17 вересня 2025 рокуСправа №160/19351/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіПрудника С.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
03.07.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області №046550009200 від 20 червня 2025 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати до загального страхового стажу період трудової діяльності в колгоспі ім. Свердлова П'ятихатського району, Дніпропетровської області з 01.04.1984 р. по 22.05.1984 р., а також з 01.07.1986 р. по 04.04.2000 р. в колгоспі ім. Свердлова П'ятихатського району, Дніпропетровської області, з 27 серпня 1993 р. - колективне сільськогосподарське підприємство ім. Свердлова П'ятихатського району, Дніпропетровської області;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повторно розглянути подану заяву про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-IV з 26 червня 2025 року, тобто з дня, наступного за днем досягнення пенсійного віку з врахуванням спірного періоду трудової діяльності.
Означені позовні вимоги вмотивовані протиправністю рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області №046550009200 від 20 червня 2025 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком.
29.07.2025 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правої позиції відповідач зазначив наступне. ОСОБА_1 11.06.2025 року звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області за принципом екстериторіальності розглянуто заяву Позивача та прийнято рішення № 046550009200 від 20.06.2025 року про відмову у призначенні пенсії, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Результати розгляду документів, доданих до заяви: у трудовій книжці НОМЕР_1 від 26.04.1984 року на титульній сторінці зазначена не повна дата народження; не зараховано до страхового стажу; період роботи в колгоспі з 01.04.1984 року по 23.05.1984 року, необхідно надати довідку про встановлення мінімум та вироблені в/дн.; надані уточнюючі архівні довідки №725, №726 від 06.06.2025 року містять скорочення ПІБ, що не допускається. Вік заявника 59 років 11 місяців. Страховий стаж заявника становить 28 років 4 місяці 4 дні. Необхідний страховий стаж - 32 роки. Таким чином, рішенням № 046550009200 від 20.06.2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду в Закарпатській області правомірно відмовлено у призначенні пенсії за віком статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу роботи.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.07.2025 року зазначена вище справа розподілена та 04.07.2025 року передана судді Пруднику С.В.
08.07.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до свого провадження означену позовну заяву, розпочато спочатку розгляд даної справи та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
В період з 15.08.2025 року по 29.08.2025 року суддя Прудник С.В. перебував у щорічній основній відпустці.
Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.
Судом установлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 11.06.2025 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком згідно статті 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно принципу екстериторіальності заяву та документи позивача розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області та прийнято рішення №046550009200 від 20.06.2025 року про відмову у призначені пенсії за віком.
З тексту рішення №046550009200 від 20.06.2025 року ГУ ПФУ в Закарпатській області про відмову у призначені пенсії за віком убачається наступне. Відмова про призначення пенсії за віком гр. ОСОБА_1 . Дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 . Податковий номер - НОМЕР_2 . Дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України - 11.06.2025р. Пенсійний вік визначений статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» становить 60 років. Вік заявника - 59 р. 11 міс. Необхідний страховий стаж становить 32 роки. Страховий стаж заявника - 28 р.4 міс.4 дн. Результати розгляду документів, доданих до заяви: у трудовій книжці НОМЕР_1 вид.26.04.1984р. на титульній сторінці зазначена не повна дата народження; період з 01.04.1984р. по 23.05.1984р. - робота в колгоспі, необхідно надати довідку про встановлений мінімум та вироблені в/дн.; надані уточнюючі архівні довідки №725, №726 вид.06.06.2025р. містять скорочення ПІБ, що не допускається. Фізична особа-підприємець. Право на отримання пенсійної виплати - 26.06.2028р. На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не пере буває та пенсію не отримує. Висновок: не має право на призначення пенсії за віком через відсутність необ хідного страхового стажу. Відповідно до ст.105 Закону №1058-ІV, скарга на прийняте рішення може бути подана протягом одного року з дня прийняття рішення, але не більш як через 30 календарних днів з дня ознайомлення з прийнятим рішенням до ке рівника виконавчого органу Пенсійного фонду, посадовою особою якого ви несено оскаржуване рішення, а в разі повного або часткового незадоволення скарги до органу Пенсійного фонду вищого рівня протягом 30 календарних днів з дня доведення до відома рішення, що оскаржується. Подання скарги не позбавляє особу права звернутися до адміністративного суду відповідно до законодавства.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов'язок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов'язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень.
