Україна
Донецький окружний адміністративний суд
17 вересня 2025 року Справа№200/4828/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зеленова А.С., за участю
секретаря судового засідання - Біляєвої В.В.,
позивача - ОСОБА_1 , в режимі відеоконференції,
представника відповідача - Лушер Н.М. в режимі відеоконференції,
розглянувши в порядку загального позовного провадження у судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Донецької обласної прокуратури (ЄДРПОУ 25707002, вул. Університетська, б. 6, місто Маріуполь, Донецька область) про визнання протиправними та скасування висновку та рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Донецького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Донецької обласної прокуратури про визнання протиправними та скасування висновку та рішення, зобов'язання вчинити певні дії, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати висновок щодо результатів оцінювання якості роботи прокурора Донецької обласної прокуратури Білоусова Євгена Олександровича за 2021 рік;
- визнати протиправним та скасувати рішення керівника Донецької обласної прокуратури, а саме: наказ №549к від 16.06.2025 «Про затвердження висновків щодо повторного оцінювання якості роботи прокурора Білоусова Є.О. за 2021 рік»;
- зобов'язати Донецьку обласну прокуратуру провести оцінку якості роботи прокурора Донецької обласної прокуратури Білоусова Євгена Олександровича та затвердити висновок з урахуванням встановлених обставин судовим рішенням.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що оскаржуваний наказ видано на підставі неуспішного оцінювання, яке фактично не було проведено Генеральним прокурором, всупереч вимогам Закону «Про прокуратуру» та Положення про систему оцінювання якості роботи прокурорів, затвердженого наказом Генерального прокурора №407 від 29.12.2021.
Позивач зазначив, що висновок оцінювання є необгрунтованим, у ньому відсутні конкретні показники, за якими виставлено негативний результат та попри неодноразові звернення до суду відповідач продовжує формально виставляти негативні оцінки, ігноруючи висновки суду.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07.07.2025 залишено без руху позовну заяву.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18.07.2025 відкрито провадження в адміністративній справі, за правилами загального судового провадження та призначено підготовче судове засідання у справі на 30.07.2025.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18.07.2025 клопотання сторін по справі про розгляд справи в режимі відеоконференції задоволено.
30.07.2025 підготовче судове засідання відкладено до 06.08.2025.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04.08.2025 клопотання позивача про розгляд справи в режимі відеоконференції задоволено.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05.08.2025 клопотання представника відповідача про розгляд справи в режимі відеоконференції задоволено.
06.08.2025 підготовче судове засідання відкладено до 27.08.2025.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15.08.2025 клопотання сторін по справі про розгляд справи в режимі відеоконференції задоволено.
27.08.2025 закрито підготовче судове засідання, справу призначено до судового розгляду по суті на 17.09.2025.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16.09.2025 клопотання сторін по справі про розгляд справи в режимі відеоконференції задоволено.
Відповідач у відзиві на позов заперечував проти його задоволення, посилаючись на те, що оцінювання позивача проведене відповідно до чинних нормативних актів, а наказ №549к прийнято правомірно.
Позивач скористався правом надання відповіді на відзив, в якій зазначено, що попередні висновки суду щодо не належного та неправомірного оцінювання якості роботи прокурора Білоусова Є.О. за 2021 рік були проігноровані відповідачем.
Крім того, позивач зазначив про порушення порядку та процедури проведення оцінювання.
Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечував.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши в судовому засіданні всі обставини справи та оцінивши їх наявними доказами в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 наказом від 02.12.2020 був призначений на посаду керівника Донецької обласної прокуратури строком на 5 років з 03.12.2020.
З 01.09.2021 позивач переведений на посаду прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування, дізнання та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органам, що ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Донецької обласної прокуратури.
10.11.2021 позивачем було надано звіт про оцінку якості його роботи на посаді, який містить показники роботи за 2021 рік, а саме: кількість виданих наказів з кадрових питань, кількість розглянутих запитів, інформування суспільства про роботу прокуратури тощо.
Наказом №2805-к від 22.11.2021 затверджено висновок щодо оцінювання якості роботи ОСОБА_1 на підставі поданого ним звіту. Оцінка - “негативна».
