Рішення від 23.09.2025 по справі 520/32896/24

Харківський окружний адміністративний суд

61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Харків

23 вересня 2025 року № 520/32896/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бадюкова Ю.В.,

при секретарі судового засідання - Андрущенко Д.В.,

за участі представників:

позивача - Кравець В.М., Оробінського С.П.,

відповідача - Іхненко Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанська зернова компанія" (вул. Малом'ясницька, буд. 2, м. Харків, 61010, код ЄДРПОУ 44335551)

до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Слобожанська зернова компанія (далі по тексту - позивач, ТОВ "СЗК", товариство) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ДПС у Харківській області, ГУ ДПС, контролюючий орган, владний суб'єкт, орган публічної адміністрації), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України № 0445980705 від 06.08.2024 форми "В1", про завищення суми бюджетного відшкодування на 411743,00 грн. та застосовано штраф 102935,75 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України № 00445920705 від 06.08.2024 форми "В4", яким встановлене завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредитку наступного звітного ( податкового ) періоду в розмірі 442105,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірні податкові повідомлення-рішення, якими контролюючим органом було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку та від'ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду було прийнято на підставі висновків акту перевірки від 10.07.2024 №32382/20-40-07-05-03/44335551, котрі є хибними та помилковими, а прийняті ППР - незаконними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки ГУ ДПС у Харківській області зробило помилковий висновок про те, що в порушення абз б) п.п.192.1.1. п.192.1 ст.192 ПК України товариством не відображено в січні 2024 року РК на суму ( -) 305832,00 грн., в квітні 2024 року - РК на суму (-) 535833,00 грн., що відповідно призвело до завищення показнику рядку 14 ( колонка Б) Декларації за січень 2024 року (-) 305832,00 грн., за квітень 2024 року (-) 535833,00 грн., що зі свого боку призвело до завищення показнику рядку 17 (колонка Б) Декларації за квітень 2024 року на 841665,00 грн., в свою чергу зі свого боку призвело до завищення наступних показників Декларації з ПДВ за квітень 2024 року: рядка 19 на суму 841 665,00 грн., рядка 20.2 на суму 411 743,00 грн. та рядка 21 на суму 429 922, 00 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.04.2023 по справі № 520/2910/23 зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 67 від 31.01.2022 на суму 5499992,10 грн. (у т.ч. ПДВ 916 665,35 грн.), складену постачальником товарів (робіт, послуг) ТОВ "Украгроресурс" та її зареєстровано в ЄРПН лише 25.01.2024 за № 9082811858, що дало можливість здійснити реєстрацію розрахунків коригування пов'язаних із поверненням грошових коштів.

Зазначає, що контролюючим органом прийнято до уваги лише РК № 37, зареєстрований та проведений в січні 2024 року на суму (-) 75000,00 грн., в той же час з незрозумілих мотивів не прийнято до уваги зареєстровані та проведені в лютому 2024 року РК № 12 від 13.03.2023 в сумі (-10833,33 грн.), РК № 15 від 31.03.2023 в сумі (-119165, 35 грн.).

До реєстрації ПН № 67 розрахунки коригування зареєструвати в ЄРПН було неможливо.

В січні 2024 року РК № 37 від 22.09.2022 було зареєстровано та проведено.

РК № 12 від 13.03.2023 та РК № 15 від 31.03.2023 - реєстрація зупинялась, але розрахунки були проведені в лютому 2024 після розблокування за рішенням Комісії.

Не зареєстровано РК № 6 від 13.04.2023 на суму 109166,67 грн . Відхилено РК № 4 від 17.04.2024 та РК № 7 від 14.04.2023 на суму 666666,67 грн.- до моменту коли буде реєстрації РК № 6 від 13.04.2023.

Вказує, що оскільки в силу приписів п.192.1. ст. 192 ПК України податковий кредит може бути відкорегований лише на підставі РК, зареєстрованому в ЄРПН, то висновки ГУ ДПС про обов'язок провести коригування зменшивши податковий кредит датою фактичного повернення коштів, без реєстрації вищезазначених РК в ЄРПН є безпідставними.

Зазначив про необґрунтованість тверджень контролюючого органу щодо необхідності вказання у повідомленні за формою № 20-ОПП інформації про автомобіль марки FIAT модель DOBLO та автомобілю TOYOTA через вимоги п.8.3 "Порядку обліку платників податків і зборів", затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.2011 № 1588, згідно якого відображається всі об'єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду.

Заперечуючи проти зазначеного висновку контролюючого орагану стверджує, що нашому випадку автомобіль марки FIAT модель DOBLO, легковий, номер шасі НОМЕР_1 , колір сірий реєстраційний номер НОМЕР_2 , який знаходився в суборенді, з 01.02.2022 року був переданий його власником на підставі договору позики, котрі не є відносинами оренди, права власності тобто таким за яким позивач повинен складати форму 20-ОПП.

Тому, дійшов висновку, що використання пального та ремонти здійснювались на законних підставах, а оренда автомобілю TOYOTA під час воєнного стану не оплачувалась за домовленістю сторін в зв'язку з форс-мажорними обставинами, знаходження підприємства спочатку в зоні активних бойових дій а потім можливих бойових дій.

Відносно доказів використання автомобілів у власній господарській діяльності зазначив, що легкові автомобілі не тільки засіб пересування, а і інструмент, який забезпечує: оперативність у роботі з партнерами, менеджери з продажу та логісти часто здійснюють виїзди до клієнтів, складів, торгових точок або постачальників, наявність легкового транспорту дозволяє швидко реагувати на запити, вирішувати проблеми на місці та підтримувати особистий контакт із партнерами. З метою недопущення використання автомобілів в особистих цілях по підприємству виданий наказ № 17 від 01.10.2021 року "Про використання автомобілів", яким передбачено використання транспортних засобів виключно в господарської діяльності.

Позивач не погоджується із прийнятими податковими повідомленнями - рішеннями вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2024 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що перевіркою достеменно встановлено порушення ТОВ «Слобожанська зернова компанія» пункту 187.1 статті 187, абзацу «б» підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 Кодексу в частині не відображення розрахунку коригування кількісних і вартісних показників, що призвело до завищення показника рядка 14 (колонка Б) Декларації з ПДВ за січень 2024 на загальну суму ПДВ (-) 305 832,00 грн за квітень 2024 року на загальну суму ПДВ (-) 535 833,00 грн.

Оскільки було завищено показник рядку 14 (колонка Б) Декларації за січень 2024 року на (-) 305 832,00 грн за квітень 2024 року на (-) 535 833,00 грн внаслідок невідображення розрахунків коригування, завищено показник рядку 17 (колонка Б) Декларації за квітень 2024 року на 841 665,00 грн, що зі свого боку призвело до завищення наступних показників Декларації з ПДВ за квітень 2024 року: рядка 19 на суму 841 665,00 грн; рядка 20.2 на суму 411 743,00 грн. та рядка 21 на суму 429 922,00 гривень.

Вказує, що покупець зобов'язаний зменшити суму ПДВ, віднесену до податкового кредиту, на дату повернення попередньої оплати (незалежно від факту реєстрації в ЄРПН відповідного розрахунку коригування), позаяк абзацом «б» підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 Кодексу встановлено, що якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Стосовно епізоду невідображення транспортних засобів у повідомленні форми 20-ОПП зазначає, що ТОВ «Слобожанська зернова компанія» віднесено до податкового кредиту суми ПДВ з ремонту автотранспортних засобів, мийки та заправки по постачальникам: ТОВ «КОМПАНІЯ ОККО - БІЗНЕС», ТОВ «ОККО - БІЗНЕС ПАРТНЕР», ТОВ «СФЕРА - МОТОРС».

