи з 01.01.1999 по 31.03.2022 зараховано до загального страхового стажу за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Позивач вважає, що такі аргументи відповідача щодо недоліків записів у трудовій книжці не можуть бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист при вирішенні питання про призначення пенсії.
Стислий зміст заперечень відповідача.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Заяви, клопотання учасників справи.
Учасниками справи не заявлено заяв та клопотань.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі; призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); витребувано докази у відповідача.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини.
Позивач 08.07.2025 звернулася до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі із заявою про призначення пенсії, яка опрацьовувалася в подальшому за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області.
Так, пунктом 4.2 розділу ІV Порядку №22-1 передбачено можливість застосування екстериторіального призначення та перерахунку пенсій.
З урахуванням принципу екстериторіальності заяву та документи ОСОБА_2 в електронному вигляді було передано на розгляд ГУПФУ у Полтавській області.
Розглянувши заяву позивача Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області, прийнято рішення від 15.07.2025 №155250035699, згідно якого позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком.
У даному рішенні відповідач зазначив, що при подачі заяви 08.07.2025 позивач додала паспорт, ідентифікаційний код, трудову книжку.
Свою відмову у призначенні пенсії за віком позивачу відповідач аргументував тим, що у позивача відсутній необхідний страховий стаж, підтверджений в установленому законодавством порядку.
У рішенні від 15.07.2025 №155250035699 вказано, що загальний страховий стаж ОСОБА_1 становить 22 роки 07 місяців 15 днів.
До загального страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно з трудовою книжкою від 10.07.1984 НОМЕР_1 , оскільки має місце виправлення в дошлюбному прізвищі на титульній сторінці та дописана дата народження чорнилом іншого кольору.
Крім того до страхового стажу не буде зараховано періоди роботи з 09.01.1984 по 09.07.1984, оскільки виправлено дату прийняття на роботу; роботи з 19.09.1985 по 1986, оскільки відсутня дата звільнення, наказ про звільнення та печатка; роботи по 21.02.1992, оскільки відсутній запис щодо прийняття на роботу; отримання допомоги по безробіттю з 05.12.1997 по 30.11.1998, оскільки відсутній наказ про припинення виплати.
Періоди роботи з 01.01.1999 по 31.03.2022 зараховано до загального страхового стажу за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Позивач не погоджуючись із вказаним рішенням, звернувся до суду із цим позовом.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України визначено, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Відповідно до частини першої, другої статті 5 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-ІV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Статтею 24 Закону № 1058-ІV визначено, що страховий стаж, необхідний для призначення пенсії, обчислюється відповідно до вимог цього Закону за даними, які містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів (записів трудової книжки) та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
До набрання чинності Законом № 1058-ІV питання пенсійного забезпечення, в тому числі й порядок обчислення стажу для призначення пенсій, регулювалися Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-XII).
Відповідно до частини першої статті 56 Закону № 1788-XII до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
За приписами статті 45 Закону № 1058-ІV перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:
у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;
у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
ІV. ВИСНОВКИ СУДУ
Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 48 Кодексу законів про працю України визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, пунктом 1 якого передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, за відсутності її або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з пунктами 2.2 та 2.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 №162, заповнення трудової книжки вперше провадиться адміністрацією підприємства у присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу. У трудову книжку вносяться, зокрема відомості про працівника: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення. Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилами чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою записи про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
З аналізу наведених норм випливає, що трудова книжка, в якій містяться всі необхідні та точні записи про періоди роботи, є основним документом, що підтверджує стаж роботи. За наявності такої трудової книжки підтверджувати трудовий стаж іншими документами законодавством не вимагається.
Поряд з цим, як визначено статтею 24 Закону №1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Визначення поняття "трудовий стаж" чинне законодавство не містить, однак з аналізу норм Закону №1058-IV можна дійти висновку, що це періоди офіційної трудової діяльності особи до 01.01.2004, що підтверджуються записами у трудовій книжці.
При цьому періоди трудової діяльності до 01.01.2004, які зараховуються до страхового стажу, визначаються законодавством, яке діяло до прийняття Закону №1058-IV, а саме - статтею 56 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення".
Так, згідно з приписами статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_2 від 10.07.1984 позивача, зокрема:
- на титульній сторінці зазначено, що позивач після реєстрації шлюбу, свідоцтво про шлюб НОМЕР_3 від 17.08.1991 стала ОСОБА_1 ;
- згідно з записом № 1 прийнято на роботу помічником наборщика у Киренській районній типографії, наказ № 61 від 09.01.1984;
- згідно з записом трудової книжки № 2 звільнено з роботи у Киренській районній типографії, наказ № 68 від 09.07.1999;
- згідно з записом № 6 прийнято на роботу секретаря у Великомпетехський райком ЛКСМ України Херсонської області, наказ № 78 від 19.09.1985;
- згідно з записом трудової книжки № 8 звільнено з роботи переводом з Великомпетехського райком ЛКСМ України Херсонської області, наказ № 27 від 20.02.1992;
- згідно з записом трудової книжки № 17 розпочато доплату по безробіттю Лепетиським райцентром зайнятості, наказ № 31 від 11.09.1997;
- згідно з записом трудової книжки № 18 припинено виплату по безробіттю Лепетиським райцентром зайнятості.
Відтак, суд наголошує, що позивач має відповідні записи у трудовій книжці щодо спірного періоду роботи, та ці записи є належними та допустимими доказами підтвердження його страхового стажу за вказаний період.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.02.2018, справа №275/615/17, провадження №К/9901/768/17.
