ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"25" вересня 2025 р. справа № 300/5800/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боброва Ю.О., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач) про визнання відмови протиправною щодо зарахування до стажу роботи, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового отримання судді у відставці, стажу роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю суддів та зобов'язання зарахувати до стажу роботи на посаді судді, стаж роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю суддів за період з 29.04.1986 по 01.02.2002 та провести з 06.05.2025 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 88 % суддівської винагороди, без обмеження її граничним розміром.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачка перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, як суддя у відставці та отримує щомісячне довічне грошове утримання відповідно до Закону України “Про судоустрій і статус суддів» в розмірі 56% суддівського винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Проте, в порушення вимог чинного законодавства, їй до стажу роботи судді, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання протиправно не враховано службу в управлінні юстиції Івано-Франківської області на посадах, що були безпосередньо пов'язані з керівництвом та контролем за діяльністю судів. Тому, просила зарахувати такий стаж та з 06.05.2025 здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 88% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Представниця відповідача проти заявлених позовних вимог заперечила з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву, який міститься в матеріалах справи. Вказала, що суддівський стаж позивачки становить 23 років 3 місяці, а тому відповідно до статті 142 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці становить 56%. Зазначила, що відповідно до статті 137 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» до стажу роботи на посаді судді не зараховується період роботи в управлінні юстиції Івано-Франківської області на посадах, що були безпосередньо пов'язані з керівництвом та контролем за діяльністю судів, а тому відсутні правові підстави для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 88% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами, дослідивши і оцінивши докази, судом встановлено наступне.
Позивачка перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує з 06.05.2025 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 56% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 від 18.09.1978 позивачка у період з 28.11.1983 по 15.03.2002 працювала на посадах: консультанта по кодифікації та систематизації нормативних актів і судової практики; провідного та головного консультанта по кодифікації; заступника начальника-начальника відділу організаційного забезпечення діяльності судів в Управлінні юстиції Івано-Франківської області (а.с. 28-30).
Позивачка звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про зарахування до стажу роботи судді, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання стажу роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю суддів та, відповідно, здійснення перерахунку щомісячного утримання судді у відставці у розмірі 88% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Листом від 24.07.2025 Головне управління Пенсійного фонду в Івано-Франківській області повідомило позивачку, що її суддівський стаж становить 23 роки і 3 місяці, а тому відповідно до статті 142 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці становить 56%. Зазначено, що відповідно до статті 137 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» до стажу роботи на посаді судді не зараховується інші періоди, а тому відсутні правові підстави для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Позивачка, вважаючи протиправним рішення відповідача, звернулася до суду з цим позовом для захисту свого порушеного права.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд застосовує наступні правові норми.
Статтею 130 Конституції України передбачено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Організація судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначена в Законі України “Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року №1402-VIII, зі змінами (далі - Закон №1402-VIII).
Вказаним Законом урегульовані також питання забезпечення суддів і статусу судді у відставці.
Відповідно до частини 3 статті 142 Закону №1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Статтею 137 Закону №1402-VIII встановлено, що до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
Також, до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Разом із цим, відповідно до абзацу четвертого пункту 34 Розділу XII “Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
До набрання чинності Законом №1402-VIII питання обчислення стажу роботи судді було врегульоване Законом України “Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 №2453-VI (далі - Закон №2453-VI).
Згідно із вимогами статті 135 Закону №2453-VI до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України; члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
Водночас, відповідно до пункту 11 Перехідних положень Закону №2453-VI (в редакції чинній до 28 березня 2015 року), судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.
До набрання чинності Законом №2453-VI зазначені правовідносини регулювались Законом України від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ “Про статус суддів».
Абзацом другим частини 4 статті 43 Закону №2862-ХІІ було передбачено, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Як встановлено судом, позивачка у період з 28.11.1983 по 15.03.2002 працювала на посадах: консультанта по кодифікації та систематизації нормативних актів і судової практики; провідного та головного консультанта по кодифікації; заступника начальника-начальника відділу організаційного забезпечення діяльності судів в Управлінні юстиції Івано-Франківської області, що підтверджується наявними у матеріалах справи та дослідженими судом копіями трудової книжки серії НОМЕР_1 від 18.09.1978.
Також, факт роботи з листопада 1983 року на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів в органі Міністерства юстиції України, зокрема на посадах: консультанта по кодифікації та систематизації нормативних актів і судової практики; головного консультанта по кодифікації, заступника начальника-начальника відділу організаційного забезпечення діяльності судів в Управлінні юстиції Івано-Франківської області підтверджується наявними у матеріалах справи характеристиками на ім'я позивачки (а.с. 45-49).
Враховуючи вищенаведене, позивачка має право на зарахування до стажу судді, яке дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, періоду роботи в Управлінні юстиції Івано-Франківської області на посадах, що були безпосередньо пов'язані з керівництвом та контролем за діяльністю судів з 29.04.1986 (часу здобуття вищої освіти) по 01.02.2002 (дати призначення на посаду судді), що складає 15 років, 9 місяців і 4 дні.
Згідно посилань представника відповідача у відзиві на позовну заяву та наявних у матеріалі справи розрахунку стажу, стаж позивачки на посаді судді становить 23 роки 3 місяці 5 днів. Відповідно її щомісячне довічне грошове утримання обчислено у розмірі 56% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
При цьому, до стажу роботи, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, слід зарахувати період роботи в Управлінні юстиції Івано-Франківської області на посадах, що були безпосередньо пов'язані з керівництвом та контролем за діяльністю судів - 15 років, 9 місяців і 4 дні. Отже, загальний стаж роботи, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання, з урахуванням стажу на посаді судді, складає 39 років і 9 днів (23 роки 3 місяці 5 дні + 15 років 9 місяців 4 дні).
Таким чином, обчислення щомісячного довічного грошового утримання позивачки у розмірі 56% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з огляду на наявність стажу роботи понад 39 років, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, є безпідставним.
З урахуванням викладеного, відповідно до приписів частини 3 статті 142 Закону №1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання позивачки як судді у відставці складає 88% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, а тому бездіяльність відповідача щодо перерахунку її щомісячного довічного грошового утримання - є протиправною.
Відповідно до норм Закону України “Про судоустрій і статус суддів», постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 12.03.2008 за №200/14891, затверджено Порядок подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - Порядок ПФУ №3-1).
Як встановлено судом, позивачці з 06.05.2025 призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці та протиправно не враховано вищевказаний стаж роботи, а тому саме з вказаної дати слід здійснити перерахунок.
З метою запобігання порушення права позивачки на належне щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав, суд вважає необхідним зобов'язати відповідача здійснити з 06.05.2025 року перерахунок та виплату позивачці щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 88% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, без обмеження його максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги є правомірними та обґрунтованими, тому позов слід задовольнити повністю.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи наведене, слід стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь позивачки судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо зарахування з 06.05.2025 ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового отримання судді у відставці, стаж роботи в Управлінні юстиції Івано-Франківської області на посадах на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів з 29.04.1986 по 01.02.2002, а саме - 15 років 9 місяців 4 дні.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, стаж роботи в Управлінні юстиції Івано-Франківської області на посадах, що були безпосередньо пов'язані з керівництвом та контролем за діяльністю судів з 29.04.1986 по 01.02.2002, а саме - 15 років 9 місяців 4 дні.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 06.05.2025 року ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 88% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, без обмеження його максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Відповідно до статей 295, 297 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Згідно статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивачка: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ;
відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, код ЄДРПОУ - 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018.
Суддя /підпис/ Бобров Ю.О.