При цьому, згідно аналізу даних ЄРПН останні податкові накладні на оренду авто ТОВ «УКРАГРОРЕСУРС» на адресу ТОВ «Слобожанська зернова компанія» складено 31.01.2022 року. З 01.02.2022 взаємовідносини між підприємствами з оренди транспортних засобів не відбувались.

Об'єкт операційної оренди відображається орендарем на позабалансовому рахунку бухгалтерського обліку за вартістю, указаною в угоді про оренду (п. 8 П(С)БО 14 «Оренда»).

Таким чином, прийнятий в операційну оренду автомобіль орендар відображає у дебеті позабалансового рахунка 01 «Орендовані необоротні активи» за вартістю, яку зазначено в договорі оренди. За даними бухгалтерського обліку рахунки 01 «Орендовані необоротні активи» та 105 «Транспортні засоби» відсутні.

Згідно відкритих даних в мережі інтернет (сайти https://mtsbu.ua/ та https://ua.carplates.app) за номером державної реєстрації транспортного засобу - НОМЕР_2 значиться легковий автомобіль FIAT DOBLO, 2012, власник фізична особа (Харківська область, сел. Бабаї), колір - сірий, тип - легковий, вид палива бензин або газ, об'єм двигуна 1368, кузов - універсал - В. У 2023 році дійсний страховий поліс № 212589947, у 2024 році автомобіль не застраховано. За номером АХ0364RD автотранспортний засіб не значиться, але є НОМЕР_3 - TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150, 2020, власник юридична особа, вид палива - бензин, страховий поліс відсутній.

Крім того, відповідно податкових накладних, накладних на відпуск товарів та розрахунків коригування ТОВ «СЛОБОЖАНСЬКА ЗЕРНОВА КОМПАНІЯ» придбавало у ТОВ «ОККО-БІЗНЕС ПАРТНЕР», ТОВ «КОМПАНІЯ ОККО-БІЗНЕС», як дизельне паливо так і бензин і газ скраплений, при цьому у користуванні взагалі були відсутні автотранспортні засоби, які використовують дизельне паливо, а автотранспортні засоби, які використовують бензин і газ скраплений в останнє були у користуванні у січні 2022 року.

Інші документи, що підтверджують тимчасове користування транспортними засобами FIAT DOBLO та TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150 у ТОВ «Слобожанська зернова компанія» на момент проведення перевірки відсутні.

Отже, перевіркою не встановлено використання у господарській діяльності витрат, пов'язаних з ремонтом, мийки та заправки автомобілів, та відповідно позивач не має право на віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ по ТОВ «ОККО-БІЗНЕС ПАРТНЕР», ТОВ «КОМПАНІЯ ОККО-БІЗНЕС» та ТОВ «СФЕРА-МОТОРС», у зв'язку з відсутністю на балансі власного або орендованого об'єкта (транспортного засобу) у перевіряємому періоді, на який понесено витрати.

Оскільки було занижено на суму 12 183,00 грн показник рядку 4.1 (колонка Б) Декларації року, внаслідок ненарахування всупереч п. 198.5 ст. 198 Кодексу податкових зобов'язань по операціям, що не є господарською діяльністю, занижено показник рядку 9 (колонка Б) на суму 12 183,00 грн, у тому числі за листопад 2022 року у сумі 6 753 грн, за січень 2023 року - 240 грн, за лютий 2023 року - 397 грн, за березень 2023 року - 714 грн, за травень 2023 року - 518 грн, за червень 2023 року - 1 061 грн, за листопад 2023 року - 2 500 грн, що зі свого боку призвело до завищення наступних показників Декларації за квітень 2024 року: рядка 19 на суму 12 183,00 грн., рядка 20.2 на суму 9 683,00 грн. та рядка 21 на суму 2 500,00 гривень.

Вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення є правомірними та такими, що винесені відповідно до вимог чинного законодавства та підстав для задоволення позову не вбачається.

Від позивача до справи подано відповідь на відзив у якій позивач, не погоджуючись із твердженнями відповідача, викладеними у відзиві на позов зазначив про те, що ГУ ДПС ігнорує, що відповідно до п.192.1 ст.192 ПК України суми податкових зобов'язань та податкового кредиту підлягають коригуванню на підставі РК, саме такого, що зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вказує, що в силу приписів п.192.1. ст. 192 ПК України податковий кредит може бути відкоригований лише на підставі РК, що зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тому висновки ГУ ДПС про обов'язок провести коригування зменшивши податковий кредит датою фактичного повернення коштів, без реєстрації вищезазначених РК в ЄРПН є безпідставними.

Стосовно використання транспортних засобів зауважив, що автомобіль марки FIAT, модель DOBLO, легковий, номер шасі НОМЕР_1 , колір сірий реєстраційний номер НОМЕР_2 який спочатку знаходився в суборенді, з 01.02.2022 року був переданий його власником безпосередньо нашому підприємству на підставі договору позики, що не є відносинами оренди або права власності - таким за яким має складатися форма 20-ОПП.

Автомобіль FIAT DOBLO використовує газ та бензин, що підтверджується копією Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу в якому зазначено тип пального: S - тобто це газ та бензин.

Щодо автомобіля TOYOTA, контролюючий орган посилається на дані сайтів, але згідно даних сайту https://auto.ria.com/ автомобіль TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150, легковий, 2020 року випуску, номер шасі : НОМЕР_4 , номерний знак: НОМЕР_5 , колір чорний заправляється дизельним пальним (Скріншот додається).

Таким чином, використання дизеля, газу та бензину здійснювалося на законних підставах.

Просив суд відмовити в задоволенні відзиву на позовну заяву у справі № 520/32896/24 за позовом ТОВ «Украгроресурс» до Головного управління ДПС у Харківській області.

Ухвалою суду від 31.03.2025 р. вирішено подальший розгляд адміністративної справи № 520/32896/24 здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

В судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги та просили їх задовольнити у повному обсязі з підстав та мотивів, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив та поданих до суду додаткових письмових поясненнях.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечила проти задоволення позовних вимог повністю з підстав та мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву та додаткових письмових поясненнях.

Заслухавши учасників справи, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Слобожанська зернова компанія» зареєстроване Департаментом реєстрації Харківської міської ради юридичною особою 04.08.2021 за № 1004801020000089549, взято на облік у контролюючих органах 04.08.2021 за №203821202932, перебуває на обліку в ГУ ДПС у Харківській області Індустріальна /(ПІ (2038) та зареєстрований платником ПДВ 01.09.2021 за № 200566465.

Як встановлено судом на підставі направлень від 17.06.2024 № 5044, № 5045 виданих Головним управлінням ДПС у Харківській області та відповідно наказу ГУ ДПС області від 17.06.2024 № 2576-п, виданого на підставі п. п. 19'.і.6 п. 19і.1 ст. 19і, п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20,п. п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України № 2755-УІ від 02 грудня 2010 року (зі змінами та доповненнями) посадовими особами владного суб'єкта проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «СЛОБОЖАНСЬКА ЗЕРНОВА КОМПАНІЯ» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за квітень 2024 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 20.05.2024 року № 9135799950 від'ємного значення з податку на додану вартість (далі - ПДВ), у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

За результатами перевірки було складено акт від 10.07.2024 №32382/20-40-07-05-03/44335551 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «СЛОБОЖАНСЬКА ЗЕРНОВА КОМПАНІЯ» (податковий номер 44335551) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за квітень 2024 року від'ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.» (далі по тексту - акт перевірки).

