Справа № 127/41972/24
Провадження №2/148/546/25
Іменем України
17 вересня 2025 року Тульчинський районний суд
Вінницької області
в складі: головуючого судді Саламахи О.В.,
за участю секретаря Семенової М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тульчині за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 ,про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Ухвалою Тульчинського районного суду Вінницької області від 17.04.2025 прийнято до свого провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»(надалі ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи позовні вимоги тим, що 05.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі ТОВ «Мілоан») та відповідачем укладений кредитний договір № 101642054, який укладений в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, за умовами яких кредитні кошти надаються позичальнику у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем.
У подальшому, 16.07.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 16072024, у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників від 16.07.2024 до договору факторингу №16072024 від 16.07.2024 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 10428,33 грн, з яких: 9400 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 528,33 грн - сума заборгованості за відсотками, 500 грн - сума заборгованості за комісією.
Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення про відступлення права вимоги, відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки первісного кредитору.
Таким чином, відповідач ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 101642054 від 05.02.2022 в розмірі 10428,33 грн, у зв'язку з чим представник позивача звернувся до суду та просить стягнути вказану вище заборгованість та судові витрати.
Відповідач через підсистему «Електронний суд» подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позовних вимог за наступних підстав.
У матеріалах справи відсутні: інформація щодо того, чи проходила особа, яка нібито укладала договір, ідентифікацію, як це передбачено чинним законодавством, відсутні докази проведення такої ідентифікації, відсутня відповідь особи яка нібито проходила ідентифікацію про прийняття пропозиції (акцепт), відсутнє підтвердження вчинення електронного правочину, яке повинен був отримати позичальник, при укладанні договору, відсутні докази створення Відповідачем Особистого кабінету в ІТС Товариства.
Матеріали судової справи взагалі не містять жодного доказу направлення смс-повідомлення на номер відповідача; докази, що саме відповідач реєструвався в ІТС «Кредитора»; позивачем також надані докази ідентифікації особи; не надано жодного доказу, який би дозволив достовірно з'ясувати обставини укладення договору; не надано доказів відправлення одноразового ідентифікатора відповідачу.
Розрахунок заборгованості, який наданий позивачем, не є доказом наявності заборгованості, оскільки не належать до засобів доказування, передбачених ст. 76 ЦПК України, і не є первинним бухгалтерським документом, а є одностороннім арифметичним розрахунком стягуваних сум, який відповідно повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку). Крім того, не містить детального розрахунку заборгованості по всіх її складових, і фактично є іншою інтерпретацією витягу з реєстру боржників.
Відповідач зазначає, що позивачем не надано жодного доказу видачі кредиту первісним кредитором на рахунок відповідача, вказане свідчить про недоведеність позивачем факту перерахування коштів саме відповідачу і саме від кредитора.
Також, відповідач вказує на те, що копія витягу з Договору факторингу № 16072024 від 16.07.2024, укладений між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «МІЛОАН», далі іменоване як «Клієнт», відповідно до п. 1.1 «За цим договором Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги...». Відповідно до додатків №1 - №5 до Договору факторингу № 16072024 від 16.07.2024, матеріали справи не містять доказів здійснення фактором оплати попередньому кредитору за відступлені ним права вимоги.
Надана копія Акту прийому-передачі Реєстру Боржників не містить жодної відомості про укладений договір з відповідачем, частина інформації на копії Акту прихована позивачем, витяг з реєстру Боржників не містить підписів сторін і не може бути прийнятий як доказ, у зв'язку з чим просив відмовити у задоволення позову.
Від представника позивача надійшла відповідь на відзив, яка мотивована наступним.
Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами укладено договір в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. При цьому, Відповідач через особистий кабінет на веб-сайті Первісного кредитора подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, після чого Первісний кредитор надіслав Позичальнику за допомогою засобів зв'язку, на зазначений ним номер телефону, одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду (одноразовий ідентифікатор - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності), який Відповідач використав для підтвердження підписання Кредитного договору.
Для укладання Кредитного договору необхідно здійснити певну послідовність дій направлених на реальне укладення договору та отримання коштів, нездійснення чи не завершення дії унеможливлює укладення договору. Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Щодо розрахунку заборгованості та первинних бухгалтерських документів представник позивача зазначає, що інформація про проведення транзакцій зберігається у первісного кредитора, тому позивач не мав можливості надати суду виписку з особового рахунку. Інформація про операції по рахункам є банківською таємницею.
Відповідач у відзиві не визнає і одночасно не заперечує факт отримання грошових коштів. Фактично відповідач не заперечує факт отримання кредиту, але намагається показати, що позивач не довів його належним чином.
Представник позивача вважає, що тягар доказування покладається на сторони, тому відповідач як власник карткового рахунку може самостійно отримати виписки по ньому для підтвердження або спростування факту отримання кредиту. Відповідач також мав право подати суду власний розрахунок заборгованості або висновок експерта, складений на його замовлення.