З цього приводу позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Донецької обласної прокуратури, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати висновок щодо результатів оцінювання якості роботи прокурора Донецької обласної прокуратури Білоусова Є.О. за 2021 рік;
- визнати протиправним та скасувати рішення керівника Донецької обласної прокуратури, а саме: наказ № 2805-к від 22.11.2021 “Про затвердження висновків щодо результатів оцінювання якості роботи прокурорів Донецької обласної прокуратури та окружних прокуратур області за 2021 рік» в частині затвердження висновку по Білоусову Євгену Олександровичу»;
- зобов'язати Донецьку обласну прокуратуру провести оцінку якості роботи прокурора Донецької обласної прокуратури Білоусова Євгена Олександровича та затвердити висновок з урахуванням встановлених обставин судовим рішенням.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14.12.2022 у справі справа №200/19267/21 позов задоволено, а саме суд: визнав протиправним та скасував висновок щодо результатів оцінювання якості роботи прокурора Донецької обласної прокуратури Білоусова Є.О. за 2021 рік; визнав протиправним та скасував рішення керівника Донецької обласної прокуратури, а саме: наказ № 2805-к від 22.11.2021 “Про затвердження висновків щодо результатів оцінювання якості роботи прокурорів Донецької обласної прокуратури та окружних прокуратур області за 2021 рік» в частині затвердження висновку по Білоусову Є.О.»; зобов'язав Донецьку обласну прокуратуру провести оцінку якості роботи прокурора Донецької обласної прокуратури Білоусова Є.О. та затвердити висновок з урахуванням встановлених обставин судовим рішенням.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2023 апеляційну скаргу Донецької обласної прокуратури - залишено без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.12.2022 у справі № 200/19267/21 - залишено без змін.
На виконання вказаного рішення суду керівником Донецької обласної прокуратури видано наказ від 24.10.2023 № 656к про повторне оцінювання якості роботи прокурора Білоусова Є.О. за 2021 рік.
ОСОБА_1 подано дублікат звіту про роботу прокурора за 2021 рік.
Наказом керівника Донецької обласної прокуратури від 14.11.2023 №707к затверджено висновки щодо повторного оцінювання якості роботи прокурора Білоусова Є.О. за 2021 рік. на підставі поданого ним звіту. Оцінка - “негативно».
З цього приводу позивач знову звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Донецької обласної прокуратури, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати висновок щодо результатів оцінювання якості роботи прокурора Донецької обласної прокуратури Білоусова Є.О. за 2021 рік;
- визнати протиправним та скасувати рішення керівника відповідача, а саме: наказ №707к від 14.11.2023 «Про затвердження висновків щодо повторного оцінювання якості роботи прокурора Білоусова Є.О. за 2021 рік»;
- зобов'язати відповідача провести оцінку якості роботи прокурора Донецької обласної прокуратури Білоусова Є.О. та затвердити висновок з урахуванням встановлених обставин судовим рішення.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14.11.2023 у справі справа №200/7359/23 позов задоволено, а саме суд: визнав протиправним та скасував висновок щодо результатів оцінювання якості роботи прокурора Донецької обласної прокуратури Білоусова Євгена Олександровича за 2021 рік. Визнав протиправним та скасував рішення керівника Донецької обласної прокуратури, а саме: наказ № 707к від 14.11.2023 “щодо повторного оцінювання якості роботи прокурорів Донецької обласної прокуратури та окружних прокуратур області за 2021 рік» в частині затвердження висновку по ОСОБА_1 ». Зобов'язав Донецьку обласну прокуратуру провести оцінку якості роботи прокурора Донецької обласної прокуратури Білоусова Євгена Олександровича та затвердити висновок з урахуванням встановлених обставин судовим рішенням. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 21.05.2025 апеляційну скаргу Донецької обласної прокуратури - залишено без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19.07.2024 у справі № 200/7359/23 залишено без змін.
На виконання вказаного рішення суду керівником Донецької обласної прокуратури видано наказ від 03.06.2025 № 520к про повторне оцінювання якості роботи прокурора Білоусова Є.О. за 2021 рік.
Відповідно п. 2 наказу від 03.06.2025 прокурору Білоусову Є.О. наказано подати до 13.06.2025 року начальнику відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування, дізнання та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Донецької області прокуратури Зоріну Сергію Вікторовичу дублікат Звіту про оцінку якості роботи прокурорів за 2021 рік за формою, визначеною в додатку до наказу Генерального прокурора від 30.10.2020 року №503, з урахуванням висновків суду.
