Справа № 420/38247/24
26 вересня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, про визнання протиправним та скасування рішення,
встановив:
I. Зміст позовних вимог.
До суду з позовом звернувся фізична особа підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (далі - відповідач - ГУ ДПС в Одеській області), у якому, просить:
- визнати протиправним та скасувати у повному обсязі рішення ГУ ДПС в Одеській області від 22 жовтня 2024 року № 425/15-32-24-09 про анулювання реєстрації платника єдиного податку - фізичної особи підприємця ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління ДПС в Одеській області поновити реєстрацію фізичної особи підприємця ОСОБА_1 у якості платника єдиного податку третьої групи з 01 жовтня 2024 року та включити до реєстру платників єдиного податку.
II. Позиція позивача, заперечення відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що що оскаржуваним рішенням ГУ ДПС в Одеській області від 22 жовтня 2024 року № 425/15-32-24-09 було анульовано з 01 жовтня 2024 року реєстрацію ФОП ОСОБА_1 , яка платника єдиного податку ІІІ групи зі ставкою 5 % з підстав здійснення видів діяльності, які не дають права застосувати спрощену систему оподаткування (аб.5 п.п.298.2.3 п.298.2 ст.298 ПКУ, п.п. 8 п. п. 291.5.1 п.291.5 ст. 291 ПКУ), а саме за кодом КВЕД 61.90. Інша діяльність в сфері електрозв'язку. Позивач вважає рішення відповідача протиправним, покликаючись на те, що прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування. Як зазначено в оскаржуваному рішенні, відповідачем складено акт від 23 вересня 2024 року № 41419/15-32-24-09 за результатами камеральної перевірки, що не може бути належним доказом прийняття відповідачем оскаржуваного рішення. Окремо звертає увагу, що на офіційному порталі Державної податкової служби розміщено роз'яснення стосовно оподаткування послуг з надання доступу до мережі Інтернет, за яким ФОП, які надають послуги з надання доступу до мережі Інтернет належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи. Тобто з 01.01.2022 ФОП - платники єдиного податку, які здійснюють, зокрема, послуги з надання доступу до мережі Інтернет (у тому числі провайдерські послуги (КВЕД ДК 009:2010 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв'язку») мають право здійснювати свою діяльність виключно на третій групі платника єдиного податку з урахуванням вимог, визначених п.п. 8 п.п. 291.5 п. 291.5 ст. 291 ПКУ. За таких обставин, вважає, що рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 425/15-32-24-09 від 22 жовтня 2024 року є протиправним та підлягає скасуванню.
03.01.2025 року судом зареєстровано від відповідача відзив на позов, яким заперечує проти його задоволення, вказуючи, що ФОП ОСОБА_1 , як платник єдиного податку ІІІ групи з зазначенням КВЕД класу 61.90 “Інша діяльність у сфері електрозв'язку» не може перебувати на спрощеній системі оподаткування згідно абз. 8 пп.291.5.1 п.291.5 ст.291 ПКУ, що встановлено під час проведення камеральної перевірки та стало підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку відповідно до п. 299.10, п. 299.11 ст. 299 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями). З огляду на вказане рішення від 22 жовтня 2024 року № 425/15-32-24-09 про анулювання реєстрації платника єдиного податку - фізичної особи підприємця ОСОБА_1 шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку з 01 жовтня 2024 року є таким, що прийнято відповідно до вимог ПК України.
06.01.2025 року судом зареєстровано від позивача відповідь на відзив, в якій крім іншого, вказує, що відповідачем не спростовані доводи позовної заяви, що прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування. Крім того, відповідачем не надано доказів на підтвердження своїх доводів щодо здійснення позивачем діяльності з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж ефірного телерадіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж. А відтак, висновок відповідача, що ФОП ОСОБА_1 платник єдиного податку третьої групи iз зазначенням КВЕД класу 61.90 “Інша діяльність у сфері електрозв'язку», не має права застосовувати спрощену систему оподаткування не грунтується на законі, є надуманим та безпідставним.
ІІІ. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 16.12.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, якою передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Цією ж ухвалою зобов'язано ГУ ДПС в Одеській області разом з відзивом на позовну заяву надати належним чином засвідчені копії документів, зокрема, рішення № 425/15-32-24-09 від 22 жовтня 2024 року про анулювання реєстрації ФОП ОСОБА_1 платником єдиного податку та підстави його прийняття.
