з питань розгляду звіту про виконання рішення суду
26 вересня 2025 року Справа №160/10378/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник С.В., розглянувши в порядку письмового провадження звіт представника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 про виконання судового рішення у справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дії протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
22.04.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ( до відділення поштового зв'язку таку подано 18.04.2024 року) ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною дію ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо відмови у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нової довідки про розмір грошового забезпечення на ім'я померлого годувальника ОСОБА_3 , розрахованого відповідно до вимог ст. 9, 43 і 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2481,00), встановленого законом на 01.01.2022 рік, шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн), встановленого законом на 01.01.2023 рік на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2022 та 2023 роки, для перерахунку пенсії з 01 лютого 2022 та 1 лютого 2023 року;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нову довідку про розміри грошового забезпечення на ім'я померлого годувальника ОСОБА_3 станом на 01.01.2022 та 01.01.2023 роки у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2481,00), встановленого законом на 01.01.2022 рік, шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн), встановленого законом на 2023 р. на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2022 та 2023 роки, згідно з Додатком 1 до телеграми Міністра оборони України №248/1210 від 04.03.2022 року у 2022 році та Додатком 1 до доручення Міністра оборони України від 01 лютого 2023 року №2683/з, та враховуючи роз'яснення директора Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України, викладеними в листі за вих. №423/6682 від 13.10.2023 року, для перерахунку пенсії ОСОБА_2 з 01 лютого 2022 та 1 лютого 2023 року.
За наслідками розгляду даної позовної заяви, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 року позовну заяву ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дії протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 , що полягає у не виготовленні та не наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нової довідки про розмір грошового забезпечення на ім'я померлого годувальника ОСОБА_3 , розрахованого відповідно до вимог ст. 9, 43 і 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на законом на 01.01.2022р., на 01.01.2023 рік на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які встановлені на 2022р., 2023 роки для проведення з 01 лютого 2022р., з 01 лютого 2023 року перерахунку основного розміру пенсії.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_3 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нові довідки про розміри грошового забезпечення на ім'я померлого годувальника ОСОБА_3 , станом на 01.01.2022р., 01.01.2023 роки у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 2022р., 2023 р. на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років та. щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії із обов'язковим зазначенням надбавки за особливості проходження військової служби, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років та щомісячної премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії ОСОБА_2 з 01 лютого 2022р., з 01 лютого 2023 року.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнуто на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) документально підтверджені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).
Означене судове рішення від 10.06.2024 року набрало законної сили 11.07.2024 року.
За реплікацією Діловодство спеціалізованого суду встановлено, що 19.07.2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом у справі №160/10378/24 створено 2 (два) виконавчих листа в частині: 1) зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нові довідки про розміри грошового забезпечення на ім'я померлого годувальника ОСОБА_3 , станом на 01.01.2022р., 01.01.2023 роки у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 2022р., 2023 р. на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років та. щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії із обов'язковим зазначенням надбавки за особливості проходження військової служби, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років та щомісячної премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії ОСОБА_2 з 01 лютого 2022р., з 01 лютого 2023 року; 2) стягнення на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) документально підтверджені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).
30.07.2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом на адресу ОСОБА_2 направлено 2 (два) оригінала виконавчих листа та копію судового рішення від 29.01.2024 року з відміткою про набрання законної сили.
06.08.2024 року ОСОБА_2 отримано 2 (два) оригінала виконавчих листа та копію судового рішення від 10.06.2024 року з відміткою про набрання законної сили, що підтверджено підписом у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.
27.08.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 27.08.2025 року через систему “Електронний суд» заява представника заявника Єрьоміної Вікторії Анатоліївни про встановлення судового контролю, в якій представник просить суд:
1. Встановити судовий контроль за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 року у справі № 160/10378/24.
2. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду письмовий звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 року у справі № 160/10378/24.
3. Заяву про встановлення судового контролю розглянути за відсутності заявника (його представника).