П. 3 наказу від 03.06.2025 начальнику відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування, дізнання та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Донецької області прокуратури Зоріну Сергію Вікторовичу до 19.06.2025 року наказано повторно погодити Звіт про оцінку якості роботи прокурора ОСОБА_1 за 2021 рік, виставити оцінку з урахуванням висновків суду та надати для подальшого затвердження у відповідності до вимог п.2.3 Тимчасового положення.
ОСОБА_1 подано дублікат звіту про роботу прокурора за 2021 рік.
Зі звіту про оцінку якості роботи (Додаток до наказу Генерального прокурора 30.10.2020 №503) вбачається наступне:
ОСОБА_1 - прокурор відділу, структурного підрозділу: відділ нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування, дізнання та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Донецької області прокуратури.
Згідно пунктів (виконана робота): 1 - Забезпечено обговорення на оперативних нарадах проблемних питань додержання вимог законів, стану організації діяльності органів прокуратури на окремих напрямах діяльності та визначено шляхи їх розв'язування - (обсяг виконання роботи) - 28 оперативних нарад; 2 - Забезпечено належну координацію діяльності правоохоронних органів області - (обсяг виконання роботи) - 5 спільних, координаційних нарад. Підсумкова оцінка - негативно. Щодо інших пунктів виконаної роботи №3-24 - поля, у яких повинна була бути проставлена підсумкова оцінка, пусті.
У підсумку звіту зазначено, що наявність дисциплінарного стягнення позивач - не має.
Дотримання правил внутрішнього службового розпорядку дотримувався. Притягнення за корекційні чи пов'язані з корупцією правопорушення - не притягувався. Відсторонення від посади у межах кримінального провадження - не відсторонювався. Підпис позивача (прокурор відділу) дата 09.06.2025. Затверджено звіт начальником відділу нагляду Зоріним С.В. та керівником Донецької обласної прокуратури Павлом Угровецьким дата13.06.2025.
Наказом керівника Донецької обласної прокуратури від 16.06.2025 №549к затверджено висновки щодо повторного оцінювання якості роботи прокурора ОСОБА_1 за 2021 рік. на підставі поданого ним звіту. Оцінка - “негативно».
18.06.2025 позивачем до Донецької обласної прокуратури надано запит щодо надання копій окремих документів з кадрових питань на підставі Закону України «Про доступ до публічної інформації».
У відповідь листом №27-382вих-25 від 25.06.2025 Донецька обласна прокуратура позивачу повідомлено та надано наступні документи та інформацію.
На п. 1 запиту надано копію наказу керівника Донецької обласної прокуратури від 04.04.2025 «Про розділ обов'язків між керівництвом Донецької обласної прокуратури», який є чинним.
На п. 2 запиту проінформовано позивача, що перший заступник керівника Донецької обласної прокуратури Макашов Д.О. у період з 10 до 17 червня 2025 у відпустці, на лікарняному або у відрядженні не перебував.
На п. 3 запиту повідомлено, що запит до Офісу Генерального прокурора щодо оцінювання якості роботи позивача за 2021 рік но посаді керівника Донецької обласної прокуратури у період з січня-вересня 2021 року не направлялись.
На п. 4 запиту повідомлено, що порядок проведення оцінювання якості роботи прокурорів визначено у розділі ІІІ Положення про систему оцінювання якості роботи прокурорів, затвердженого наказом Генерального прокурора від 29.12.2021 №407 (зі змінами).
Надано копію наказу керівника обласної прокуратури від 12.08.2024 №658к про призначення ОСОБА_2 на посаду начальника відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування, дізнання та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України.
На п. 5, п. 6 запиту позивача повідомлено, що запитуванні документи не створювались. Разом з цим, відповідно до Положення про систему оцінювання якості роботи прокурорів, затвердженого наказом Генерального прокурора від 29.12.2021 №407 (зі змінами) складено обгрунтування прийнятого рішення, яке листом від 17.06.2025 №07-788вих-2 направлено на адресу позивача.
На п. 7 запиту повідомлено, що надати копію звіту про оцінку якості роботи прокурора ОСОБА_2 за 2021 рік не виявляється за можливе, оскільки вказаний звіт знаходився в номенклатурній справі відділу кадрової роботи та державної служби обласної прокуратури, що зберігалася в адміністративній будівлі Донецької обласної прокуратури: вул. Університетська, 6, м. Маріуполь, яка з лютого 2022 року по теперішній час знаходиться на тимчасово окупованій території.