Разом з тим, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 "Про трудові книжки працівників" відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на її особисті права.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 у справі №677/277/17, провадження №К/9901/1298/17.
Верховним Судом в постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а викладено правову позицію, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.
З аналізу наведених норм, судом встановлено, що відповідальність за ведення трудової книжки покладається на підприємство.
Суд зазначає, що не зарахування спірного стажу позивачу буде суперечити принципу правової визначеності, оскільки в пункті 3.1 Рішення Конституційного Суду України (Справа №1-25/2010 від 29 червня 2010 року) зазначено, що одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.
Суд вважає, що право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов'язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.
В даному випадку, суд звертає увагу, що вказані записи в трудовій книжці зроблені чітко, зрозуміло, відсутні ознаки підробок, запис про зміну прізвища зроблений із зазначенням документу, на підставі якого зміна прізвища відбулася, у зв'язку з чим наведені вище доводи відповідача не можуть бути самостійною підставою для відмови у зарахуванні зазначеного періоду роботи до стажу з моменту призначення пенсії.
Також суд зазначає, що законодавець пов'язує необхідність підтвердження трудового стажу для призначення/перерахунку пенсії лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи за певні періоди роботи.
Водночас суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що дані трудової книжки позивача в частині спірних періодів містять неправдиві або недостовірні відомості, а тому зазначені відповідачем недоліки не можуть бути самостійною підставою для відмови у зарахуванні означеного періоду роботи позивача до стажу роботи, що враховується у призначенні/перерахунку пенсії.
Відповідач не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у наданих документах.
Зазначений висновок викладено в постанові Верховного Суду від 06.03.2018 у справі №754/14898/15-а.
Крім того, відповідно до частини третьої статті 44 Закону №1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 25.04.2019 у справі №593/283/17 та від 30.09.2019 у справі №638/18467/15-а, формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що оскільки відповідальність за ведення трудової книжки покладається саме на роботодавця, виправлення в дошлюбному прізвищі, даті народження чорнилом іншого кольору, виправлення дати прийняття на роботу та інші визначені в рішення відповідача підстави для відмови не можуть бути підставою для не зарахування періодів роботи позивача згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 від 10.07.1984, а також періоди роботи з 09.01.1984 по 09.07.1984, з 19.09.1985 по 21.02.1992, отримання допомоги по безробіттю з 05.12.1997 по 30.11.1998 до загального страхового стажу позивача.
Окрім того, згідно підпункту 4 пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію зокрема: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Однак, як встановлено судом, відповідачем не здійснено жодних дій, спрямованих на отримання відомостей, додаткових документів, на підставі яких можна було б додатково підтвердити спірний стаж позивача.
З урахуванням наведеного суд вважає, що у відповідача були відсутні підстави для відмови у зарахуванні до загального страхового стажу позивача періодів роботи позивача згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 від 10.07.1984, а також періодів роботи з 09.01.1984 по 09.07.1984, з 19.09.1985 по 21.02.1992, отримання допомоги по безробіттю з 05.12.1997 по 30.11.1998 до загального страхового стажу позивача, та як наслідок, для відмови у призначенні пенсії позивачу згідно заяви від 08.07.2025.
Таким чином, оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 15.07.2025 №155250035699 винесено протиправно.
Відтак, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області від 15.07.2025 №155250035699 в частині відмови позивачу зарахувати до загального страхового стажу періодів роботи позивача згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 від 10.07.1984, а також періодів роботи з 09.01.1984 по 09.07.1984, з 19.09.1985 по 21.02.1992, отримання допомоги по безробіттю з 05.12.1997 по 30.11.1998 при призначенні пенсії з 08.07.2025, а також зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Полтавській області зарахувати до страхового стажу позивача періоди роботи згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 від 10.07.1984, а також періоди роботи з 09.01.1984 по 09.07.1984, з 19.09.1985 по 21.02.1992, отримання допомоги по безробіттю з 05.12.1997 по 30.11.1998 та повторно розглянути заяву позивача від 08.07.2025 про перерахунок пенсії, з урахуванням висновків суду.
Також суд звертає увагу, що розгляд заяви та винесення рішення за заявою позивача здійснювало ГУ ПФУ у Полтавській області, яке було визначено за принципом екстериторіальності відповідно до п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим Постановою Правління ПФУ 25.11.2005 № 22-1, а тому з урахуванням скасування вище зазначеного рішення, саме ГУ ПФУ в Полтавській області повинно повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за вислугу років, з урахуванням висновків даного судового рішення.
V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у розмірі 1211, 2 грн.
Таким чином, при задоволенні позову позивача суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211, 2 грн.
На підставі викладеного та керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (36000, м. Полтава, вул. Гоголя, 34, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області від 15.07.2025 №155250035699 в частині відмови ОСОБА_1 зарахувати до загального страхового стажу періодів роботи згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 від 10.07.1984, а також періодів роботи з 09.01.1984 по 09.07.1984, з 19.09.1985 по 21.02.1992, отримання допомоги по безробіттю з 05.12.1997 по 30.11.1998 при призначенні пенсії з 08.07.2025.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Полтавській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 від 10.07.1984, а також періоди роботи з 09.01.1984 по 09.07.1984, з 19.09.1985 по 21.02.1992, отримання допомоги по безробіттю з 05.12.1997 по 30.11.1998 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.07.2025 про перерахунок пенсії, з урахуванням висновків суду.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень та двадцять копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя В.І. Бевза