Згідно висновку акту перевірки перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за квітень 2024 року у Декларації від'ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету встановлено порушення TOВ «СЛОБОЖАНСЬКА ЗЕРНОВА КОМПАНІЯ»:

-1). пункту 200.1, пункту 200.4, пункту 200.12 статті 200. пункту 201.14 статті 201 Кодексу, пункту 6 розділу 1, підпункту 2, підпункту 3 пункту 10 розділу ІІІ , підпункту 4 пункту 5 розділу V Наказу № 21, Порядку №21, у зв'язку з чим у платника відсутнє право на отримання бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку (р. 20.2.1) за квітень 2024 року па суму 3 566 696, 00 гривень.

-2). абзацу «б» підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192, пункту 198.5 статті 198 Кодексу, оскільки ним завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню (р. 20.2.1) за квітень 2024 року па 411 743,00 гривень.

-3). пункту 187.1 статті 187, абзацу «б» підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192, пункту 198.5 статті 198 Кодексу, оскільки ним завищено від'ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за квітень 2024 року (р. 21) на загальну суму 442 105, 00 гривень.

На підставі зазначеного акта перевірки 06.08.2024 ГУ ДПС у Харківській області було контролюючим органом було сформовано та направлено позивачу податкові повідомлення-рішення №00445980705, №00445920705, №0044587070.

Вказані податкові повідомлення-рішення ТОВ «СЗК» оскаржило до ДПС України в адміністративному порядку шляхом подання скарги від 22.08.2024 за вих. № 22/08 (вх. ДПС №32232/6 від 26.08.2024).

Рішенням про результати розгляду скарги №30871/6/99-08-06-0-04-06 від 15.10.2024 р. ДПС України залишенно без змін ППР ГУ ДПС у Харківській області від 06.08.2024 №00445980705, №00445920705, №00445870705, а скаргу - без задоволення.

Не погодившись із ППР від 06.08.2024 №00445980705 та №00445920705, позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.

Судовим розглядом справи встановлено наступне.

Між ТОВ «Украгроресурс» (Постачальник) та ТОВ "Слобожанська зернова компанія" (Покупець) укладено Договір поставки № 1201-01 від 12.01.2022 відповідно до якого Постачальник зобов'язався поставити і передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити сільськогосподарську продукцію (по тексту - товар або продукція).

Відповідно до п. 1.1 вищевказаного договору постачальник зобов?язується поставити і передати у власність Покупця, а Покупець прийняти і оплатити сільськогосподарську продукцію ( далі - Товар або Продукція).

Відповідно до п. 4.1. вищевказаного договору ціна Товару за метричну тонну та загальна вартість Товару з врахуванням податку на додану вартість зазначається в Специфікаціях, які є його невід?ємними частинами.

Відповідно до п. 4.2. вищевказаного договору сума Договору становить вартість поставленого Товару протягом строку дії Договору, відповідно до додаткових угод до Договору, видаткових накладних та/або актів приймання-передачі Товару.

Відповідно до п. 5.1. вищевказаного договору строки та умови поставки Товару зазначається в Специфікаціях. В Специфікаціях Сторони можуть використовувати умови “Інкотермс» (у редакції 2010 року).

Продукцією, що постачається згідно специфікації № 4 від 31.01.2022р. до договору є шрот соняшниковий ( код УКТ ЗЕД - 2306300000).

Відповідно до умов специфікації № 4 поставка Продукції здійснюється в строк до 31.12.2022 за умови надходження попередньої оплати в строк до 01.02.2022, тобто з розривом між оплатою та поставкою в 11 місяців (процес виготовлення продукції є тривалим у часі).

Так, ТОВ "Слобожанська зернова компанія" здійснило оплату за товар на суму 5499992,10 грн. відповідно до договору поставки № 1201 від 12.01.2022 року згідно з платіжним дорученням № 46 від 31.01.2022 року.

ТОВ «Слобожанська зернова компанія» перерахувало, а ТОВ «Украгроресурс» отримало передоплату на всю суму поставки (платіжне доручення Покупця за № 46 від 31.01.2022 р.), по факту надходження грошових коштів як першої події в розумінні пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, виписано податкову накладну № 67 від 31.01.2022, подано її на реєстрацію в ЄРПН.

Реєстрацію вказаної податкової накладної № 67 від 31.01.2022 у ЄРПН було зупинено контролюючим органом (квитанція № 9082811858 від 15.06.2022).

У квитанції про зупинення реєстрації зазначено, що відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК № 67 від 31.01.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 2306, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Рішенням № 70719928/32227053 від 15.07.2022 Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС України в Харківській області було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 67 від 31.01.2022.

Вказане рішення було оскаржено ТОВ «СЗК» у судовому порядку.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.04.2023 р., яке набрало законної сили 18.09.2023 р., серед іншого - зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 67 від 31.01.2022 на суму 5499992,10 грн. (у т.ч. ПДВ 916 665,35 грн.), складену постачальником товарів (робіт, послуг) ТОВ "Украгроресурс" на адресу покупця товарів (робіт, послуг) ТОВ «Слобожанська зернова компанія» за датою фактичного подання на реєстрацію.

Як убачається з акту перевірки (стор. 23) згідно з даними ЄРПН податкову накладну № 67 від 31.01.2022 зареєстровано в ЄРПН за рішенням Комісії/суду 25.01.2024 р. 9:39:04 від імені ТОВ «Украгроресурс».

У подальшому відбувалось повернення грошових коштів, отриманих ТОВ «Украгроресурс» від ТОВ «СЗК» в якості попередньої оплати на адресу позивача згідно з наступними платіжними дорученнями:

-№ 2292 від 22.09.2022 - 450000 грн. (в тому числі ПДВ-75000,00 грн.);

-№ 1710 від 13.03.2023 - 65000 грн. (в тому числі ПДВ-10833,33 грн.);

-№ 18213 від 31.03.2023 - 714992,1 грн. (в тому числі ПДВ-119165,35 грн.);

-№ 1886 від 13.04.2023 - 655000 грн. (в тому числі ПДВ-109166,67 грн.);

-№ 1887 від 14.04.2023 - 400000 грн. ( в тому числі ПДВ-66666,67 грн.);

-№ 2292 від 17.04.2024 - 3215000 грн. ( в тому числі ПДВ-535833,00 грн.).

У зв'язку з цим до податкової накладної № 67 від 31.01.2022 р. складено наступні розрахунки коригування, з яких було зареєстровано та відображено в податковій звітності:

- РК № 37 від 22.09.2022 в сумі ( -75000,00 грн.), складений в зв'язку з поверненням 22.09.2029 попередньої оплати в сумі 450000 грн. (на суму ПДВ - 75000, 00 грн.), його реєстрація зупинялася, зареєстрований за рішенням комісії та відповідно в сумі -75000,00 грн., сума 75000,00 грн. відображено у податковій звітності за січень 2024 р.;

-РК № 12 від 13.03.2023 в сумі ( -10833,33 грн.) складений в зв'язку з поверненням 13.03.2023 попередньої оплати в сумі 65000 грн. (на суму ПДВ - 10833,33 грн.), його реєстрація зупинялася, в подальшому зареєстрований за рішенням Комісії регіонального рівня від 28.02.2024 № 10635569/32227053 про реєстрацію РК від 13.03.2023 № 12 в ЄРПН, про що свідчить квитанція від 28.02.2024 року, яка знаходиться в матеріалах справи. Відображений в звітності за лютий 2024 року;

-РК № 15 від 31.03.2023 в сумі ( -119 165,35 грн.), складений в зв'язку з поверненням 31.03.2023 попередньої оплати в сумі 714992,1 грн. (на суму ПДВ -119165,35 грн.), його реєстрація зупинялася, в подальшому зареєстрований за рішенням Комісії регіонального рівня від 07.03.2024 № 10685162/32227053 про реєстрацію РК від 31.03.2023 № 15 в ЄРПН, про що свідчить квитанція від 07.03.2024 року, яка знаходиться в матеріалах справи. Відображений в звітності за лютий 2024 року.

Загальна сума по РК № 12 від 13.03.2023 та РК № 15 від 31.03.2023 складає 129998,68 грн. (10833,33+119165,35)- з врахуванням округлення до цілого значення 129999 грн. відображена в Податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2024 року (код рядка 14, код додатка Д1).

Реєстрація розрахунків коригування № 6 від 13.04.2023, № 7 від 14.04.2023 та № 4 від 17.04.2024 до податкової накладної № 67 від 31.01.2022 р. була зупинена, відповідно суми ПДВ по вказаним розрахункам коригування не зазначались платником податків у відповідних податкових деклараціях.

Так, РК № 6 від 13.04.2023 на суму ПДВ 109166,67 грн., складений у зв'язку із поверненням 13.04.2023 суми попередньої оплати в розмірі 655000 грн., в тому числі ПДВ -109166,67 грн., що підтверджується копією виписки АТ "ОТП Банк" від 13.04.2023.

Реєстрація РК № 6 від 13.04.2023 контролюючим органом 11.03.2024 була зупинена.

Як зазначено у квитанції про зупинення реєстрації від 11.03.2024 підставою для зупинення є наступне: відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (зі змінами), реєстрація розрахунку коригування від 13.04.2023 № 6 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. РК подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 Порядку).

Розрахунок коригування № 7 від 14.04.2023 на суму ПДВ - 66666,67 грн., складений у зв'язку із поверненням 14.04.2023 суми попередньої оплати в розмірі 400000 грн., в тому числі ПДВ - 66666,67 грн., що підтверджується копією виписки АТ "ОТП Банк" від 14.04.2023р.

Реєстрація РК № 7 від 14.04.2023 контролюючим органом 05.05.2023 була зупинена.

У квитанції про зупинення реєстрації від 05.05.2023 зазначено наступну підставу для її зупинення: Документ не може бути прийнятий - Порушено вимоги абзацу 7 пункту 12 порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (у редакції постанови КМУ від 26.04.2017 № 341), а саме: відсутня зареєстрована податкова накладна для покупця з ІПН 443355520380 від 31.01.2022, № 67.

Розрахунок коригування № 4 від 17.04.2024 на суму ПДВ - 535833,33 грн. складений у зв'язку із поверненням коштів 17.04.2024 на суму 3215000,00, в тому числі ПДВ - 535833,33 грн., що підтверджується копією виписки АТ «Банк «ГРАНТ» від 17.04.2024 р.

Реєстрація РК № 4 від 17.04.2024 контролюючим органом 16.05.2024 була зупинена.

Підставою для зупинення реєстрації у квитанції про зупинення реєстрації від 16.05.2024 зазначено: Попередження - Розрахунок коригування містить від'ємну суму ПДВ (-535833.33) Документ не може бути прийнятий - рядок 6. Причина 103. Рядок відсутній в податковій накладній, яка коригується. Відправник: Автоматизована система "Єдине вікно подання електронної звітності" ДПС України, версія 2.3.8.104.

Розрахунки коригування № 37 від 22.09.2022, № 12 від 13.03.2023 та № 15 від 31.03.2023 відображено позивачем у податковій звітності на дату їх реєстрації в ЄРПН: РК № 37 - січень 2024 року, №12 та № 15- лютий 2024 року.

РК № 6 від 13.04.2023 в сумі ( -109166,67 грн.), РК № 4 за квітень 2024, складений у зв'язку із перерахуванням коштів по платіжній інструкції № 2292 від 17.04.2024 на суму ПДВ - 535833,33 та РК № 7, складений у зв'язку із перерахуванням коштів по платіжній інструкції № 1887 від 14.04.2023 на суму ПДВ - 66666,67 грн. у податковій звітності не відображені, оскільки їх реєстрація була зупинена.

Відповідач у відзиві стверджує, що під час перевірки та прийняття спірних рішень керувався тим, що порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних. У загальному порядку розрахунок коригування має бути складено на дату проведення перерахунку.

В акті перевірки, відповідач посилається на абзац «б» підпункту 192.1.1. пункту 192.1 статті 192 ПК України, а саме: «якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг». А тому покупець зобов'язаний зменшити податковий кредит на дату повернення передоплати (стор.24 Акту).

У зв'язку з вищенаведеним відповідач вважає, що позивач був зобов'язаний зменшити суму податкового кредиту по сумам повернення передоплати на які складено розрахунки коригування: РК № 12 від 13.03.2023 в сумі ( -10833,33 грн.), РК № 15 від 31.03.2023 в сумі ( -119 165,35 грн.), РК № 6 від 13.04.2023 в сумі (ПДВ: 109166,67 грн.), РК № 7 від 14.04.2023 в сумі 66666,67 грн., загалом на суму 305832,00 грн. по вищезазначеним розрахункам коригування, що призвело до завищення рядку 14 ( колонка Б) Декларації з податку на додану вартість за січень 2024 року, сума 305832,00 грн., яка є складовою податкового повідомлення-рішення № 00445920705 від 06.08.2024 року, яким встановив завищення від'ємного значення в січні 2024 року.

Крім того, по сумі повернення передньої оплати в розмірі 535833,33 грн. від 17.04.2024 року (РК № 4 від 17.04.2024), відповідачем встановлено завищення рядку 14 (колонка Б) Декларації з податку на додану вартість за квітень 2024 року на 535833,00 грн., при цьому частина цієї суми в розмірі 105911 грн. увійшла до суми податкового повідомлення-рішення № 00445920705 від 06.08.2024 року, яким встановив завищення від'ємного значення в січні 2024 року.

Наступний висновок контролюючого органу, що внаслідок завищення рядку 14 (колонка Б) Декларації з податку на додану вартість за січень 2024 року на суму 305832,00 грн. та завищення рядку 14 (колонка Б) Декларації з податку на додану вартість за квітень 2024 року на суму 535833,00 грн. відбулося завищення рядку 17 (колонка Б) Декларації з податку на додану вартість за квітень 2024 року на суму 841665,00 грн., відповідно і рядку 19 на суму 841665,00 грн., а далі таке завищення в обсязі 841665,00 контролюючий орган розподілив між рядками: по рядку 20.2 в сумі 411743,00 грн.(завишення бюджетного відшкодування) та рядку 21 в сумі 429922,00 грн. (від'ємне значення, що зараховується до складу від'ємного значення наступного звітного податкового періоду) все згідно Декларації з податку на додану вартість за квітень 2024 року.

Водночас, суд погоджується із висновком позивача про те, що такий висновок контролюючого органу не відповідає дійсності та спростовується наданими копіями податкових декларацій з податку на додану вартість за січень-квітень 2024 року. Так, рядок 17 (колонка Б) Декларації з податку на додану вартість за квітень 2024, який на думку контролюючого органу є завищеним, формується з урахуванням рядку 16 (колонка Б), в свою чергу він включає показник рядка 21 попереднього звітного податкового періоду (за березень місяць 2024 року), а складовою рядку 21 декларації за березень 2024 року є дані декларації за лютий 2024 року, дані якої сформовано з урахування коригування податкового кредиту на суму (- 129999,00 грн. ) по коду рядку 14 код додатку Д1, що відповідає сумі зареєстрованих в ЄРПН розрахунків коригування : РК № 12 від 13.03.2023 в сумі ( -10833,33 грн.) та РК № 15 від 31.03.2023 в сумі ( -119 165,35 грн.), разом 129999,00 грн., які не прийняті до уваги.

