Справа № 148/1887/25
Провадження №2-а/148/71/25
Іменем України
23 вересня 2025 року м. Тульчин
Тульчинський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Саламахи О.В.,
за участю секретаря Семенової М.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , подану представником адвокатом Мандрик Поліною Юріївною до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
Представник позивача від імені та в інтересах позивача ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Позов мотивований тим, що 24.06.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 винесено постанову № Т/25/1293, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17000 грн., за неявку 22.04.2025 до ТЦК та СП. Представник позивача вважає дану постанову незаконною, винесеною з істотними порушеннями норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим вона підлягає скасуванню.
Позивач 18.06.2025 особисто прибув до ТЦК із метою підтвердження надання йому відстрочки, у зв'язку з самостійним утриманням дитини після смерті дружини та під час цієї явки його вперше повідомили, що 24.06.2025 буде проводитися розгляд справи про адміністративне правопорушення. Через сімейні обставини позивач не зміг з'явитися на розгляд справи 24.06.2025, однак вже 26.06.2025 повторно з'явився до ТЦК, де йому повідомили, що «все добре і жодних зауважень до нього немає». Представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 не мав наміру ухилятися від виконання обов'язків, а навпаки - неодноразово з'являвся до ТЦК добровільно.
У подальшому, 26.07.2025 ОСОБА_1 випадково дізнався про факт накладення на нього адміністративного стягнення. Лист із постановою не було вручено особисто, працівник поштового зв'язку залишив його у магазині поблизу адреси проживання, а сам лист випадково потрапив у руки сина позивача, коли той заходив до магазину. Дата поштового штемпеля на конверті - 17.07.2025, тобто позивач не був належним чином повідомленим про постанову у строки, визначені ч. 1 ст. 285 КУпАП.
Згідно протоколу, ОСОБА_1 повідомив, що такої повістки не отримував і не знав про виклик до ТЦК та СП на дату 22.04.2025. В матеріалах справи відсутній будь-який доказ, що підтверджував би вручення повістки із фіксацією особи, що її отримала, дати, підпису чи будь-якого підтвердженого способу ознайомлення, як це передбачено вимогами чинного законодавства. Відтак, представник позивача вважає, що у позивача відсутній склад адміністративного правопорушення.
У зв'язку з чим, представник позивача звернулася до суду з даним позовом в якому просить скасувати постанову № Т/25/1293 від 24.06.2025, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 , закрити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Від представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшов відзив на позовну заяву, який мотивований тим, що 18.06.2025 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 встановлено, що відповідно до розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №Р25/03/1253 від 26.03.2025, військовозобов'язаний ОСОБА_1 , у відповідності до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, був оповіщений про необхідність прибути 22.04.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , з метою уточнення своїх персональних даних.
Однак, військовозобов'язаний ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений, про необхідність з'явитися 22.04.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , проігнорував даний виклик та на зазначену дату, час та місце не прибув, тим самим не виконав свій обов'язок, порушив абз. 3 п. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст. 17 ЗУ «Про оборону України», що має ознаки адміністративного правопорушення, та повинно кваліфікуватися за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Діловодом групи документального забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 , старшим солдатом ОСОБА_2 , 18.06.2025 відносно ОСОБА_1 складено протокол №Т/25/1293 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. У поясненнях до протоколу ОСОБА_1 зазначив: «повістку не отримував». Військовозобов'язаний ОСОБА_1 отримав копію протоколу № Т/25/1293, був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а також про свої права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, що підтверджується його підписом у протоколі.
На розгляд справи 24.06.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи належним чином оповіщеним ОСОБА_1 у визначений час не прибув, своєю бездіяльністю, порушив абз. 2 п. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст. 17 «Про оборону України», абз. 1, 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», тому з'ясувавши всі фактичні обставини та об'єктивно надавши оцінку доказам, начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 виніс постанову №Т/25/1293 від 24.06.2025, якою накладено штраф на ОСОБА_1 , у розмірі 17 000 грн.
Представником позивача вказано, що лист з постановою не було вручено позивачу особисто, працівник поштового зв'язку залишив його у магазині поблизу адреси місця проживання ОСОБА_1 .
Пунктом 82 Правил надання послуг поштового зв'язку, які затверджені постановою КМУ № 270 від 05.03.2009, встановлено, що рекомендовані листи з позначкою "Повістка ТЦК" під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Повістка ТЦК". Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою "Повістка ТЦК", працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку "адресат відсутній за зазначеною адресою", яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Факт належного оповіщення ОСОБА_1 підтверджується рекомендованим поштовим відправленням за формою Ф.107 з описом вкладення та трекінгом, згідно з яким поштове відправлення № 0505287821098 повернене відправнику з відміткою «Одержувач відсутній за вказаною вдресою».
На підставі вищевикладеного представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову.
