Справа № 420/17681/25
26 вересня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Позивач звернувся з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якій просить:
- скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про відмову у призначенні пенсії від 13 травня 2025 року № 046350019339;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати ОСОБА_1 періоди навчання з 01.09.2003 по 03.07.2005, з 18.07.2005 по 19.07.2005, з 28.07.2005 по 11.08.2005, з 01.09.2005 по 30.06.2007 та з 14.08.2007 по 30.06.2008 до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а період роботи з 18.03.2025 по 05.05.2025 до страхового та пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області призначити ОСОБА_1 пенсію відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 05.05.2025 та провести відповідні виплати.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач протиправно не зарахував до пільгового стажу періоди навчання у професійно-технічному навчальному закладі, адже відповідно до положень пенсійного законодавства час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців. Також позивач зазначає, що відповідач протиправно не зарахувало до пільгового стажу період з 18.03.2025 по 05.05.2025, оскільки згідно з трудовою книжкою позивач продовжує працювати.
Відповідач подав відзив, в якому заперечуючи проти задоволення позовних вимог зазначив, що за період з 18.03.2025 по 05.05.2025 відомості в Реєстрі застрахованих осіб відсутні, що є обов'язковою умовою відповідно до Закону № 1058, довідок на підтвердження зазначеного періоду позивачем не надано. Також вказує, що зарахування періодів навчання після 01.01.2004 року можливе лише за умови сплати страхових внесків.
У відповіді на відзив позивач не погодився з доводами викладеними у відзиві та просив задовольнити позовні вимоги.
Розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Судом встановлено наступне.
05.05.2025 року позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(далі Закон №1058-ІV)
Рішенням № 046350019339 від 13.05.2025 року відповідач відмовив у призначенні пенсії за віком згідно ч. 3 ст. 114 Закону №1058-ІV у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу.
Позивач вважаючи прийняте рішення протиправним звернувся до суду з цим позовом.
Дослідивши позиції сторін викладені у їх заявах по суті, оцінивши надані докази та приписи діючого законодавства суд приходить до наступних висновків.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом №1058-ІV.
Відповідно до п. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 № 202.
Суд встанови, що у оскаржуваному рішенні пенсійний орган не зарахував до стажу роботи періоди навчання з 01.01.2004 року по 30.06.2007 року та з 14.08.2007 року по 30.06.2008 року.
Відповідно зі ст. 38 Закону України Про професійну (професійно-технічну) освіту від 10.02.1998 № 103/98-ВР час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Тобто, час навчання у професійному (професійно-технічному) навчальному закладі повинен бути зарахований до трудового стажу, у тому числі й в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, за наявністю двох підстав: 1) у випадку, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу не перевищує 3 місяці; 2) особа зарахована на роботу за набутою професією.
Згідно відомостей диплома серії НОМЕР_1 Національного гірничого університету, у період з 01.09.2003 по 30.06.2007 позивач навчався за напрямком «Гірництво. Розробка родовищ корисних копалин» та здобув кваліфікації інженера з гірничих робіт, після чого одразу 14.08.2007 року вступив до Національного гірничого університету за спеціальністю «Розробка родовищ корисних копалин» та 30.06.2008 року здобув кваліфікацію гірничого інженера.
Відповідно до запису в трудовій книжці НОМЕР_2 позивача 11.08.2008 року прийнято на посаду учня гірника очисного забою з повним робочим днем у шахті у ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» з повним робочим днем під землею на дільниці з видобутку вугілля №5.
Таким чином, оскільки після завершення позивачем навчання у закладі професійної освіти він був працевлаштований на підземних роботах за здобутою спеціальністю, період його навчання у період з 01.01.2004 по 30.06.2008 підлягає зарахуванню до пільгового стажу.
Зазначений висновок суду узгоджується із правовими висновками Верховного Суду у постановах від 30.01.2020 у справі № 500/2642/15-а.
Також суд зазначає, що зарахування періоду навчання здійснюється за наявності двох умов, навчання у професійно-технічному навчальному заклад та працевлаштування протягом 3 місяців за професію, а відтак суд відхиляє твердження відповідача щодо необхідності сплати єдиного соціального внеску та відповідно наявності записів в Державному реєстрі застрахованих осіб.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в цій частині, оскільки період навчання з 01.09.2003 року по 31.12.2003 року відповідно до розрахунку стажу (форма РС-право) пенсійним органом зарахований.
Суд також встановив, що згідно розрахунку стажу (форма РС-право) пенсійний орган зарахував до пільгового стажу період роботи до 17.03.2025 року, натомість згідно відомостей трудової книжки НОМЕР_2 , позивач у період з 17.01.2022 та до дати звернення за пенсією (05.05.2025 року) працює на посаді гірничого з повним робочим днем в шахті.
Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі Порядок № 637) у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств та організацій. У довідці повинно бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, та результати проведення атестації робочих місць на підприємстві.
Таким чином, уточнюючі довідки підприємств та організацій необхідні у разі відсутності у трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах.
Відповідно до висновків Верховного Суду у постановах від 13.06.2019 в справі № 195/443/17 та від 22.05.2018 в справі № 683/977/17, право на зарахування до стажу для призначення особі пільгової пенсії підтверджується зокрема відомостями трудової книжки.
Суд також враховує правові висновки Верховного Суду у постановах від 20.02.2018 у справі № 234/13910/17 та від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17 відповідно до яких надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої, або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Суд зазначає, що трудова книжка позивача містить належний запис, що засвідчує вищевказаний період роботи позивача на роботі, що дає право на державну пенсію згідно ч. 3 ст. 114 Закону № 1058, у зв'язку із чим період роботи позивача із 17.03.2025 року по 05.05.2025 року підлягає зарахуванню до його пільгового стажу.
Не зарахування вказаних спірних періодів до пільгового стажу свідчить про протиправність оскаржуваного рішення ГУ ПФУ в Херсонській області № 046350019339 від 13.05.2025, таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.
При цьому, вимога щодо зобов'язання призначити пенсію за ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», є передчасною, оскільки функцію по обрахунку страхового стажу із урахуванням спірних періодів пенсійний орган не виконав. Суд не може підміняти цей орган і обрахувати страховий стаж, на предмет достатності для призначення пенсії.
Суд зауважує, що одним із критеріїв оцінювання судами рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень є прийняття ними рішень обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Цей критерій відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
При цьому, суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 КАС України критеріям, не може втручатися у дискрецію суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Вказана позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 30.01.2020 у справі №599/1422/16-а.
Із урахуванням того, саме відповідач прийняв оскаржуване рішення, то суд зобов'язує саме його повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії від 05.05.2025 року.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Судовий збір розподілено відповідно до ст. 139 КАС України. Часткове задоволення позовних вимог не впливає на суму судового збору, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, оскільки кількість задоволених вимог фактично не відрізняється від кількості заявлених, та тих, за які такий збір сплачувався.
Керуючись ст. 242- 246 КАС України, суд
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 13.05.2025 № 046350019339 про відмову у призначенні пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.05.2025 року про призначення пенсії за віком на відповідно до ч. 3 ст. 114 3акону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із зарахуванням до пільгового стажу періоди навчання з 01.01.2004 року по 30.06.2007 року, з 14.08.2007 року по 30.06.2008 року та період роботи з 18.03.2025 року по 05.05.2025 року.
У задоволені іншої частини позову відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 адреса для листування: АДРЕСА_2 ) судовий збір у сумі 968,96 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Попов В.Ф.