Аргументи даної заяви зводяться до наступного. На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 року у справі № 160/10378/24, відповідачем виготовлено довідки №ФД113828 про розмір грошового забезпечення позивача за нормами чинними на 01.01.2022 та 01.01.2023 роки. Проте, при виготовленні оновлених довідок про розмір грошового забезпечення позивача за нормами чинними станом на 01.01.2022 та 01.01.2023 додаткові види грошового забезпечення (надбавка за особливості проходження служби та премія) пораховані за прожитковим мінімумом 2018 року. Так, згідно довідки про розмір грошового забезпечення станом на 2022 рік: посадовий оклад (ПО) становить 3970,00 грн.; оклад за військове звання (ОВЗ) становить 840,00 грн. - надбавка за вислугу років (НВР) становить 1202,50 грн. Як вбачається з довідки, основні види грошового забезпечення пораховані відповідно до прожиткового мінімуму, який встановлено на 2022 рік, а саме 2481 грн. Натомість: надбавка за особливості проходження служби (87,8%) становить - 3753,45 грн. Виплата надбавки за особливості проходження служби регулюється положеннями розділу VI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам №260 (далі Порядок № 260), пунктом 1 якого визначено, що військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за особливості проходження служби в розмірах до 100 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років залежно від складності та важливості виконуваних обов'язків. Отже, розмір надбавки за особливості проходження служби розраховується з посадового окладу, з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років. Проте, якщо рахувати 3970,00 + 840,00 + 1202,50 = 6012,50*87,8% = 5278,98 грн. Тобто, відповідач для розрахунку надбавки за особливості проходження служби врахував прожитковий мінімум станом на 2018 рік, всупереч судовому рішенню - премія (169%) становить - 4765,80 грн. Згідно Порядку №260 розмір премії розраховується від посадового окладу шляхом множення на відповідний визначений відсоток. Проте, якщо рахувати 169% від посадового окладу 3970,00 грн. виходить 6709,30 грн. Тобто, премія в довідці порахована за прожитковим мінімумом станом на 2018 рік, всупереч судовому рішенню у справі № 160/10378/24. Згідно довідки про розмір грошового забезпечення станом на 2023 рік: посадовий оклад (ПО) становить 4290,00 грн; оклад за військове звання (ОВЗ) становить 910,00 грн.; надбавка за вислугу років (НВР) становить 1300,00 грн. Як вбачається з довідки, основні види грошового забезпечення пораховані відповідно до прожиткового мінімуму, який встановлено на 2023 рік, а саме 2684 грн. Натомість: надбавка за особливості проходження служби (87,8%) становить - 3753,45 грн. Виплата надбавки за особливості проходження служби регулюється положеннями розділу VI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам №260 (далі Порядок № 260), пунктом 1 якого визначено, що військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за особливості проходження служби в розмірах до 100 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років залежно від складності та важливості виконуваних обов'язків. Отже, розмір надбавки за особливості проходження служби розраховується з посадового окладу, з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років. Проте, якщо рахувати 4290,00 + 910,00 + 1300,00 = 6500,00*87,8% = 5707,00 грн. Тобто, відповідач для розрахунку надбавки за особливості проходження служби врахував прожитковий мінімум станом на 2018 рік, всупереч судовому рішенню. Премія (307%) становить - 8657,40 грн. Згідно Порядку №260 розмір премії розраховується від посадового окладу шляхом множення на відповідний визначений відсоток. Проте, якщо рахувати 307% від посадового окладу 4290,00 грн. виходить 13 170,30 грн. Тобто, премія в довідці порахована за прожитковим мінімумом станом на 2018 рік, всупереч судовому рішенню у справі № 160/10378/24. При цьому, у справі № 160/10378/24 вирішувалося питання щодо розміру прожиткового мінімуму, який має бути врахований відповідачем при видачі позивачу оновлених довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 та 01.01.2023 роки відповідно - як розміру посадового окладу та окладу за військове звання, так і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (оскільки дані складові рахуються від суми посадового окладу і окладу за військове звання), при цьому відповідач, проігнорувавши рішення суду, розрахував щомісячні додаткові види грошового забезпечення ( надбавку за особливості проходження служби та премії) згідно прожиткового мінімуму станом на 2018 рік, що вбачається з виданих довідок. Отже, враховуючи вищенаведене, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/10378/24 виконано ІНФОРМАЦІЯ_3 неналежним чином, оскільки відповідачем пораховані додаткові види грошового забезпечення (надбавка за особливості проходження служби та премія) згідно прожиткового мінімуму станом на 2018 рік, замість зазначеного в рішенні розміру грошового забезпечення станом на 2022 та 2023 рік відповідно (оскільки зобов'язано видати довідку із посадовим окладом та окладом за військовим званням виходячи із прожиткового мінімуму станом на 01.01.2022 та 01.01.2023 рік відповідно, то щомісячні додаткові види грошового забезпечення, які відповідно до Порядку №260 рахуються виходячи із суми посадового окладу та окладу за військовим званням, також мають бути пораховані по відповідному прожитковому мінімуму, а саме станом на 01.01.2022 та 01.01.2023 - 2481 та 2684 грн.). Також, представник позивача просить суд взяти суд до уваги, що позивачем було подано ще одну позовну заяву до відповідача щодо неправильного визначення прожиткового мінімуму при обчисленні щомісячних додаткових видів грошового забезпечення при складані довідок станом на 01.01.2022 та 01.01.2023 років. Ухвалою суду від 12.05.2025 року по справі №160/13441/25 позивачу було відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі (до заяви додається) з огляду на наступне: “Як зазначив позивач, підставою для звернення до суду стало те, що у складеній та на направленій до пенсійного фонду довідки про розмір грошового забезпечення позивача, станом на 01.01.2022 року, 01.01.2023 року відповідач включив щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які розраховані з прожиткового мінімуму станом на 01.01.2018. виконання. Слід зауважити, що розгляд поданого позову буде передбачати надання правової оцінки порядку відповідачем рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 року у справі №160/10378/24. Крім того, всі додаткові види грошового забезпечення згідно постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 року обраховуються на підставі посадового окладу, у визначених випадках додаткового з урахуванням окладу за військове звання та надбавки за вислугу років. Таким чином, в порядку судового контролю необхідно перевірити виконання постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 року, на яке є посилання в резолютивній частині рішення суду у справі № 160/10378/24.» Тобто, з вищенаведеного вбачається, що питання обчислення щомісячних додаткових видів грошового забезпечення виходячи із прожиткового мінімуму станом на 2022 та 2023 рік та питання неналежного виконання рішення суду по справі №160/10378/24 не становить окремого предмету розгляду, а повинно вирішуватись в рамках існуючого судового рішення. Тому позивач і звертається щодо належного виконання рішення суду із заявою про встановлення судового контролю в рамках цього судового провадження.
За відомостями з витягу протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 27.08.2025 року зазначена вище заяву вирішено розподілити та передати судді Пруднику С.В.
В період з 15.08.2025 року по 29.08.2025 року суддя Прудник С.В. перебував у щорічній основній відпустці.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 року заяву представника заявника ОСОБА_4 про встановлення судового контролю задоволено повністю. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_3 подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 року у справі №160/10378/24 за позовною заявою ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дії протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Встановлено ІНФОРМАЦІЯ_2 строк для подання звіту про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 року у справі №160/10378/24 за позовною заявою ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дії протиправною та зобов'язання вчинити певні дії протягом 30 днів з дня отримання копії цієї ухвали суду. Попереджено начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , що відповідно до ч. 10 ст.382-3 КАС України, у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб'єкта владних повноважень.
23.09.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов сформований 23.09.2025 року через систему “Електронний суд» звіт представника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 про виконання судового рішення.