Також позивачу надано копію з витягу щодо оцінювання якості роботи прокурорів Донецької обласної прокуратури та окружних прокуратур області у 2021 році стосовно ОСОБА_2 .
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також система прокуратури України визначені Законом №1697-VII.
Статтею 4 Закону 1697-VII встановлено, що організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ст.7 вказаного Закону № 1697-VII, систему прокуратури України становлять: Офіс Генерального прокурора; обласні прокуратури; окружні прокуратури; Спеціалізована антикорупційна прокуратура.
Відповідно до вимог ч. 1, ч. 9 статті 39 Закону №1697, адміністративними посадами в Офісі Генерального прокурора, обласних та окружних прокуратурах (крім посад, зазначених у частині третій цієї статті) є посади: 1) Генерального прокурора; 2) першого заступника Генерального прокурора; 3) заступника Генерального прокурора; 4) керівника підрозділу Офісу Генерального прокурора; 5) заступника керівника підрозділу Офісу Генерального прокурора; 6) керівника обласної прокуратури; 7) першого заступника керівника обласної прокуратури; 8) заступника керівника обласної прокуратури; 9) керівника підрозділу обласної прокуратури; 10) заступника керівника підрозділу обласної прокуратури; 11) керівника окружної прокуратури; 12) першого заступника керівника окружної прокуратури; 13) заступника керівника окружної прокуратури; 14) керівника підрозділу окружної прокуратури; 15) заступника керівника підрозділу окружної прокуратури.
Перебування прокурора на адміністративній посаді у прокуратурі не звільняє його від здійснення повноважень прокурора відповідної прокуратури, передбачених цим Законом.
За п. 7-2 ч.1 ст. 9 Закону, Генеральний прокурор затверджує положення про систему індивідуального оцінювання якості роботи прокурорів та систему оцінювання якості роботи прокурорів.
Наказом Генерального прокурора від 30.10.2020 №503 затверджено “Тимчасове положення про систему оцінювання якості роботи прокурорів та преміювання прокурорів», згідно пунктів 1.1, розділу 1 якого, останнє визначає порядок оцінювання якості роботи прокурорів Офісу Генерального прокурора, обласних, окружних, спеціалізованих (на правах обласних та окружних) прокуратур, а також підстави і порядок їх преміювання за результатами такого оцінювання.
Згідно п. 2.1, 2.2 Тимчасового положення № 503, оцінювання якості роботи прокурорів за календарний рік проводиться у листопаді - грудні. Під час оцінки якості роботи прокурорів ураховується: 1) ефективність виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов'язків, установлених для відповідної адміністративної посади; 2) кількість та якість виконаних прокурором завдань, визначених положенням про самостійний структурний підрозділ, наказами та іншими організаційно-розпорядчими документами про розподіл обов'язків між прокурорами у відповідному органі прокуратури (структурному підрозділі); 3) кількість та якість виконання прокурором інших завдань і доручень керівництва; 4) дотримання правил внутрішнього службового розпорядку.
За приписами п.2.3 розділу 2 Тимчасового положення, оцінювання якості роботи прокурорів оформлюється у вигляді звіту (згідно з додатком), що складається прокурором, який підлягає оцінюванню, і погоджується його безпосереднім керівником.
Безпосереднім керівником є: 1) для керівників самостійних структурних підрозділів Офісу Генерального прокурора, а також першого заступника і заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури - Генеральний прокурор, перші заступники та заступники Генерального прокурора відповідно до розподілу обов'язків; 2) для заступників керівників самостійних структурних підрозділів, керівників та заступників керівників структурних підрозділів у складі департаментів або управлінь Офісу Генерального прокурора - керівник самостійного структурного підрозділу; 3) для прокурорів Офісу Генерального прокурора - керівник відділу, у якому прокурор обіймає посаду;4) для керівника обласної прокуратури - Генеральний прокурор; 5) для першого заступника і заступників керівника обласної прокуратури - керівник обласної прокуратури; 6) для керівників самостійних структурних підрозділів обласної прокуратури - керівник обласної прокуратури, його перший заступник чи заступники відповідно до розподілу обов'язків; 7) для заступників керівників самостійних структурних підрозділів, керівників та заступників керівників структурних підрозділів у складі управлінь обласних прокуратур - керівник самостійного структурного підрозділу; 8) для прокурорів обласних прокуратур - керівник відділу, у якому прокурор обіймає посаду, або керівник обласної прокуратури, його перший заступник чи заступники відповідно до розподілу обов'язків (у разі безпосереднього підпорядкування прокурора керівництву обласної прокуратури); 9) для керівників окружних прокуратур та їх заступників - керівник обласної прокуратури; 10) для керівників відділів окружних прокуратур та їх заступників - керівник окружної прокуратури; 11) для прокурорів окружних прокуратур - керівник відділу окружної прокуратури, керівник окружної прокуратури (у разі відсутності відділів в окружній прокуратурі).
