Справа № 420/12251/24
26 вересня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідність до Комунального підприємства “Екополіс» Херсонської міської ради про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,
встановив:
I. Зміст позовних вимог.
До суду з позовом звернулось Херсонське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідність (далі - позивач, Фонд) до Комунального підприємства “Екополіс» Херсонської міської ради (далі - відповідач, КП “Екополіс»), у якому, просить:
- стягнути з Комунального підприємства “Екополіс» Херсонської міської ради на користь Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції у розмірі 225 098,02 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 450,20 грн.
II. Позиція позивача, заперечення відповідача.
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що КП “Екополіс» не забезпечив виконання протягом 2023 року встановленого статтею 19 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" (далі - Закон № 875-XII) нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, оскільки відповідно до нормативу, встановленого ч. 1 ст. 19 Закону середньооблікова чисельність осіб з інвалідністю, складає - 1 особа, проте вказане робоче місце не зайняте особою з інвалідністю. Оскільки Відповідач не сплатив самостійно до 15 квітня 2024 року адміністративно-господарські санкції у розмірі 225 098,02 грн. за 1 робоче місце, призначених для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, Фонд нарахував пеню, виходячи зі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, у розмірі 450,20 грн. у зв'язку з порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій. Несплата санкцій завдає шкоди державним інтересам, оскільки не дає змоги повною мірою створити необхідні умови для осіб з інвалідністю.
30.04.2024 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволені позову, оскільки КП “Екополіс» виконало нормативи працевлаштування осіб з інвалідністю в 2023 році, визначені ст. 19 Закону. Так, на час складення розрахунку (період 2023 року) підприємство мало і має працевлаштованого інваліда ОСОБА_1 , про що повідомлено позивача листом вих. 293 від 15.04.2024р. з додатками та отриманим 17.04.2024 р. Зокрема, згідно наказу №48-К від 22.09.2023 року КП «Екополіс» було прийнято ОСОБА_1 на роботу підсобним робітником з 25.09.2023 року за строковим трудовим договором на час відсутності основного працівника, що підтверджується наказом №48-К від 22.09.2023 року копію якого додано до даного відзиву та трудовою книжкою НОМЕР_1 ОСОБА_1 , копію якої також додано до даного відзиву. Крім того, КП «Екополіс» подано до податкової та пенсійного фонду відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам за 2023 рік 3 квартал 3 місяць та 4 квартал 1 місяць звітного періоду, в яких зазначено ОСОБА_1 з кодом (02 - Середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність), що підтверджується відомостями за 2023 рік 3 квартал 3 місяць та 4 квартал 1 місяць та квитанціями про їх прийняття, копії яких додано до відзиву.
При цьому, будь-яких доказів на підтвердження того, що протягом 2023 року у КП “Екополіс» виникав обов'язок не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії подавати звітність за формою №3- ПН, а також того, що КП “Екополіс» безпідставно відмовило у працевлаштуванні особи з інвалідністю, яка звернулась до роботодавця самостійно чи була направлена до нього державною службою зайнятості, Позивачем до позову не додано.
09.05.2024 р. позивач надав відповідь на відзив, в якому вказує, що Мінсоцполітики, у листах від 26.03.2017 № 1/6-172, від 27.01.2009 №1/6-30/06, зазначило, що норми стосовно працевлаштування осіб з інвалідністю будуть вважатися виконаними, якщо особа з інвалідністю пропрацює на підприємстві 6 місяців і більше звітного року. У даному випадку, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність КП “Екополіс» в 2023 році розраховується так: 0+0+0+0+0+0+0+0+1+1+1+1= 4:12 = 0,33 = 0 осіб. Тобто, норматив працевлаштування осіб з інвалідністю на Відповідачем в 2023 році не виконувався, при нормативі працевлаштування - 1 особа з інвалідністю, фактично на підприємстві Відповідача особа з інвалідністю не працювала. Також відповідно до штатного розпису Відповідача вбачається, що виділена посада для осіб з інвалідністю є «Підсобний робітник» зазначена як 0,5 ставки, що дорівнює окладу 3350,00 грн в місяць, що є значно нижчим від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі - 6700 грн, який встановлено Законом України «Про державний бюджет України на 2023 рік» є свідченням того, що така пропозиція відповідача щодо працевлаштування осіб з інвалідністю не відповідає гарантіям щодо працевлаштування осіб з інвалідністю на умовах виконання роботи з одержанням заробітної плати, не нижчої від визначеної законом (частина 4 статті 43 Конституції України) і вказане свідчить, що відповідач не створив належних умов для працевлаштування осіб з інвалідністю.