Враховуючи, що від сторін не надходило клопотань про розгляд справи в судовому засіданні, суд розглядає дану справу за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
02 серпня 2017 року зареєстровано фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 25430000000040514 від 02.08.2017). Основний видом діяльності за кодом КВЕД є 61.10 “Діяльність у сфері проводового електрозв'язку», що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. (а.с. 13)
До Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських
На підставі п.299.11 ст.299 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями) (далі ПКУ) Головним управлінням ДПС в Одеській області проведено камеральну перевірку в частині права застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності підприємцями, пои постачанні електронних комунікаційних послуг ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), якою на підставі даних Інформаційних, комунікаційних та інформаційно-комунікаційних систем (далі - Інформаційно-комунікаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику) встановлено, що платником єдиного податку третьої групи порушено умови перебування на спрощеної системи оподаткування, а саме, здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання (аб.5 пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 ГІКУ): 61.90 - Інша діяльність у сфері електрозв'язку, за результатом якої складено акт № 41419/15-32-24-09 від 23.09.2024 “ Про результати камеральної перевірки щодо порушення платником єдиного податку третьої групи умов перебування на спрощеної системі оподаткування, обліку та звітності» ( далі - акт перевірки). Примірник акту перевірки надіслано за податковою адресою ФОП ОСОБА_1 у порядку, передбаченому статтею 42 ПК України.
22.10.2024 року Головним управлінням ДПС в Одеській області на підставі пункту 299.11 статті 299 Податкового Кодексу України прийнято рішення № 425/15-32-24-09 про анулювання реєстрації платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку з 01 жовтня 2024 року.
Підставою для виключення з реєстру платників єдиного податку платника - здійснення видів діяльності, які не дають права платникам застосовувати спрощену систему оподаткування (аб.8 пп. 291.5.1 п. 291.5 ст.291, абз.5 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
Документи які підтверджують наявність підстав для анулювання реєстрації платника єдиного податку : акт перевірки від 23 вересня 2024 року № 41419/15-32-24-09.
Позивач, вважаючи прийняте рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся до суду з даним позовом.
V. Норми права, які застосував суд.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків, контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, відповідальність за порушення податкового законодавства, функції та правові основи діяльності контролюючих органів та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику врегульовані Податковим Кодексом України (далі - ПК України), яким передбачено, зокрема.
- податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин. (п.п. 62.1.3 п.62.1 ст.62 ПК України );
- контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. (п. 75.1. ст.75 ПК України);
- предметом камеральної перевірки також можуть бути: 1) своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків); 2) своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних; 3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах; 4) повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні"; 5) своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимог статті 39-3 цього Кодексу; 6) своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки; 7) своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених статтею 39-3 цього Кодексу; 8) своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимог пункту 44-1.2 статті 44-1 цього Кодексу; 9) своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту або про припинення такого договору, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у випадках, передбачених статтею 44-2 цього Кодексу; 10) своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до пункту 44-1.3 статті 44-1, підпунктів 6-8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 цього Кодексу; 11) своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов'язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.13 статті 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти. (аюз. 2 пп. 75.1. п. 75.1. ст.75 ПК України);
- камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.(п.76.1 ст.76 ПК України);
- спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності. Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.(п.291.2. та 291.3. ст.291 ПК України);
- у разі відсутності визначених цим Кодексом підстав для відмови у реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку контролюючий орган зобов'язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку. (п. 299.3. ст.299 ПК України );
- реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу. (пп.3 п.299.10 ст.299 ПК України);
- платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки, а саме у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми (підпункт 5 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України);
- у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.(абз.1 п.299.11 ст.299 ПК України )
VI. Оцінка суду.
Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках.
При цьому, способом реалізації владних управлінських функцій у разі встановлення обставин під час проведення перевірки, за яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), є прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників цього податку.
Спірність питання у даній справі полягає у правомірності рішення контролюючого органу про анулювання реєстрації платником єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку у зв'язку з порушення умов перебування на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності.
Вирішуючи дані спірні правовідносини, суд враховує наступне.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, оскаржуване рішення ГУ ДПС в Одеській області про анулювання реєстрації платником єдиного податку ФОП ОСОБА_1 шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку прийнято на підставі акту камеральної перевірки № 41419/15-32-24-09 від 23.09.2024.
Не заперечуючи щодо факту анулювання реєстрації платником єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, суд вказує, що прийняття контролюючим органом такого рішення можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування
До вказаних правових висновків при розгляді аналогічних адміністративних справ дійшов Верховний Суд у постановах від 26.02.2019 р. у справі № 805/1396/17-а, від 05.02.2019 р. у справі № 805/206/17-а, від 24.01.2019 р. у справі № 813/1346/18, від 05.06.2018 р. у справі № 813/4266/17).