Крім того, позивач уважає, що посилання відповідача на те, що відповідне коригування має відбуватися в періоді, коли здійснювався перерахунок компенсації вартості товару, не відповідає приписам податкового законодавства України, оскільки більшість розрахунків коригування складено за наслідками повернення грошових коштів в той час, коли реєстрацію податкової накладної № 67 було зупинено, через що ТОВ «Слобожанська зернова компанія суму ПДВ по цій накладній правомірно не відносила до податкового кредиту.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Податковим кодексом України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також, через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статі 14 ПК України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

Підпунктом 14.1.156-1. пункту 14.1. статі 14 ПК України визначено, що податкове зобов'язання (для цілей розділу V цього Кодексу) - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом.

За приписами підпункту 14.1.181. пункту 14.1. статті 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Статтею 185 ПК України визначено об'єкт оподаткування податку на додану вартість.

Так, пунктом 185.1 статті 185 ПК України передбачено, що об'єктом оподаткування податком на додану вартість, є операції платників податку: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно пункту 187.1 статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами абзацу другого пункту 201.10 статті 201 ПК України, податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно пункту 192.1 статті 192 ПК України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

В силу вимог підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 ПК України, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов'язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.

Приписами пункту 192.3 статті 192 ПК України закріплено, що результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Пунктом 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307 передбачено, що у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до статті 192 розділу V Податкового кодексу України постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Розрахунок коригування складається особами, визначеними відповідно до пункту 1 цього Порядку.

Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених цим Порядком.

У п. 26 вказаного порядку встановлено, що розрахунок коригування, складений постачальником (продавцем) товарів (послуг) до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника (продавця) або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику (продавцю), для чого постачальник (продавець) надсилає складений розрахунок коригування отримувачу (покупцю). З цією метою постачальник (продавець) складає у загальному порядку розрахунок коригування, у верхній лівій частині якого робить відповідну помітку "X", та надсилає його отримувачу (покупцю). Накладання кваліфікованих електронних підписів або удосконалених електронних підписів, що базуються на кваліфікованих сертифікатах електронних підписів, посадових осіб постачальника (продавця) та отримувача (покупця) на такий розрахунок коригування здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

Згідно з п. 198.6 ПКУ, суми ПДВ, сплачені при купівлі товарів чи послуг, не включаються до податкового кредиту, якщо вони не підтверджені:

зареєстрованими у Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) податковими накладними або розрахунками коригування до них,

або митними деклараціями (тимчасовими, додатковими тощо),

або іншими документами, передбаченими п. 201.11 ПКУ.

Таким чином, реєстрація податкової накладної в ЄРПН є обов'язковою умовою для формування податкового кредиту. Якщо податкова накладна належним чином зареєстрована, покупець має право включити суму ПДВ до податкового кредиту у звітному періоді її отримання.

Колегія суддів КАС ВС у постанові від 22.05.2025 по справі № 320/5548/23 виснувала, що механізм зменшення податкових зобов'язань з ПДВ чітко врегульований законом і пов'язаний із виконанням обов'язкової умови - належної реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування. Закон не містить жодних підстав для альтернативного трактування чи винятків із цього правила. У випадку, коли постачальник повертає покупцеві попередню оплату за договором поставки товарів/послуг, таке повернення справді зумовлює необхідність зменшення суми компенсації, а відтак - і коригування податкових зобов'язань постачальника та податкового кредиту отримувача відповідно до статті 192 ПК України. Однак реалізація такого коригування можлива виключно за умови, що покупець має діючий статус платника ПДВ та зареєструє відповідний розрахунок коригування в ЄРПН.

Відтак, суд погоджується з твердженням позивача про помилковість висновку контролюючого органу що коригування має відбуватися в періоді, коли здійснювався перерахунок компенсації вартості товару, незалежно від того чи зареєстрований такий розрахунок коригування в ЄРПН чи ні.

Далі розглядаючи справу по суті судом встановлено, що згідно Додатку 4 до Податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2024 року позивачем заявлена до бюджетного відшкодування сума 3978439 грн.

Відповідно до Додатку 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3)» до Податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2024 року сума бюджетного відшкодування 3978439 грн. розписана по постачальникам (вказується індивідуальний податковий номер), по місяцям, рокам та сумам.

Відповідно до Додатку 3 Таблиці 2 «Розшифровка суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України» сума бюджетного відшкодування заявлена по наступних контрагентах:

1. ТОВ «Золочівська аграрна компанія» - ІПН: 362222720133, сума ПДВ: 201821,53 грн.

2. ДП «Дослідне господарство «Пархомівське» інституту овочівництва і баштанництва Національної Академії аграрних наук України» - ІПН: 46873620179, сума ПДВ: 61403,51 грн.

3. ДП «Дослідне господарство «Пархомівське» інституту овочівництва і баштанництва Національної Академії аграрних наук України» - ІПН: 46873620179, сума ПДВ: 269063,3 грн.

4. ТОВ «Аграрна слобода» - ІПН: 431165620226, сума ПДВ: 73701,36 грн.

5. ТОВ «Аграрна слобода» - ІПН: 431165620226, сума ПДВ: 140736,96 грн.

6. ТОВ «Аграрна слобода» - ІПН: 431165620226,сума ПДВ: 125263,04 грн.

7. ТОВ «Аграрна слобода» - ІПН: 431165620226, сума ПДВ: 71241,77 грн.

8. ТОВ «Вікторія» - ІПН:12416120121, сума ПДВ: 189292,63 грн.

9. ПОСП «Гарант» - ІПН:311488320190, сума ПДВ: 339724,17 грн.

10. СВК «Дружба» - ІПН: 7073320062, сума ПДВ: 54843,25 грн.

11. ФГ «Нива» - ІПН: 212556620151,сума ПДВ: 98460,68 грн.

12. ГТ «Олександрівське» - ІПН: 319297120157, сума ПДВ: 283320,10 грн.

13. ГТ «Олександрівське» - ІПН: 319297120157, сума ПДВ: 270338,79 грн.

14. СФГ «Ольга» - ІПН: 307947420196,сума ПДВ: 92013,12 грн.

15. ФГ «Перспектива» - ІПН: 307906305378, сума ПДВ: 155996,68 грн.

16. ТОВ «Старт» - ІПН: 323991420153, сума ПДВ: 193420,92 грн.

17. ТОВ «Старт» - ІПН: 323991420153, сума ПДВ: 231119,86 грн.

18. СВК «Україна» - ІПН: 7062420220, сума ПДВ: 366201,87 грн.

19. ФГ «Агро-успіх» - ІПН: 378250520228, сума ПДВ: 128936,18 грн.

20. ФГ «Агро-успіх» - ІПН: 378250520228, сума ПДВ: 23333,35 грн.

21. ФГ «Гарант» - ІПН: 312538616124, сума ПДВ: 106712,44 грн.

22. ФГ «Гарант» - ІПН: 312538616124, сума ПДВ: 140195,81 грн.

23. ФГ «Каракуця» - ІПН: 434652420222, сума ПДВ: 135942,38 грн.

24. ФГ «Касян» - ІПН: 433299820229, сума ПДВ: 24149,79 грн.

25. ФГ «Касян» - ІПН: : 433299820229, сума ПДВ: 62048,24 грн.

26. СФГ «Мрія» - ІПН: 226286620227, сума ПДВ: 7695,8 грн.

27. ФГ «Оріль-Агро» - ІПН: 391178320192, сума ПДВ: 130461,46 грн.

Контролюючим органом надана інформація щодо встановлених порушень по податковому повідомленню-рішенню № 00445980705 від 06.08.2024 форми "В1", з них:

-305832 грн. за січень 2024 року у зв'язку коригуванням за повернення оплати по шроту соняшниковому гранульованому , постачальником ТОВ «Украгроресурс», код ЄДРПОУ: 32227053;

-105911 грн. за квітень 2024 року у зв'язку з коригуванням за поверненням оплати по шроту соняшниковому гранульованому, постачальником ТОВ «Украгроресурс», код ЄДРПОУ: 32227053.