ІІІ. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 24.04.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, якою передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Враховуючи, що від сторін не надходило клопотань про розгляд справи в судовому засіданні, суд розглядає дану справу за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Комунальне підприємство “Екополіс» Херсонської міської ради є суб'єктом господарювання.
04.03.2024 р. Херсонське ОВ ФСЦОзІ листом № 02/06/26 надіслав відповідачу претензію про сплату нарахованої суми адміністративно-господарської санкції та пені за несвоєчасну сплату, обґрунтовуючи тим, що згідно поданої звітності Комунальне підприємство “Екополіс» Херсонської міської ради та даних Пенсійного фонду України, підприємство не виконало встановлений законодавством норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у зв'язку з чим до електронного кабінету був надісланий електронний документ - розрахунок із нарахованою сумою адміністративно-господарської санкції у розмірі 225 098,02 гривень.
07.03.2024 року Херсонське ОВ ФСЦОзІ засобами електронного зв'язку направив до електронного кабінету Комунального підприємства “Екополіс» Херсонської міської ради Розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік, за яким
- кількість штатних працівників на підприємстві становила 18 осіб, з них кількість осіб, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність становила 0 осіб;
- кількість осіб з інвалідністю - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місяцях, створених відповідно до вимог ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" - 1 особа;
- фонд оплати праці штатних працівників становив 4051764,43 грн.;
- середньорічна заробітна плата штатного працівника - 225098,02 грн.;
- сума коштів адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місяць для працевлаштування осіб з інвалідністю - 225098,02грн.
Згідно листа-відповіді Херсонського обласного центру зайнятості від 18.03.2024 р. № 21/01/04.03/24, за даними Єдиної інформаційно-аналітичної системи Державної служби зайнятості Комунальне підприємство “Екополіс» Херсонської міської ради (код ЄДРПОУ 43561558) у 2023 році вакантних посад для працевлаштування осіб з інвалідністю за формою 3-НП "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" не подавало, особи не направлялись.
Вважаючи, що всупереч вимог ст. 19 Закону України " Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в України" відповідачем не працевлаштовано осіб з інвалідністю у 2023 році, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення адміністративно-господарські санкції та пеню.
V. Норми права, які застосував суд.
Статтею 3 Конституції України проголошено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.
Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Статтею 172 Кодексу законів про працю передбачено, що у випадках, передбачених законодавством, на власника або уповноважений ним орган покладається обов'язок організувати працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до медичних рекомендацій.
Відповідно до частини другої статті 12 Закону України “Про охорону праці» у випадках, передбачених законодавством, роботодавець зобов'язаний організувати працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до медичних рекомендацій.
Згідно зі статтею 14 Закону України “Про зайнятість населення» від 5 липня 2012 року № 5067-VI (далі - Закон № 5067-VI) особи з інвалідністю, які не досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», є однією з категорій осіб, які мають додаткові гарантії на допомогу в працевлаштуванні.
Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами, є Закон України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21.03.1991 р. № 875-XII (далі - Закон № 875-XII, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), яким передбачено, зокрема,
- з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом. Підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів у разі потреби створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей осіб з інвалідністю. ( частини 1 та 2 статті 17 Закону № 875-ХІІ)
- підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. (частина третя статті 18 Закону № 875-XII)
- для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення. ( частини 1 та 2 статті 19 Закону № 875-XII)
- Пенсійний фонд України у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, надає Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформацію:
про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю;
необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті. ( частина 6 статі 19 Закону № 875-XII)
- отримана від Пенсійного фонду України інформація, яка містить ознаки порушень законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, є підставою для проведення перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю. ( частина 7 статі 19 Закону № 875-XII)
- Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону. Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України. ( частини 11 та 12 статі 19 Закону № 875-XII)
- підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів. ( частина перша статті 20 Закону № 875-XII)
- порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів). Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України. ( частини 2-4 статті 20 Закону № 875-XII).