Тобто, єдиним законним способом реалізації владних управлінських функцій є проведення документальної перевірки на підставі якої встановлюється, що платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), як наслідок - прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку.
В свою чергу камеральна перевірка передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, візуальну перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).
Камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, а тому під час проведення камеральної перевірки не має правових підстав для визначення правомірності перебування на спрощеній системі оподаткування, оскільки останні перебувають поза межами цієї перевірки.
Натомість, у даному спірному випадку контролюючим органом під час проведення камеральної перевірки позивача надано оцінку питанню правомірності перебування платника єдиного податку першої-третьої груп на спрощеній системі, про що свідчить акт № 41419/15-32-24-09 від 23.09.2024
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що інформація, яка зібрана контролюючим органом відносно платника поза межами здійснюваного нею заходу з податкового контролю та не відноситься до предмета перевірки, не може слугувати підставою для прийняття рішення про анулювання реєстрації та виключення з реєстру платників єдиного податку.
Вирішуючи питання щодо правомірності висновків контролюючого органу про здійснення позивачем виду діяльності яка не дає права застосовувати спрощену систему оподаткування, суд враховує наступне.
Вирішуючи питання щодо правомірності висновків контролюючого органу про здійснення позивачем виду діяльності яка не дає права застосовувати спрощену систему оподаткування, суд враховує наступне.
Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, що згідно даних інформаційно-комунікаційної системи ДПС ФОП ОСОБА_1 є платником єдиного податку третьої групи зі ставкою 5 відсотків. Згідно реєстраційних даних, основним видом діяльності за кодом КВЕД 61.10 - “Діяльність у сфері проводового електрозв'язку».
За позицією відповідача, яка прослідковується з листа ГУ ДПС від 06.08.2024 року № 30524/6/15-32-24-09-06, яким було попереджено ФОП ОСОБА_1 про неможливість використання заборонених КВЕД на спрощеній системі оподаткування, оскільки з набранням чинності 1 січня 2022 року Закону України від 16 грудня 2020 року № 1089-ІХ “Про електронні комунікації» (далі - Закон № 1089) платники податків при постачанні електронних комунікаційних, послуг не мають права застосовувати спрощену систему оподаткування обліку та звітності. Так, наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308 затверджена форма заяви для застосування спрощеної системи оподаткування платники податків, яка передбачає зазначення платниками видів діяльності за кодами з КВЕД ДК 009:2010, які суб'єкт господарювання має здійснювати, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування. Згідно з КВЕД-2010 діяльність з надання послуг, доступу до мережі Інтернет не виокремлюється в окремий клас або підклас видів економічної діяльності, а є складовою класів 61.10 - “Діяльність у сфері проводового електрозв'язку», 61.20 - “Діяльність у сфері безпроводового електрозв'язку», 61.30 - “Діяльність у сфері супутникового електрозв'язку» та класу 61.90 - “Інша діяльність у сфері електрозв'язку». Отже, ГУ ДПС в Одеській області вважає, що фізичні особи - підприємці, які обрали вищевказані КВЕД-2010 та надають електронні комунікаційні послуги не мають права застосовувати спрощену систему оподаткування.
Надаючи правову оцінку вказаній позиції відповідача, суд зазначає про таке.
Як зазначалось вище, пунктом 291.5 статті 291 Кодексу визначено перелік видів діяльності, здійснення яких не дає права на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.
Тобто вказаною нормою законодавцем визначено підстави, за наявності яких суб'єкти господарювання не можуть бути платниками єдиного податку, а саме, які здійснюють діяльність з надання послуг поштового зв'язку, телефонного зв'язку (фіксованого з проводним та безпроводним доступом, рухомого), з надання іншим особам послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж.
Так, 16 грудня 2020 року прийнятий Закон України “Про електронні комунікації» №1089-IX (далі - Закон №1089-IX, який набрав чинності з 01.01.2022 року), що визначає правові та організаційні основи державної політики у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра, а також права, обов'язки та відповідальність фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у відповідній діяльності або користуються електронними комунікаційними послугами.
Відповідно до вимог ст.16 Закону №1089-IX суб'єкти господарювання, які мають намір здійснювати господарську діяльність як постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг, повинні протягом місяця від початку такої діяльності надіслати до регуляторного органу повідомлення про початок здійснення діяльності у сфері електронних комунікацій.
У Повідомленні зазначається вид та опис електронних комунікаційних послуг. Інформація вноситься до Повідомлення шляхом проставляння суб'єктом господарювання відмітки навпроти найменування відповідного виду послуг чи доступу. У разі відсутності в орієнтовному переліку видів електронних комунікаційних послуг, затвердженому регуляторним органом, послуги, яку надає суб'єкт господарювання, вид та опис такої послуги надаються в довільній формі.