Крім того, відповідач подав до суду заперечення на відповідь на відзив, згідно якої, матеріали справи не містять доказів того, що кредитодавцем ТОВ «МІЛОАН» виконані умови кредитного договору та надано відповідачу кредит, оскільки відсутні будь-які докази, що платіжні картки. Позивачем не надано належних та допустимих доказів видачі позичальнику кредиту у заявленій сумі, а саме: не було надано оригіналу кредитного договору, меморіальні ордери чи інші первинні бухгалтерські документи, що підтверджують перерахування кредитних коштів на рахунок Позичальника кредитором, виписки з рахунку кредитора за дату виплати коштів відповідачу. Законодавство чітко встановлює перелік документів, на підставі яких здійснюється переказ і видача коштів з рахунків, за відсутності таких доказів у Позивача вищевикладене означає недоведеність позовних вимог, що унеможливлює і стягнення будь-яких коштів. Суд не може ґрунтувати своє рішення на припущеннях.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, у позовні заяві представник просить розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача, позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, відомостей щодо неявки суду не надав.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України в зв'язку з неявкою усіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, вивчивши та оцінивши докази по справі та співставивши їх у відповідності до норм чинного законодавства, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Згідно Договору про споживчий кредит № 101642054 від 05.02.2022, між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, відповідно до якого відповідач, отримав кредит на суму 10000 грн. Договір підписано відповідачем 05.02.2022 о 17:27 год, одноразовим ідентифікатором R58460 (а.с. 4-9).
За умовами даного договору сторони погодили, що:
- кредит надається загальним строком на 75 днів з 05.02.2022;
- термін повернення кредиту 21.04.2022;
- загальні витрати за пільговий період 1445 грн в грошовому виразі та 2,569 % річних;
- загальні витрати за кредитом за весь строк кредитування 31445 грн, та 1530.00 % річних
- орієнтовна загальна вартість кредиту за пільговий період складає 11445 грн, а за весь строк кредитування 41445 грн;
- комісія за надання кредиту 500 грн;
- проценти за користування кредитом за пільговий період 945 грн, які нараховуються за ставкою 0,63 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом;
- процентна ставка за користування кредитом протягом поточного періоду становить 30000 грн, які нараховуються за процентною ставкою 5.00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом;
- кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок № НОМЕР_1 .
Згідно копії Додатку №1 до договору про споживчий кредит № 101642054 від 05.02.2022 - Графік платежів за договором про споживчий кредит № 101642054 від 05.02.2022 (а.с. зв. б. 9) вбачається, що за графіком позичальник мав 21.04.2022 повернути кредитодавцю 41445 грн, з яких: 10000 грн - сума кредиту; 30945 грн - проценти за користування кредитом; 500 грн - комісія за надання кредиту.
Відповідно до копії платіжного доручення № 39322420 від 05.02.2022, ТОВ «Мілоан» надав відповідачу кредит у розмірі 10 000 грн на кредитний рахунок НОМЕР_1 (а.с. 91).
Між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» 16.07.2024 укладено договір факторингу №16072024 (а.с. 11, 12).
Згідно п. 1.1. договору факторингу за цим договором Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управлінням кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.
Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, які формуються згідно Додатку №1 та є невід'ємною частиною Договору.
Згідно п. 1.2 договору факторингу перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід'ємною частиною цього Договору.
Відповідно до копії акту прийому-передачі Реєстру Боржників за договором факторингу №16072024 від 16.07.2024, складеного 16.07.2024 (а.с. 13), ТОВ "МІЛОАН" передало, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло Реєстр Боржників.
Згідно витягу з Реєстру боржників за договором факторингу №16072024 від 16.07.2024 (а.с. 16), позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 101642054 від 05.02.2022 в сумі 10428,33 грн, з яких: 9400 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 528,33 грн - сума заборгованості за відсотками, 500 - сума заборгованості за комісією.
Відповідно до рахунку заборгованості за кредитним договором № 101642054 від 05.02.2022, станом на 30.11.2024 заборгованість за кредитом не погашена та становить 10428,33 грн, яка складається з 9400 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 528,33 грн - сума заборгованості за відсотками, 500 - сума заборгованості за комісією (а.с. 15).
Згідно відомості про щоденні нарахування та погашення (а.с. 92), нарахування за кредитним договором № 101642054 від 05.02.2022 вказані з 05.02.2022 по 04.03.2022.
Відповідно до платіжної інструкції № 366 від 19.07.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ» сплатила на рахунок ТОВ «Мілоан» 4 978 783,66 грн, за відступлення прав вимоги згідно договору факторингу № 16072024 від 16.07.2024 (а.с. зв.б. 92).
Згідно Додатку № 1 до договору факторингу № 16072024 від 16.07.2024, відповідно до відомостей з реєстру боржників, за порядковим номером № 14692 вказаний ОСОБА_1 договір № 101642054, загальна сума заборгованості складає 10428,33 грн (а.с. 94, 95).
Відповідно до ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Частиною 1 ст. 1048 ЦК України, встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент укладення кредитного договору, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 цієї ж статті визначено, що до відносин за кредитним договором застосовується правове регулювання щодо відносин за договором позики.