Такий контрагент, як ТОВ «Украгроресурс», який є постачальником шроту гранульованого і по якому складалися розрахунки коригування, індивідуальний податковий номер - 322270520230, серед контрагентів зазначених в Додатку 3 до податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2024 р. та Додатку 4 до Акту перевірки, відсутній.

Тобто до заявлених до бюджетного відшкодування сум контрагент ТОВ «Украгроресурс» не включався.

Згідно з пунктом 200.1. статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Як передбачено у пункті 200.4. статті 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.7. статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

У разі від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду та за умови відсутності податкового боргу платнику податків надано право заявити про бюджетне відшкодування у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України.

Таке право надано платнику податків згідно з нормою пункту 200.4. статті 200 ПК України й цією нормою чітко визначено те, що платник може заявити до бюджетного відшкодування суму податку, фактично сплачену отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про протиправність зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Слобожанська зернова компанія" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку та від'ємного значення суми податку на додану вартість в частині суми завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «Украгроресурс».

Стосовно епізоду безпідставного віднесення позивачем до податкового кредиту суми ПДВ з ремонту, мийки та заправки автотранспортних засобів, по постачальникам: ТОВ «Компанія Окко - Бізнес», ТОВ «Окко - Бізнес Партнер», ТОВ «Сфера - Моторс» судом встановлено наступне.

ТОВ «Слобожанська зернова компанія» (Орендар) уклав договір оренди автомобілю з контрагентом ТОВ «УКРАГРОРЕСУРС» (Орендодавець) №0111/2021 від 01.11.2021, відповідно до якого Орендодавець зобов'язується надати в тимчасове платне користування транспортний засіб (автомобіль), а Орендар зобов'язується прийняти в тимчасове володіння та користування та сплачувати Орендодавцю орендну плату.

В тимчасове користування надається наступна техніка: Легковий автомобіль марки FIAT, 2012 року випуску, моделі DOBLO, реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер шасі НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу: НОМЕР_6 .

Договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 01.01.2022 року.

У подальшому вказаний автомобіль з 01.02.2022 року був переданий його власником (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 ) ОСОБА_1 позивачу згідно акту прийому-передачі від 01.02.2022 р. на підставі договору позички № 1-ПТЗ від 01.02.2022, який діє до дати повернення позички (однак у будь-якому випадку до повного виконання своїх обов'язків) (п. 11.1 договору).

Наказом директора позивача Олега Пінченко № 15 від 01.02.2022 службовий автомобіль марки FIAT, 2012 року випуску, моделі DOBLO, реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер шасі НОМЕР_1 закріплено за директором Пінченко О.С.

Крім того, ТОВ «Слобожанська зернова компанія» (Орендар) укладено договір оренди автомобілю з ТОВ «УКРАГРОРЕСУРС» (Орендодавець) №0110/2021 від 01.10.2021, відповідно до якого Орендодавець зобов'язується надати в тимчасове платне користування транспортний засіб (автомобіль), а Орендар зобов'язується прийняти в тимчасове володіння та користування та сплачувати Орендодавцю орендну плату.

В тимчасове користування надається наступна техніка: Легковий автомобіль марки TOYOTA, 2020 року випуску, моделі LAND CRUISER PRADO 150, реєстраційний номер НОМЕР_8 , номер шасі НОМЕР_4 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу: НОМЕР_9 .

Орендна плата становить 2000, 00 грн. за повний місяць оренди (п.6.1.).

Договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 01.01.2022 року.

Директором ТОВ «СЗК» виданий наказ № 17 від 01.10.2021 року "Про використання автомобілів", яким наказано використовувати легкові автомобілі виключно в господарської діяльності.

Додатковою угодою б/н від 31.12.2021 р. до договору оренди № 0110/2021 від 01.10.2021 року строк дії договору було продовжено до 31.01.2022.

Сторонами були підписані додаткові угоди № 02/23 від 23.02.2022 та 03/23 від 25.02.2022р. до договору оренди № 0110/2021 від 01.10.2021 року, згідно яких у зв'язку із введенням воєнного стану на території Україні з 24 лютого і до дати закінчення воєнного стану в Харківській області плата за оренду автомобілю TOYOTA не нараховується та не оплачується, а обов'язки із проведення усіх видів ремонту, в тому числі капітального , покладається на орендаря.

ТОВ «Слобожанська зернова компанія» віднесено до податкового кредиту суми ПДВ з ремонту автотранспортних засобів, мийки та заправки по наступним постачальникам: ТОВ «КОМПАНІЯ ОККО-БІЗНЕС», ТОВ «ОККО-БІЗНЕС ПАРТНЕР» та ТОВ «СФЕРА-МОТОРС»

Суми податку на додану вартість податковим накладним, виписаним ТОВ «КОМПАНІЯ ОККО-БІЗНЕС» в адресу «Слобожанська зернова компанія» та зареєстрованим в ЄРПН за листопад 2023 року на загальну суму 15 000,00 грн у т.ч. ПДВ 2499,99 грн, включені до складу податкового кредиту до податковій декларації за листопад 2023 року.

Суми податку на додану вартість податковим накладним, виписаним ТОВ «ОККО-БІЗНЕС ПАРТНЕР» в адресу ТОВ «Слобожанська зернова компанія» та зареєстрованим в ЄРПН за листопад 2022 року на загальну суму 12 000,00 грн у т.ч. ПДВ 785,04 грн, включені до складу податкового кредиту до податковій декларації за листопад 2022 року, за лютий 2023 року на загальну суму 5 000,00 грн у т.ч. ПДВ 327,10 грн, включені до складу податкового кредиту до податковій декларації за лютий 2023 року, за березень 2023 року на загальну суму 10 000,00 грн у т.ч. ПДВ 654,20 грн, включені до складу податкового кредиту до податковій декларації за березень 2023 року, за травень 2023 року на загальну суму 7 000, 00 грн у т.ч. ПДВ 457,94 грн, включені до складу податкового кредиту до податковій декларації за травень 2023 року, за червень 2023 року на загальну суму 15 000,00 грн у т.ч. ПДВ 981,31 грн, включені до складу податкового кредиту до податковій декларації за червень 2023 року.

Суми податку на додану вартість податковим накладним, виписаним ТОВ «СФЕРА- МОТОРС» в адресу ТОВ «Слобожанська зернова компанія» та зареєстрованим в ЄРПН за листопад 2022 року на загальну суму 35 809,90 грн у т.ч. ПДВ 5 968,32 грн, включені до складу податкового кредиту до податковій декларації за листопад 2022 року, за січень 2023 року на загальну суму 1 440,00 грн у т.ч. ПДВ 240,00 грн, включені до складу податкового кредиту до податковій декларації за січень 2023 року, за лютий 2023 року на загальну суму 420,00 грн у т.ч. ПДВ 70,00 грн, включені до складу податкового кредиту до податковій декларації за лютий 2023 року, за березень 2023 року на загальну суму 360,00 грн у т.ч. ПДВ 60 грн, включені до складу податкового кредиту до податковій декларації за березень 2023 року, за травень 2023 року на загальну суму 360,00 грн у т.ч. ПДВ 60 грн, включені до складу податкового кредиту до податковій декларації за травень 2023 року, за червень 2023 року на загальну суму 480,00 грн у т.ч. ПДВ 80,00 грн, включені до складу податкового кредиту до податковій декларації за червень 2023 року.