- спори, що виникають із правовідносин за статтями 19 і 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю або в судовому порядку. (частина дев'ята статті 20 Закону № 875-XII).
Згідно із частиною першою статті 218 Господарського кодексу України (далі - ГК України) підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення (частина друга статті 218 ГК України).
Зі змісту частини другої статті 218 ГК України вбачається, що вказана норма встановлює підстави для звільнення від відповідальності, як за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання (за що встановлено відповідальність у вигляді відшкодування збитків, штрафні санкції, або оперативно-господарські санкції), так і за порушення правил здійснення господарської діяльності (за що встановлено відповідальність у вигляді адміністративно-господарських санкцій).
Згідно із пунктом 4 частини третьої статті 50 Закону України “Про зайнятість населення» від 5 липня 2012 року № 5067-VI (далі - Закон № 5067-VI) роботодавці зобов'язані: своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, зокрема, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).
Наказом Міністерства економіки України від 12.04.2022 № 827-22 затверджено Порядок подання форми звітності № 3-ПН “Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» (далі Порядок № 827-22), яким визначено, зокрема.
- форма № 3-ПН подається юридичними особами, фізичними особами - підприємцями, які в межах трудових відносин використовують працю фізичних осіб (далі - роботодавець), за наявності попиту на робочу силу (вакансії). ( пункт 1.4. Порядку №827-22);
- форма № 3-ПН заповнюється та подається роботодавцем до філії міжрегіонального/регіонального центру зайнятості (або до міського, районного, міськрайонного центру зайнятості - до дати припинення їхньої діяльності) (далі - центр зайнятості) незалежно від місцезнаходження роботодавця з дня виникнення в нього потреби в підборі працівників та/або з дати відкриття вакансії, але не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення нового робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником. Форма № 3-ПН може подаватися роботодавцем в електронній формі (з накладенням чи без накладення електронного підпису або печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів) або в паперовій формі (із засвідченням підписом керівника / фізичної особи - підприємця або уповноваженої ним (нею) особи). ( пункт 1.5. Порядку №827-22).
VI. Оцінка суду
З аналізу наведених правових норм вбачається, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані: виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця з урахуванням індивідуальних програм реабілітації; надавати державній службі зайнятості необхідну для організації працевлаштування інвалідів інформацію; у разі невиконання такого нормативу - щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції.
Водночас, обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов'язком підбирати і працевлаштовувати таких осіб на створені робочі місця. Такий обов'язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в ч.1 ст. 18 Закону №875-XII.
Зазначений висновок узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 14 лютого 2018 року у справі №820/2124/16, від 28 лютого 2018 року у справі №807/612/16, від 26 червня 2018 року у справі №806/1368/17, від 11 вересня 2018 року у справі №812/1127/18, від 19 грудня 2018 року у справі №812/1140/18, від 23 липня 2019 року у справі №820/2204/16, від 31 липня 2019 року у справі №812/1164/18, від 27 червня 2020 року у справі №440/2008/19, від 13 травня 2021 року у справі №260/554/19.
При цьому, суб'єкт звільняється від відповідальності, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності (тобто від адміністративно-господарських санкцій), якщо доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення правопорушення.
Як вбачається з Розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за звітний 2023 рік Комунальне підприємство “Екополіс» Херсонської міської ради становила 18 осіб, у зв'язку з чим, норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю складає 1 особа.
За позицією відповідача, КП «Екополіс» виконало нормативи працевлаштування осіб з інвалідністю в 2023 році, оскільки має працевлаштованого одного працівника з інвалідністю.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було прийнято ОСОБА_1 на роботу підсобним робітником з 25.09.2023 року за строковим трудовим договором на час відсутності основного працівника, з місячною тарифною ставкою згідно штатного розпису, що підтверджується наказом №48-К від 22.09.2023.