За таких обставин зобов'язання за кредитним договором виникають з моменту передачі кредитодавцем позичальнику коштів, згідно умов кредитного договору.
Статтею 1050 ЦК України, передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то вразі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Отже, судом встановлено, що між відповідачем та первісним кредитором ТОВ «МІЛОАН» в електронній формі було укладено споживчий кредитний договір №101642054 від 05.02.2022 та договір підписано відповідачем 05.02.2022 о 17:27 год, одноразовим ідентифікатором R58460 (а.с. 4-9).
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Таким виконанням щодо кредитних правовідношень є повернення кредитних ресурсів та сплата відсотків за їх використання з дотриманням визначених законодавством або договором умов, якими по відношенню до кредитних договорів є повернення, строковість, платність.
Згідно ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
У ч. 2 ст. 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позивач правомірно набув право вимоги до відповідача за кредитним договором № 101642054 від 05.02.2022 згідно вищезазначеного договору факторингу, оскільки відбулось процесуальне правонаступництво у зв'язку із зміною кредитора.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 611 ЦК України при порушенні зобов'язання наступають правові наслідки установлені договором або законом.
За ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 629 ЦПК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що відповідач взяті на себе зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, оскільки не надавав своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями відповідно до умов договору. Таким чином, ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за вищевказаним кредитним договором.
Щодо виконання умов договору про споживчий кредит № 101642054 від 05.02.2022, суд зазначає таке.
Досліджуючи платіжне доручення № 39322420 від 05.02.2022 (а. с. 91), суд зазначає, що використання цього виду розрахункового документа регулюється спеціальними банківськими правилами, а саме: постановою Національного банку України від 21.01.2004 № 22 «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» зі змінами та постановою Національного банку України від 23.12.2023 №577 «Про затвердження Положення про порядок здійснення безготівкових розрахунків в Україні в національній валюті в особливий період» зі змінами, в редакціях чинних на момент здійснення перерахування коштів одержувачу.
Платіжне доручення відповідає вимогам вище зазначених банківських правил, які передбачають використання платіжних доручень, зокрема, у вигляді електронного розрахункового документа, інформація в якому представлена у формі електронних даних, уключаючи відповідні реквізити розрахункового документа, який може бути сформований, переданий, збережений і перетворений у візуальну форму представлення електронними засобами.
Відповідно до частини 2, 4 ст. 100 ЦПК України електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, на яку накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.
Вище зазначене платіжне доручення подане через електронний кабінет підсистеми «Електроний суд» представника позивача, а отже на них накладений електронний цифровий підпис представником позивача. У відповіді на відзив представник позивача вказує, що документи, які підтверджують перерахування коштів відповідачу знаходяться у первісного кредитора, розрахунок заборгованості (відомості про щоденні нарахування та погашення) виконаний первісним кредитором. Представником позивача надано суду Протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, який підтверджує підписання платіжного документу генеральним директором ТОВ «МІЛОАН» Вінніченком О. В. (а.с. зв. б. 91).
З огляду на дослідженні докази, встановлені обставини справи, враховуючи вищенаведені норми закону, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 39322420 від 05.02.2022, в розмірі 10428,33 грн, з яких: 9400 грн - сума заборгованість за основною сумою боргу, 528,33 грн - сума заборгованість за відсотками, 500 грн - заборгованість за комісією.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи із принципів розумності, виваженості, справедливості, оскільки в ході судового розгляду знайшов підтвердження факт невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за кредитним договором щодо своєчасного повернення кредитів, сплати процентів, що призвело до виникнення у нього перед позивачем заборгованості, яка обгрунтована позивачем та доведена відповідними доказами, а відповідачем на спростування цього достатніх доказів не надано, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог представника позивача в заявлених ним межах та про існування правових підстав для їх задоволення.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати - судовий збір у розмірі 3028 грн (а.с. 31).
На підставі викладеного, керуючись ст. 526, 527, 530, 599, 610-612, 625, 629, 1048 -1050, 1054, 1056-1 ЦК України, ст. 4, 12, 13, 19, 76-81, 141, 223, 247, 263- 265, 280-282 ЦПК України, суд,-
Позов - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якийзареєстрований, за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 35625014, реквізити ІВАN № НОМЕР_3 в АТ "ТАСкомбанк", юридична адреса: вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, 01032, заборгованість за кредитним договором № 39322420 від 05.02.2022 в розмірі 10428,33 грн (десять тисяч чотириста двадцять вісім гривень тридцять три копійки), що складається з: 9400 грн - сума заборгованість за основною сумою боргу, 528,33 грн - сума заборгованість за відсотками, 500 грн - заборгованість за комісією.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якийзареєстрований, за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 35625014, реквізити ІВАN № НОМЕР_3 в АТ "ТАСкомбанк", юридична адреса: вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, 01032, судові витрати з оплати судового збору в сумі 3028 грн (три тисячі двадцять вісім гривень).
Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: