Провадження № 11-кп/803/2622/25 Справа № 932/8844/23 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
23 вересня 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
Головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8
захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені Дніпровського апеляційного суду в режимі відеоконференції кримінальне провадження за апеляційною скаргою, з доповненнями, прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_11 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Дніпра від 05 червня 2025 року про повернення прокурору обвинувального акта у кримінальному провадженні №12023041650000909 від 06.06.2023 за обвинуваченням ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за ч.5 ст.191 Кримінального кодексу України (далі- КК),-
Оскаржуваною ухвалою суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12023053420000126 від 14.09.2023 за обвинуваченням №12023041650000909 від 06.06.2023 за обвинуваченням ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за ч.5 ст.191 КК повернуто прокурора для усунення недоліків, передбачених ст.291 Кримінального процесуального кодексу України (далі- КПК).
В апеляційній скарзі, з доповненнями, прокурор порушує питання про скасування ухвали суду першої інстанції у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
В обґрунтування своїх вимог апелянт вказує на те, що в обвинувальному акті зазначені всі відомості, передбачені ст.291 КПК, а місцевий суд, повертаючи обвинувальний акт прокурору, в своїй ухвалі вказав про недодержання стороною обвинувачення вимог ст.55 КПК щодо порядку залучення потерпілого у даному кримінальному провадженні в особі Дніпропетровської обласної військової адміністрації.
В той же час, як зазначає прокурор, на стадії підготовчого провадження суд здійснює перевірку обвинувального акту на відповідність вимогам ст.291 КПК, при цьому надання суду інших документів, в тому числі будь-яких заяв чи постанов, поданих або прийнятих на стадії досудового розслідування, ніж визначені ст.291 КПК, до початку судового розгляду забороняється. Тому, на переконання апелянта, перевірити дотримання стороною обвинувачення вимог ст.55 КПК щодо залучення потерпілого можливо лише на стадії судового розгляду під час дослідження доказів, які наявні в матеріалах кримінального провадження.
Отже, як зауважує сторона обвинувачення, визначення статусу Дніпропетровської обласної військової адміністрації та наявність розміру завданої шкоди можливо виключно на стадії судового розгляду, а з'ясування судом цих питань, з дослідженням та оцінкою відповідних доказів під час підготовчого судового засідання, виходить за межі тих питань, які з'ясовуються на цій стадії кримінального провадження.
Окрім того прокурор у поданій апеляційній скарзі вказує на те, що повернення обвинувального акту з підстав, визначених в ухвалі суду першої інстанції, унеможливлює виконання вказаних судом “недоліків» без відновлення досудового розслідування та прийняття окремих процесуальних рішень, що суперечить усталеній практиці Верховного Суду, зокрема правовим висновкам, викладеним у постанові ККС ВС від 26.10.2022 ( справа №686/10785/16-к).
З огляду на викладене прокурор просить апеляційний суд скасувати ухвалу Шевченківського районного суду міста Дніпра від 05 червня 2025 року та призначити новий розгляд обвинувального акту у суді першої інстанції.
В судове засідання апеляційної інстанції представник потерпілого Дніпропетровської обласної військової адміністрації - ОСОБА_12 не з“явилася, але подала заяву, в якій просила розглянути справу без її участі та заперечувала проти задоволення апеляційної скарги прокурора з посиланням на те, що Дніпропетровська обласна військова адміністрація не є потерпілою стороною у даному кримінальному провадженні.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши прокурора на підтримку доводів поданої апеляційної скарги, яка наполягала на її задоволенні у повному обсязі, просила скасувати рішення місцевого суду та призначити новий розгляд у суді першої інстанції, вислухавши думку обвинувачених та їх захисників, які заперечували проти задоволення доводів апеляційної скарги прокурора та просили залишити її без задоволення, а рішення місцевого суду без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Згідно з положеннями ч.1 ст.404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст.370 цього Кодексу судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому його законність повинна базуватись на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених положеннями Кримінального процесуального кодексу України.
Між тим, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не дотримано вимог кримінального процесуального закону з огляду на таке.
В обґрунтування свого рішення про невідповідність обвинувального акта у кримінальному провадженні №12023041650000909 від 06.06.2023 за обвинуваченням ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за ч.5 ст.191 КК вимогам ст.291 КПК та необхідність його повернення прокурору, суд першої інстанції зазначив, що обвинувальний акт не відповідає вимогам п.3 ч.2 ст.291 КПК.
Такі висновки суд мотивував тим, що в обвинувальному акті щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_8 зазначено, що потерпілим у кримінальному провадженні є Дніпропетровська обласна військова адміністрація (ЄДРПОУ 00022467, юридична адреса: пр. Олександра Поля, буд. 1, м. Дніпро, 49004; к.т. 742-89-80, 742-88-59, факси (056)-770-31-22, 742-83-84, email: info@adm.dp.gov.ua).
