25 вересня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/11581/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Довгопол М.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Стислий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області , в якій просить:
-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 18.03.2025 року №916180123060 про відмову у перерахунку ОСОБА_1 пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу»;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на державній службі період роботи з 18.09.1987 року по 02.11.1991 року на посаді завідуючої відділом Комсомольських організацій Машівського РК ЛКСМ України;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.03.2025 року про проведення перерахунку пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу» із зарахуванням до загального страхового стажу періоду роботи з 18.09.1987 року по 02.11.1991 року на посаді завідуючої відділом Комсомольських організацій Машівського РК ЛКСМ України.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що з 17.11.2014 року отримує пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а 10.03.2025 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою про перехід із пенсії за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком згідно Закону України "Про державну службу", однак рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №916180123060 від 18.03.2025 року було відмовлено в перерахунку пенсії з причини відсутності 20 років стажу на посадах державних службовців.
ОСОБА_1 звертала увагу суду, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області до стажу державної служби не зараховано період з 18.09.1987 року по 02.11.1991 року, упродовж якого позивач займала посаду завідувача відділу комсомольських організацій Машівського райкому ЛКСМ України. Позивач наголошувала, що надала всі документи, які містять відомості про трудову діяльність в спірні періоди, проте відповідач не взяв до уваги вказані документи, та не зарахував вказаний період до стажу державної служби.
2. Стислий зміст заперечень відповідача
Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області у відзиві на позовну заяву заперечувало проти позовних вимог посилаючись на обґрунтованість винесеного рішення. Вказувало, що відповідно до п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Наголошувало, що оскільки стаж роботи позивача на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, на 01.05.2016 становить менше 20 років, необхідною умовою для визначення права на призначення пенсії згідно Закону № 889-VIII є робота на державній службі. Враховуючи зазначене, Головне управління правомірно відмовило ОСОБА_1 у переведенні з пенсії за віком згідно Закону № 1058-IV на пенсію за віком відповідно до Закону № 889-VІІІ.
3. Процесуальні дії по справі
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/11581/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що не заперечується сторонами та підтверджується матеріалами справи.
10.03.2025 позивач звернулась до управління ПФУ із заявою про перехід на інший вид пенсії, державного службовця, яку зареєстровано за №336 /а.с. 45-46/.
До вказаної заяви позивачем було, зокрема, додано копії: паспорта серії НОМЕР_1 /а.с. 47-48/, трудової книжки № НОМЕР_2 /а.с. 49-53/.
Відповідно до принципу екстериторіальності заява позивача розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 18.03.2025 №916180123060 відмовлено ОСОБА_1 у переході на пенсію за віком відповідно до Закону №889-VIII у зв'язку з відсутністю законних підстав /а.с. 42/.
В обґрунтування рішення зазначено, що на призначення пенсії за Законом України "Про державну службу" №889 у порядку, визначеному для осіб, які мають не менше як 20 років стажу на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, мають право дві категорії осіб: - державні службовці, які на день набрання чинності Законом (на 01.05.2016) займають посади державної служби та мають не менше як 10 років стажу на посадах державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723; - державні службовці, які на день набрання чинності Законом (на 01.05.2016) мають не менше як 20 років стажу на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, визначених статтю 25 Закону №3723. Згідно наявних документів, ОСОБА_1 станом на 01.05.2016 займав посаду державної служби та стаж державної служби складає 18 років 11 місяців 14 днів. Вказано, що після підрахунку стаж державної служби станом на 01.05.2016 враховано за період з 18.02.1997 року по 31.01.2016, де стаж державної служби складає 18 років 11 місяців 14 днів, тобто менш 20 років, які передбачені діючим законодавством.
Позивач, вважаючи протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 18.03.2025 року №916180123060, звернулась до суду з вказаним позовом.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Згідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Конституційний Суд України зазначив, що Основний Закон України закріплює основоположні засади права громадян на соціальний захист і відносить до законодавчого регулювання механізм реалізації цього права (абзац сьомий пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 20 червня 2001 року № 10-рп/2001).
Відповідно до частини першої статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що необхідною умовою для наявності у осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, права на пенсію відповідно до згаданої статті є досягнення такими особами певного віку та наявність страхового стажу, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
При цьому зазначений вік визначається статтею 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Тобто до 1 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ) право на пенсію державного службовця мали особи, які:
а) досягли певного віку (62 роки для чоловіків, 60 років для жінок) та мають передбачений законодавством страховий стаж;
б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Після 1 травня 2016 року відповідно до статті 90 Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
При цьому законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ.
Так, відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно із пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статті 25 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ передбачено, що за наявності у особи станом на 1 травня 2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 1 травня 2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, стаття 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.
Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ після 1 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1 статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ і Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Отже, після 1 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ та мають передбачені частиною 1 статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ вік і страховий стаж.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена у зразковому рішенні Верховного Суду від 4 квітня 2018 року у справі № 822/524/18 та у постановах Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 676/4235/17, від 19.03.2019 у справі № 466/5138/17.
ІV. ВИСНОВКИ СУДУ
Спірним питанням у цій справі є наявність правових підстав для переведення позивача з пенсії за віком, призначеної в порядку Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".
Судом встановлено, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 18.03.2025 №916180123060 відмовлено ОСОБА_1 у переході на пенсію за віком відповідно до Закону №889-VIII у зв'язку з відсутністю законних підстав /а.с. 42/.