У преамбулі Закону України «Про пенсійне забезпечення» зазначено, що цей Закон відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов 'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року №1058-ІV (далі - Закон від 09.07.2003 №1058-ІV).
Статтею 8 Закону №1058-ІV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до ст. 8 Закону від 09.07.2003 №1058-ІV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (ч. 1 ст. 24 Закону від 09.07.2003 №1058-ІV).
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч. 2 ст. 24 Закону від 09.07.2003 №1058-ІV).
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4 ст. 24 Закону від 09.07.2003 №1058-ІV).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону України № 1058-ІУ пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Згідно п. 1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 р. за №1566/11846, звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
Згідно ч. 1 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі - Закон 1788-XII) передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Згідно ст. 62 Закону України № 1788-ХІІ від 05.11.1991р., основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
У частині першій статті 48 Кодексу законів про працю України зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року затверджений Порядок підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книши або відповідних записів у ній (далі Порядок).
Згідно пунктів 1, 2, 3 вказаного Порядку основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з пунктами 17-18 Порядку № 637 за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації' (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку № 637, а за відсутності документів про наявний стаж або відсутності архівних даних, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, пов'язаних з заявником спільною роботою.
Із цього слідує, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а необхідність надання будь-яких додаткових уточнюючих довідок виникає лише у випадку коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу.
Вказаний висновок узгоджується із правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 05.12.2019 по справі №235/805/17, від 06.12.2019 у справі №663/686/16-а, від 06.12.2019 у справі №500/1561/17, від 05.12.2019 у справі №242/2536/16-а.
Згідно свідоцтва про народження на моє ім'я я народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Троїцьке, П'ятихатського району, Дніпропетровської області. Моїми батьками є ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 22.07.1965 р., виданого Троїцьким ЗАГС П'ятихатського району, Дніпропетровської області.
РНОКПП позивача - НОМЕР_2 , що підтверджується копією картки платника податків на його ім'я від 11.02.2021 р.
Згідно трудової книжки НОМЕР_1 виданої 26.04.1984 р. на титульній сторінці мовою оригіналу зазначено:
ОСОБА_4
Дата рождения -1965 год
Образование - среднее специальное
Профессия, специальность - агроном
Дата заполнения книжки 26 апреля 1984
в розділі, мовою оригіналу, «ЧЛЕНСТВО В КОЛХОЗЕ» міститься запис № 1, у якому зазначено: 1.ІV.1984 - Принят на работу по должности агроном - Пр. № 4 от 20 марта.
Згідно запису № 2 зазначено: 23.05.1984 г. - Призван в ряді СА - 2.06.1986 г.
Згідно запису № 3 зазначено: 1.07.1986 г. - ОСОБА_5 в колхоз Свердлова на должность тракториста - пр. № 7 от 1.07.1986г.
Згідно запису № 4 зазначено: 20.08.1988 г. - переведен на должность шофера авто гаража к-за - пр. № 8 от 20.08.1988 г.
Згідно запису № 5 зазначено: 04.04.2000 - Уволен из членов КСП в святи с реорганизацией - пр. № 4 от 04.04.2000 г.
Аналіз трудової книжки свідчить про те, що ОСОБА_1 , 1965 року народження, з 01.04.1984 р. по 22.05.1984 р. працював в колгоспі ім. Свердлова П'ятихатського району, Дніпропетровської області на посаді агронома, з 23.05.1984 р. по 02.06.1986 р. проходив службу в армії, після чого з 01.07.1986 р. по 04.04.2000 р. знову працював в колгоспі ім. Свердлова П'ятихатського району, Дніпропетровської області, а потім в колективному сільськогосподарському підприємстві ім. Свердлова П'ятихатського району, Дніпропетровської області (скорочена назва КСП ім. Свердлова П'ятихатського району, Дніпропетровської області).
Згідно архівної довідки №725 від 06.06.2025 р., виданої коммунальною архівною установою «П'ятихатський трудовий архів» П'ятихатської міської ради Дніпропетровської області за період з 1986 р. по 1992 р. в книгах обліку оплати праці і відпрацьовані людино-дні в колгоспі ім. Свердлова, з серпня 1993 р. КСП ім. Свердлова, з липня 2000 р. ТОВ «Свердповське» з липня 1986 р. по грудень включно 1992 р. значиться - ОСОБА_6 , ім'я - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , по батькові - Мих., М.