За приписами ст.17 Закону №1089-IX регуляторний орган (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку (далі - НКЕК) включає ці відомості та веде Реєстр постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг в електронному вигляді за встановленими ним порядком та формою.
Постановою НКЕК від 20.04.2022 року №30 “Питання ведення реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг» затверджено Порядок ведення реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг та його форму, а також Орієнтовний перелік видів електронних комунікаційних послуг (зі змінами), який зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 07 травня 2022 року за №502/37838.
Враховуючи наведене, при поданні Повідомлення суб'єкт господарювання самостійно визначає необхідний перелік видів електронних комунікаційних послуг згідно з Орієнтовним переліком, а в разі відсутності в Орієнтовному переліку послуги, яку надає суб'єкт господарювання, вид та опис такої послуги надаються ним в довільній формі.
На підставі поданих суб'єктами господарювання Повідомлень, НКЕК веде в електронному вигляді Реєстр постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг, за встановленими нею порядком та формою. Реєстр постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг розміщений у відкритому доступі на офіційному веб-сайті НКЕК.
Постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг у встановленому порядку отримують витяги з Реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг, які зокрема містять інформацію про код, вид та опис електронних комунікаційних послуг та код юридичних осіб за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України, або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) - для фізичних осіб - підприємців.
Єдиним ресурсом, де відображаються актуальні дані про постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг, в тому числі про надання того чи іншого виду послуг у сфері електронних комунікацій, є Реєстр постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг (далі - Реєстр). Документом, який може підтвердити право суб'єкта господарювання на надання того чи іншого виду послуг у сфері електронних комунікацій, є Витяг з Реєстру, наданий уповноваженими посадовими особами НКЕК.
Раніше, Законом України від 18.09.2019 року №102-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню» було припинено ліцензування діяльності у сфері телекомунікацій, що здійснювалась на виконання Закону України “Про телекомунікації» та передбачала ліцензування наступних видів діяльності у сфері телекомунікацій: діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного); діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного); діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку; діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.
01.01.2022 року набрав чинності Закон №1089-IX, який не передбачає згаданих видів діяльності та, відповідно, в Орієнтовному переліку такі види діяльності відсутні.
Водночас, окремі норми актів законодавства України лишаються не приведеними у відповідність до Закону №1089-IX, який прийнято з метою імплементації актів права ЄС, зокрема, Директиви 2018/1972 Європейського парламенту і ради від 11.12.2018 року “Про запровадження Європейського кодексу електронних комунікацій».
Так, зазначені застарілі назви видів діяльності у сфері телекомунікацій, ще містяться у абз.8 пп.291.5.1 п.291.5 ст.291 ПК України.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України “Про телекомунікації»:
оператор телекомунікацій - суб'єкт господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій із правом на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж;
провайдер телекомунікацій - суб'єкт господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій без права на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку.
Пунктом 70 ст.2 Закону №1089-IX визначено, що: оператор електронних комунікацій (оператор) - суб'єкт господарювання, який володіє, здійснює експлуатацію та управління електронними комунікаційними мережами та/або пов'язаними засобами.
У разі постачання електронних комунікаційних мереж оператор вважається також постачальником електронних комунікаційних мереж.
У разі постачання електронних комунікаційних послуг оператор вважається також постачальником електронних комунікаційних послуг.
У свою чергу, згідно з вимогами п.87 ст.2 Закону №1089-IX постачальник електронних комунікаційних послуг - суб'єкт господарювання, який фактично надає та/або має право надавати електронні комунікаційні послуги на власних мережах та/або на мережах інших постачальників електронних комунікаційних послуг, та з пунктом 85 цієї статті постачальник електронних комунікаційних мереж - суб'єкт господарювання, який надає послуги доступу до електронної комунікаційної мережі, що знаходиться в його володінні, та до пов'язаних з нею засобів, або з використанням віртуальних мереж.
Тобто, відповідно до Закону №1089-IX будь-який оператор електронних комунікацій може бути постачальником електронних комунікаційних мереж та/або послуг, але не кожен постачальник електронних комунікаційних послуг є оператором електронних комунікацій.
В Офіційному узагальненому роз'ясненні наведено види електронних комунікаційних послуг, які максимально відповідають видам діяльності, зазначеним у пп.8 пп.291.5.1 п.291.5 ст.291 ПКУ, зокрема, це:
послуга міжособистісної електронної комунікації з використанням нумерації, Код послуги - IC. S1;
послуга технічного обслуговування і експлуатації електронних комунікаційних мереж, Код послуги - OS. S1.
