Рішення від 16.09.2025 по справі 640/28751/21

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2025 р. справа № 640/28751/21

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі колегії: головуючого судді Кафарського В.В., суддів Шумея М.В. та Остап'юка С.В.,

за участю секретаря судового засідання Вакун В.М.,

представника позивача Горленка А.С.,

представника відповідача Вовк Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житло-капітал» до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житло-капітал» (далі - ТОВ «ФК «Житло-капітал», позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - НКЦПФР, відповідач) про визнання протиправними та скасування:

- розпорядження відповідача від 10.09.2021 №163-ДП-ФК «Про усунення порушень законодавства на ринках капіталу»;

- постанови відповідача від 10.09.2021 №329-ДП-ФК про накладення санкції за правопорушення на ринку капіталу.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 02.02.2021 постановою НКЦПФР №14/02/2282 порушено справу про правопорушення на ринку капіталу у відношенні ТОВ «ФК «Житло-капітал», за наслідками якої відповідачем складено Акт від 25.08.2021 №341-ДП-ФК про правопорушення на ринку капіталу. В Акті зафіксовано порушення позивачем вимог ч. 9-13 ст. 11, ст. 17 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», абз. 2 п. 10 розд.Положення про провадження професійної діяльності на ринках капіталу - діяльності з управління майном для фінансування об'єктів будівництва та/або здійснення операцій з нерухомістю, затвердженого рішенням НКЦПФР від 13.05.2021 №274 (далі - Положення №274). На підставі висновків Акту від 25.08.2021 №341-ДП-ФК відповідачем винесено спірні розпорядження та постанову. ТОВ «ФК «Житло-капітал» вважає, що висновки відповідача, які викладені в Акті від 25.08.2021 №341-ДП-ФК та в розпорядженні від 10.09.2021 №163-ДП-ФК є такими, що не відповідають дійсним обставинам, а тому, на думку позивача, таке розпорядження і, як наслідок, постанова про накладення санкції за правопорушення на ринку капіталу, є протиправними та підлягають скасуванню.

Позивач наголошує, що у своїй діяльності дотримується вимог, встановлених діючим законодавством в сфері управління майном для фінансування об'єктів будівництва, зокрема Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» та Положення №274 (до його прийняття - Положення №3386), а також Правил фондів фінансування будівництва (далі - Правила ФФБ) та договорів про участь у фондах фінансування будівництва (далі - Договори про участь у ФФБ). Зазначає, що пунктом 3.8. типових правил фонду фінансування будівництва виду А, затверджених наказом директора Товариства № 38 від 07.05.2013, які є аналогічними для всіх ФФБ, що є у довірчій власності Управителя, зазначено про те що Управитель ФФБ на праві довірчої власності здійснює управління ФФБ та для досягнення мети управління майном, визначеної Довірителями цього ФФБ, перераховує частину отриманих коштів на фінансування спорудження об'єкта будівництва. Решта коштів залишається в управлінні Управителя, які він має право розміщувати на вклад у будь-яку фінансову установу. Також, відповідно до пункту 3.2. типового договору про участь у фонді фінансування будівництва, затвердженого наказом директора Товариства №39 від 07.05.2013, який є аналогічним для всіх Довірителів Товариства, та складений на основі типового договору затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 №227, Управитель ФФБ на праві довірчої власності здійснює управління ФФБ та для досягнення мети управління майном, визначеної Довірителями цього ФФБ, перераховує частину отриманих коштів у напрямах, зазначених у Правилах ФФБ для фінансування будівництва об'єкта будівництва. Решта коштів залишається в управлінні Управителя відповідно до Правил ФФБ.

Так, у відповідності до Правил ФФБ та договорів про участь у ФФБ, позивач уклав ряд договорів вкладу до небанківської фінансової установи з ТОВ «Каса народної допомоги». За умовами вказаних договорів позивач передав грошові кошти, які становлять оперативний резерв конкретного ФФБ, до фінансової установи ТОВ «Каса народної допомоги». При цьому, вказаними договорами встановлювалися обов'язки фінансової установи відкрити окремий рахунок для розміщення зазначених коштів у банку, кредитний рахунок якого відповідає інвестиційному рівню за Національною рейтинговою шкалою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, а також сформувати та забезпечувати окремий облік грошових коштів. Крім того, фінансова установа взяла на себе зобов'язання негайно повернути грошові кошти позивачу, та для цього підтримувати належний рівень власних оборотних коштів та інших цінностей.

На думку позивача, ТОВ «ФК «Житло-капітал» належним чином здійснював облік оперативного резерву за кожним ФФБ, відображаючи його в своїх аналітичних рахунках, а також у відповідних додатках своєї звітності, яка складалася позивачем відповідно до вимог Розпорядження НКЦПФР від 26.09.2017 №3840 «Про затвердження Порядку надання звітності фінансовими компаніями, фінансовими установами - юридичними особами публічного права, довірчими товариствами, а також юридичними особами - суб'єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але мають визначену законами та нормативно-правовими актами Держфінпослуг або Нацкомфінпослуг можливість надавати послуги з фінансового лізингу». Зокрема, грошові кошти, в тому числі оперативний резерв, згідно договорів вкладу до небанківської фінансової установи передавався ТОВ «Каса народної допомоги», яке забезпечувало його розміщення на банківських рахунках, відкритих в ПАТ АБ «Укргазбанк», який має рейтингову оцінку uaАА, що присвоєна Рейтинговим агентством «ІВІ-Рейтииг», що відповідає інвестиційному рівню за Національною рейтинговою шкалою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Позивач звернув увагу, що діюче законодавство як на момент проведення перевірки, так і на даний момент, не визначає механізми формування та розміщення оперативного резерву, в т.ч. чітко не встановлює обов'язок виключно управителя (тобто позивача) відкривати банківські рахунки в банках, кредитний рейтинг яких відповідає інвестиційному рівню за Національною рейтинговою шкалою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України, так само і не визначає на чиє ім'я повинні бути відкриті такі рахунки. Прямо зазначено лише те, що оперативний резерв повинен бути розміщений в банках, кредитний рейтинг яких відповідає інвестиційному рівню за Національною рейтинговою шкалою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2007 №665. На думку позивача, положення ч. 12 ст. 11 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» також чітко не встановлює обов'язок управителя зберігати кошти на рахунку ФФБ, оскільки вказаний рахунок є поточним рахунком, тоді як управитель має значну кількість рахунків (не тільки банківських), де відбувається облік коштів, залучених від довірителів, в т.ч. облік оперативного резерву.