При цьому, згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААВ №550697, ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності.
Водночас, згідно штатного розпису відповідача посада "Підсобний робітник" містить 0,5 ставки, відповідно місячна заробітна плата становить 3 350,00 грн.
З урахуванням того, що працевлаштування підприємством осіб з інвалідністю є за своєю сутністю створення робочих місць у кількості, визначеній згідно Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" і для вказаних осіб таке місце роботи є основним, створення відповідачем вакансій для працевлаштування осіб з інвалідністю на посади з окладом нижчим від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі 3350,00 грн, який встановлено Законом України «Про державний бюджет України на 2023 рік» є свідченням того, що така пропозиція відповідача щодо працевлаштування осіб з інвалідністю не відповідає гарантіям щодо працевлаштування інвалідів на умовах виконання роботи з одержанням заробітної плати, не нижчої від визначеної законом (частина 4 статті 43 Конституції України) і вказане свідчить, що відповідач не створив належних умов для працевлаштування осіб з інвалідністю.
Зазначена позиція узгоджується з висновками, викладеними у Постанові Верховного Суду від 09 червня 2021 року у справі № 920/474/20.
Оскільки відповідачем не виконано нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році, на виконання ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", Херсонським ОВ ФСЦОзІ нараховано адміністративно-господарські санкції в сумі 225098,02 грн. та направлено в електронному вигляді на адресу Комунального підприємства “Екополіс» Херсонської міської ради Розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, за 2023 рік, строк сплати яких визначений ч.4 ст. 20 Закону №875-XII до 15 квітня 2024 року.
За порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій після 15 квітня 2024 року відповідачу нарахована пеня у розмірі 450,20 грн., обчислена виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки НБУ, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Підсумовуючи вищевикладене та враховуючи те, що відповідачем не були виконані вимоги Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" щодо прийняття заходів для працевлаштування осіб з інвалідністю, суд вважає, що заявлені позовні вимоги про стягнення з Комунального підприємства “Екополіс» Херсонської міської ради на користь Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно - господарських санкцій у розмірі 225 098,02 грн. та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 450,20 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Крім того, оскільки відповідач взагалі не подавав звітів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, то правова позиція, висловлена у постанові Верховного Суду від 21 листопада 2022 року у справі №400/3957/21 (про обов'язок органів Держпраці проводити перевірку суб'єктів господарювання на виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю), не є правозастосовною у цій справі.
Спір у справі № 400/3957/21 стосувався незарахування Фондом кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю до виконання позивачем нормативу таких робочих місць у зв'язку з виявленням розбіжностей під час подання до Фонду звітності за формою №10-ПОІ та не усунення їх відповідачем, а обставини цієї справи стосувалися ситуації, коли у показниках звіту (за формою №3-НП) наявні розбіжності та на органи Держпраці законодавчо покладений обов'язок перевірки суб'єктів господарювання на виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у разі не виправлення суб'єктом господарювання помилки у звіті.
Крім того, спірні правовідносини виникли не за результатами проведення Держпраці відповідної перевірки, а згідно дослідженого ОВФСЗІ Реєстру роботодавців щодо виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, що відповідає його повноваженням, згідно ст. 19 Закону №875-XII.
У контексті оцінки інших доводів сторін звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
VII. Висновок суду.
Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
VIIІ. Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, розподіл судових витрат зі сплати судового збору на користь позивача не здійснюється. Інші судові витрати не заявлені.
Керуючись ст.ст. 9, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Позов Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідність (пров. Інженера Корсакова, буд. 5А, м. Херсон, 73000, ЄДРПОУ 14125171) до Комунального підприємства “Екополіс» Херсонської міської ради (проспект Ушакова, буд. 37, м. Херсон, 73003, ЄДРПОУ 43561558) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені- задовольнити.
Стягнути з Комунального підприємства “Екополіс» Херсонської міської ради на користь Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції у розмірі 225 098,02 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 450,20 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.А. Дубровна