В обґрунтування рішення зазначено, що після підрахунку стаж державної служби станом на 01.05.2016 враховано за період з 18.02.1997 року по 31.01.2016, де стаж державної служби складає 18 років 11 місяців 14 днів, тобто менш 20 років, які передбачені діючим законодавством.
Спірним в даній справі є неврахування та ненадання оцінки відповідачем, під час прийняття рішення, періоду роботи позивача з 18.09.1987 року по 02.11.1991 року.
Відповідно до записів трудової книжки колгоспника ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 - дівоче прізвище) серії НОМЕР_3 :
-18.09.1987 року ОСОБА_1 було обрано завідуючим відділом комсомольських організацій Машівського РК ЛКСМ України на підставі Пленуму №4 Машівського РК ЛКСМУ від 18.09.1987 року;
-02.11.1991 року ОСОБА_1 було звільнено з займаної посади у зв'язку з припиненням діяльності Полтавської обласної організації ЛКСМУ (МДС) на підставі 27 обласної конференції ЛКСМУ (МДС) від 02.11.1991 року.
Суд вказує, що відповідні записи містять відтиск печатки організації, посилання на документи, на підставі яких внесено записи та засвідчені підписами відповідальної особи (секретаря Машівського РК ЛКСМУ).
Копія вказаної трудової книжки була наявна у відповідача під час розгляду заяви про переведення на інший вид пенсії.
Відповідно до пункту 1 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 р. N 283 (далі - Порядок № 283), цим Порядком визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби.
25.03.2016 постановою Кабінету Міністрів України №229 затверджено новий Порядок обчислення стажу державної служби.
Порядок №229 у пункті 6 містить аналогічну норму, як і в пункті 8 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII про те, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Отже, обчислення стажу державної служби за періоди роботи до 01.05.2016 здійснюється відповідно до Порядку №283.
Положеннями пункту 3 Порядку №283 встановлено, що до державної служби включається також в організаціях, передбачених абзацом четвертим пункту 3 Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1993 р. N 1049 .
В свою чергу, абзацом 4 пункту 3 Положення №1049 передбачено, що до стажу роботи, який надає право на одержання надбавки за вислугу років, зараховується, зокрема, стаж роботи в організаціях (крім роботи у кооперативних та інших громадських організаціях), передбачених статтею 118 КЗпП України.
За правилами статті 118 КЗпП України до стажу роботи, який надає право на одержання надбавки за вислугу років зараховується, зокрема, стаж роботи в партійних, профспілкових і комсомольських організаціях на виборних посадах.
Верховний Суд у постановах від 15.01.2020 у справі № 334/4034/16-а, від 13.05.2020 у справі № 2240/2515/18, від 15.05.2020 у справі № 309/882/17 зазначив та зробив висновок про те, що згідно з роз'ясненням Міністерства юстиції України від 03.06.1994 № 4-5-1156, погодженим з Кабінетом Міністрів України, до стажу державної служби зараховують період роботи в цих органах лише на виборних та відповідальних посадах до припинення дії статті 6 Конституції УРСР і внесення змін до статті 7 Конституції УРСР (до 24 жовтня 1990 року). Відповідальною вважається посада, прийняття на яку здійснювалось колегіальним органом (рішення, бюро, комітету, постановою конференції, зборів) партійних, профспілкових, комсомольських організацій.
Таким чином, законодавством передбачено зарахування стажу роботи в партійних організаціях до стажу державного службовця, особам які працювали на виборних та відповідальних посадах в органах до 24.10.1990.
Як встановлено судом , 18.09.1987 року ОСОБА_1 було обрано завідуючим відділом комсомольських організацій Машівського РК ЛКСМ України на підставі Пленуму №4 Машівського РК ЛКСМУ від 18.09.1987 року.
Зважаючи на викладене, суд зазначає, що період трудової діяльності ОСОБА_1 з 18.09.1987 по 24.10.1990 на посаді завідуючого відділу Комсомольських організацій Машівського РК ЛКСМ України підлягає зарахуванню до стажу державної служби, адже така посада була виборна та відповідальна.
Водночас, період трудової діяльності позивача з 25.10.1990 по 02.11.1991 на посаді завідуючого відділу Комсомольських організацій Машівського РК ЛКСМ України не підлягає зарахуванню до стажу державної служби, оскільки законодавством не передбачено зарахування стажу роботи в партійних організаціях до стажу державного службовця, особам, які працювали на виборних та відповідальних посадах в органах після 24.10.1990.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 18.03.2025 №916180123060 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.03.2025 про перехід з пенсії за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком згідно Закону України "Про державну службу", зарахувавши до стажу державної служби період роботи з 18.09.1987 по 24.10.1990 на посаді завідуючого відділу комсомольських організацій Машівського РК ЛКСМ України.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Отже, позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 1211,20 грн.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У свою чергу частиною восьмою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області понесені позивачем витрати зі сплати судового збору у повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, буд. 83, м. Одеса, 65012, ідентифікаційний код 20987385) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 18.03.2025 №916180123060 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.03.2025 про перехід з пенсії за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком згідно Закону України "Про державну службу", зарахувавши до стажу державної служби період роботи з 18.09.1987 по 24.10.1990 на посаді завідуючого відділу комсомольських організацій Машівського РК ЛКСМ України.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя М.В. Довгопол