Відповідні звіти затверджуються керівниками вищого рівня (керівником самостійного структурного підрозділу, керівником органу прокуратури, першими заступниками та заступниками Генерального прокурора, заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури).
За результатами оцінювання якості роботи прокурора безпосереднім керівником може бути виставлено позитивну, задовільну або негативну оцінку (п. 2.4 розділу 2 Положення).
Звіти про оцінювання якості роботи прокурорів за відповідний рік надаються до кадрового підрозділу для підготовки наказу про затвердження висновків щодо оцінювання якості роботи прокурорів (п.2.7 розділу 2 Положення).
Додаток до наказу Генерального прокурора від 30.10.2020 № 503 “Про затвердження Тимчасового положення про систему оцінювання якості роботи прокурорів та преміювання прокурорів» містить встановлену форму вищевказаного звіту.
Так, зокрема, зазначений звіт повинен бути підписаний особисто прокурором, який його склав з зазначенням найменування посади такого прокурора, його ініціалів, прізвища та дати такого затвердження. Затверджується такий звіт особистим підписом безпосереднього керівника прокурора, що склав такий звіт та особистим підписом керівника вищого рівня, з зазначенням найменування посади такого безпосереднього керівника та керівника вищого рівня, їхніх ініціалів, прізвища та дати такого затвердження.
У разі якщо прокурор упродовж календарного року обіймав посади в інших структурних підрозділах Офісу Генерального прокурора, обласних та окружних прокуратурах, оцінювання проводиться з урахуванням виконуваних обов'язків на відповідних посадах (п. 2.5).
Судом встановлено, що позивач з 02.12.2020 працював на посаді керівника Донецької обласної прокуратури, з 25.10.2021 на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування, дізнання та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органам, що ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Донецької обласної прокуратури.
Тобто, з урахуванням п. 2.5 Тимчасового положення, оцінювання повинно проходити з урахуванням виконуваних обов'язків на двох посадах: керівника Донецької обласної прокуратури та прокурора відділу.
Для проведення повторного оцінювання позивачем було надано звіт про оцінку якості роботи прокурора за 2021 рік як прокурора відділу, а саме: кількість виданих наказів з кадрових питань, кількість розглянутих запитів, інформування суспільства про роботу прокуратури тощо.
ОСОБА_2 , як начальником відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування, дізнання та підтриманням публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Донецької обласної прокуратури, тобто безпосереднім керівником прокурора Білоусова Є.О. (по посаді) 13.06.2025 проведено оцінювання та виставлено оцінку «НЕГАТИВНО».
Крім того, відповідач зазначає, що ОСОБА_2 було зроблене відповідне обґрунтування виставленої оцінки. Результати оцінювання затверджено 13.06.2025 керівником вищого рівня - керівником обласної прокуратури Угровецьким П.О.
Проте обгрунтування прийняття рішення про виставлення за результатами оцінювання якості роботи прокурора ОСОБА_1 негативної оцінки не містить конкретного аналізу роботи позивача, не наведено показників ефективності, результатів виконання завдань, прикладів професійної діяльності. Оцінка сформульовано загально та не відповідає вимогам обгрунтованості. Також не було враховано результати службової діяльності позивача, позитивні характеристики та попередні показники роботи.
На що, наказом керівника обласної прокуратури № 549к від 16.06.2025 затверджено висновок щодо повторного оцінювання якості роботи прокурора ОСОБА_1 за 2021 рік.