За доводами позивача, чинне законодавство не містить визначення поняття оперативний резерв, а його ознаки, визначені в Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», Положення №3386, Положенні №274, а також порядок розміщення та зберігання, мають нечіткий та загальний характер й не містять об'єктивних критеріїв, тобто не відповідають вимогам «якості закону» та юридичної визначеності як складових принципу верховенства права, що не дозволяє управителю відокремлювати правомірну поведінку від протиправної та передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

Натомість, відсутність у законодавстві чітких ознак оперативного резерву та порядку його розміщення та зберігання, створює для позивача небезпечну правову невизначеність, коли він не може заздалегідь встановити, чи є відповідна діяльність забороненою, чи повинен він заздалегідь припинити її здійснення чи змінити. З іншого боку, така правова невизначеність невиправдано розширює підстави для відповідача для застосування заходів впливу до позивача за будь-яку правомірну дію виключно па підставі суб'єктивних суджень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.10.2021 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (т. 15 а.с. 2-3).

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.11.2021 відмовлено Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку у задоволенні заяви про вихід із спрощеного провадження та про розгляд справи у судовому засіданні (т. 15 а.с. 18-19).

22.11.2021 від представника Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти позовних вимог. Зазначено, що в ході здійсненої перевірки відповідачем встановлено зберігання позивачем оперативних резервів значної кількості Фондів фінансування будівництва, сформованих за рахунок залучених в управління коштів, на одному рахунку: зберігання оперативних резервів Фондів фінансування будівництва у небанківській фінансовій установі ТОВ «Каса народної допомоги». Таким чином. ТОВ «ФК «Житло-капітал» порушило вимоги частин 9-13 статті 11, статті 17 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», абзацу другого пункту 10 розділу V Положення №274, в частині обліку коштів оперативних резервів Фондів фінансування будівництва на одному рахунку; зберігання оперативних резервів Фондів фінансування будівництва на рахунках відкритих у небанківській фінансовій установі.

Відповідач зазначає, що після дослідження всіх обставини справи, з урахуванням письмових пояснень ТОВ «ФК «Житло-капітал», враховуючи достатність даних, які вказують на наявність правопорушення, на підставі пункту 5 статті 8 Закону України «Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків», пункту 1 розділу XV Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства про ринки капіталу та організовані товарні ринки, застосування санкцій або інших заходів впливу, затверджених рішенням Комісії від 28.07.2020 №405, 10.09.2021, уповноваженими особами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку винесено постанову про накладення санкції за правопорушення на ринках капіталу №329-ДП-ФК, якою за порушення вимог законодавства про цінні папери у відношенні ТОВ «ФК «Житло-капітал» застосовано санкцію у вигляді попередження. Також у відношенні ТОВ «ФК «Житло-капітал» винесено розпорядження №163-ДП-ФК від 10.09.2021 про усунення порушень законодавства на ринках капіталу, з терміном виконання до 31.01.2022.

Відповідач також звернув увагу, за період з 01.06.2020 по 30.11.2020 ТОВ «Каса народної допомоги», з якою позивач уклав ряд договорів вкладу, було відсутнє в Державному реєстрі банків. Відповідно до Комплексної інформаційної системи Національного банку України: ТОВ «Каса народної допомоги», 26.03.2021 анульовано ліцензію від 24.01.2013 - надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, видана відповідно до розпорядження Нацкомфінпослуг від 26.01.2017 №163 «Про переоформлення деяким фінансових установам діючих ліцензій, у зв'язку зі звуженням виду, господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню» на підставі заяви ліцензіата про анулювання ліцензії дата розпорядження про анулювання ліцензії - та виключено з Державного реєстру Фінансових установ. Окрім цього, звернуто увагу що ТОВ «ФК «Житло-Капітал» та ТОВ «Каса народної допомоги» є пов'язаними юридичними особами, відносини між якими можуть впливати на умови чи економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють. Наявність подібних зв'язків обумовлює високий ступінь ризиків для довірителів, грошові кошти яких можуть бути виведені через пов'язану особу. Існують потенційні ризики використання коштів не за цільовим призначенням.

Таким чином, відповідач вважає, що оскаржувана постанова та розпорядження прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження та з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Як наслідок, у задоволенні позову слід відмовити (т. 15 а.с. 22-40).

02.12.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій ТОВ «ФК «Житло-капітал» вказує на безпідставності доводів відповідача у відзиві та наполягає на задоволенні позовних вимог (т. 15 а.с. 159-172).

09.02.2022 від відповідача надійшли письмові пояснення щодо позову, у яких НКЦПФР додатково наголошено на безпідставності і необґрунтованості доводів позивача (т. 15 а.с. 200-203).

На виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399, судову справу №640/28751/21 передано Івано-Франківському окружному адміністративному суду.

В Івано-Франківському окружному адміністративному суді справа №640/28751/21 зареєстрована 18.03.2025.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2025, справу №640/28751/21, з урахуванням вимог статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України, передано колегії суддів у складі головуючого судді Кафарського В.В. та суддів Шумея М.В. та Остап'юка С.В.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 прийнято до провадження адміністративну дану адміністративну справу №640/28751/21 та постановлено розгляд справи розпочати з початку та здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено судовий розгляд на 17.04.2025 о 10:00 (т. 15 а.с. 220-221).

Судове засідання, призначене на 17.04.2025, не відбулось у зв'язку із перебуванням одного із членів колегії суддів на листку непрацездатності (т. 16 а.с. 1).

28.03.2025 через систему «Електронний суд» надійшло клопотання від представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження (т. 15 а.с. 226-227).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.05.2025 залишено без задоволення клопотання представника Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про розгляд адміністративної справи №640/28751/21 за правилами загального позовного провадження (т. 16 а.с. 17, 26-29).

28.03.2025 представником позивача через систему «Електронний суд» подано клопотання про призначення у справі №640/28751/21 судової економічної експертизи фінансово-кредитних операцій позивача в частині формування, розміщення та зберігання коштів оперативного резерву для визначених фондів фінансування будівництва (ФФБ), а також правомірності дій відповідача під час встановлення правопорушень на ринку капіталу, викладених в Акті про правопорушення на ринку капіталу №341-ДПФК, та винесеними на підставі вищевказаного акту розпорядження Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 10.09.2021 №163-ДП-ФК «Про усунення порушень законодавства на ринках капіталу» та Постанови Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 10.09.2021 №329-ДП-ФК про накладення санкцій за правопорушення на ринку капіталу (т. 16 а.с. 12-14).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.05.2025 відмовлено у задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житло-капітал» про призначення судової експертизи в адміністративній справі №640/28751/21 (т. 16 а.с. 16, 30-33).

Протокольною ухвалою від 08.05.2025 за клопотанням представника позивача у судовому засіданні оголошено перерву до 03.06.2025 (т. 16 а.с. 23).

Судове засідання, призначене на 03.06.2025, не відбулось у зв'язку із перебуванням одного із членів колегії суддів у відпустці (т. 16 а.с. 54).

Судове засідання, призначене на 07.08.2025, не відбулось у зв'язку із перебуванням одного із членів колегії суддів у відпустці (т. 16 а.с. 59).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд адміністративний позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила суд у задоволенні адміністративного позову відмовити, посилаючись на обставини викладені у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, ознайомившись зі змістом відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, додатковими письмовими поясненнями та заслухавши усні пояснення сторін, дослідивши і оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення проти них, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житло-капітал» зареєстровано в якості юридичної особи (т. 1 а.с. 42-45), здійснює діяльність на підставі Свідоцтва про реєстрацію фінансової установи серії ФК №186 від 15.01.2008 (т. 1 а.с. 64), ліцензії про право провадження діяльності із залучення коштів установників управління майном для фінансування об'єктів будівництва та/або здійснення операцій з нерухомістю серії АГ №199710, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послу 26.06.2013 (т. 1 а.с. 65).

Свою діяльність позивач здійснює на підставі Статуту, затвердженого рішенням одноосібного Учасника згідног Протоколу №19/12/2019 від 19.12.2019 (т. 1 а.с. 46-60).

Як зазначає позивач та не заперечує відповідач, під час здійснення своєї діяльності ТОВ «ФК «Житло-капітал» створено ряд ФФБ, затвердивши Правила ФФБ та уклавши відповідні договори із забудовниками, які містяться в матеріалах справи (т. 5 - т. 14).

Позивачем у ПАТ АБ «Укргазбанк» відкрито окремі поточні рахунки для кожного ФФБ, що підтверджується довідками від 01.10.2021 (т. 1 а.с. 67-106).

02.02.2021 постановою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №14/02/2282 порушено справу про правопорушення на ринку капіталу у відношенні Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Житло-капітал» (т. 1 а.с. 32-35). Підставою для порушення справи про правопорушення на ринку капіталу є наявність в діях позивача ознак порушення вимог частин 9-13 статті 11, статті 17 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», пункту 6 розділу ІІІ Положення «Про обов'язкові критерії та фінансові нормативи, а також вимоги, що обмежують ризики в діяльності фінансових компаній - управителів при здійсненні діяльності із залучення коштів установників управління майном для фінансування об'єктів будівництва та/або здійснення операцій з нерухомістю», затверджене розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 08.08.2017 №3386 (далі - Положення №3386), в частині обліку коштів оперативних резервів фондів фінансування будівництва на одному рахунку; зберігання оперативних резервів фондів фінансування будівництва на рахунках, відкритих у небанківській установі.

ТОВ «ФК «Житло-капітал» після отримання постанови про порушення справи про правопорушення на ринку капіталу, 11.02.2021 направило відповідачу пояснення №03-11/02/21), в яких зазначено, що позивач у своїй діяльності керується та дотримується виключно норм чинного законодавства України, у зв'язку із чим позивач просив закрити справу про правопорушення (т. 1 а.с. 39-41).

25.08.2021 відповідачем складено акт №341-ДП-ФК про правопорушення на ринку капіталу (далі - Акт про правопорушення»), в якому зафіксовано порушення ТОВ «ФК «Житло-капітал» вимог частин 9-13 статті 11, статті 17 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», абзацу 2 пункту 10 розділу V Положення про провадження професійної діяльності на ринках капіталу - діяльності з управління майном для фінансування об'єктів будівництва та/або здійснення операцій з нерухомістю, затверджене рішенням НКЦПФР від 13.05.2021 №274 (далі - Положення №274), в частині обліку коштів оперативних резервів фондів фінансування будівництва на одному рахунку; зберігання оперативних резервів фондів фінансування будівництва на рахунках, відкритих у небанківській фінансовій установі (т. 1 а.с. 36-38).

