Справа № 700/176/25
Провадження № 2/700/137/25
25 вересня 2025 р. Лисянський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді: Пічкура С.Д.,
за участю секретаря судового засідання: Нетребенко В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Лисянка, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Хоріщенко Андрій Васильович до ОСОБА_2 , треті особи: Орган опіки та піклування Бужанської сільської ради, Служба у справах дітей Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області, про позбавлення батьківських прав,
ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Хоріщенко Андрій Васильович звернулися до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: Орган опіки та піклування Бужанської сільської ради, Служба у справах дітей Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області про позбавлення батьківських прав.
В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_2 . Батьками дитини є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Відповідно до рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 08.09.2041 року шлюб між ними розірвано. Після розірвання шлюбу відповідач проживає окремо, не цікавиться життям та здоров'ям дочки, не бере участі у її навчанні та вихованні, матеріально не забезпечує, має заборгованість по сплаті аліментів на утримання дочки. Враховуючи наведене, просить позбавити відповідача батьківських прав.
У судове засідання позивач та представник позивача не з'явились, направили суду заяву, в якій просили розглянути справу без їх участі, на задоволенні позовних вимог наполягають. Проти винесення заочного рішення не заперечують.
Відповідач в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, відзиву не подав.
Представник третьої особи, Бужанської сільської ради у судове засідання не з'явився, направили суду заяву, в якій просив розглянути справу без їх участі.
Представник третьої особи, Служби у справах дітей Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області у судове засідання не з'явився, направив до суду заяву, в якій просив розглянути справу без їх участі.
З урахуванням умов, передбачених ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, встановивши обставини справи та відповідні до них правовідносини, суд виходить з наступного.
Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом установлено, що батьками неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 04.08.2009 р., виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Каневу Канівського міськрайонного управління юстиції Черкаської області.
У провадженні сектору дізнання Бучанського РУП ГУНП в Київській області перебуває кримінальне провадження №12023116050000016 від 18.05.2023 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, з приводу несплати аліментів.
Відповідно до висновку Служби у справах дітей Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області від 11.09.2025 року №721/17, орган опіик та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відносно дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини, що передбачено ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства».
Статтею 150 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено, що батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно із ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
У відповідності до ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» особи, можуть бути позбавлені батьківських прав тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
При ухваленні рішення, суд враховує положення ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, де зазначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов'язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин.
При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов'язків по вихованню, а також встановити, що вони ухиляються від їх виконання свідомо, тобто, що вони систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжують не виконувати свої батьківські обов'язки.
Позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними.
Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.
Позбавлення батьківських прав допускається тоді, коли змінити ставлення батьків до виховання дитини неможливо (ухвала ВССУ від 01.11.2017 у справі № 211/559/16-ц).
В рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» зазначено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов'язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема судове рішення має бути побудоване на з'ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.
За таких обставин, суд приходить до переконання, що свідоме і тривале нехтування відповідачем своїми батьківськими обов'язками щодо дитини є наслідком винної поведінки відповідача та є підставою для позбавлення його батьківських прав.
Саме свідома поведінка відповідача щодо не прийняття протягом тривалого часу жодної участі у вихованні дитини та піклуванні про неї, вказує на його винну поведінку, яка направлена на ухиляння від виконання батьківських обов'язків по вихованню дитини.
Донька проживає у сім'ї матері ще з братом і сестрою. Відповідач має значний борг зі сплати аліментів у сумі 250 879 грн. 48 коп., що вказує також на його ухилення від обов'язків по утриманню доньки.
З висновку служби у справах дітей Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області щодо доцільності позбавлення батьківських прав вбачається, що спеціалісти служби у справах дітей у телефонному режимі спілкувались з відповідачем та запрошували його на засідання комісії, щодо вирішення питання доцільності позбавлення батьківських прав, проте відповідач проігнорував запрошення. На зв'язок більше не виходив, на СМС повідомлення не відповідає.
Отже, відповідачу було відомо щодо розгляду судом даної справи відносоно нього, проте останній не вжив жодних заходів щодо готовності ним виконувати свої батьківські обов'язки.
Оскільки дитина проживає в іншій родині та не підтримує зв'язки з батьком, саме в інтересах дитини у данмоу випадку з урахуванням поведінки відповідача, доцільно позбавити його батьківських прав.
Таким чином, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, дослідивши у судовому засіданні надані докази, враховуючи перш за все інтереси дитини, суд дійшов висновку, що відповідач дійсно ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, а тому вбачає підстави для задоволення позовних вимог та позбавлення батьківських прав .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4,12,76,141,258,263-265,280-284 ЦПК України, ст.ст. 19,150,151,164,166 СК України, суд,
Позов задовольнити.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 відносно дочки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Роз'яснити, що мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Сергій ПІЧКУР