26 вересня 2025 року м. РівнеСправа №460/8540/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративної справи за позовом:
ОСОБА_1
доРівненського міського відділу Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області
про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Рівненського міського відділу Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області (далі - Рівненський МВ УДМС в Рівненській області, відповідач), у якому просить:
визнати протиправною відмову відповідача від 07.05.2025 №5610-967/5610.1-25 у здійсненні обміну у зв'язку з непридатністю для користування паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 08.05.2002 Рівненським MB УМВС України в Рівненській області позивачу, на паспорт громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року;
зобов'язати відповідача здійснити обмін (оформлення і видачу) у зв'язку з непридатністю для користування паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 08.05.2002 Рівненським MB УМВС України Рівненській області позивачу, на паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ та Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 №456.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вона звернулася до Рівненського МВ УДМС в Рівненській області для обміну паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 на паспорт громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року у зв'язку з непридатністю паспорта для користування, без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру. Відповідач відмовив в обміні паспорта з підстав відсутності відповідного рішення суду. Позивач вважає, що відмова відповідача порушує її права та законні інтереси. Зазначила, що будь-яке обмеження прав і свобод особи повинно бути чітким та законодавчо визначеним, однак у даному випадку таке обмеження, як неможливість обміну непридатного для користування паспорта серії НОМЕР_1 , на новий паспорт громадянина України зразка 1994 року паспорт у книжечки, законодавством не тільки не передбачено, але існує норма, яка напряму регламентує цю процедуру - розділ ІV Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України.
Ухвалою від 16.05.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, звільнено позивача від сплати судового збору та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву, а позивачем - відповіді на відзив.
Відповідач подав до суду відзив, у якому заперечив проти заявлених позовних вимог. Зокрема, зазначив, що права позивача не порушено рішеннями, діями або бездіяльністю відповідача, оскільки заяву розглянуто у строки та в порядку, що передбачені законодавством про звернення громадян. Зазначив, що Рівненським МВ УДМС в Рівненській області не створено перешкод позивачу у реалізації права на обмін паспорта громадянина України. Крім того, рішення щодо відмови в оформленні або видачі паспорта не приймалося, а тому твердження позивача про те, що Рівненським PВ УДМС в Рівненській області позивачу відмовлено в отриманні паспорта, не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки за відсутності рішення суду у відповідача відсутні правові підстави для оформлення та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки. Звернення (заява позивача, 30.04.2025) не є заявою про надання адміністративної послуги, відповідно, лист-відповідь Рівненського PВ УДМС в Рівненській області від 07.05.2025 - рішенням про відмову у наданні адміністративної послуги. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
З'ясувавши доводи та аргументи сторін, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, перевіривши їх дослідженими доказами, оцінивши їх у сукупності на підставі чинного законодавства, суд встановив та врахував таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 30.04.2025 звернулася до Рівненського МВ УДМС в Рівненській області із заявою щодо обміну паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 на паспорт громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року у зв'язку з непридатністю такого паспорта для користування, без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру.
Листом Рівненського МВ УДМС в Рівненській області від 07.05.2025 за №5610-967/5610.1-25 повідомлено позивача, що постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 №398 "Про внесення змін до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302" (набрала чинності 07.06.2019) до постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302 внесено зміни, якими передбачається, що органами ДМС до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України 1994 року здійснюється оформлення та видача таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року. Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта Громадянина України затверджено наказом МВС від 06.06.2019 №456. Таким чином, за відсутності відповідного рішення суду у відповідача відсутні правові підстави для оформлення та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки.
Не погоджуючись з такою відмовою, ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
За приписами частини першої статті 92 Конституції України, виключно законами України, зокрема, визначаються: права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; громадянство, правосуб'єктність громадян, статус іноземців та осіб без громадянства, засади регулювання демографічних та міграційних процесів.
Відповідно до ст.5 Закону України “Про громадянство України» від 18.01.2001 №2235-III, документом, що підтверджує громадянство України, є зокрема паспорт громадянина України.
Згідно з пунктом 1 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII (далі - Положення №2503-XII), паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт дійсний для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
Частиною першою статті 1 Закону України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 №5492-VI (далі - Закон №5492-VI) визначено, що суспільні відносини, пов'язані із збиранням, накопиченням, захистом, зберіганням, обліком, використанням і поширенням інформації Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Реєстр), оформленням, видачею, обміном, пересиланням, вилученням, поверненням державі, визнанням недійсними та знищенням передбачених цим Законом документів, регулюються Конституцією України, міжнародними договорами України, цим та іншими законами України, а також прийнятими на їх виконання нормативно-правовими актами у сферах, де використовуються відповідні документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону №5492-VI, Єдиний державний демографічний реєстр (Реєстр) - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.
Реєстр та майнові права інтелектуальної власності на створені на замовлення уповноважених суб'єктів для функціонування Реєстру об'єкти інтелектуальної власності належать державі. Відчуження, передача чи інше використання, ніж визначено цим Законом, Реєстру, його структурних складових та майнових прав інтелектуальної власності забороняються.
Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів. Єдиний державний демографічний реєстр у межах, визначених законодавством про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, використовується також для обліку інформації про реєстрацію місця проживання чи місця перебування.
Згідно з частинами другою, третьою статті 4 Закону №5492-VI, визначені цим Законом уповноважені суб'єкти для обліку даних ведуть відомчі інформаційні системи (далі - ВІС). Порядок ведення Реєстру та взаємодії між уповноваженими суб'єктами встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.1 ст.10 Закону №5492-VI, внесення інформації до Реєстру здійснюється уповноваженими суб'єктами за зверненням заявника, на підставі інформації державних органів реєстрації актів цивільного стану, органів реєстрації фізичних осіб, а також інформації органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних".
У разі якщо інформація про особу вноситься до Реєстру вперше, проводиться ідентифікація особи, після завершення якої автоматично формується унікальний номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка оформила заяву-анкету (в електронній формі). Унікальний номер запису в Реєстрі є незмінним.
Відповідно до п. “а» ч.1 ст.13 Закону №5492-VI, документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення поділяються на документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, зокрема, паспорт громадянина України.
Згідно з ч.ч.1, 2, 4, 5 ст.14 Закону №5492-VI, форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.
Відповідно до ч.1 ст.21 Закону №5492-VI, паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
Частиною третьою статті 13 Закону №5492-VI встановлено, що паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, проїзний документ біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, проїзний документ особи, якій надано додатковий захист, картка мігранта містять безконтактний електронний носій. Посвідчення особи на повернення в Україну, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідчення водія не містять безконтактного електронного носія.
Відповідно до пунктів 3, 5, 7, 8, 12, 16 Положення №2503-XII, бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни запровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення. Паспортна книжечка являє собою зшиту внакидку нитками обрізну книжечку розміром 88х125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта. Записи, вклеювання фотокарток і відмітки у паспорті здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується. До паспортної книжечки при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку вклеюються нові фотокартки, що відповідають його вікові. Паспорт, в якому не вклеєно таких фотокарток при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним. Вклеювання до паспорта нових фотокарток при досягненні громадянином 25 - і 45-річного віку провадиться у п'ятиденний термін. Обмін паспорта провадиться у разі: зміни (переміни) прізвища, імені або по батькові; встановлення розбіжностей у записах; непридатності для користування.
Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (абз. 2 ч. 2 ст. 21 Закону №5492-VI).
На виконання положень, зокрема, абзацу другого частини другої статті 21 Закону №5492-VI Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 25.03.2015 №302 “Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України» (далі - Постанова №302), якою затвердив: зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм згідно з додатками 1 і 2; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, згідно з додатками 3 і 4; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України.
Згідно з п.2 Постанови №302 із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру:
з 1 січня 2016 року оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XII;
з 1 листопада 2016 року оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.
Пунктом 3 Постанови №302 встановлено, що прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 1 листопада 2016 року припиняється; паспорт громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, оформлений та виданий на підставі документів, поданих до 1 листопада 2016 року, є чинним протягом строку, на який його було видано. Вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснюються відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.
Відповідно до пунктів 1, 2 6 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302, паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Паспорт виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.
Згідно з пп. 5 п. 6 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302, обмін паспорта здійснюється у разі, зокрема, непридатності паспорта для подальшого використання.
Відповідно до п. 131 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302, до безконтактного електронного носія, що міститься у паспорті, вноситься така інформація, зокрема, біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя особи, відцифрований підпис особи, відцифровані відбитки пальців рук (за згодою особи).
Таким чином, безконтактний електронний носій паспорта громадянина України нового зразка містить відцифровані персональні данні особи.
Відповідно до ст. 2 Закону України “Про захист персональних даних» від 01.06.2010 №2297-VI (далі - Закон №2297-VI) персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.
Згідно з ч.ч. 1, 5-6 ст.6 Закону №2297-VI мета обробки персональних даних має бути сформульована в законах, інших нормативно-правових актах, положеннях, установчих чи інших документах, які регулюють діяльність володільця персональних даних, та відповідати законодавству про захист персональних даних. Обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб'єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством. Не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Таким чином, принципами обробки персональних даних є відкритість і прозорість, відповідальність, адекватність та не надмірність їх складу та змісту стосовно визначеної мети їх обробки, а підставою обробки персональних даних є згода суб'єкта персональних даних.
Водночас, частиною другою статті 32 Конституції України визначено, що не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Разом з тим, законодавством не врегульовано питання щодо наслідків відмови особи від обробки її персональних даних, тобто фактично відсутня будь-яка альтернатива такого вибору. При цьому, реалізація державних функцій має здійснюватися без примушення людини до надання згоди на обробку персональних даних, їх обробка повинна здійснюватись, як і раніше, в межах і на підставі тих законів і нормативно-правових актів України, на підставі яких виникають правовідносини між громадянином та державою. Водночас, згадані технології не повинні бути безальтернативними і примусовими. Особи, які відмовилися від обробки їх персональних даних, повинні мати альтернативу - використання традиційних методів ідентифікації особи.
У позові позивач зазначила, що при зверненні до міграційного органу із заявою щодо обміну паспорта громадянина України у вигляді книжечки серії НОМЕР_1 на паспорт громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року у зв'язку з непридатністю такого паспорта для користування зазначила, вона через релігійні переконання не бажає оформляти паспорт у формі картки, яка містить безконтактний електронний носій з персональними даними.
Вказаних обставин відповідач не заперечив.
Крім того, паспорт серії НОМЕР_1 містить відмітку податкового органу про відмову позивача від ідентифікаційного коду.
Відповідно до пункту 2 Розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 14.07.2016 №1474-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, спрямованих на лібералізацію Європейським Союзом візового режиму для України" (далі - Закон №1474-VIII), до приведення законодавства у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону, якщо інше не передбачено цим Законом. При цьому, за пунктом 7 Розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1474-VIII, Кабінет Міністрів України зобов'язано, з-поміж іншого, у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.
Так, в межах встановленого Законом №1474-VIII строку Уряд прийняв постанову від 26.10.2016 №745, якою вніс відповідні зміни до Постанови №302.
Постанова Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 №745 набрала чинності 01.11.2016, і з тієї ж дати офіційно встановлено, що паспорт громадянина України оформляється виключно у формі картки з безконтактним електронним носієм з використанням бланка, затвердженого Постановою №302.
Положення №2503-XII прийняте на виконання вимог статті 5 Закону України "Про громадянство України" від 08.10.1991 №1636-ХІІ, який втратив чинність згідно із Законом України "Про громадянство України" від 18.01.2001 №2235-ІІІ.
На підставі Положення №2503-XII (в редакції Постанови Верховної Ради України від 02.09.1993 №3423-ХІІ) Кабінет Міністрів України постановою від 04.06.1994 №353 (далі - Постанова №353) затвердив зразок бланка паспорта громадянина України.
Постанову №353 визнано такою, що втратила чинність з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2013 №185 "Деякі питання виконання Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус".
Однак постановою Кабінету Міністрів України від 12.06.2013 №415 зупинено дію постанови від 13.03.2013 №185, відновивши дію Постанови №353, якою було затверджено зразок бланка паспорта громадянина України (зразка 1994 року).
Відтак, станом на дату звернення позивача до міграційного органу діяло два нормативних акта: Положення №2503-XII та Постанова №302.
В статті 8 Конвенції про захист осіб у зв'язку з автоматизованою обробкою персональних даних, ратифікованій Законом України від 06.07.2010 № 2438-VI, зазначено: "Будь-якій особі надається можливість: a) з'ясувати існування файлу персональних даних для автоматизованої обробки, його головні цілі, а також особу та постійне місце проживання чи головне місце роботи контролера файлу; б) отримувати через обґрунтовані періоди та без надмірної затримки або витрат підтвердження або спростування факту зберігання персональних даних, що її стосуються, у файлі даних для автоматизованої обробки, а також отримувати такі дані в доступній для розуміння формі; c) вимагати у відповідних випадках виправлення або знищення таких даних, якщо вони оброблялися всупереч положенням внутрішнього законодавства, що запроваджують основоположні принципи, визначені у ст. 5 і 6 цієї Конвенції; …".
За сталою практикою ЄСПЛ першою умовою виправданості втручання у право, гарантоване ст. 8 Конвенції, є те, що воно має бути передбачене законом, причому тлумачення терміну "закон" є автономним, та до якості "закону" ставляться певні вимоги (див. рішення ЄСПЛ у справі "Толстой-Милославський проти Сполученого Королівства" (Tolstoy Miloslavsky v. the United Kingdom) від 13.07.1995, заява № 18139/91, п. 37). Під терміном "закон" … слід розуміти як норми, встановлені писаним правом, так і правила, що сформувалися у прецедентному праві. Закон має відповідати якісним вимогам, насамперед, вимогам "доступності" та "передбачуваності".
Таким чином, приписами Закону №5492-VI та Постанови №302, на відміну від приписів Положення №2503-XII, звужено право громадянина на отримання паспорта у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, ім'я та по-батькові та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій, що є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, не відповідає вимогам якості закону (тобто втручання не було "встановлене законом") не було "необхідним у демократичному суспільстві" у тому сенсі, що воно було непропорційним цілям, які мали бути досягнуті, не покладаючи на особу особистий надмірний тягар. Зазначене допускає втручання у право на приватне життя, у контексті неможливості реалізації права на власне ім'я, що становить порушення статті 8 Конвенції.
Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 05.12.2019 у справі №420/270/19 (№К/9901/18498/19), які є обов'язковими для врахування судами в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України.
Стаття 8 Конвенції передбачає, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Приватне життя “охоплює право особи формувати та розвивати відносини з іншими людьми, включаючи відносини професійного чи ділового характеру» (п.25 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі “C. проти Бельгії» від 07.08.1996 (Reports 1996)). Стаття 8 Конвенції “захищає право на розвиток особистості та право формувати і розвивати відносини з іншими людьми та навколишнім світом» (див. п. 61 рішення ЄСПЛ у справі “Pretty проти Сполученого Королівства» (справа №2346/02, ECHR 2002 та п.65 рішення ЄСПЛ у справі “Олександр Волков проти України» (заява №21722/11).
Будь-яке втручання у право особи на повагу до її приватного та сімейного життя становитиме порушення статті 8 Конвенції, якщо воно не здійснювалося “згідно із законом», не переслідувало легітимну ціль або цілі згідно з пунктом 2 та було “необхідним у демократичному суспільстві» у тому сенсі, що воно було пропорційним цілям, які мали бути досягнуті (рішення ЄСПЛ у справі “Ельсхольц проти Німеччини» (Elsholz v. Germany) [ВП], заява №25735/94, п.45, ECHR 2000-VIII).
Аналізуючи викладені вище норми законодавства, суд звертає увагу, що особа не може зазнавати безпідставного втручання у особисте і сімейне життя, безпідставного посягання на недоторканність житла, таємницю кореспонденції або на її честь і репутацію. Кожна людина має право на захист законом від такого втручання або таких посягань.
Відповідно до п.16 Положення №2503-XII, обмін паспорта провадиться у разі, зокрема, непридатності для користування.
Пунктом 108 Постанови №302 визначено, що паспорт визнається недійсним, вилучається, анулюється та знищується в разі, зокрема, непридатності паспорта для подальшого використання.
Окремо суд зауважує, що згідно з підпунктом 3 пункту 1 розділу ІV Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 №456, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.06.2019 за №620/33591 (далі - Тимчасовий порядок №456), обмін паспорта здійснюється в разі непридатності паспорта для користування (паспорт/фотокартка має потертості (та/або відсутня її частина), що не дають змогу візуально ідентифікувати особу, прочитати прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, ким виданий паспорт, підпис посадової особи та дату видачі, пошкодження перфорованої серії та номера, що не дає змогу встановити реквізити паспорта, виправлення, підчистки окремих літер у персональних даних / найменуванні органу / штампах/печатках або інші чинники, які впливають на цілісність документа.
Відповідно до п.2 розділу ІV Тимчасового порядку №456 для обміну паспорта заявник подає: 1) заяву; 2) рішення суду; 3) паспорт, що підлягає обміну; 4) дві (три - у разі одержання паспорта, який обмінюється в іншому територіальному підрозділі ДМС) фотокартки розміром 3,5 x 4,5 см; 5) платіжний документ з відміткою банку про сплату державного мита (у разі обміну паспорта у зв'язку із непридатністю для користування) або оригінал документа про звільнення від його сплати; 6) документи, що підтверджують обставини (крім обміну паспорта з причин непридатності його використання), на підставі яких паспорт підлягає обміну. Видані компетентними органами іноземної держави документи, що подаються для оформлення паспорта, засвідчуються в установленому законодавством порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та подаються з перекладом українською мовою, вірність якого засвідчується нотаріально; 7) довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб); 8) посвідчення про взяття на облік бездомних осіб, видане відповідним центром обліку бездомних осіб (для бездомних осіб).
Зразок заяви про видачу паспорта громадянина України наведений у додатку 1 до Тимчасового порядку №456.
Отже, чинне законодавство передбачає можливість обміну паспорта громадянина України у формі книжечки на паспорт громадянина України у формі книжечки в разі його непридатності для користування.
Дослідженням наданої позивачем копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 08.05.2002 Рівненським MB УМВС України в Рівненській області на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд встановив, що на сторінках 1-11 паспорта наявні пошкодження його сторінок.
Викладене спростовує твердження відповідача про відсутність пошкодження перфорованих серії та номера паспорта позивача.
Таким чином, у позивача виникло право на обмін паспорта у зв'язку з його пошкодженням, яке реалізоване шляхом подання до органу міграційної служби відповідної заяви від 30.04.2025, до якої позивачем додано, зокрема, паспорт, що підлягає обміну та платіжний документ про сплату державного мита.
Відповідно до п.1 розділу Х Тимчасового порядку №456 територіальний підрозділ ДМС відмовляє особі в оформленні або видачі паспорта (у тому числі вклеюванні фотокартки), якщо: 1) особа не є громадянином України; 2) особа вже отримала паспорт, який є дійсним на день звернення (крім випадків обміну паспорта у зв'язку з виявленням помилки в інформації, внесеній до нього, непридатності для подальшого використання); 3) дані, отримані з баз даних Єдиного державного демографічного реєстру, картотек, не підтверджують надану заявником інформацію; 4) за видачею паспорта звернувся законний представник, який не має документально підтверджених повноважень на отримання паспорта; 5) особа подала не в повному обсязі документи та інформацію, необхідні для оформлення й видачі паспорта; 6) особу не встановлено за результатами проведення процедури встановлення особи.
Вказаний перелік відмови особі в оформленні або видачі паспорта є вичерпним.
У рішенні про відмову в оформленні чи видачі паспорта (у тому числі вклеюванні фотокартки), яке доводиться до відома заявника протягом п'яти робочих днів з дня його прийняття, зазначаються підстави відмови (п. 2 розділу Х Тимчасового порядку №456).
Всупереч викладеному, підставою для відмови у обміні позивачу паспорта громадянина України відповідач зазначив відсутність відповідного рішення суду, що не передбачено пунктом 1 розділу Х Тимчасового порядку №456, а відтак, не може бути підставою для відмови в обміні.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частина друга статті 2 КАС України передбачає, що у справах щодо оскарження рішень (дій, бездіяльності) суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
З огляду на викладене, відмова Рівненського РВ УМВС України в Рівненській області здійснити обмін паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 на паспорт громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року у зв'язку з непридатністю його для користування суперечить чинним приписам Положення №2503-XII, Тимчасового порядку №456 та прийнята необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, непропорційно, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких така відмова спрямована.
Водночас, суд не бере до уваги твердження відповідача, що ним не приймалося рішення про відмову позивачу здійснити обмін вищевказаного паспорта громадянина України, оскільки Тимчасовий порядок №456 не визначає конкретної форми рішення, прийнятого за наслідками розгляду заяви щодо видачі чи обміну паспорта громадянина України або вклеювання в такий паспорт фотокартки.
Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом визнання протиправною відмови відповідача здійснити обмін паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 08.05.2002 Рівненським MB УМВС України в Рівненській області на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на паспорт громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року у зв'язку з непридатністю його для користування.
Водночас, належним та ефективним способом відновлення порушеного права позивача є зобов'язання відповідача здійснити обмін паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 у зв'язку з непридатністю його для користування шляхом оформлення та видачі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення №2503-ХІІ та Тимчасового порядку №456.
При цьому, таке рішення суду не призведе до втручання у дискреційні повноваження відповідача, оскільки дискреційні повноваження не є необмеженими (абсолютними) та закінчуються з прийняттям таким органом виконавчої влади певного рішення, яке свідчить про те, що він скористався наданим йому правом свободи дій для його винесення (дискреційними повноваженнями), чим виключив можливість прийняття іншого рішення.
Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 21.03.2019 у справі №817/498/17 (№К/9901/44445/18).
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене, позов слід задовольнити повністю.
Документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору суд присуджує на користь позивача відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову Рівненського міського відділу Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області здійснити обмін у зв'язку з непридатністю для користування паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 08.05.2002 Рівненським MB УМВС України в Рівненській області на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на паспорт громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року.
Зобов'язати Рівненський міський відділ Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області здійснити обмін у зв'язку з непридатністю для користування паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 08.05.2002 Рівненським MB УМВС України в Рівненській області на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ, та Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 №456.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Рівненського міського відділу Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 08.05.2002 Рівненським МВ УМВС України в Рівненській області.
Відповідач - Рівненський міський відділ Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області (вул. Словацького, 3, м. Рівне, Рівненський р-н, Рівненська обл., 33028. ЄДРПОУ/РНОКПП Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області 37829784)
Повний текст рішення складений 26 вересня 2025 року.
Суддя Н.О. Дорошенко