В Акті про правопорушення відповідачем зазначено, що:

в червні 2020 року Управитель ТОВ «ФК «Житло-капітал» зберігав оперативний резерв в сумі 14 965,5 млн грн, сформований за рахунок залучених в управління коштів 48 фондів фінансування будівництва на одному рахунку, відкритому в ПАТ АБ «Укргазбанк»;

в липні 2020 року Управитель ТОВ «ФК «Житло-капітал» зберігав оперативний резерв в сумі 15 249,7 млн грн, сформований за рахунок залучених в управління коштів 48 фондів фінансування будівництва на одному рахунку, відкритому в ПАТ АБ «Укргазбанк»;

в серпні 2020 року Управитель ТОВ «ФК «Житло-капітал» зберігав оперативний резерв в сумі 12 587,6 млн грн, сформований за рахунок залучених в управління коштів 46 фондів фінансування будівництва на одному рахунку, відкритому в ПАТ АБ «Укргазбанк»;

у вересні 2020 року Управитель ТОВ «ФК «Житло-капітал» зберігав оперативний резерв в сумі 12 790,7 млн грн, сформований за рахунок залучених в управління коштів 42 фондів фінансування будівництва на одному рахунку, відкритому в ТОВ «Каса народної допомоги»;

у жовтні 2020 року Управитель ТОВ «ФК «Житло-капітал» зберігав оперативний резерв в сумі 12 922,6 млн грн, сформований за рахунок залучених в управління коштів 43 фондів фінансування будівництва на одному рахунку, відкритому в ТОВ «Каса народної допомоги»;

у листопаді 2020 року Управитель ТОВ «ФК «Житло-капітал» зберігав оперативний резерв в сумі 13 145 млн грн, сформований за рахунок залучених в управління коштів 43 фондів фінансування будівництва на одному рахунку, відкритому в ТОВ «Каса народної допомоги».

10.09.2021 Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, дослідивши обставини справи, з урахуванням письмових пояснень ТОВ «ФК «Житло-капітал», видала розпорядження №163-ДІЗ-ФК про усунення порушень законодавства на ринку капіталів (далі - Розпорядження), яким зобов'язано позивача у термін до:

- 31.01.2022 усунути зазначені в Акті порушення законодавства;

- 10 числа кожного місяця надавати відповідачу актуальну інформацію щодо обліку коштів оперативних резервів фондів фінансування будівництва та зберігання оперативних резервів фондів фінансування будівництва;

- 31.01.2022 письмово проінформувати уповноважених осіб Комісії НКЦПФР та департамент нагляду за ринками капіталу про виконання цього розпорядження.

Контроль за виконанням розпорядження про усунення порушень законодавства на ринках капіталу покладено на департамент нагляду за ринками капіталу та департамент правозастосування НКЦПФР (т. 1 а.с. 24-27).

Також уповноваженими особами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку 10.09.20201 винесено постанову про накладення санкції за правопорушення на ринках капіталу №329-ДП-ФК, якою за порушення вимог законодавства про цінні папери у відношенні ТОВ «ФК «Житло-капітал» застосовано санкцію у вигляді попередження (т. 1 а.с. 28-31).

Вважаючи розпорядження від 10.09.2021 №163-ДП-ФК «Про усунення порушень законодавства на ринках капіталу» та постанову від 10.09.2021 №329-ДП-ФК про накладення санкції за правопорушення на ринку капіталу протиправними, позивач звернувся з цим позовом до суду, в якому просить суд їх скасувати.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (стаття 55 Конституції України).

У відповідності до статті 244 КАС України, суд вирішуючи питання, яку правову норму належить застосувати до спірних правовідносин та враховуючи період, в якому тривали спірні правовідносини, а також дати застосування фінансових санкцій зазначає, що до правовідносин між сторонами підлягають застосуванню норми права, які діяли в часі на момент їх виникнення.

Правові засади здійснення державного регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків та державного контролю за емісією (видачею) і обігом, укладенням та виконанням фінансових інструментів в Україні визначає Закон України «Про державне регулювання ринку капіталу та організованих товарних ринків» від 30.10.1996 №448/96-ВР (далі - Закон №448/96-ВР в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Метою державного регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків є дотримання учасниками ринків капіталу та організованих товарних ринків вимог актів законодавства (ст. 2 Закону №448/96-ВР).

Згідно з частиною 2 статті 4 Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» учасники ринків капіталу - це учасники фондового ринку, учасники ринку деривативних фінансових інструментів та учасники грошового ринку.

Відповідно до статті 5 Закону №448/96-ВР державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством.

Пунктом 4 статті 7 Закону №448/96-ВР визначено, що основними завданнями Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, серед іншого, є захист прав інвесторів у фінансові інструменти (у тому числі споживачів фінансових послуг у межах компетенції, визначеної Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг») та учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків шляхом застосування заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства про ринки капіталу та організовані товарні ринки, у тому числі про систему накопичувального пенсійного забезпечення, застосування санкцій за порушення законодавства у межах своїх повноважень.

Згідно пункту 5 статті 8 Закону №448/96-ВР встановлено, що Національна комісія з цінних паперів та Фондового ринку має право у разі порушення законодавства про ринки капіталу та організовані товарні ринки, у тому числі про систему накопичувального пенсійного забезпечення, виносити попередження, зупиняти або анулювати дію ліцензій, передбачених статтею 4 цього Закону.

Закон України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» від 19.06.2003 №978-IV (далі - Закон №978-IV) встановлює загальні принципи, правові та організаційні засади залучення коштів фізичних і юридичних осіб в управління з метою фінансування будівництва житла та особливості управління цими коштами, а також правові засади та особливості випуску, розміщення та обліку сертифікатів фондів операцій з нерухомістю.

Відповідно до вимог статті 24 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», нагляд та регулювання діяльності управителів ФФБ здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Метою нагляду та регулювання діяльності управителя ФФБ є контроль за дотриманням управителем ФФБ вимог цього Закону та інших актів законодавства, а також дотримання управителем ФФБ прийнятих на себе за договорами про участь у ФФБ зобов'язань.

Відповідно до вимог статті 2 Закону №978-IV управитель - фінансова установа, яка від свого імені діє в інтересах установників управління майном і здійснює управління залученими коштами згідно із законодавством, Правилами фонду та відповідає вимогам, встановленим цим Законом; установник управління майном (далі - установник) - особа, яка передає майно управителю в довірчу власність на підставі договору управління майном; правила фонду (Правила ФФБ) - система норм, затверджена та оприлюднена управителем цього фонду, якої мають дотримуватися всі суб'єкти системи фінансово-кредитних механізмів будівництва житла для досягнення мети управління майном, визначеної установником управління, що повинні відповідати вимогам цього Закону; договір управління майном - договір, за яким установник управління передає управителю у довірчу власність майно з метою досягнення визначених ним цілей та встановлює обмеження щодо окремих дій управителя з управління цим майном; фінансування будівництва - використання управителем отриманих в управління коштів на проведення проектно-вишукувальних робіт та спорудження об'єктів будівництва за умовами договору; Фонд Фінансування будівництва - кошти, передані управителю ФФБ в управління, які використані чи будуть використані управителем у майбутньому на умовах Правил фонду та договорів про участь у ФФБ; відкріплення об'єкта інвестування від довірителя - припинення правовідносин, встановлених між управителем ФФБ та довірителем стосовно закріпленого за довірителем об'єкта інвестування, в результаті чого довіритель втрачає право вимоги на цей об'єкт інвестування з поверненням йому внесених коштів у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 4 Закону №978-IV, управителем може бути фінансова установа, що отримала в установленому законодавством порядку дозвіл/ліцензію на здійснення визначеної цим Законом діяльності.

Як встановлено судом, у даному випадку ТОВ «ФК «Житло-капітал» може бути управителем у розумінні Закону №978-IV, оскільки свою діяльність здійснює на підставі свідоцтва про реєстрацію фінансової установи серії ФК №186 від 15.01.2008 (т. 1 а.с. 64) та ліцензії про право провадження діяльності із залучення коштів установників управління майном для фінансування об'єктів будівництва та/або здійснення операцій з нерухомістю серії АГ №199710, виданої НКЦПФР 26.06.2013 (т. 1 а.с. 65).

Згідно зі ст. 5 Закону №978-IV фінансові установи створюють фонди за власною ініціативою в порядку, визначеному цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» управитель фонду на праві довірчої власності здійснює управління Фондом та для досягнення мети управління майном, визначеної установниками цього фонду, перераховує частину отриманих коштів у напрямах, зазначених у Правилах.

Для ФФБ - це фінансування будівництва. Решта коштів залишається в управлінні управителя відповідно до Правил фонду.

Статтею 11 Закону №978-IV визначено, що фінансова установа, яка відповідає вимогам цього Закону, може за власною ініціативою створити ФФБ. ФФБ не є юридичною особою. ФФБ може бути двох видів - ФФБ виду А та ФФБ виду Б.

Відповідно до частин дев'ятої-тринадцятої статті 11 Закону №978, ФФБ вважається створеним після затвердження управителем Правил ФФБ, укладання договору із забудовником та відкриття рахунків ФФБ. Для кожного ФФБ відкриваються окремі рахунки. Будь-які обмеження щодо кількості об'єктів будівництва, що можуть споруджуватися в рамках кожного ФФБ, а також щодо обсягів залучених управителем ФФБ в управління коштів не встановлюються.

Банк-управитель відкриває рахунки ФФБ у своєму балансі.

Управитель, який не є банківською установою, відкриває в обраному ним банку на своє ім'я окремий поточний рахунок, який є рахунком фонду.

Рахунки ФФБ управитель використовує для:

- обліку залучених в управління коштів;

- здійснення розрахунків за операціями з управління ФФБ;

- зберігання оперативного резерву, сформованого за рахунок залучених в управління коштів.

Облік коштів, внесених довірителями до ФФБ. а також облік коштів, спрямованих управителем з ФФБ на фінансування будівництва, управитель здійснює відокремлено від іншого майна управителя, а також від інших ФФБ.

Відповідно до частини третьої статті 17 Закону №978-IV, оперативний резерв, сформований управителем за конкретним об'єктом будівництва, на окремих рахунках ФФБ. є строковими коштами, які після введення цього об'єкта будівництва в експлуатацію управитель перераховує забудовнику у порядку, визначеному договором між управителем та забудовником.

Окрім цього, відповідно до пункту 6 розділу III Положення №3386 (чинного на момент вчинення правопорушення), кошти оперативного резерву розміщуються в банках, кредитний рейтинг яких відповідає інвестиційному рівню за Національною рейтинговою шкалою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2007 №665.

Водночас, відповідно до пункту 10 розділу V Положення №274 (чинного на момент проведення перевірки), управитель для забезпечення виконання своїх зобов'язань перед довірителями ФФБ відповідно до правил ФФБ і укладених договорів про участь у ФФБ для кожного об'єкта будівництва, фінансування будівництва якого управитель здійснює за рахунок отриманих в управління коштів довірителів цього ФФБ, за якими закріплені об'єкти інвестування в цьому об'єкті будівництва, формує та постійно підтримує в процесі здійснення своєї діяльності оперативний резерв у визначеному ним розмірі. Розмір оперативного резерву, який формується управителями - небанківськими фінансовими установами, не може бути менше п'яти відсотків від суми коштів, залучених від відповідних довірителів певного ФФБ.

Кошти оперативного резерву є строковими коштами і розміщуються на вкладних (депозитних) рахунках у банках, кредитний рейтинг яких відповідає інвестиційному рівню за Національною рейтинговою шкалою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Управитель формує та поповнює оперативний резерв за рахунок коштів довірителів ФФБ протягом трьох робочих днів після їх надходження. У разі проведення управителем виплат довірителям ФФБ з оперативного резерву на умовах Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», правил ФФБ і договору про участь у ФФБ управитель поповнює цей резерв не пізніше ніж у місячний строк після дати здійснення таких виплат за рахунок коштів, які надійшли на його вимогу від забудовника у випадках, передбачених договором між управителем і забудовником.

Після введення певного об'єкта будівництва в експлуатацію управитель перераховує забудовнику кошти оперативного резерву, який був сформований під цей об'єкт будівництва, у порядку, визначеному договором між управителем та забудовником. Для ФФБ виду А оперативний резерв перераховується забудовнику у повному обсязі.

Таким чином, суд констатує, що в результаті зміни законодавства питання щодо розміщення коштів оперативного резерву не змінилось, зокрема такі мають бути розміщені саме в банках. Натомість, можливість зберігання управителем оперативного резерву, сформованого за рахунок залучених в управління коштів, в небанківський фінансовій установі законодавством не передбачена.

Відповідно до пункту 4 розділу І Положення про порядок складання та подання адміністративних даних щодо діяльності управителів до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 09.07.2020 №346 (далі - Положення №346), подання Управителями даних до Комісії здійснюються у електронній формі з дотриманням вимог законодавства про електронний документообіг та електронні довірчі послуги та відповідно до нормативно-правових актів Комісії, що регулюють подання адміністративних даних та інформації учасниками фондового ринку.

Повертаючись до обстави даної справи, відповідачем відповідно до показників поданих у складі адміністративних даних Управителем (ТОВ «ФК «Житло-капітал») встановлено зберігання оперативних резервів значної кількості Фондів фінансування будівництва, сформованих за рахунок залучених в управління коштів, на одному рахунку: зберігання оперативних резервів Фондів фінансування будівництва у небанківській Фінансовій установі ТОВ «Каса народної допомоги», зокрема, у вересні 2020 року ТОВ «ФК «Житло-капітал» зберігало оперативний резерв в сумі 12 790,7 млн грн, сформований за рахунок залучених в управління коштів 42 фондів фінансування будівництва на одному рахунку; у жовтні 2020 року ТОВ «ФК «Житло-капітал» зберігало оперативний резерв в сумі 12 922,6 млн грн, сформований за рахунок залучених в управління коштів 43 фондів фінансування будівництва на одному рахунку; у листопаді 2020 року Управитель ТОВ «ФК «Житло-капітал» зберігав оперативний резерв в сумі 13 145 млн грн, сформований за рахунок залучених в управління коштів 43 фондів фінансування будівництва на одному рахунку.

Вказаний факт, а саме зберігання оперативних резервів у Фінансовій установі ТОВ «Каса народної допомоги», позивач не заперечує.

При цьому, факт того, що ТОВ «Каса народної допомоги» не є банком, підтверджується укладеним договором вкладу до небанківської фінансової установи від 21.12.2017 №2112010/000-ВЮС/17, згідно якого ТОВ «ФК «Житло-капітал» (вкладник) передав грошову суму на рахунок ТОВ «Каса народної допомоги» (т. 15 а.с. 128-133). Усі решта укладені договори вкладу до небанківської фінансової установи є аналогічними та містяться в матеріалах адміністративної справи (т. 6 - т. 14).

Суд погоджується із відповідачем щодо протиправності розміщення таких коштів позивачем у ТОВ «Каса народної допомоги», тобто не у банківській установі, що у свою чергу, підтверджує наявність порушення вимоги частин дев'ятої-тринадцятої статті 11, статті 17 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», абзацу другого пункту 10 розділу V Положення №274, в частині обліку коштів оперативних резервів Фондів фінансування будівництва на одному рахунку; зберігання оперативних резервів Фондів фінансування будівництва на рахунках відкритих у небанківській фінансовій установі.

Окрім цього, суд зауважує, що відповідно до статті 2 Закону №978-IV, Правила Фонду - система норм, затверджена та оприлюднена управителем цього фонду, якої мають дотримуватися всі суб'єкти системи фінансово-кредитних механізмів будівництва житла для досягнення мети управління майном, визначеної установником управління, що повинні відповідати вимогам цього Закону. Управитель для досягнення мети управління ФФБ, повинен перерахувати частину отриманих в довірчу власність коштів на фінансування будівництва. Решта коштів складає оперативний резерв, який залишається в управлінні Управителя. Залишки коштів оперативного резерву після введення об'єкта будівництва в експлуатацію перераховуються забудовнику.

Крім того, право Управителя розміщувати відповідно до типових правил ФФБ виду А, затверджених наказом директора Позивача №38 від 07.05.2013, які є аналогічними для всіх ФФБ, кошти у будь-яку фінансову установу, не передбачене в рекомендаціях управителям при розробці правил фондів фінансування будівництва з використанням положення Примірних правил фонду фінансування будівництва, які затверджені розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 30.11.2006 №6473.

Натомість, статтею 11 Закону №978-IV визначено, що Управитель, який не є банківською установою, відкриває в обраному ним банку на своє ім'я окремий поточний рахунок, який є рахунком фонду. Рахунки ФФБ управитель використовує для: обліку залучених в управління коштів; здійснення розрахунків за операціями з управління ФФБ; зберігання оперативного резерву, сформованого за рахунок залучених в управління коштів.

Водночас, статтею 8 Закону №978-IV встановлені обмеження права довірчої власності управителя, а саме: Правила фонду мають передбачати обмеження права довірчої власності управителя, встановлені установником управління майном у договорі управління майном: Управитель не може доручити здійснення управління майном іншим особам та зобов'язаний здійснювати управління майном особисто. Тобто, прописавши в Правилах ФФБ, що решта коштів залишається в управлінні Управителя, які він має право розміщувати на вклад у будь-яку фінансову установу, тим самим Управитель порушує вимоги чинного законодавства.

Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що підпункт 3.8 розділу 3 Правил фонду фінансування будівництва виду «А», затверджених ТОВ «ФК «Житло-Капітал», на який посилається позивач в обґрунтування своїх мотивів, не відповідає вимогам Закону України «Про Фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» та Положенню №274 в частині права управителя розміщувати кошти, які залишаються в управлінні на вклад у будь-якій фінансовій установі.

Враховуючи вказане, ТОВ «ФК «Житло-капітал» у своїй діяльності порушило вимоги, встановлені діючим законодавством в сфері управління майном для фінансування об'єктів будівництва, зокрема Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» та Положення №274 (Положення №3386).

Окрім того, суд звертає увагу що у відповідності до вищенаведених норм законодавства, грошові кошти, надані довірителями певного ФФБ, повинні бути розміщені на рахунках лише цього ФФБ у банку, кредитний рейтинг яких відповідає інвестиційному рівню за Національною рейтинговою шкалою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Водночас, суд встановив, що протягом червня-листопада 2020 року всі грошові кошти довірителів фондів фінансування будівництва обліковувались на одному рахунку в одному банку, а саме:

в червні 2020 року ТОВ «ФК «Житло-капітал» зберігав оперативний резерв в сумі 14 965,5 млн грн, сформований за рахунок залучених в управління коштів 48 фондів фінансування будівництва на одному рахунку, відкритому в ПАТ АБ «Укргазбанк» - UA04320478000002650874358493446;

в липні 2020 року Управитель ТОВ «ФК «Житло-капітал» зберігав оперативний резерв в сумі 15 249,7 млн грн, сформований за рахунок залучених в управління коштів 48 фондів фінансування будівництва на одному рахунку, відкритому в ПАТ АБ «Укргазбанк» - UA04320478000002650874358493446;

в серпні 2020 року Управитель ТОВ «ФК «Житло-капітал» зберігав оперативний резерв в сумі 12 587,6 млн грн, сформований за рахунок залучених в управління коштів 46 фондів фінансування будівництва на одному рахунку, відкритому в ПАТ АБ «Укргазбанк» - UA04320478000002650874358493446;

у вересні 2020 року Управитель ТОВ «ФК «Житло-капітал» зберігав оперативний резерв в сумі 12 790,7 млн грн, сформований за рахунок залучених в управління коштів 42 фондів фінансування будівництва на одному рахунку, відкритому в ТОВ «Каса народної допомоги» - UA043204780000026508743584934;

у жовтні 2020 року Управитель ТОВ «ФК «Житло-капітал» зберігав оперативний резерв в сумі 12 922,6 млн грн, сформований за рахунок залучених в управління коштів 43 фондів фінансування будівництва на одному рахунку, відкритому в ТОВ «Каса народної допомоги» - UA043204780000026508743584934;

у листопаді 2020 року Управитель ТОВ «ФК «Житло-капітал» зберігав оперативний резерв в сумі 13 145 млн грн, сформований за рахунок залучених в управління коштів 43 фондів фінансування будівництва на одному рахунку, відкритому в ТОВ «Каса народної допомоги» - UA043204780000026508743584934.

Окрім цього, суд, досліджуючи надані позивачем договори вкладу до небанківської фінансової установи (т. 1 - т. 14), вважає за необхідне зазначити таке.

Як уже вищенаведено, статтею 11 Закону №978-IV передбачено, що управитель, який не є банківською установою, відкриває в обраному ним банку на своє ім'я окремий поточний рахунок, який є рахунком Фонду. Рахунки ФФБ управитель використовує для: обліку залучених в управління коштів; здійснення розрахунків за операціями з управління ФФБ; зберігання оперативного резерву, сформованого за рахунок залучених в управління коштів. Облік коштів, внесених довірителями до ФФБ, а також облік коштів, спрямованих управителем з ФФБ на фінансування будівництва, управитель здійснює відокремлено від іншого майна управителя, а також від інших ФФБ. Управитель ФФБ при здійсненні управління ФФБ: несе відповідальність за дотримання обмежень довірчої власності управителя, визначених Правилами ФФБ та визнаних довірителями ФФБ; несе відповідальність за виконання своїх зобов'язань перед довірителями ФФБ у межах цього Закону та договору про участь у ФФБ.

У відповідності до ст. 6 Закону №978-IV об'єктами управління майном у системі фінансово-кредитних механізмів є ФФБ та ФОН. Об'єкт управління майном знаходиться в довірчій власності управителя. Управитель є довірчим власником отриманого ним в управління майна. Управитель здійснює управління майном відповідно до Правил фонду та договору управління майном. Майно, набуте управителем у результаті управління, включається до складу отриманого в управління майна. Кошти учасників фондів, отримані управителем в управління, відокремлюються від іншого майна управителя, а також від коштів інших фондів.

В той же час, судом встановлено, що ТОВ «ФК «Житло-Капітал» грошові кошти, в тому числі і оперативний резерв, згідно договорів вкладу до небанківської фінансової установи, передавався ТОВ «Каса народної допомоги».

При цьому, договори вкладу до небанківської фінансової установи не містять норм чи посилань на те, що у якості вкладу до ТОВ «Каса народної допомоги» передаються саме кошти оперативного резерву, сформованого за рахунок залучених в управління коштів фондів фінансування будівництва.

Водночас, відповідно до статті 8 Закону №978-IV, управитель не може доручити здійснення управління майном іншим особам та зобов'язаний здійснювати управління майном особисто; управитель не може використовувати отримане в управління майно не за цільовим призначенням, визначеним у договорі управління майном.

Тобто, законодавством передбачено, що управитель здійснює управління ФФБ особисто та не може доручати управління ФФБ іншим особам.

Крім того, статтею 17 вказаного Закону передбачено, що кошти оперативного резерву, сформованого управителем відповідно до встановлених обмежень за рахунок отриманих в управління коштів, управитель використовує для виконання таких операцій: виплата довірителям коштів з ФФБ; перерозподіл отриманих в управління коштів між об'єктами будівництва внаслідок здійснення довірителями операції зміни об'єкта інвестування.

Натомість, у досліджених судом договорах вкладу до небанківської фінансової установи підпунктами 3.4.2. та 3.4.3 пункту 3.4 розділу 3 «Права та обов'язки сторін» передбачено, що фінансова установа має право, серед іншого, спрямовувати прямо залучені кошти у вигляді Вкладу Вкладника у поточну діяльність, що пов'язана з наданням фінансових кредитів. Тимчасово вільні кошти, невидані як фінансовий кредит, Фінансова установа задля виконання своїх обов'язків перед Вкладниками, має право використати для придбання цінних паперів.

При цьому, відповідно до досліджених договорів, підпунктами 7.1. та 7.3. розділу 7 «Цілі та напрями залучення коштів» цільовим напрямком залучення коштів у вигляді Вкладу від Вкладника для Фінансової установи є формування базового активу для провадження діяльності з надання фінансових кредитів. Тимчасово вільні кошти, які не видані, як фінансовий кредит, фінансова установа задля виконання своїх зобов'язань перед вкладником, передбачених Розділом 3 Договору, має право використати для придбання цінних паперів.

Таким чином, враховуючи наведені умови договорів, суд дійшов висновку про нецільове використання коштів довірителів та, відповідно, існують потенційні ризики використання коштів не за цільовим призначенням.

Відповідно до пункту 5 розділу І Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринках капіталу та застосування санкцій або інших заходів впливу, затверджених рішенням НКЦПФР від 28.07.2020 №405 (далі - Правила №405), уповноважені особи НКЦПФР (далі - уповноважені особи) в межах своїх повноважень зобов'язані в кожному випадку виявлення правопорушення всебічно, повно та об'єктивно проаналізувати дані та інформацію стосовно порушення, вжити всіх необхідних заходів для документального закріплення факту правопорушення, а також своєчасно застосувати передбачені законодавством санкції або інші заходи впливу.

Рішення у справі повинно бути законним та обґрунтованим. Рішення повинно ґрунтуватися лише на тих доказах, які були досліджені під час розгляду справи.

Доказами в справі про правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку уповноважені особи встановлюють наявність чи відсутність правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом з'ясовано, що за результатом перевірки інформації щодо діяльності ТОВ «ФК «Житло-капітал», уповноваженими особами НКЦПФР встановлено наявність правопорушення та винність позивача, що також знайшло своє підтвердження в ході судового розгляду.

А тому, підсумовуючи вищенаведене, суд вважає, що відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та неупереджено, а тому постанова НКЦПФР про накладення санкції за правопорушення на ринках капіталу від 10.09.2021 №329-ДП-ФК та розпорядження про усунення порушень законодавства на ринках капіталу від 10.09.2021 №163-ДП-ФК є законними, обґрунтованими та такими, що не підлягають скасуванню.

Решта доводів учасників справи на спірні правовідносини не впливають та висновків суду по суті спору не змінюють.

У своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово зазначав, що рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

Разом з цим, згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у спірному випадку відповідач діяв на підставі закону, із урахуванням усіх обставин, які мають значення для вірного вирішення порушеного позивачем питання, у зв'язку із чим позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог, питання про розподіл судових витрат відповідно до статті 139 КАС України судом не вирішується.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житло-капітал» (код ЄДРПОУ 35393445, вул. Ярославів Вал, 33Б, м. Київ, 01054) до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (код ЄДРПОУ 37956207, вул. Московська, буд. 8. корп. 30, м. Київ, 01010) про визнання протиправними та скасування рішень - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Позивачу та відповідачу рішення надіслати через підсистему «Електронний суд».

Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ «Мої справи».

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя: /підпис/ Кафарський В.В.

Судді: /підпис/ Шумей М.В.

/підпис/ Остап'юк С.В.

Рішення складене в повному обсязі 26.09.2025

Попередній документ
130540937
Наступний документ
130540939
Інформація про рішення:
№ рішення: 130540938
№ справи: 640/28751/21
Дата рішення: 16.09.2025
Дата публікації: 29.09.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; державного регулювання ринків фінансових послуг, з них; операцій із цінними паперами
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (13.11.2025)
Дата надходження: 27.10.2025
Предмет позову: про визнання протиправними та скасування рішень
Розклад засідань:
09.12.2021 13:00 Окружний адміністративний суд міста Києва
21.01.2022 11:00 Окружний адміністративний суд міста Києва
17.04.2025 10:00 Івано-Франківський окружний адміністративний суд
08.05.2025 10:00 Івано-Франківський окружний адміністративний суд
03.06.2025 10:00 Івано-Франківський окружний адміністративний суд
17.07.2025 10:00 Івано-Франківський окружний адміністративний суд
07.08.2025 10:00 Івано-Франківський окружний адміністративний суд
16.09.2025 10:00 Івано-Франківський окружний адміністративний суд
02.12.2025 11:20 Шостий апеляційний адміністративний суд