Аргументи даного звіту зводяться до наступного. На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 по справі №160/10378/24 ІНФОРМАЦІЯ_4 у межах повноважень, визначених абзацом 5 пункту 2.6 Інструкції з організації роботи із забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей у Міністерстві оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 31.12.2014 №937 (далі - Інструкція), 17.06.2024 підготував довідки про грошове забезпечення ОСОБА_3 станом на 01.01.2022, 01.01.2023 та супроводом від 17.06.2024 №7/19681/9 направив вказані довідки до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Відповідно до пункту 2.1 Інструкції загальне керівництво роботою із забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей здійснюється Департаментом соціального забезпечення Міністерства оборони України (до 02.12.2022 Департаментом фінансів Міністерства оборони України). Під час визначення розміру грошового забезпечення за рішенням суду враховувалися роз'яснення Департаменту фінансів Міністерства оборони України доведені листом від 13.10.2023 №423/6682 та 14.11.2023 №220/13/7642 так як рішенням суду не було визначено розмір додаткових видів грошового забезпечення. Так як в рішенні суду від 10.06.2024 року встановлено, що у оновлених довідках потрібно обов'язково зазначити «надбавки за особливості проходження військової служби, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років та щомісячної премії», але не визначено з прожиткового мінімуму на який рік слід розраховувати додаткові види грошового забезпечення, використовуючи свої дискреційні повноваження, було проведено розрахунок у відповідності до вимог чинного законодавства та роз'яснень вищого керівництва, та як наслідок сформовано та направлено довіку. Отже, ІНФОРМАЦІЯ_4 виконав рішення у відповідності до вимог чинного законодавства та роз'яснень Департаменту фінансів Міністерства оборони України доведених листом від 13.10.2023 №423/6682 та листом 14.11.2023 №220/13/7642. Позивач не погоджується із способом виконання рішення він може відповідно до статті 378 КАС України, він може звернутися до суду із встановленням чи зміною способу або порядок виконання рішення суду, а вже потім слід звертатися за судовим контролем, адже рішення було виконане, проте у спосіб який не визначався та не встановлювався судом. Також, у справі 160/10378/24 розглядалося питання права позивача на отримання довідки для проведення перерахунку, а питання складових такої довідки не розглядалось та не могло розглядатися, так як вони є вимогами на перед. Отже після виконання вказаного рішення виникли нові спірні правовідносини щодо не проведення розрахунку додаткових видів грошового забезпечення із прожиткового мінімуму станом на 01.01.2022, 01.01.2023 року. Вказане питання є новим предметом який не досліджувався під час розгляду справи 160/10378/24, а тому з цього приводу недоречно встановлювати судовий контроль, так як це питання не встановлено в судовому порядку. Тобто ІНФОРМАЦІЯ_4 виконано вказане рішення суду у спосіб, визначений судом, тобто шляхом видачі оновлених довідок про розмір грошового забезпечення позивача, із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії. Незгода позивача із визначеними розмірами щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, які вказані у довідках про розмір грошового забезпечення, складених на виконання рішення суду по справі №160/10378/24, є новими правовідносинами та підлягають судовому захисту шляхом звернення до суду з відповідним позовом, а не у порядку ст.382 КАС України. На переконання представника відповідача, обставини та докази, які б свідчили про невиконання або неналежне виконання ІНФОРМАЦІЯ_4 рішення суду в даній адміністративній справі у встановленому законом порядку відсутні.
Відтак, представник ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 просить суд: прийняти і долучити до матеріалів звіт на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 року у справі №160/10378/24.
Розглянувши поданий звіт про виконання рішення суду, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
В адміністративному судочинстві обов'язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов'язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов'язковості судового рішення, що узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 01.02.2022 у справі № 420/177/20 та ухвалах від 26.01.2021 у справі № 611/26/17, від 07.02.2022 у справі № 200/3958/19-а.
З 19.12.2024 набрав чинності Закон України від 21.11.2024 № 4094-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» (далі - Закон № 4094-ІХ), яким ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено у новій редакції, а КАС України доповнено ст. ст. 381-1, 382-1, 382-2, 382-3.
Згідно із п. 2 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4094-ІХ справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Розгляд зазначеного звіту про виконання судового рішення здійснено судом з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності Законом № 4094-ІХ, в порядку письмового провадження, а також після виходу одного з членів колегії суддів із відпустки.
Вимоги до змісту та форми такого звіту визначені у нормах ч. 2 та 3 ст. 382-2 КАС України.
Згідно ч. 1 - 4 ст. 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.
При цьому за змістом норм ч. 5 цієї ж статті Кодексу передбачено, що суд за клопотанням суб'єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Аналізуючи наведені вище процесуальні норми у сукупності, Верховний Суд при розгляді звіту про виконання судового рішення, що стосується виплати заборгованості з пенсії (ухвала від 13.03.2025 у справі № 640/16655/21), висловив позицію про те, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання зобов'язань у межах відповідної справи. Наслідком відмови у прийнятті звіту про виконання судового рішення є накладення на керівника суб'єкта владних повноважень штрафу, а також можливість встановлення нового строку для подання звіту про виконання судового рішення чи зміна способу і порядку його виконання. Будь-якого альтернативного варіанту дій у такому випадку у суду немає.