У примітці довідки зазначено, шо інші особи з відповідним прізвищем, ім'ям та по батькові за вказаний період відсутні.
Згідно архівної довідки №726 від 06.06.2025 р., виданої комунальною архівною установою «П'ятихатський трудовий архів» П'ятихатської міської ради Дніпропетровської області за період з 1993 р. по 2000 р. в книгах обліку оплати праці і відпрацьовані людино-дні в колгоспі ім. Свердлова, з серпня 1993 р. КСП ім. Свердлова, з липня 2000 р. ТОВ «Свердповське» з січня 1993 р. по вересень включно 1997 р. значиться - ОСОБА_6 , ім'я - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , по батькові - Мих., з січня 1998 р. ідентифікаційний код - НОМЕР_2 .
У примітці довідки зазначено, що інші особи з відповідним прізвищем, ім'ям та по батькові за вказаний період відсутні.
Згідно архівної довідки №727 від 06.06.2025 р., виданої комунальною архівною установою «П'ятихатський трудовий архів» П'ятихатської міської ради Дніпропетровської області за період з 1986 р. по 1992 р. в книгах обліку оплати праці і заробітної плати в колгоспі ім. Свердлова, з серпня 1993 р. КСП ім. Свердлова, з липня 2000 р. ТОВ «Свердповське» з липня 1986 р. по грудень включно 1992 р. значиться - ОСОБА_6 , ім'я - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , по батькові - Мих., М.
Згідно архівної довідки №728 від 06.06.2025 р., виданої комунальною архівною установою «П'ятихатський трудовий архів» П'ятихатської міської ради Дніпропетровської області за період з 1993 р. по 2000 р. в книгах обліку оплати праці і заробітної плати в колгоспі ім. Свердлова, з серпня 1993 р. КСП ім. Свердлова, з липня 2000 р. ТОВ «Свердповське» з січня 1993 р. по вересень включно 1997 р. значиться - ОСОБА_6 , ім'я - ОСОБА_9 , по батькові - Мих., з січня 1998 р. ідентифікаційний код - НОМЕР_2 .
Вказана трудова книжка НОМЕР_1 від 26.04.1984 р. і архівні довідки №725-728 від 06.06.2025 р. містять інформацію про один і той же період трудової діяльності, в одному і тому ж підприємстві. Трудова книжка містить також і відомості про встановлення мінімуму трудової участі і фактично відпрацьовані дні за період з 1986 року по 1997 рік, 1985 рік зазначено - служба в армії, а за 1984 р. - нічого не вказано. Щодо особистих даних особи зазначеної і в трудовій книжці, і в архівних довідках, значиться ОСОБА_10 зі скороченими даними по батькові «Мих. і М.». Особисті дані особи записувалися і українською і російською мовами, зокрема, і у скороченому виді. Однак, дані прізвища, ім'я і по батькові збігаються з моїми паспортними даними, а ідентифікаційний код - НОМЕР_2 , який зазначено в архівних довідках №726, №728 від 06.06.2025 р. з січня 1998 р. взагалі відповідає саме моєму РНОКПП.
На титульній сторінці трудової книжки стоїть печатка, на якій вказано «Колективне сільськогосподарське підприємство (колгосп імені Свердлова) П'ятихатський район Дніпропетровської області.
Згідно архівної довідки №219 від 25.06.2025 р., виданої архівним відділом №3 архівного управління Кам'янської районної державної адміністрації Дніпропетровської області відповідно до п. 4 Постанови Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» від 14.02.1992 р. розпорядженням представника Президента України № 348 від 27.08.1993 р. перереєстровано статут колгоспу ім. Свердлова на КСП ім. Свердлова.
Вказана архівна довідка свідчить про те, що колгосп ім. Свердлова 27.08.1993 р. було реорганізовано в колективне сільськогосподарське підприємство ім. Свердлова (скорочена назва - КСП ім. Свердлова), тобто, іншими словами, колективне сільськогосподарське підприємство ім. Свердлова стало правонаступником колгоспу ім. Свердлова, який знаходився в П'ятихатському районі, Дніпропетровської області.