Крім того, як встановлено в ході проведеної перевірки, відповідно податкових накладних, накладних на відпуск товарів та розрахунків коригування ТОВ «СЛОБОЖАНСЬКА ЗЕРНОВА КОМПАНІЯ» придбавало у ТОВ «ОККО-БІЗНЕС ПАРТНЕР» та ТОВ «КОМПАНІЯ ОККО-БІЗНЕС», як дизельне паливо так і бензин, газ скраплений, при цьому у користуванні були відсутні автотранспортні засоби, які використовують дизельне паливо, а автотранспортні засоби, які використовують бензин і газ скраплений в останнє були у користуванні у січні 2022 року.

Отже, перевіркою не встановлено використання у господарській діяльності витрат, пов'язаних з ремонтом, мийки та заправки автомобілів, та відповідно позивач не має право на віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ по ТОВ «ОККО-БІЗНЕС ПАРТНЕР» (податковий номер 37693620), ТОВ «КОМПАНІЯ ОККО-БІЗНЕС» (податковий номер 44800224) та ТОВ «СФЕРА-МОТОРС» (податковий номер 42557430), у зв'язку з відсутністю на балансі власного або орендованого об'єкта (транспортного засобу) у перевіряємому періоді, на який понесено витрати.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV).

Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, перелік яких наведений у цій нормі.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 ПК України).

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (абзац другий цього пункту).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 198.6 статті 198 ПК України).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено у статті 200 Податкового кодексу України.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (пункт 200.1 статті 200 Податкового кодексу України).

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2 статті 200 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Як визначено пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Зі змісту наведених норм слідує, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування відповідних сум податкових вигод (витрат та податкового кредиту) наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов'язковою умовою для формування об'єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

Водночас, у разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб'єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Такі висновки зроблені Верховним Судом у ряді постанов, до прикладу (але на виключно) в постановах від 24 січня 2018 року (справа № 2а-19379/11/2670), від 28 жовтня 2019 року (справа № 280/5058/18), від 26 лютого 2020 року (справа № 826/1308/18), від 06 травня 2020 року (справа № 640/4687/19), від 04 липня 2024 (справа № 160/6079/20).

Водночас сам факт наявності у позивача податкової накладної та інших облікових документів, виписаних від імені постачальника, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах. Для податкового обліку значення має саме факт поставки (надання послуг) тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту.

Превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми) як принцип бухгалтерського обліку, що закріплений в статті 4 Закону № 996-XIV, так само характеризує і податковий облік.

У справах, предмет спору в яких стосується правомірності відображення платником податків у бухгалтерському та податковому обліках фінансових показників господарських операцій, які, за висновком контролюючого органу, є фіктивними, сталою є практика правозастосування Верховним Судом, яка, якщо її узагальнити, полягає в тому, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту та витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податків господарських договорах, що має підтверджуватись первинними документами відповідно до вимог, встановлених правовими нормами, зокрема й щодо змісту (обов'язкових реквізитів).

За приписами підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

При цьому суд звертає увагу, що надані позивачем накази директора позивача Олега Пінченко № 15 від 01.02.2022 та № 17 від 01.10.2021 року "Про використання автомобілів", не підтверджують фактичне використання транспортних засобів в господарській діяльності позивача, а свідчать лише про те, що такі автомобілі можуть бути використані в господарській діяльності, а тому не приймаються до уваги судом в якості доказів, котрі спростовують висновки відповідача про те, що легкові автомобілі не використовувались у господарській діяльності.

Отже, вказані накази без відповідних підтверджуючих документів (касових чеків, рішення керівництва про списання витрат, паливно-мастильних матеріалів, шляхових листів, документів, що підтверджують заправлення паливом транспортний засіб (чеків POS-терміналу, відомостей на відпуск нафтопродуктів тощо) не можуть вважатися належними доказами здійснення господарських операцій та використанням автомобілів у господарській діяльності.

Як вже було зазначено вище, фактично витрачені паливно-мастильні матеріали для експлуатації транспортних засобів списуються безпосередньо після їх витрачання на підставі первинних документів. Для підтвердження використання паливно-мастильних матеріалів у господарських операціях слід формувати відповідні документи.

Витрачені паливно-мастильні матеріали списуються на підставі актів списання, які в свою чергу складаються на підставі відомостей або подорожніх листів згідно з фактичною вартістю витраченого пального.

Подорожні листи є основним документом, що підтверджує проїзд транспортного засобу у господарських цілях і, як наслідок, є підставою для списання паливно-мастильних матеріалів на господарську діяльність.

Дійсно, подорожні листи втратили статус обов'язкового документа у зв'язку із прийняттям Закону України від 05.07.2011 року № 3565-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення надмірного державного регулювання у сфері автомобільних перевезень» у текстах законів України «Про автомобільний транспорт» та «Про дорожній рух» вилучено посилання на подорожні листи будь-яких автотранспортних засобів, в тому числі вантажних автомобілів.

Отже, підприємства, які експлуатують автотранспортні засоби, мають право не виписувати водіям подорожні листи. За необхідності підприємства самостійно приймають рішення про їх використання в господарській діяльності при потребі і на власний розсуд.

Але на практиці подорожні листи виконують важливу функцію документального підтвердження витрат на пальне.

Підприємство може використовувати подорожні листи, затвердивши їх форму власним наказом, включивши:

- всі обов'язкові реквізити первинного документу, як це передбачено ч. 2 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та

- спеціальні реквізити - показники, що підтверджують обсяг виконаних транспортних робіт і витрат палива, зокрема інформацію про маршрут, пробіг та дані про пальне.

Для контролю за господарським використанням автотранспорту подорожній лист повинен містити також:

1. маршрут, навіть якщо це стандартний шлях між однотипними пунктами. Бажано вносити не тільки адресу, але й назву підприємства чи підрозділу, до якого прямував автомобіль, ціль поїздки,

2. показники спідометра на початок і кінець кожного робочого дня.

Якщо ці дані відсутні, то виникає обґрунтований сумнів зв'язку витрат із господарською діяльністю підприємства.

Згідно примітки 4 наказу Мінтранспорту від 10.02.1998 №43 «Про затвердження Норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті», що був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, право встановлення конкретних величин норм витрат палива на виконання транспортної роботи у регламентованих межах надається керівникам підприємств.

Визначений підприємством порядок встановлення та використання норм витрат палива на виконання транспортної роботи затверджується наказом (розпорядженням) по підприємству.

Рекомендовано диференційоване використання норм витрат палива на виконання транспортної роботи залежно від умов здійснення перевезень і технологічного рівня (паливної економічності) рухомого складу та відповідно до фактичних потреб.

Позивачем не надано документів, виходячи зі змісту яких можна було б встановити зміст господарських операцій та пов'язаних ними витрат (матеріальних, людських, технічних ресурсів).

Крім того, до перевірки не надано виписаних ТОВ «Украгроресурс» на адресу ТОВ «СЗК» актів виконаних робіт (наданих послуг) до договорів оренди транспортних засобів, а також належних та допустимих, достатніх та достовірних у розумінні приписів ст. ст. 73-76 КАС України доказів споживання дизельного пального автомобілем марки TOYOTA, 2020 року випуску, моделі LAND CRUISER PRADO 150, реєстраційний номер НОМЕР_8 , номер шасі НОМЕР_4 .

Стосовно віднесення до податкового кредиту суми ПДВ з ремонту автотранспортних засобів, то на переконання суду, необхідність проведення відповідних робіт (ремонту, технічного обслуговування) має визначатися виходячи з певних даних, які можуть бути встановлені, до прикладу, на підставі огляду об'єкту та складання відомостей дефектів (дефектного акту, дефектної відомості) щодо кожного об'єкту, що підлягає ремонту.

Суд уважає, що передумовою для здійснення ремонту транспортного засобу та складання актів надання послуг, а також актів списання є наявність документального підтвердження його несправностей або пошкоджень. Таке підтвердження оформлюється шляхом складання дефектного акта, який фіксує фактичний технічний стан транспортного засобу до початку ремонтних робіт.