Одночасно в іншій своїй ухвалі від 03.03.2025 у справі № 160/5259/20 Верховний Суд відзначив, що за усталеною судовою практикою сформовано правову позицію, відповідно до якої для застосування інституту судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
У взаємозв'язку із наведеним суд вважає за необхідне зазначити, що накладення штрафу за невиконання судового рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності останнього за невиконання покладеного на нього зобов'язання. Застосування такого заходу судового контролю як штраф у випадку відмови у прийнятті звіту про виконання судового рішення є обов'язком суду й направлено на забезпечення повної реалізації відповідного судового рішення.
При цьому визначальною умовою для накладення зазначеного штрафу є невиконання судового рішення без поважних причин.
У свою чергу в залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання за судовим рішенням, що підлягає виконанню боржником, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Зокрема перелік таких обставин при виконанні судового рішення, яке стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), визначений у ч. 5 ст. 382-З КАС України. А саме це відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду без поважних на те причин тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами ст. 382-3 КАС України. А тому, вирішуючи питання щодо прийняття або відмови у прийнятті звіту про виконання судового рішення з подальшим застосуванням таких заходів судового контролю як встановлення нового строку для подання звіту й накладення штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень (боржника), судом має бути встановлений факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Зокрема суд повинен з'ясувати чи вживалися суб'єктом владних повноважень (зокрема в особі його керівника) всі необхідні та вичерпні заходи для своєчасного і повного виконання судового рішення, та які саме заходи; чи діяв зазначений керівник при вжитті тих чи інших заходів добросовісно, пропорційно, своєчасно та обгрунтовано; чи існували документально підтверджені поважні обставини, які ускладнюють виконання судового рішення. Необхідність встановлення судом цих обставин під час розгляду звіту про виконання судового рішення, ухваленого у справі, яка стосується здійснення пенсійних (соціальних та ін.) виплат, випливає безпосередньо зі змісту ч. 2 і 5 ст. 382-3 КАС України.
Проаналізувавши доводи представника відповідача, викладені у наданому звіті про виконання судового рішення, а також дослідивши долучені до звіту копії документів сукупно з іншими матеріалами справи, Суд встановив, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 року у справі №160/10378/24 виконано ІНФОРМАЦІЯ_3 неналежним чином, оскільки відповідачем пораховані додаткові види грошового забезпечення (надбавка за особливості проходження служби та премія) згідно прожиткового мінімуму станом на 2018 рік, замість зазначеного в рішенні розміру грошового забезпечення станом на 2022 та 2023 рік відповідно (оскільки зобов'язано видати довідку із посадовим окладом та окладом за військовим званням виходячи із прожиткового мінімуму станом на 01.01.2022 та 01.01.2023 рік відповідно, то щомісячні додаткові види грошового забезпечення, які відповідно до Порядку №260 рахуються виходячи із суми посадового окладу та окладу за військовим званням, також мають бути пораховані по відповідному прожитковому мінімуму, а саме станом на 01.01.2022 та 01.01.2023 - 2481 та 2684 грн.).
Суд вважає, що відповідачем не наведено обставин і не доведено належними та допустимими доказами вжиття ІНФОРМАЦІЯ_5 достатніх й вичерпних заходів для виконання рішення суду в повному обсязі.
Щодо доводів представника відповідача про те, що незгода позивача із визначеними розмірами щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, які вказані у довідках про розмір грошового забезпечення, складених на виконання рішення суду по справі №160/10378/24, є новими правовідносинами та підлягають судовому захисту шляхом звернення до суду з відповідним позовом, а не у порядку ст.382 КАС України, то такі є безпідставними, з огляду на наступне.
За реплікацією «Діловодства спеціалізованого суду» встановлено, що позивач вже звертався до суду із позовними вимогами щодо визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_2 , які виразились у зменшенні у грошовому виразі розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, вказаних в довідці № ФД113828 від 17.06.2024 року про розмір грошового забезпечення на ім'я ОСОБА_3 виданої ОСОБА_2 станом на 01.01.2023 рік та зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_2 оформити довідку про розмір грошового забезпечення на ім'я ОСОБА_3 станом на 01.01.2023 року, відповідно до вимог положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 року № 414 та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 року № 260, із зазначенням відомостей про розміри надбавки за особливості проходження служби та премії у грошовому виразі, обчисленому виходячи з розмірів посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, вказаних в довідці № ФД113828 від 17.06.2024 року про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2023 у розмірі 2684,00 грн. і надати оновлену довідку до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області для перерахунку пенсії по втраті годувальника ОСОБА_2 з 01.02.2023 року.
Проте, за наслідками розгляду такої позовної заяви, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 року у справі №160/13441/25 відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії.
При прийнятті означеної ухвали суду від 12.05.2025 року у справі №160/13441/25, суд виходив з того, що предмет позову фактично спрямований на виконання іншого судового акта (рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 року по справі № 160/10378/24). Відтак, обраний позивачем у цій справі спосіб захисту фактично є однією із форм контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 року по справі № 160/10378/24. Отже, спір у справі №160/13441/25 є тотожним спору у справі № 160/10378/24, оскільки виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення. Суд дійшов висновку про наявність у спірних правовідносинах обставин, з якими стаття 383 Кодексу адміністративного судочинства України пов'язує наявність підстав для визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду. Відповідно, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушуються його права, свободи чи інтереси, то він мав звертатись до суду в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідною заявою, а не пред'являти новий адміністративний позов. Відтак, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються. Вищевказані висновки суду узгоджуються з висновками постанови Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15.
Варто зазначити, що частиною другою статті 14 КАС України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Нормами частини третьої зазначеної статті передбачено, що невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом (частина 4 статті 372 КАС України).
Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню..
Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Отже, примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом № 1404-VIII, у рамках виконавчого провадження.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 820/4261/18 та від 09.07.2019 у справі №826/17587/18.
Частиною п'ятою статті 372 КАС України визначено, що процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Частиною 2 статті 382-1 КАС України визначено, що суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення.
Статтею 382 КАС України як спосіб судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, передбачено зобов'язання суб'єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення тощо.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів позивача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення (постанова Верховного Суду від 26.02.2024 року у справі № 120/13369/23).
Таким чином, звіт, який надійшов до суду 23.09.2025 не містить доказів вчинення Головним управлінням (безпосередньо його керівником) всіх можливих активних дій, направлених на виконання судового рішення у повному обсязі, як підстави для звільнення від застосування судом штрафу відносно боржника.
Разом з тим, враховуючи передбачене у ч. 5 ст. 382-3 КАС України право суду звільнити боржника від сплати штрафу за невиконання (неповне виконання) судового рішення, за наявності певних документально доведених обставин, та з метою перевірки обґрунтованості доводів сторін про дійсні причини невиконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 року у справі №160/20378/24 й, відповідно для вирішення по суті клопотань учасників справи з питання накладення (звільнення від сплати) штрафу у зв'язку із невиконанням судового рішення в частині, суд розглядає як прийнятне надати відповідачу можливість виконати судове рішення належним чином, у зв'язку з чим, згідно положення ч. 3 ст. 382-3 КАС України вирішив встановити новий строк для надання звіту про виконання судового рішення.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про відмову у прийнятті звіту про виконання Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 року у справі №160/10378/24 та необхідності у встановленні нового строку для виконання судового рішення у вказаній частині - до 10 листопада 2025 року.
Керуючись статтями 248, 256, 293, 294, 295, 382, 382-1, 382-2, 382-3 КАС України суд,-
У прийнятті звіту представника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 року у справі №160/10378/24 - відмовити.
Встановити ІНФОРМАЦІЯ_1 новий строк для подання звіту про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 року у справі №160/10378/24.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 надати Дніпропетровському окружному адміністративному суду звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 року у справі №160/10378/24.
Роз'яснити ІНФОРМАЦІЯ_1 , що звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 року у справі №160/10378/24 має відповідати вимогам ст. 382-2 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та в строки встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України.
Ухвала набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 256 КАС України.
Суддя С. В. Прудник