При цьому, відомості про уповноваженого представника потерпілого у даному кримінальному провадженні відсутні.
До обвинувального акта також доданий цивільний позов прокурора у кримінальному провадженні прокурора Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_11 в інтересах Дніпропетровської обласної військової адміністрації до ОСОБА_7 та до ОСОБА_8 про солідарне стягнення збитків, завданих кримінальним правопорушенням у розмірі - 3 062 486, 23 гривень (три мільйони шістдесят дві тисячі чотириста вісімдесят шість гривень двадцять три копійки).
Проте, як вбачається з попередніх судових засідань Дніпропетровська обласна Державна адміністрація себе потерпілої стороною не вважає.
Як вбачається зі змісту заперечень 29.09.2023 на адресу облдержадміністрації надійшов лист Відділення поліції № 5 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 28.09.2023 №435/10537, яким облдержадміністрацію було повідомлено, що досудове розслідування внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023041650000909 від 06.06.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 КК України, в якому облдержадміністрація начебто виступає потерпілим, завершено.
Разом з тим, до 29.09.2023 облдержадміністрації взагалі не було відомо про кримінальне провадження № 12023041650000909 від 06.06.2023 та про надання їй статусу потерпілого у вказаному кримінальному провадженні (без її заяви та згоди).
За інформацією управління діловодства і контролю апарату облдержадміністрації листи, запити від правоохоронних органів, зокрема, від Відділення поліції № 5 та/або Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра, яка здійснювала процесуальне курівництво у кримінальному провадженні, щодо обставин кримінального провадження №12023041650000909 від 06.06.2023 та щодо пропозиції облдержадміністрації надати письмову згоду про визнання її потерпілою особою, не надходили.
Відтак, отримавши 29.09.2023 вказаний лист ВП № 5, юридичний департамент облдержадміністрації, як відповідальний за напрям структурний підрозділ, листом від 19.10.2023 № 11-865/0/139-23 повідомив Відділення поліції № 5 про відсутність достатніх підстав для залучення облдержадміністрації в якості потерпілого у кримінальному провадженні №12023041650000909 від 06.06.2023, що фактично є незгодою з визнанням її потерпілою особою.
Згідно з вказаного заперечення вбачається, що облдержадміністрація здійснювала лише розподіл субвенції, наданої за рахунок коштів державного бюджету місцевим бюджетам. Тобто, якщо кримінальним правопорушення у межах вищезазначеного кримінального провадження завдано майнову шкоду інтересам держави, то така шкода завдана державному бюджету в особі його головного розпорядника, а саме - Міністерство освіти і науки України.
Також, на думку облдержадміністрації у даному випадку відсутні процесуальні передумови для здійснення прокуратурою інтересів державного представництва в особі облдержадміністрації, оскільки в даному випадку наявні процесуальні порушення щодо “надання» облдержадміністрації статусу потерпілого в межах кримінального провадження №12023041650000909 від 06.06.2023.
Отже, як зазначив в своїй ухвалі суд першої інстанції, виходячи з наданої за підписом представника Дніпропетровської обласної Державної адміністрації інформації слідує, що слідчим не дотриманий передбачений ст.55 КПК порядок залучення потерпілого у кримінальному провадженні та порушені передбачені ст.56 КПК його права, що підтверджується доданим до обвинувального акта реєстром матеріалів досудового розслідування, в якому відсутні відомості про здійснення таких необхідних процесуальних дій, як допит уповноваженого представника потерпілого, вручення пам'ятки про права та обов'язки потерпілого, попереднє повідомлення позивача про звернення прокурора із цивільним позовом до суду тощо.
Наведені обставини, як констатував місцевий суд, не були спростовані під час підготовчого судового засідання прокурором.
Тому за висновками суду внесення до обвинувального акта відомостей про наявність у цьому кримінальному провадженні потерпілого - Дніпропетровської обласної військової адміністрації, без проведення передбаченої ст. 55 КПК обов'язкової процедури залучення потерпілого, вочевидь, є грубим порушенням закону, що, у свою чергу, унеможливлює забезпечення прав потерпілого на стадії судового провадження без їх попередньої реалізації під час досудового розслідування у розумінні дотримання основоположних прав і свобод осіб, що, у свою чергу, позбавляє процесуальної можливості призначити судовий розгляд.
Однак апеляційний суд не може погодитися з наведеними в ухвалі суду першої інстанції доводами виходячи з наступного.
Як зазначено у п.3 ч.3 ст.314 КПК у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
З цього приводу ККС ВС у своїй постанові від 29 листопада 2018 року (справа №662/693/16-к, провадження № 51-5773км18) зазначив, що відповідно до п.13 ч.1 ст.3 КПК, обвинуваченням є твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно з ч.2 ст.42 КПК обвинуваченим є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду в порядку, передбаченому ст.291 цього Кодексу, а обвинувальний акт, згідно з п.3 ч.2 ст.283 КПК, є однією із форм закінчення досудового розслідування, тобто обвинувальний акт це підсумковий документ, яким визнається достатність доказів, зібраних під час досудового розслідування, засвідчується його завершення й надання доступу до матеріалів стороні захисту. Обвинувальний акт затверджується прокурором й одночасно з його переданням до суду вручається учасникам кримінального провадження під розписку, як це передбачено ст.293 КПК. Для суду цей процесуальний документ є правовою підставою для призначення підготовчого судового засідання, судового розгляду, визначення його меж.
Висунення публічного обвинувачення здійснюється в умовах змагальності у судовому розгляді, коли прокурор оголошує короткий виклад або повний текст обвинувального акту (ч.2 ст.347 КПК), а суд роз'яснює суть обвинувачення і з'ясовує у обвинуваченого, чи зрозуміле воно йому (ч.1 ст. 348 КПК).
Таким чином, як зазначено Судом, на стадії досудового розслідування обвинувачення особи пов'язується з моментом складання обвинувального акта, що містить офіційну, сформовану на досудовому розслідуванні версію про вчинення особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
Отже, системно-структурний аналіз наведених норм КПК вказує на те, що не будь-яке формальне недотримання вимог ч.2 ст.291 КПК є підставою для повернення обвинувального акту прокурору, а лише ті порушення, які унеможливлюють призначення судового розгляду кримінального провадження по суті висунутого особі обвинувачення.
Положеннями п.3 ч.2 ст.291 КПК передбачено, що в обвинувальному акті, зазначаються анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство).
Зі змісту обвинувального акта у кримінальному провадженні №12023041650000909 від 06.06.2023 ( т.1 а.п.1-59) убачається, що потерпілою стороною у даному кримінальному провадженні визнано - Дніпропетровську обласну військову адміністрацію, якій протиправними діями обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 було завдано матеріальну шкоду в розмірі - 3 062 486, 23 гривень.
Одночасно прокурором в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної військової адміністрації заявлено цивільний позов до обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про стягнення шкоди, завданої кримінальним правопорушенням на суму - 3 062 486, 23 гривень. ( т.1 а.п.109-148).
Поміж іншого, як убачається з наявних у справі журналів судових засідань ( т.1 а.п.187-189; т.2 а.п.11, 45-46,53-55,124-131 ), під час проведення підготовчих судових засідань у даному кримінальному провадженні у якості представника потерпілого приймала участь ОСОБА_12 , яка діяла на підставі довіреності Дніпропетровської обласної військової адміністрації ( т.1 а.п.106) та висловлював суду свою думку щодо обговорюваних питань, користувався своїми процесуальними правами, зокрема щодо відводів, подачи заяв і клопотань.
Отже, на переконання апеляційного суду, стороною обвинувачення при складанні обвинувального акту у даному кримінальному провадженні дотримано усіх вимог ч.2 ст.291 КПК, у ньому містяться усі відомості щодо формулювання обвинувачення у вчиненні ОСОБА_7 та ОСОБА_8 кримінального правопорушення за ч.5 ст.191 КК, із зазначенням події кримінального правопорушення (часу, місця, способу та інших обставин вчинення кримінального правопорушення), форми вини, мотивів і мети вчинення злочину, правової кваліфікації дій обвинувачених, а також розміру заподіяної злочином шкоди.
Разом з цим колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що зазначені в ухвалі суду першої інстанції обставини для повернення обвинувального акта прокурору підлягають доказуванню стороною обвинувачення та перевірці судом в порядку статей 91, 94 КПК під час судового розгляду кримінального провадження по суті висунутого обвинувачення у змагальному порядку, передбаченому ст.22 КПК, про що слушно вказується прокурором в поданій ним апеляційній скарзі.
За таких обставин колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги прокурора щодо недотримання судом першої інстанції вимог кримінального процесуального закону під час проведення підготовчого судового засідання, що відповідно до п.3 ч.1 ст.409, ч.1 ст.412 КПК, є підставою для скасування судового рішення судом апеляційної інстанції.
Підсумовуючи вищенаведене колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а ухвалаШевченківського районного суду міста Дніпра від 05 червня 2025 року про повернення прокурору обвинувального акта у кримінальному провадженні №12023041650000909 від 06.06.2023 за обвинуваченням ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за ч.5 ст.191 КК підлягає скасуванню у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, з поверненням обвинувального акту до суду першої інстанції для виконання вимог ст.ст.314-315 КПК.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.405, 407, 409, 412 та 418, 419 КПК, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу, з доповненнями, прокурора Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_11 - задовольнити.
Ухвалу Шевченківського районного суду міста Дніпра від 05 червня 2025 року про повернення прокурору обвинувального акта у кримінальному провадженні №12023041650000909 від 06.06.2023 за обвинуваченням ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за ч.5 ст.191 КК- скасувати та повернути обвинувальний акт до суду першої інстанції для виконання вимог ст.ст.314-315 КПК.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4