Дефектний акт укладається для обґрунтування потреби в ремонті, дозволяє встановити обсяг і характер необхідних робіт, а також слугує вихідною підставою для подальшого обліку витрат і контролю за їх доцільністю.

На переконання суду, відсутність такого документа створює ризики необґрунтованих або надмірних витрат, унеможливлює ефективну перевірку обґрунтованості ремонту, а також може викликати сумніви щодо достовірності інформації про стан транспортного засобу до проведення технічного втручання.

Принагідно зауважити, що відповідно до пункту 15 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Мінфіну України від 27.04.2000 № 92, витрати, що здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані (проведення технічного огляду, нагляду, обслуговування, ремонту тощо) та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат. Таким документом, зокрема, є дефектний акт, який фіксує фактичний стан транспортного засобу до початку ремонту.

Таким чином, хоча податковим законодавством і не передбачено складання дефектного акта, однак його укладання є необхідним етапом, що забезпечує прозорість, контрольованість і правомірність процесу ремонту транспортного засобу, а також надає об'єктивну основу для подальших рішень, пов'язаних з технічним обслуговуванням і фінансовими витратами.

Відповідно до пункту 85.2 статті 85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

В ході судового розгляду справи, представники позивача не надали обґрунтованих пояснень щодо того, які саме з первинних документів, окрім актів надання послуг та актів списання, які б підтверджували реальність та характер проведених робіт (ремонт транспортних засобів) та підстави віднесення витрат на витрати звітного періоду, надавались позивачем посадовим особам відповідача в ході проведення перевірки, проте залишились поза увагою відповідача.

Наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 №561 затверджено Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів (далі - Методрекомендацій №561), пунктом 3 яких, зокрема, визначено, що бухгалтерський облік основних засобів повинен забезпечити визначення витрат, пов'язаних з підтриманням основних засобів у робочому стані (технічні огляди, поточне обслуговування), їх ремонтом і поліпшенням.

Згідно із приписами пункту 29 Методрекомендацій №561 приймання закінчених робіт з ремонту і поліпшення основних засобів (модернізація, добудова, реконструкція тощо) оформлюється актом приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів.

Пунктом 33 Методрекомендацій №561 передбачено, що витрати, які здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання (технічний огляд, технічне обслуговування, ремонт тощо), включаються до складу витрат звітного періоду.

Водночас позивач не надав до матеріалів справи належних доказів, зокрема дефектного акта або іншого документа, що фіксує технічний стан транспортного засобу до початку робіт, що унеможливлює встановлення характеру виконаних робіт, а також перевірку обґрунтованості їх здійснення.

Суд зауважує, що необхідність складання дефектного акту, для підтвердження необхідності надання послуг щодо ремонту транспортних засобів, узгоджується із постановою Верховного Суду від 14.01.2025 у справі № 160/29374/23.

Отже, матеріали справи не містять первинних документів, що давали б змогу встановити факт використання транспортних засобів з метою здійснення статутної діяльності товариства, а саме: доказів списання витрат, паливо-мастильних матеріалів на обслуговування основного засобу згідно норм, про закріплення транспортного засобу за відповідальними працівниками, інформацію разом з підтверджуючими документами про використання даного транспортного засобу з метою забезпечення господарської діяльності товариства.

Суд відзначає, що фактичне отримання палива та здійснення заправки, мийки та ремонту службових легкових автомобілів має бути підтверджено належними документами установленої форми на повну суму проведених операцій, які підтверджують факт отримання позивачем відповідного обсягу пального, мийки та ремонту з метою використання для здійснення господарської діяльності відповідно до видів такої діяльності підприємства. Які саме події та коли зумовили підприємство використовувати службові легкові автомобілі у безпосередній господарській діяльності та якими первинним документами це підтверджується.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку про неможливість підтвердження факту використання орендованого та запозиченого транспортних засобів ТОВ «СЗК» у власній господарській діяльності, що свідчить на користь правомірності висновку контролюючого органу у цій частині.

Таким чином підлягають нарахуванню податкові зобов'язання з податку на додану вартість, виходячи з вартості придбання товарів на суму 12 183,00 грн, які не використовуються в господарській діяльності, чим занижено показник рядка 4.1 (колонка Б) Декларації з ПДВ на суму 12 183,00 грн, у тому числі за листопад 2022 року у сумі 6 753 грн, за січень 2023 року - 240 грн, за лютий 2023 року - 397 грн, за березень 2023 року - 714 грн, за травень 2023 року - 518 грн, за червень 2023 року - 1 061 грн, за листопад 2023 року - 2 500 грн.

Оскільки було занижено на суму 12 183,00 грн показник рядку 4.1 (колонка Б) Декларації року, внаслідок ненарахування всупереч п. 198.5 ст. 198 Кодексу податкових зобов'язань по операціям, що не є господарською діяльністю, занижено показник рядку 9 (колонка Б) на суму 12 183,00 грн, у тому числі за листопад 2022 року у сумі 6 753 грн, за січень 2023 року - 240 грн, за лютий 2023 року - 397 грн, за березень 2023 року - 714 грн, за травень 2023 року - 518 грн, за червень 2023 року - 1 061 грн, за листопад 2023 року - 2 500 грн, що зі свого боку призвело до завищення наступних показників Декларації за квітень 2024 року: - рядка 19 на суму 12 183,00 грн.; - рядка 20.2 на суму 9 683,00 грн.; - -рядка 21 на суму 2 500,00 гривень.

З огляду на викладене, з урахуванням позиції ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно із частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про не відповідність оскаржуваного рішення критеріям, які встановлені частиною 2 статті 2 КАС України у дослідженій частині, з огляду на що наявні підстави для часткового задоволення позовних вимог.

Згідно із частиною 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Положеннями частин 1 та 3 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки адміністративний позов підлягає до часткового задоволення, то сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно.

Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанська зернова компанія" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 00445980705 від 06.08.2024 р. про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Слобожанська зернова компанія" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку у розмірі суми завищення бюджетного відшкодування на 411743, 00 грн. (чотириста одинадцять тисяч сімсот сорок три гривні) та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в розмірі 102935, 75 грн. (сто дві тисячі дев'ятсот тридцять п'ять гривень 75 копійок).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 00445920705 від 06.08.2024 р. про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Слобожанська зернова компанія" розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в частині суми завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 429922, 00 грн. (чотириста двадцять дев'ять тисяч дев'ятсот двадцять дві гривні).

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанська зернова компанія" (вул. Малом'ясницька, буд. 2, м. Харків, 61010, код ЄДРПОУ 44335551) сплачену суму судового збору в розмірі 11332, 15 грн. (одинадцять тисяч триста тридцять дві гривні 15 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 26.09.2025 р.

Суддя Бадюков Ю.В.

Попередній документ

130542480

Наступний документ

130542482

Інформація про рішення:

№ рішення:	130542481
№ справи:	520/32896/24
Дата рішення:	23.09.2025
Дата публікації:	29.09.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Харківський окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних)

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено склад суду (21.10.2025)
Дата надходження:	21.10.2025
Предмет позову:	визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

Розклад засідань:

Минулі засідання (7)

30.04.2025 11:00	Харківський окружний адміністративний суд
28.05.2025 11:00	Харківський окружний адміністративний суд
25.06.2025 11:00	Харківський окружний адміністративний суд
09.07.2025 12:00	Харківський окружний адміністративний суд
06.08.2025 11:30	Харківський окружний адміністративний суд
03.09.2025 11:00	Харківський окружний адміністративний суд
22.09.2025 15:00	Харківський окружний адміністративний суд