Справа № 500/4570/25
26 вересня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 через представника звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відповідач), у якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 23.07.2025 №961110123221 про відмову в переведенні позивачки на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу»;
зобов'язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби періоди роботи:
з 15.12.1992 по 17.04.1998 - на посаді секретаря Комарівської сільської ради народних депутатів,
з 17.04.1998 по 26.04.2002 - на посаді голови Комарівської сільської ради,
з 26.04.2002 по 17.11.2010 - на посадах головного спеціаліста по роботі з кадрами, спеціаліста І категорії та головного спеціаліста відділу організаційної та кадрової роботи, начальника відділу контролю, завідувача сектором контролю апарату Монастириської райдержадміністрації
та перевести ОСОБА_1 з 16.07.2025 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу» і здійснити нарахування (перерахунок) та виплату такої пенсії починаючи з 16.07.2025 з урахуванням довідок про складові заробітної плати від 11.07.2025 №166 в сумі 25047,10 грн та від 11.07.2025 №168 в сумі 22962,03 грн, виданих Монастириською міською радою Чортківського району Тернопільської області.
Позов обґрунтований тим, що позивачка 16.07.2025 звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України з заявою про переведення її з пенсії за віком, призначеної згідно з Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058-ІV), на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу». До заяви додала довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії. Однак ГУ ПФУ в Дніпропетровській області рішенням від 23.07.2025 №961110123221 відмовило у переведенні позивача на пенсію державного службовця.
Позивач вважає відмову відповідача протиправною та вказує на дотримання усіх умов, передбачених Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України “Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015 (далі - Закон № 889-VIII), частиною першою статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ (далі - Закон №3723-ХІІ), а саме: наявність у неї необхідного віку, страхового стажу, стажу служби на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, не менше 20 років станом на 01.05.2016, що у сукупності дає право на переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу».
Вказує, що відповідач протиправно не зарахував до стажу державної служби службу в органах місцевого самоврядування, де позивач працювала з 15.12.1992 по 17.11.2010. Крім того, зазначає, що є підстави для здійснення нарахування (перерахунку) та виплати пенсії відповідно до Закону України “Про державну службу» з урахуванням довідок про складові заробітної плати від 11.07.2025 №166 та №168, які видані Монастириською міською радою Чортківського району Тернопільської області, за останньою посадою державної служби.
З наведених підстав позивачка звернулася до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 06.08.2025 прийнято вказану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у строк, встановлений статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), та з урахуванням положень статей 257-262 КАС України. Одночасно залучено як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - ГУ ПФУ в Тернопільській області, третя особа).
ГУ ПФУ в Дніпропетровській області відзив на позов у строк, встановлений судом (п'ятнадцять днів з дня вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі), до суду не подав, як і будь-які докази у спростування позовних вимог.
Представник ГУ ПФУ в Тернопільській області у письмових поясненнях зазначив, що основним критерієм, який визначає підстави для зарахування того чи іншого періоду роботи особи на посаді державного службовця до стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII, є встановлення за займаною посадою відповідного рангу. Постановою Кабінету Міністрів України від 18.04.1994 № 239 «Про віднесення посад працівників місцевих Рад народних депутатів та їх виконавчих комітетів до відповідних категорій посад державних службовців і присвоєння їм рангів державних службовців» (яка була чинна до 26.10.2001) посади працівників міських адміністрацій було віднесено до відповідних категорій посад державних службовців. 04.07.2001 набрав чинності Закон України від 07.06.2001 № 2493-ІІІ «Про службу в органах місцевого самоврядування» (далі - Закон № 2493-ІІІ), статтею 14 якого керівники відділів, їх заступники виконавчих органів міських рад віднесено до п'ятої категорії посад в органах місцевого самоврядування. Після набрання чинності Законом № 2493-ІІІ дані посади відноситься до посад службовців органів місцевого самоврядування, отже стаж служби в органах місцевого самоврядування до стажу державної служби не зараховується.
Оскільки позивачка працювала в органах місцевого самоврядування та її стаж державного службовця складає 17 років 13 днів і вона станом на 01.05.2016 не обіймала посади державної служби, то в органів Пенсійного фонду України відсутні правові підстави для призначення позивачці пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015. За таких обставин, представник третьої особи просила у позові відмовити.
Ухвалою суду від 17.09.2025 зобов'язано ГУ ПФУ в Дніпропетровській області надати суду пояснення щодо зарахованих періодів трудової діяльності ОСОБА_1 до стажу державної служби та розрахунок стажу із зазначенням конкретних зарахованих періодів державної служби (які в загальному складають 17 років 13 днів); зобов'язано ГУ ПФУ в Тернопільській області також надати суду розрахунок стажу ОСОБА_1 із зазначенням конкретних зарахованих періодів державної служби (які в загальному складають 17 років 13 днів).
На виконання вимог ухвали суду ГУ ПФУ в Дніпропетровській області надало розрахунок страхового стажу ОСОБА_1 , у тому числі конкретних зарахованих періодів державної служби, а ГУ ПФУ в Тернопільській області - пояснення, що відповідний розрахунок проводив відповідач, який приймав оскаржуване рішення.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Тернопільській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV.
Позивачка 16.07.2025 звернулася до ГУ ПФУ в Тернопільській області з заявою про перерахунок пенсії (перехід на інший вид пенсії). До заяви ОСОБА_1 , серед іншого, додала довідки, видані 11.07.2025 Монастириською міською радою Чортківського району Тернопільської, №166 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 01 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели кваліфікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели кваліфікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) за посадою секретаря сільської ради за липень 2025 року; №167 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка працювала на посадах віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби, за червень 2025 року.
За принципом екстериторіальності структурним підрозділом для розгляду заяви позивачки визначено ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, яке рішенням від 23.07.2025 №961110123221 відмовило їй в перерахунку пенсії.
Як вбачається зі змісту цього рішення як підставу відмови у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зазначило те, що заявниця на день набрання чинності Законом №889-VIII (на 01.05.2016) має менше як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених у статті 25 Закону №3723-ХІІ, а також на цю дату не займала посади державної служби, тому право на призначення пенсії за віком згідно з нормами статті 37 Закону України «Про державну службу» у ОСОБА_1 відсутнє. Стаж державної служби складає 17 років 0 місяців 13 днів.
Не погодившись з рішеннями ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 23.07.2025 про відмову в переведенні на пенсію, позивачка звернулася до суду з цим позовом та, серед іншого, просила зарахувати до стажу державної служби періоди роботи:
з 15.12.1992 по 17.04.1998 - на посаді секретаря Комарівської сільської ради народних депутатів,
з 17.04.1998 по 26.04.2002 - на посаді голови Комарівської сільської ради,
з 26.04.2002 по 17.11.2010 - на посадах головного спеціаліста по роботі з кадрами, спеціаліста І категорії та головного спеціаліста відділу організаційної та кадрової роботи, начальника відділу контролю, завідувача сектором контролю апарату Монастириської райдержадміністрації.
Судом встановлено, що за змістом оскаржуваного рішення позивачці зараховано до стажу державної служби 17 років 0 місяців 13 днів, а відповідно до наданого відповідачем розрахунку до цього стажу державної служби входять такі періоди:
з 15.12.1992 по 17.04.1998,
з 18.04.1998 по 07.06.2001,
з 26.04.2002 по 17.11.2010.
Отже, більша частина періодів, які просить зарахувати ОСОБА_1 у позовних вимогах до стажу державної служби вже зараховані відповідачем, а тому в цій частині спір відсутній, в задоволенні позовних вимог в частині вже зарахованого страхового стажу до стажу державної служби слід відмовити.
Спірним залишається лише період з 08.06.2001 по 25.04.2002, який, як вказує відповідач у поданому розрахунку, становить 10 місяців 18 днів.
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01.05.2016 визначалися Законом України “Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ.
01.05.2016 набув чинності Закон № 889-VIII, згідно з пунктом 2 розділу ХІ якого визнано такими, що втратили чинність: Закон України “Про державну службу», крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Згідно із пунктами 10-12 розділу ХІ Закону № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України “Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених цим Законом, визначається Кабінетом Міністрів України. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України “Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
За приписами частини першої статті 37 Закону № 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Таким чином право на пенсію державного службовця за змістом частини першої статті 37 Закону №3723-ХІІ мали особи, які:
а) досягли певного віку;
б) мають передбачений законодавством страховий стаж;
в) станом на 01.05.2016 мали стаж державної служби не менш як 10 років та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
За наведеного правового регулювання, обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону №3723-ХІІ, пунктами 10-12 розділу ХІ Прикінцевих положень Закону №889-VIII, а саме: щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Тобто, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (вказані висновки щодо застосування норм права).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №822/524/18 та висловлена Верховним Судом в постановах від 15.12.2020 у справі № 560/2398/19, від 22.05.2024 у справі № 500/1404/23.
Вказане у сукупності свідчить про те, що набутий до 01.05.2016 стаж роботи на посадах державної служби зараховується до стажу державної служби, величина якого, окрім іншого (страхового стажу, віку особи) має вплив на наявність у особи права на пенсію, що призначається на підставі пунктів 10 і 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII.
Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що позивачка має недостатньо стажу державної служби. Як зазначено вище, спірним у цій справі щодо зарахування до стажу державної служби є лише період з 08.06.2001 по 25.04.2002.
Відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_2 позивачка у цей період обіймала посаду голови Комарівської сільської ради, тобто працювала в органах місцевого самоврядування.
Із рішення відповідача та пояснень третьої особи вбачається, що до стажу державної служби не враховані періоди роботи ОСОБА_1 в органах місцевого самоврядування у зв'язку із прийняттям Закону №2493-III. З розрахунку відповідача слідує, що ОСОБА_1 зараховано стаж державної служби по 07.06.2001, тобто по дату прийняття Закону України від 07.06.2001 № 2493-ІІІ «Про службу в органах місцевого самоврядування», а третя особа в поясненнях зазначає, що не зараховується стаж в органах місцевого самоврядування до стажу державної служби з дати набрання чинності вказаним Законом, тобто з 04.07.2001.
Статтею 25 Закону №3723-ХІІ, на яку є посилання у пунктах 10-12 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII, визначені класифікація посад державних службовців з першої по сьому категорію, інших прирівняних до них посад, не перелічених у цій статті, та передбачено, що віднесення до відповідної категорії нових посад державних службовців проводиться Кабінетом Міністрів України за погодженням з відповідним державним органом.
В пункті 4 частини другої статті 46 Закону №889-VIII визначено, що до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Відповідно до частини третьої статті 46 Закону №889-VIII Кабінет Міністрів України постановою від 25.03.2016 №229 затвердив Порядок обчислення стажу державної служби (чинний з 01.05.2016), який визначає механізм обчислення стажу державної служби. До стажу державної служби зараховується, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (пункт 5 Порядку №229).
Водночас згідно з пунктом 6 цього Порядку стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом №889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення цього Закону.
Пунктом 8 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII встановлено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством. Такий був визначений Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (далі - Порядок №283).
Отже, в цьому випадку слід керуватись Порядком №283 та додатком до нього (діяли до 01.05.2016), за змістом пункту 2 якого до стажу державної служби зараховується робота (служба): на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.
Суд звертає увагу, що як Порядок №283, так і чинний наразі Порядок №229 передбачає, що до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування.
Згідно зі статтею 14 Закону №2493-III в органах місцевого самоврядування встановлюються такі категорії посад, зокрема, четверта категорія - посади голів постійних комісій з питань бюджету обласних, Київської та Севастопольської міських рад (у разі коли вони працюють у раді на постійній основі), керівників управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, Севастопольської міської та секретаріату Київської міської рад, секретарів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад, заступників міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) голів з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів, директорів, перших заступників, заступників директорів департаментів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад, міських (міст районного значення) голів, селищних і сільських голів, посади заступників голів районних рад.
На підставі системного аналізу вказаних законодавчих положень суд дійшов висновку, що мотиви оскаржуваного рішення про те, що стаж роботи на посадах в органах місцевого самоврядування зараховувався до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії державного службовця лише по 07.06.2001 (до прийняття Закону №2493-III) є необґрунтованими, а тому період проходження служби в органах місцевого самоврядування має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ.
Така ж правова позиція викладена і у постанові Верховного Суду від 11.04.2023 у справі №1.380.2019.003855.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що у ГУ ПФУ в Дніпропетровській області не було фактичних та правових підстав для незарахування до стажу державної служби позивача періоду роботи на посаді в органах місцевого самоврядування з 08.06.2001 по 25.04.2002. Цей період підлягає зарахуванню до стажу держаної служби ОСОБА_1 .
Водночас такий додатковий стаж становить лише 10 місяців 18 днів і при вже зарахованому 17 років 13 днів становитиме у будь-якому випадку менше 20 років.
Позивачка вказує про наявність у неї більше 22 років стажу державної служби, проте позовна заява не містить обґрунтування та позовних вимог щодо інших періодів її трудової діяльності, які вона вважає, що відносяться до стажу державної служби.
Тому оскаржуване рішення від 23.07.2025 підлягає скасуванню лише в частині відмови зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби період роботи з 08.06.2001 по 25.04.2002 на посаді голови Комарівської сільської ради, та зобов'язання відповідача зарахувати такий період до стажу державної служби. Інші позовні вимоги до задоволення не підлягають.
Разом з тим позивачка не позбавлена права звернутися до суду з новими позовними вимогами щодо правомірності незарахування інших періодів до її страхового стажу як стажу державної служби (якщо вважатиме, що такі підлягають до зарахування до стажу державної служби).
Оскільки позов підлягає задоволенню частково, то відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України до відшкодування позивачфя за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає судовий збір у розмірі пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 605,60 грн (50 відсотків від сплаченого).
Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вулиця Набережна Перемоги, 26, місто Дніпро, Дніпропетровська область, 49094, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 21910427), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільський області (майдан Волі, 3, місто Тернопіль, 46001, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 14035769) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 23.07.2025 №961110123221 про відмову в перерахунку пенсії в частині відмови зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби період роботи з 08.06.2001 по 25.04.2002 на посаді голови Комарівської сільської ради.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби період роботи з 08.06.2001 по 25.04.2002 на посаді голови Комарівської сільської ради.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 605,60 грн (шістсот п'ять грн 60 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складено та підписано 26 вересня 2025 року.
Суддя Чепенюк О.В.