Представник позивача подала до суду відповідь на відзив, який мотивований тим, що доводи відповідача щодо належного повідомлення позивача про виклик 22.04.2025 не ґрунтуються на належних та допустимих доказах. В матеріалах справи відсутня копія повістки з особистим підписом позивача про її отримання, відеозапис процесу вручення чи ознайомлення з її змістом, акт про відмову від отримання, а також зворотне поштове повідомлення з підтвердженням особистого вручення. Надані відповідачем документи лише підтверджують факт направлення поштового відправлення та його повернення з позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою», що свідчить про неналежне вручення.
Відповідач у відзиві посилається на розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 26.03.2025 № Р25/03/1253, яким зобов'язано органи місцевого самоврядування здійснити оповіщення, однак фактично направлення листа відбулося лише 11.04.2025, тобто із суттєвою затримкою. Згідно з трекінгом Укрпошти, лист прибув до відділення лише 15.04.2025, а 22.04.2025 був повернутий відправнику з відміткою «адресат відсутній за зазначеною адресою». Представник позивача зазначає, що позивач не отримував від поштових працівників жодного повідомлення про надіслання йому повістки, ані телефонного дзвінка, як того вимагають зміни, внесені постановою КМУ від 08.10.2024 №1147 до «Правил надання послуг поштового зв'язку» (затверджених постановою КМУ від 05.03.2009 № 270). Цими змінами передбачено, що рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» підлягають особистому врученню адресату під підпис, із зазначенням прізвища та ініціалів, а в разі його відсутності працівник пошти зобов'язаний інформувати телефоном та/або вкладати повідомлення до поштової скриньки. Жодного підтвердження виконання цих вимог у матеріалах справи немає.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази належного вручення повістки з дотриманням вказаних вимог, а наданий відповідачем трекінг поштового відправлення підтверджує лише факт повернення листа з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», тому представник позивача вважає що це не є належним доказом повідомлення позивача про виклик до ТЦК та СП.
Крім того, навіть після фактичної явки ОСОБА_1 до ТЦК та СП 26.06.2025, тобто через два дні після дати винесення постанови, жодної копії постанови про адміністративне правопорушення йому не було вручено особисто, що суперечить ч. 1 ст. 285 та ст. 277-2 КУпАП, які зобов'язують орган, що розглянув справу, невідкладно вручити копію постанови особі, притягнутій до відповідальності.
Неналежний спосіб вручення як повістки, так і постанови підтверджує, що позивач об'єктивно не міг знати про необхідність явки 22.04.2025 і не мав наміру ухилятися від виконання військового обов'язку.
Крім того, до суду також надійшли додаткові пояснення представника позивача, в яких зазначено, що згідно даних трекінгу АТ «Укрпошта», лист з повісткою прибув до відділення поштового зв'язку с. Копіївка - 15.04.2025.
Відповідно до офіційного графіку роботи відділення (додається), воно працює лише два дні на тиждень - у вівторок з 09:15 до 14:15 год та у четвер з 09:10 до 13:15 год. Таким чином, у період з 15.04.2025 по 22.04.2025 позивач мав лише дві об'єктивні можливості для отримання листа - 17.04.2025 та 22.04.2025. При цьому, як вбачається з трекінгу, 22.04.2025 поштове відправлення вже було повернуто відправнику з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Вказані обставини свідчать, що позивач фізично не міг отримати листа та ознайомитися з повісткою до дати, на яку його викликали, що підтверджує відсутність належного повідомлення в розумінні закону.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі не викликались.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини.
Відповідно до копії протоколу № Т/25/1293 від 18.06.2025, діловодом групи документального забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 , старшим солдатом ОСОБА_2 складено протокол про те, що 18.06.2025 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 встановлено, що відповідно до розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №Р25/03/1253 від 26.03.2025, військовозобов'язаний ОСОБА_1 , повинен був прибути 22.04.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , з метою уточнення своїх персональних даних. Даний виклик військовозобов'язаний ОСОБА_1 проігнорував даний виклик та на зазначену дату, час та місце не прибув, тим самим не виконав свій обов'язок, порушив ч. 2 ст. 17 ЗУ «Про оборону України», абз. 8 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз. 3 п. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», що має ознаки адміністративного правопорушення, та повинно кваліфікуватися за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
У графі «пояснення та зауваження щодо змісту протоколу» ОСОБА_1 зазначив, що повістку не отримував. Також, позивач отримав другий примірник протоколу, що підтверджується його підписом (а.с. 13, 30).
Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № Т/25/1293 від 24.06.2025, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, оскільки, 26.03.2025 військовозобов'язаному ОСОБА_1 у відповідності до розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №Р25/03/1253 повідомлено про необхідність з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 22.04.2025. Даний виклик останній проігнорував, до ІНФОРМАЦІЯ_2 не з'явився, чим порушив ч. 2 ст. 17 ЗУ «Про оборону України», абз. 8 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (а.с. 11, а.с. зв.б. 35, 36).
