Справа № 420/14870/25
26 вересня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Іванова Е.А. розглянувши в письмовому провадженні в залі суду в м.Одесі заяву про збільшення позовних вимог по адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ), Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 (відповідач-1), Військової частини НОМЕР_2 (відповідач-2) в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії (бездіяльність) військової частини НОМЕР_2 щодо невідповідності пункту 5 параграфу 4 наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) № 48 РС від 03.04.2025 вимогам інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України 15 вересня 2022 року № 280 (у редакції наказу Міністерства оборони України від 14 жовтня 2024 року № 687), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14 листопада 2022 р. за № 1407/38743;
- визнати пункт 5 параграфу 4 наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) № 48-РС від 03.04.2025 протиправним в частині відсутності даних про роки народження і місце проживання дітей та родичів, які мають право на отримання пенсії за померлого (загиблого);
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 внести зміни до пункту 5 параграфу 4 наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) № 48-РС шляхом внесення запису про роки народження і місце проживання дітей та родичів, які мають право на отримання пенсії за померлого (загиблого) до пункту 5 параграфу 4 наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) № 48 РС від 03.04.2025;
- визнати пункт 5 параграфу 4 наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) № 48-РС від 03.04.2025 протиправним в частині зазначення тільки хвороби (патологічних станів), що призвела до смерті в пункті 5 параграфу 4 наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) № 48-РС від 03.04.2025;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 внести зміни до пункту 5 параграфу 4 наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) № 48-РС шляхом внесення запису про зв'язок смерті з виконанням обов'язків військової служби (захисту Батьківщини) до пункту 5 параграфу 4 наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) № 48 РС від 03.04.2025;
- визнати протиправними дії (бездіяльність) військової частини НОМЕР_1 щодо невідповідності п. 1 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) № 109 від 09.04.2025 вимогам Додатку 1 до Інструкції з діловодства у Збройних Силах України (підпункт 2.3.13), затвердженої наказом Головнокомандувача Збройних Сил України 31 січня 2024 № 40, із відповідними змінами;
- визнати протиправним та скасувати п. 1 наказу командира військової; частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 09.04.2025 № 109 в частині зазначення в п. 1 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 09.04.2025 № 109 тільки хвороби (патологічних станів), що призвела до смерті;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 внести зміни до пункту 1 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 09.04.2025 № 109 шляхом внесення відповідного запису до пункту 1 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 09.04.2025 № 109 про зв'язок смерті з виконанням обов'язків військової служби (захисту Батьківщини).
Ухвалою суду від 28.07.2025 року по адміністративній справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
16.08.2025 року та 02.09.2025 року до суду від представника позивача надійшли заяви про збільшення позовних вимог.
Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України визначені права та обов'язки учасників справи.
У відповідності до вимог ч.1 ст. 47 Кодексу адміністративного судочинства України крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до п.1 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Отже, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Під предметом позову розуміється певна вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.
Така ж правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.12.2019 у справі 923/1061/18, від 19.12.2019 у справі № 925/185/19, від 23.01.2020 у справі № 925/186/19).
Як вбачається із заяви про збільшення позовних вимог, позивач має на меті зокрема доповнити позов новими вимогами.
Як встановлено судом заяви позивача про збільшення позовних вимог в зазначеній частині є фактично поданням окремого позову із іншим предметом та підставами позову, що виключає можливість розгляду поданих позивачем заяв в якості збільшення розміру заявлених позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 172 Кодексу адміністративного судочинства Україні в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Однак, таке об'єднання позовних вимог можливе саме в одній позовній заяві при зверненні з позовом до суду, а не шляхом подання нового самостійного позову з додатковими вимогами після порушення провадження у справі для його спільного розгляду з первісним позовом.
Можливість об'єднання декількох позовних вимог шляхом подання заяви про збільшення розміру позовних вимог до вже поданого позову чинним кодексом адміністративного судочинства України не передбачено.
При цьому, судом встановлено, що вимоги, викладені у заяві про збільшення позовних вимог, не є похідними від вимог позову в первісній редакції.
Враховуючи всі вищенаведені обставини та частину 2 статті 167 КАС України згідно якої, у разі якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду, суд вважає за необхідне заяви подані представником позивача про збільшення позовних вимог повернути заявнику без розгляду.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160, 161, 169 КАС України, суд,-
Повернути заяви представника ОСОБА_1 від 15.08.2025 року та від 02.09.2025 року про збільшення позовних вимог без розгляду.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України окремо від рішення суду у випадку, передбаченому ч. 1 статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Іванов Е.А.