Суд наголошує, що ні наказ про затвердження висновку, ні висновок, щодо оцінювання якості роботи позивача, ні «обгрунтування прийняття рішення про виставлення за результатами оцінювання якості роботи прокурора ОСОБА_1 негативної оцінки», не мають обґрунтування причин (підстав) для їх прийняття та виставлення зазначеної в цих документах оцінки роботи позивача за календарний рік, за критеріями, наведеними у п.2.2 Положення.
Суд звертає увагу, що п. 2.5 Тимчасового порядку № 503 має імперативний характер та не містить варіантів дій у разі перевищення періоду роботи на одній посаді по відношенню до іншого періоду.
Оцінювання якості роботи керівників обласних прокуратур здійснюється Генеральним прокурором з урахуванням пропозицій перших заступників та заступників Генерального прокурора (п. 2.6).
Однак надані суду матеріали свідчать, що у 2025 році оцінювання позивача проводилося комісією Донецької обласної прокуратури, без відповідного рішення чи делегування Генерального прокурора.
Звіти про оцінювання якості роботи прокурорів за відповідний рік надаються до кадрового підрозділу для підготовки наказу про затвердження висновків щодо оцінювання якості роботи прокурорів (п. 2.7).
Не проводиться оцінювання якості роботи прокурорів, увільнених від роботи у зв'язку з призовом на військову службу, відряджених до інших державних органів для участі в їх роботі на постійній основі, а також тих, які працюють в органах прокуратури менше 2 місяців (п. 2.8).
Фактично відповідачем, при проведенні чергового оцінювання було визначено посадову особу, яка виконувала обов'язки безпосереднього керівника підрозділу, яким було проведено чергове оцінювання позивача та виставлено оцінку.
Відповідач зазначає, що керівник самостійно визначає рівень результату роботи підлеглого прокурора, керуючись власним розсудом. При здійсненні такого розсуду він враховує конкретні обставини, показники тощо. Однак, ураховуючи, що на теперішній час відсутні нормативи, за яких має бути виставлена певна оцінка (наприклад, якщо проведено 5 нарад - негативно, 10 нарад - задовільно і так далі), то така оцінка ґрунтується виключно на засадах внутрішнього переконання.
Відповідач посилається на рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
З огляду на це, відповідач зазначає, що визначення належності або неналежності виконання прокурором свої повноважень, рівня якості результатів його роботи перебуває у площині дискреційних повноважень керівника.
У такому випадку суд не має повноважень самостійно надавати власну оцінку роботі прокурора, оскільки це є виключним повноваженням керівників прокурора.
З цього приводу суд зазначає, що складовими частинами принципу верховенства права згідно з Доповіддю Європейської комісії “За демократію через право» (Венеційська комісія) від 04.04.2011 (доповідь) є зокрема юридична визначеність, заборона свавілля, дискримінації та рівність перед законом.
Потреба у визначеності не означає, що органові, який ухвалює рішення, не повинні надаватись дискреційні повноваження (де це необхідно) за умови наявності процедур, що унеможливлюють зловживання ними. У цьому контексті закон (a law), яким надаються дискреційні повноваження певному державному органові, посадовій особі, повинен вказати чітко і зрозуміло на обсяг такої дискреції.
Не відповідатиме верховенству права, якщо надана законом виконавчій владі дискреція матиме характер необмеженої влади.
Посадові особи, використовуючи дискреційні повноваження, зобов'язані передусім правильно оцінювати обставини у кожному конкретному випадку, і не допускати при цьому зловживання владою. В основі мотивації такого вибору має бути законність, обґрунтованість, доцільність, справедливість прийнятого рішення.
Так суд зазначає, що одним із критеріїв оцінювання судами рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень є прийняття ними рішень обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Цей критерій відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
При цьому, суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.2 ст.2 КАС України критеріям, не може втручатися у дискрецію суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
В межах даної справи, суд зауважує, що будь-яка дискреційність повинна бути вмотивованою та обґрунтованою, а перелік критеріїв оцінки п. 2.1, 2.2 Тимчасового положення № 503 не є конкретним та чітким. Проте “ряд негативних рішень щодо позивача» не є достатньою окремою умовою для прийняття негативного рішення у порівнянні до сукупності інших умов.
Суд, зазначає що навіть коли оцінка ґрунтується виключно на засадах внутрішнього переконання керівника, вона також має мотиви, які мають бути обґрунтовані.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб'єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Суд звертає увагу на те, що належна мотивація рішення (як форма зовнішнього вираження дискреційних повноважень) дає можливість перевірити, як саме (за якими ознаками) відбувалася процедура оцінювання і чи була дотримана процедура його прийняття. Її обсяг і ступінь залежить від конкретних обставин, які були предметом обговорення, але у будь-якому випадку має давати розуміння чому і чим керувався керівник, коли оцінював прокурора, виставляючи певну оцінку, тобто які мотиви ухваленого рішення.
Зокрема, рішення можна вважати вмотивованим, якщо в ньому зазначено обставини, що мають значення для правильного вирішення кожного з перелічених у пункті 2.1 Положення № 503 питань, які мають бути дослідженні в рамках оцінювання прокурора; є посилання на докази, на підставі яких ці обставини встановлено. Таке рішення повинно містити судження керівника щодо ефективності прокурора та якості виконаних завдань, а також дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку.
Крім того, суд звертає увагу на наступне.
Система оцінювання прокурорів передбачає три рівні оцінки результатів службової діяльності: позитивна, задовільна та негативна.
Позитивна оцінка виставляється, якщо прокурор виконує службові обов'язки на високому рівні, забезпечує ефективну роботу, дотримується законодавства, внутрішніх положень та етичних норм. Вона характеризує високу якість діяльності посадових обов'язків.
Задовільна оцінка означає, що прокурор виконує більшість завдань, проте допущені окремі недоліки: незначні помилки у документах, пропуски в роботі, які призвели до шкоди. Така оцінка свідчить про достатній рівень діяльності, з можливістю покращення.
Негативна оцінка виставляється у випадку, якщо прокурор: значно або системно не виконує службові обов'язки; ігнорує завдання керівника та н бере участь у підготовці/розгляді справ; не усуває порушення або недоліки, що були раніше зафіксовані; порушує законодавство, внутрішні нормативні акти та етичні норми.
Отже, суд підкреслює, що негативна оцінка може бути законною лише у випадку суттєвої або систематичної невиконаної роботи. Якщо оцінка виставлена формально, без аналізу діяльності та доказів, вона є необгрунтованою і протиправною.
У спірних ж рішенні, висновку, та «обгрунтуванні прийняття рішення про виставлення за результатами оцінювання якості роботи прокурора ОСОБА_1 негативної оцінки», відповідач не навів належної мотивації з посиланням на докази, які оцінюють роботу позивача негативно, що жодним чином не дає змоги встановити дійсні підстави/мотиви, з яких виходив керівник під час ухвалення такого рішення.
уд, дослідивши звіт про оцінювання якості роботи позивача, висновок щодо оцінювання якості роботи позивача, «обгрунтування прийняття рішення про виставлення за результатами оцінювання якості роботи прокурора ОСОБА_1 негативної оцінки» встановив те, що у звіті про оцінювання якості роботи позивача поставлена оцінка «негативно», а висновок щодо оцінювання якості роботи позивача, «обгрунтування прийняття рішення про виставлення за результатами оцінювання якості роботи прокурора ОСОБА_1 негативної оцінки» не містить зазначення мотивів, з яких відповідач виходив при складанні висновку та виставлення відповідної оцінки.
Суд встановив те, що ні наказ про затвердження висновку, ні висновок разом з відповідним «обгрунтуванням», щодо оцінювання якості роботи позивача, не мають обґрунтування причин (підстав) для їх прийняття та виставлення зазначеної в цих документах оцінки роботи позивача за календарний рік.
Ця обставина свідчить про те, що як висновок, так і наказ про затвердження цього висновку є необґрунтованими, тобто такими, у яких не зазначені мотиви їх прийняття, що є протиправним.
Так, у постанові від 21 квітня 2021 року у справі № 480/4987/19 Верховний Суд сформулював правову позицію, яка полягає у тому, що допущення учасниками процедури оцінювання порушень, які можуть полягати у застосуванні формального підходу до визначення завдань, порушенні встановлених термінів проведення оцінювання, неналежному заповненні форм, виставленні балів та оцінок, що не відповідають встановленим критеріям, та затвердженні висновку, який містить таку оцінку, є підставою для скасування висновку щодо результатів службової діяльності державного службовця у встановленому порядку.
Варто зазначити, що у постанові від 30 вересня 2020 року у справі № 560/1764/19 Верховний Суд дійшов висновку, що негативні оцінки мають бути обґрунтовані в розрізі поставлених завдань і ключових показників. Виставлення відповідних балів без такого обґрунтування окремо по завданнях не може свідчити про об'єктивність оцінки роботи державного службовця. За відсутності відповідних обґрунтувань неможливо встановити достовірність виставлення середнього балу.
Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до статті 43 «Закону України «Про прокуратуру» наслідком невиконання чи неналежного виконання службових обов'язків є притягнення працівника до відповідальності.
З огляду на те, що протягом 2021 року ОСОБА_1 до відповідальності не притягався, суд вважає безпідставним покликання відповідача на незадовільну виконавську дисципліну позивача.
У постанові Верховного Суду від 28 листопада 2022 року у справі № 826/6029/18 викладено правовий висновок, відповідно до якого у контексті вимог частини другої статті 2 КАС України нормативне обґрунтування прийнятого рішення та його співвідношення з фактичними обставинами не є формальною вимогою, оскільки суд має перевірити чи діяв суб'єкт владних повноважень, у тому числі на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
У Постанові Верховного Суду від 11 вересня 2023 року у справі № 420/14943/21 викладено висновок щодо застосування пункту 3 частини другої статті 2 КАС України, відповідно до якого критеріями обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень є: 1) логічність та структурованість викладення мотивів, що стали підставою для прийняття відповідного рішення; 2) пов'язаність наведених мотивів з конкретно наведеними нормами права, що становлять правову основу такого рішення; 3) наявність правової оцінки фактичних обставин справи (поданих документів, інших доказів), врахування яких є обов'язковим у силу вимог закону під час прийняття відповідного рішення; 4) відповідність висновків, викладених у такому рішенні, фактичним обставинам справи; 5) відсутність немотивованих висновків та висновків, які не ґрунтуються на нормах права. Також, у даній Постанові, Верховний Суд зазначив, що відповідне рішення суб'єкту владних повноважень про відмову у вирішенні заявленого питання без вказівки на те, які документи не надано, не можна вважати таким, що відповідає вимогам частини другої статті 2 КАС України, зокрема щодо обґрунтованості, а невиконання суб'єктом владних повноважень законодавчо встановлених вимог, зокрема, щодо змісту, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Враховуючи наведене, «негативна» оцінка службової діяльності прокурора ОСОБА_1 , яка слугувала підставою для видання наказу №549к від 16.06.2025 року, не відповідає вимогам законності та обґрунтованості, оскільки оцінювання діяльності за період перебування позивача на посаді керівника обласної прокуратури проводилося не Генеральним прокурором, а в цілому висновок про негативну оцінку не містить конкретних підстав та доказів, які б підтверджували неналежний рівень виконання службових обов'язків ОСОБА_1 , факт не притягнення його до дисциплінарної відповідності, зазначена оцінка була формальною і не враховувала реальної діяльності позивача.
Отже, наказ Донецької обласної прокуратури від 16.06.2025 №549к є протиправним та підлягає скасуванню, а відповідач зобов'язаний провести повторне оцінювання з дотриманням вимог законодавства.
У п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень вказано, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі Суомінен проти Фінляндії). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Питання щодо розподілу судових витрат не вирішується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір».
Керуючись ст. 241-246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Донецької обласної прокуратури (вул. Університетська, буд. 6, 87500, м. Маріуполь ЄДРПОУ 25707002) про визнання протиправними та скасування висновку та рішення, зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати висновок щодо результатів оцінювання якості роботи прокурора Донецької обласної прокуратури Білоусова Євгена Олександровича за 2021 рік.
Визнати протиправним та скасувати рішення керівника Донецької обласної прокуратури, а саме: наказ №549-к від 16.06.2025 “Про затвердження висновків щодо повторного оцінювання якості роботи прокурора ОСОБА_1 за 2021 рік».
Зобов'язати Донецьку обласну прокуратуру провести оцінку якості роботи прокурора Донецької обласної прокуратури Білоусова Євгена Олександровича та затвердити висновок з урахуванням встановлених обставин судовим рішенням.
Рішення ухвалено, проголошено його вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 17.09.2025.
Повний текст рішення складено 26.09.2025 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.С. Зеленов