Відповідно до розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № Р 25/03/1253 від 23.03.2025, з метою уточнення персональних даних Тульчинську міську раду зобов'язано здійснити оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які перебувають на військовому обліку в Тульчинській міській раді, про їх виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 та забезпечити їх прибуття 22.04.2025 о 10:00 год, за адресою: АДРЕСА_1 , серед яких в списку вказаний ОСОБА_1 (а.с. 32).
Відповідно до копії трекунгу АТ «Укрпошта», поштове відправлення №0505287821098 прийнято поштою 11.04.2025 та 22.04.2025 до відправника повернулось дане відправлення, так як одержувач відсутній за вказаною адресою (а.с. 41).
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.
За змістом статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частина 3 ст. 210-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
Об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого статтею 210-1 КУпАП, є порушення військовозобов'язаними чи призовниками правил військового обліку, неявка їх на виклик до військового комісаріату без поважних причин в особливий період.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оборону України" особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно Указу Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває і по теперішній час.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, що також передбачено ч.1 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Пунктом 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до частини 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані, зокрема, з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
За приписами абз. 8 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Відповідно до п. 28 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі- Порядок №560) виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки.
Згідно абз. 1 п. 34 Порядку повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.
Відповідно до п. 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: 1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки; 2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Порядок вручення поштових відправлень передбачений Правилами надання послуг поштового зв'язку, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270.
Так, згідно п. 73 вказаних правил, інформація про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу надсилається адресату у вигляді текстового повідомлення за номером телефону мобільного зв'язку, зазначеним на поштовому відправленні, поштовому переказі, а в разі відсутності номера телефону мобільного зв'язку - шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки бланка повідомлення про надходження поштового відправлення або в інший спосіб, встановлений оператором поштового зв'язку.
Відповідно до п. 82 Правил, рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об'єкта поштового в'язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою» і повертає такий лист відправнику.
Відповідно до копії протоколу № Т/25/1293 від 18.06.2025, діловодом групи документального забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 , старшим солдатом ОСОБА_2 складено протокол про те, що 18.06.2025 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 встановлено, що відповідно до розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №Р25/03/1253 від 26.03.2025, військовозобов'язаний ОСОБА_1 , повинен був прибути 22.04.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , з метою уточнення своїх персональних даних. Даний виклик військовозобов'язаний ОСОБА_1 проігнорував даний виклик та на зазначену дату, час та місце не прибув, тим самим не виконав свій обов'язок, порушив ч. 2 ст. 17 ЗУ «Про оборону України», абз. 8 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз. 3 п. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», що має ознаки адміністративного правопорушення, та повинно кваліфікуватися за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
У графі «пояснення та зауваження щодо змісту протоколу» ОСОБА_1 зазначив, що повістку не отримував. Також, позивач отримав другий примірник протоколу, що підтверджується його підписом (а.с. 13, 30).
Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № Т/25/1293 від 24.06.2025, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, оскільки, 26.03.2025 військовозобов'язаному ОСОБА_1 у відповідності до розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №Р25/03/1253 повідомлено про необхідність з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 22.04.2025. Даний виклик останній проігнорував, до ІНФОРМАЦІЯ_2 не з'явився, чим порушив ч. 2 ст. 17 ЗУ «Про оборону України», абз. 8 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (а.с. 11, а.с. зв.б. 35, 36).
Відповідно до копії трекунгу АТ «Укрпошта», поштове відправлення №0505287821098 прийнято поштою 11.04.2025 та 22.04.2025 до відправника повернулось дане відправлення, так як одержувач відсутній за вказаною адресою, та днем проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою зареєстрованого місця проживання є 22.04.2025, оскільки у цей день поштове відправлення №0505287821098 повернуто відправнику у зв'язку із відсутністю адресата за вказаною адресою, та поштове відправлення повернулось до відправника 27.04.2025.
В розумінні п. 41 Порядку № 560 вважається, що ОСОБА_1 22.04.2025 належно оповіщений про виклик на 22.04.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом проставлення позначки «адресат відсутній за зазначеною адресою», однак, відповідно до розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № Р 25/03/1253 від 23.03.2025, виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 був на 22.04.2025 о 10:00 год, тому суду не надано доказів обізнаності позивача щодо наявності поштового відправлення № 0505287821098.
У відповідності до вимог ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Таким чином, суд вважає доведеними обставини, на які посилається представник позивача, постанова №Т/25/1293 від 24.06.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП винесена з порушенням норм чинного законодавства, а за наслідком є неправомірною, тому суд дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог та наявності правових підстав для їх задоволення.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 605,60 грн, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, який є суб'єктом владних повноважень.
Керуючись ч. 2 ст. 19 Конституції України, 38, 210, 288, 292, 293 КУпАП, ст. 72-77, 241-246, 286 КАС України, суд, -
Позов - задовольнити.
Скасувати постанову № Т/25/1293 від 24.06.2025 винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - закрити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в сумі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя: