Провадження № 11-кп/803/1844/25 Справа № 175/1958/22 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
18 вересня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого, судді-доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційними скаргами прокурора ОСОБА_6 , обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 вересня 2023 року у кримінальному провадженні №12020040440001153 стосовно
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Дніпропетровську, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 190, частиною 3 статті 209 Кримінального кодексу України (далі - КК),
ОСОБА_8 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в м.Дніпропетровську, зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 190, частиною 3 статті 209 КК,
за участю:
прокурора (в режимі відеоконференції) ОСОБА_9
обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8
захисника ОСОБА_10
Обставини, встановлені рішенням суду першої інстанції, короткий зміст оскарженого рішення.
Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 вересня 2023 року задоволено клопотання сторони захисту та закрито кримінальне провадження стосовно ОСОБА_11 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) у зв'язку з закінченням строку досудового розслідування після повідомлення йому про підозру, визначеного статтею 219 КПК.Окрім цього, обвинувальний акт стосовно ОСОБА_7 , ОСОБА_11 та ОСОБА_8 повернуто прокурору для усунення недоліків.
Своє рішення про повернення обвинувального акта прокурору суд обґрунтував його невідповідністю вимогам ст. 291 КПК. Суд зазначив, що відповідно до тексту обвинувального акта потерпілими у кримінальному провадженні визначено 42 особи та наведені анкетні відомості останніх, що суперечить реєстру матеріалів досудового розслідування, де в якості потерпілих зазначено 49 осіб, тоді як в матеріалах обвинувального акта та в реєстрі відсутні посилання на будь-які процесуальні рішення щодо зміни процесуального статусу вищезазначених осіб.
Таким чином, на переконання суду, відсутність відомостей про потерпілих у обвинувальному акті, зокрема їх анкетних даних, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального законодавства, та наявність такої неузгодженості матеріалів кримінального провадження безпосередньо з текстом обвинувального акту, прямо порушують права потерпілих на доступ до судочинства, оскільки, у такий спосіб суд позбавлений можливості повідомити потерпілого про дату підготовчого судового засідання, участь якого є обов'язковою.
Короткий зміст вимог апеляційних скарг і узагальненні доводи осіб, які їх подали.
В апеляційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність висновків суду фактичним обставинам провадження, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Свої вимоги про скасування ухвали суду в частині повернення обвинувального акта прокурор обґрунтовує тим, що недоліки реєстру матеріалів досудового розслідування не дають підстав для ухвалення зазначеного рішення. На його думку, обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК, тоді як суд, вдавшись до оцінки кількості потерпілих, вийшов за межі обвинувачення, чим порушив вимоги закону та фактично погіршив становище обвинувачених. При цьому, ухвалюючи зазначене рішення, суд не вказав на необхідність проведення будь-яких слідчих або інших окремих процесуальних дій, що позбавляє можливості сторону обвинувачення визначити розумний строк та виправити недоліки.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 , посилаючись на істотне порушення судом вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та закрити кримінальне провадження щодо нього з підстав, передбачених п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК.
Обвинувачений зазначає, що 10 листопада 2021 року йому повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 190 КК, яка змінювалась 28 січня 2022 року та 28 червня 2022 року. Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 30 грудня 2021 року строк досудового розслідування відносно нього було продовжено до 10 квітня 2022 року та більше не продовжувався.
24 лютого 2022 року досудове розслідування у кримінальному провадженні було зупинене у зв'язку з оголошенням ОСОБА_7 в розшук.
На переконання обвинуваченого, зазначене рішення не відповідає вимогам закону та було здійснено з метою створення штучних підстав для зупинення спливу строку досудового розслідування. ОСОБА_7 зауважує, що ухвалою слідчого судді від 03 лютого 2022 року йому було змінено запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт з покладенням на нього відповідних обов'язків, порушень яких до 24 лютого 2022 року виявлено не було. Поряд із цим, обвинувачений звертає увагу, що вимогами ст. 281 КПК серед підстав для зупинення досудового розслідування визначено, зокрема неявки підозрюваного без поважних причин на виклики прокурора або слідчого. Між тим, в період з 03 лютого 2022 року він про необхідність таких явок не повідомлявся, що свідчить про відсутність підстав для зупинення провадження. Більш того, згідно даних Департаменту інформаційно-аналітичної підтримки НПУ ОСОБА_7 у розшуку не перебував та не перебуває, з даних з ЄДРСР видно, що станом на 08 квітня 2022 слідчі дії у кримінальному провадженні тривають, а ухвалою слідчого судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 14 липня 2022 року постанову про зупинення досудового розслідування у зв'язку з розшуком обвинуваченого ОСОБА_11 скасовано.
Отже, обвинувачений вважає, що суд не перевірив законності підстав для зупинення досудового розслідування, внаслідок чого замість рішення про закриття провадження ухвалив рішення про повернення обвинувального акта прокурору.
В апеляційній скарзі обвинувачена ОСОБА_8 , посилаючись на істотне порушення судом вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу та закрити кримінальне провадження щодо неї з підстав, передбачених п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Обвинувачена зазначає, що 10 листопада 2021 року їй повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, яка змінювалась 28 січня 2022 року та 28 червня 2022 року. Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 30 грудня 2021 року строк досудового розслідування відносно неї було продовжено до 10 квітня 2022 року та більше не продовжувався. 24 лютого 2022 року досудове розслідування у кримінальному провадженні було зупинене у зв'язку з оголошенням ОСОБА_8 в розшук.
На переконання обвинуваченої, зазначене рішення не відповідає вимогам закону та було здійснено з метою створення штучних підстав для зупинення спливу строку досудового розслідування. ОСОБА_8 зауважує, що ухвалою слідчого судді від 23 лютого 2022 року їй востаннє було продовжено строк застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та за весь час його дії, а саме з 11 листопада 2021 року, порушень покладених на неї обов'язків виявлено не було. Поряд із цим, ОСОБА_8 звертає увагу, що вимогами ст. 281 КПК серед підстав для зупинення досудового розслідування визначено, зокрема, неявки підозрюваного без поважних причин на виклики прокурора або слідчого. Між тим, в період з 24 лютого 2022 року вона про необхідність таких явок не повідомлялась, що свідчить про відсутність підстав для зупинення провадження. Більш того, згідно даних Департаменту інформаційно-аналітичної підтримки НПУ вона у розшуку не перебувала та не перебуває, згідно даних ЄДРСР станом на 08 квітня 2022 слідчі дії у кримінальному провадженні тривають, а згідно з ухвалою слідчого судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 14 липня 2022 року постанову про зупинення досудового розслідування у зв'язку з розшуком обвинуваченого ОСОБА_11 скасовано.
Вважає, що суд не перевірив законності підстав для зупинення досудового розслідування, внаслідок чого замість рішення про закриття провадження ухвалив рішення про повернення акта прокурору.
В запереченнях на апеляційну скаргу прокурора захисник обвинуваченого ОСОБА_11 - адвокат ОСОБА_12 просить відмовити в її задоволенні, наводить встановлені судом обставини та мотиви ухвалення рішення, які вважає законними та при цьому акцентує увагу суду на незаконності рішення про зупинення досудового розслідування щодо ОСОБА_11 , яке було скасовано ухвалою слідчого судді, що дає підстави вважати обвинувальний акт таким, що надійшов поза межами строків, передбачених ст. 219 КПК України.
В запереченнях на апеляційну скаргу прокурора захисник обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_10 з доводами прокурора не погоджується, просить залишити скаргу без задоволення. На переконання захисту, обвинувальний акт не відповідає реєстру матеріалів досудового розслідування в частині кількості потерпілих, що перешкоджає судовому розгляду провадження, оскільки унеможливлює виклик всіх осіб та порушує їх права.
Позиції учасників судового провадження.
В судовому засіданні прокурор підтримав апеляційну скаргу прокурора та з підстав, викладених в ній, просив її задовольнити, та заперечував проти задоволення апеляційних скарг обвинувачених.
Обвинувачені та їх захисник в судовому засіданні кожен окремо підтримали подані ними апеляційні скарги та з підстав, викладених в них, просили їх задовольнити, а апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.
Інші учасники провадження в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, заяв та клопотань про відкладення судового засідання не подавали, тому їх неявка не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду.
Мотиви апеляційного суду.
Відповідно до ст. 404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з ч. 1-3 ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
За змістом п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК зі стадії підготовчого судового засідання суд має право повернути обвинувальний акт лише у тому випадку, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Враховуючи, що за наслідками касаційного перегляду даного кримінального провадження постановою ККС ВС від 10 квітня 2025 року рішення суду в частині закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_11 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК залишено без змін, апеляційний суд перевіряє висновки суду першої інстанції, викладені в ухвалі в частині повернення прокурору обвинувального акта стосовно обвинувачених ОСОБА_13 та ОСОБА_7 .
Перевіривши відповідні доводи апеляційної скарги прокурора, апеляційний суд дійшов висновку, що при вирішенні питання про повернення прокурору обвинувального акту вказаних вимог кримінального процесуального закону суд не дотримався належним чином.
Повертаючи обвинувальний акт прокурору як такий, що не відповідає вимогам закону, суд в ухвалі вказав, що в обвинувальному акті потерпілими у кримінальному провадженні визначено 42 особи та наведені анкетні відомості останніх, що суперечить реєстру матеріалів досудового розслідування, де в якості потерпілих зазначено 49 осіб, тоді як в матеріалах обвинувального акта та в реєстрі відсутні посилання на будь-які процесуальні рішення щодо зміни процесуального статусу вищезазначених осіб. На думку суду першої інстанції, відсутність відомостей про потерпілих в обвинувальному акті, зокрема їх анкетних даних, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Отже, єдиною підставою для повернення обвинувального акту стало не зазначення в обвинувальному акті певних осіб, які відповідно до реєстру матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні зазначені як потерпілі.
Проте з такими висновками суду першої інстанції не може погодитись апеляційний суд, оскільки вирішити питання про залучення потерпілих до участі у кримінальному провадженні суд може під час підготовчого судового провадження.
Повернення обвинувального акту прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акту вимогам закону, а наявність у ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.
Вимоги до обвинувального акту і реєстру матеріалів досудового розслідування встановлені ст. 291 КПК.
Частина 2 зазначеної статті передбачає, які відомості повинен містити обвинувальний акт, у тому числі, згідно з пунктом 5 виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Також відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення).
Отже аналіз наведених норм кримінального процесуального закону свідчить про те, що на стадії підготовчого провадження в суді першої інстанції повернення обвинувального акту прокурору допускається лише у разі порушення прокурором чи слідчим вимог ч. 2 ст. 291 КПК.
Виходячи з завдань підготовчого судового засідання, на цій стадії встановлюється лише відповідність форми обвинувального акту вимогам, визначеним кримінальним процесуальним законом, як це передбачено ст. 291 КПК, при тому, що оцінка викладених в обвинувальному акті обставин і їх відповідність формулі кваліфікації, відноситься до стадії судового розгляду кримінального провадження.
Як слідує з матеріалів провадження обвинувальний акт містить усі обов'язкові складові, передбачені п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК, також викладені відомості щодо потерпілих, злочини стосовно яких прокурор вважав встановленими, а висновки суду першої інстанції про його невідповідність вказаним вимогам є хибними.
Наявність недоліків у реєстрі матеріалів досудового розслідування, який відповідно до ч. 4 ст. 291 КПК є додатком до обвинувального акта, не є підставою для визнання обвинувального акта таким, що не відповідає вимогам ст. 291 КПК.
З обвинувального акта видно, що він містить виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення із зазначенням відомостей про обвинувачених та потерпілих.
На підставі встановлених прокурором фактичних обставин кримінального правопорушення з урахуванням п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК зміст формулювання обвинувачення як складової частини обвинувального акта, яке лише буде підлягати доведенню під час судового розгляду та в аспекті ст. 338 КПК не завжди може бути остаточним на момент його надходження до суду, має містити формулювання вчиненого особою діяння, передбаченого КК України, із зазначенням місця, часу, способу вчинення, наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів його вчинення.
За таких обставин колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги прокурора щодо недотримання судом першої інстанції вимог кримінального процесуального закону при вирішенні питання щодо повернення обвинувального акта, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 409, ч. 1 ст. 412 КПК є підставою для скасування судового рішення судом апеляційної інстанції.
Що стосується доводів апеляційних скарг обвинувачених, що суд першої інстанції не перевірив законності підстав для зупинення досудового розслідування, внаслідок чого замість рішення про закриття провадження ухвалив рішення про повернення акта прокурору, апеляційний суд вважає їх необґрунтованими.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
За приписами ч. 3 ст. 314 КПК в підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення:
1) затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу;
2) закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 цього Кодексу;
3) повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу;
4) направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження;
5) призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру;
6) доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь.
Системне тлумачення вказаних норм процесуального закону свідчить про те, що на стадії підготовчого судового засідання суд першої інстанції має вирішувати лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами, та виключно в межах, передбачених ст. 314 КПК.
Таким чином, скарги на постанови слідчого, які було прийнято під час досудового розслідування, з огляду на положення ст. 314 КПК не можуть бути предметом перевірки суду першої інстанції на стадії підготовчого судового засідання.
Як видно з матеріалів кримінального провадження, під час підготовчого судового засідання захисник ОСОБА_10 подав до суду скарги на постанови слідчого про зупинення досудового розслідування та оголошення ОСОБА_7 і ОСОБА_8 у розшук від 24 лютого 2022 року, а також клопотання про повернення обвинувального акта прокурору. При цьому клопотання про застосування до ОСОБА_7 і ОСОБА_8 положень, передбачених п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, а також будь-яких заперечень на ухвали слідчих суддів, які було постановлено стосовно вказаних осіб, сторона захисту не подавала.
Суд першої інстанції оскарженою ухвалою задовольнив клопотання захисника ОСОБА_10 та повернув обвинувальний акт прокурору для усунення недоліків у розумний строк.
При цьому постанови слідчого про зупинення досудового розслідування та оголошення ОСОБА_7 і ОСОБА_8 у розшук від 24 лютого 2022 року відповідно до положень, передбачених ч. 3 ст. 26, ст. 314 КПК не були предметом перевірки місцевого суду на стадії підготовчого судового провадження та відповідно апеляційний суд позбавлений можливості надати їм оцінку.
Таким чином, ураховуючи наведене вище, доводи апеляційних скарг обвинувачених підлягають перевірці судом першої інстанції під час нового розгляду.
Згідно з вимогами ст. 409 КПК підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи у суді першої інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Частиною 1 статті 412 КПК передбачено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили або могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 407 КПК за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що обставини, які стали підставою для повернення обвинувального акта прокурору, не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню з призначенням нового розгляду.
Керуючись статтями 404, 405, 407, 412, 415 КПК, апеляційний суд
Апеляційні скарги прокурора ОСОБА_6 , обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 задовольнити частково.
Ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 вересня 2023 року про повернення обвинувального акта стосовно ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , обвинувачених за частиною 4 статті 190, частиною 3 статті 209 Кримінального кодексу України, скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Судді:
____________________ ____________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4