26 вересня 2025 року Справа № 580/10821/25
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Кульчицький С.О., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду заяву адвоката Прокопенка Павла Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
До Черкаського окружного адміністративного суду 25.09.2025 за вх.№48348/25 через Електронний суд надійшла заява адвоката Прокопенка Павла Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 (далі - заявник) про забезпечення позову до подання позовної заяви, у якій заявник просить суд заборонити Відповідачу, Тертій особі та будь-кому іншому вчиняти дії щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації до набрання законної сили судовим рішення в адміністративній справі.
Заяву обґрунтовано тим, що 24.09.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 (надалі - ІНФОРМАЦІЯ_3 ), було затримано та доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 . Заявник ОСОБА_1 є лікарем та працює у Комунальному некомерційному підприємстві Київської обласної ради «Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» на посаді лікаря з медицини невідкладних станів підстанції екстреної медичної допомоги з 01.06.2025 року, що підтверджується Наказом № 94.19-к від 09.05.2025. Відповідно до розпорядження №252 від 20.02.2025 Київської обласної Державної адміністрації Київської обласної військової адміністрації, Комунальне некомерційне підприємство Київської обласної ради «Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» є критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Відповідно до повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_5 №869 від 29.11.2024 ОСОБА_1 зараховано на спеціальний військовий облік і внесено відомості про надану відстрочку в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів строком на 12 місяців, тобто до 29.11.2025. В населеному пункті Гостомель 24.09.2025 ОСОБА_1 зупинили працівники ІНФОРМАЦІЯ_6 із метою перевірки документів, в ході чого виявили, що ІНФОРМАЦІЯ_7 бронювання ОСОБА_1 скасовано, в подальшому Заявника було затримано та доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Станом на дату подання даної заяви відбувається отримання відповідного рішення про скасування для його подальшого оскарження до суду. ІНФОРМАЦІЯ_3 було проведено формальну військово-лікарську комісію та відмовлено надати документацію із висновком, таким чином у Заявника немає можливості надати будь-яку медичну документацію. Більше того, 25.09.2025 представник адвокат Прокопенко П.С. та інші особи втратили зв'язок із ОСОБА_1 . Заявник вважає, що дане рішення про скасування бронювання є незаконним, необгрунтованим та таким, що підлягає скасуванню. Тому вважає, що ним обрано у відповідності до вимог законодавства такий захід забезпечення позову, як заборона вчиняти дії щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації до набрання законної сили судовим рішення в адміністративній справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Вивчивши доводи поданої заяви та долучені документи, суд азначає наступне.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Частиною 1 ст. 151 КАС України передбачено, що позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, що призведе до втрати права на відстрочку та унеможливить поновлення порушених прав позивача. Також заявником зазначаено, що 24.09.2025 в населеному пункті Гостомель ОСОБА_1 зупинили працівники ІНФОРМАЦІЯ_6 із метою перевірки документів, в ході чого виявили, що ІНФОРМАЦІЯ_7 бронювання ОСОБА_1 скасовано, в подальшому заявника було затримано та доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Станом на дату подання даної заяви відбувається отримання відповідного рішення про скасування для його подальшого оскарження до суду. ІНФОРМАЦІЯ_3 було проведено формальну військово-лікарську комісію та відмовлено надати документацію із висновком, таким чином у Заявника немає можливості надати будь-яку медичну документацію. Більше того, 25.09.2025 представник адвокат Прокопенко П.С. та інші особи втратили зв'язок із ОСОБА_1 . Заявник вважає, що дане рішення про скасування бронювання є незаконним, необгрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.
Суд зазначає, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених КАС України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.
Вирішуючи питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Враховуючи природу принципу змагальності, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Тобто, необхідною та достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову є одна з підстав: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; неможливість захисту цих прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів, або необхідність докладання значних зусиль та витрат для їх відновлення; а також наявність очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Суд також зазначає, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень є очевидно протиправними.
Заявником не надано достатніх доказів, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до не ефективності захисту, або докладання додаткових зусиль для поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду.
Крім того, заявником у заяві не наведено предмет позову, з яким він має намір звернутися до суду.
Щодо посилань заявника на те, що бронювання ОСОБА_1 на час зупинки 24.09.2025 було скасовано ІНФОРМАЦІЯ_7 , суд зазначає, що позивач повинен займати активну позицію щодо перевірки та наявності даних відносно нього у додатку "Резерв+".
Проаналізувавши зміст заявлених позовних вимог, розглянувши подану заяву про вжиття заходів забезпечення позову, виходячи із пов'язаності заходів забезпечення позову з його предметом, і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, виходячи із принципу співмірності заявлених вимог із заявленим заходом забезпечення позову, суд доходить висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову по цій справі.
На підставі наведеного та керуючись статтями 150-154, 243, 248 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви адвоката Прокопенка Павла Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа ІНФОРМАЦІЯ_2 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду, протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення за формою і змістом, передбаченими ст. 296 КАС України.
Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