Тобто, лише при здійсненні цих 2 видів електронних комунікаційних послуг постачальник не може застосовувати спрощену систему оподаткування.
Поряд із цим, як встановлено судом , під час реєстрації діяльності у НКЕК у відповідності до вимог Закону України “Про електронні комунікації» позивач не зазначав у якості діяльності такого виду діяльності як OS.SI: “Послуга технічного обслуговування і експлуатації електронних комунікаційних мереж» чи ІС.SI “Послуга міжособистісної електронної комунікації з використанням нумерації».
Крім того, відповідно до положень розділу 1 Сфера застосування вступної частини до Класифікації видів економічної діяльності ДК 009:2010, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 №457, КВЕД - це статистичний інструмент для впорядкування економічної інформації. Класифікація не завжди відповідає всім потребам користувачів за межами статистичної системи, у зв'язку з чим можуть виникнути суперечності стосовно юридичного використання коду КВЕД. Слід мати на увазі, що код виду діяльності не створює прав чи обов'язків для підприємств і організацій, не спричинює жодних правових наслідків. Будь-яке використання КВЕД не для статистичних потреб (адміністративних або нормативних) здійснюють самі користувачі за власними правилами, відповідаючи за це та належно пояснюючи таке використання.
Отже, види діяльності у сфері електронних комунікацій, передбачені в Орієнтовному переліку можуть не збігатися з КВЕД, та такий збіг або його відсутність не створює прав та обов'язків для суб'єктів господарювання та жодні правові наслідки зазначеного відсутні.
Таким чином, з урахуванням наведеного,суд вважає, що обмеження перебування на єдиному податку згідно до абз.8 пп.291.5.1 п.291.5 ст.291 ПК України стосується виключно суб'єктів, які безпосередньо здійснюють саме види діяльності, прямо зазначені у ПК України, а саме: поштовий зв'язок, телефонний зв'язок, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж.
Натомість, як встановлено матеріалами справи та не спростовано відповідачем, ФОП ОСОБА_1 здійснює діяльності за вказаними вище видами, які передбачені пп 291.5.1. п.291.5 ст.291 ПК України, а тому підстави для анулювання позивачу реєстрації платником єдиного податку третьої групи відсутні.
При цьому, не приведення у відповідність положень ПК України, у зв'язку із змінами у законодавстві про електронні комунікації, призводить до неоднозначного трактування таких норм.
Відповідно до вимог п.56.21 ст.56 ПК України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Виходячи з цього, суд вважає, що рішення ГУ ДПС в Одеській області № 425/15-32-24-09 від 22 жовтня 2024 року про анулювання реєстрації ФОП ОСОБА_1 реєстрації платника єдиного податку є протиправним та підлягає скасуванню.
Статтею 9 КАС України передбачено що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень
Враховуючи, що внаслідок протиправного прийняття рішення № 425/15-32-24-09 від 22 жовтня 2024 року ФОП ОСОБА_1 було неправомірно виключено з реєстру платників єдиного податку, а тому належним захистом прав позивача у даному випадку є саме зобов'язання Головне управління ДПС в Одеській області поновити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , у якості платника податку третьої групи з 01.10.2024 року та включити до реєстру платників єдиного податку, тобто з дати виключення з цього реєстру з метою недопущення порушення права позивача та повернення його у становище, яке існувало до винесення протиправного рішення.
VII. Висновок суду.
Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності оскаржуваних дій та бездіяльності, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.
VIIІ. Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як встановлено судом, при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 3 028,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 03 грудня 2024 року (а.с. 11)
При цьому, у разі подання до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. ( частина 3 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI)
Оскільки позивачем подано до суду позов в електронній формі, яким заявлено одну вимогу немайнового характеру, то за звернення до суду з даною позовною заявою позивач мав сплатити судовий збір в сумі 2422,40 грн. ( 3 028,00 * 0,8)
Враховуючи, що за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, тому судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст.73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Позов фізичної особи підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул.Семінарська, буд.5, м.Одеса, 65044, ЄДРПОУ 44069166) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати у повному обсязі рішення ГУ ДПС в Одеській області від 22 жовтня 2024 року № 425/15-32-24-09 про анулювання реєстрації платника єдиного податку - фізичної особи підприємця ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління ДПС в Одеській області поновити реєстрацію фізичної особи підприємця ОСОБА_1 у якості платника єдиного податку третьої групи з 01 жовтня 2024 року та включити до реєстру платників єдиного податку.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 ( дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) гривні.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.А. Дубровна