Той факт, що колективне сільськогосподарське підприємство ім. Свердлова (скорочена назва - КСП ім. Свердлова), з серпня 1993 р. є правонаступником колгоспу ім. Свердлова зазначено і в архівних довідках № 725-728 від 06.06.2025 р., виданих коммунальною архівною установою «П'ятихатський трудовий архів» П'ятихатської міської ради Дніпропетровської області.
Оглядаючи військовий квиток НОМЕР_4 від 16.04.1984 р. на ім'я позивача в розділі І «Общие сведения» зазначено, що позивач народився в с. Троїцьке, П'ятихатський район, Дніпропетровської області. В п. 6 мовою оригіналу «Основная гражданская специальность» зазначено - «агроном, шофер, тракторист», що відповідає записам трудової книжки НОМЕР_1 від 26.04.1984 р. на ім'я ОСОБА_1 , 1965 року народження, за номерами записів 1,3,4.
В розділі II військового квитка «Отношение к воинской службе» в п. 8 зазначено, що «Призовной комиссией при Пятихатском районном военном комиссариате Днепропетровской области признан годен к строевой службе и направлен в часть 23 мая 1984 г.», що збігається із записом № 2 трудової книжки НОМЕР_1 від 26.04.1984 р. на ім'я ОСОБА_1 , 1965 року народження.
В п. 12 зазначено, що «2 июня 1986 г. демобилизован в запас и направлен в Пятихатский РВК Днепропетровской области, в место назначения обязан прибыть и встать на воинский учет 4 июня 1986 г.», що також збігається із записом № 2 трудової книжки НОМЕР_1 від 26.04.1984 р. на ім'я ОСОБА_1 , 1965 року народження.
В розділі VIII військового квитка «Прием на учет и снятие с учета» зазначено, що 06.06.1986 р. Троїцькою сільською радою П'ятихатського району, Дніпропетровської області я прийнятий на військовий облік, тобто за місцем свого народження і місцем свого проживання.
28.02.1984 р. позивач отримав диплом НОМЕР_5 про закінчення Ерастівського сільськогосподарського технікуму ім. Кірова, П'ятихатського району, Дніпропетровської області, присвоєно кваліфікацію агронома-плодоовочівника, що підтверджується копією диплома НОМЕР_5 від 28.02.1984 р. та відповідає даті запису на титульній сторінці вказаної трудової книжки, де у відомостях про професію/спеціальність ОСОБА_1 , 1965 року народження, 26.04.1984 р. зроблено запис і зазначено - агроном.
Після закінчення вказаного вище технікуму, позивач повернувся в с. Троїцьке і 01.04.1984 р. був прийнятий на роботу в колгосп ім. Свердлова на посаду агронома, а вже 23.05.1984 р. був призваний на військову службу в армії.
Зазначене відповідає записам трудової книжки НОМЕР_1 від 26.04.1984 р. на ім'я ОСОБА_1 , 1965 року народження, за номерами 1,2.
Окремо слід зазначити, шо в період з жовтня 1997 р, по квітень 2000 р. КСП існувало, однак працівникам не виплачувалася заробітна плата, тож 04.04.2000 р. я звільнився і вибув із членів КСП. В архівній установі інформації за вказаний період щодо відомостей про заробітну плату і відпрацьовані людино-дні немає.
Аналізуючи викладене можна зробити висновок, що трудова книжка НОМЕР_1 від 26.04.1984 р. і архівні довідки № 725-728 від 06.06.2025 р. належать мені і стосуються саме мене, та, саме моєї трудової діяльності у спірний період. Адже і особисті дані про особу, і місце проживання, освіта особи, період служби в армії збігаються з моїми даними щодо прізвища, ім'я, по батькові, дати народження, місця проживання, наявності вказаної освіти. Також збігається і посада за місцем роботи особи, та територіальне знаходження місця роботи, а саме: агроном, тракторист, водій колгоспу ім. Свердлова П'ятихатського району, Дніпропетровської області, в подальшому КСП ім. Свердлова П'ятихатського району, Дніпропетровської області.
Згідно довідки № 95 від 26.06.2025 р., виданою Лихівською селищною радою Кам'янського (попередня назва - П'ятихатського) району, Дніпропетровської області, позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , є постійним жителем с. Троїцьке, яке входить до складу Лихівської ОТГ Кам'янського району, Дніпропетровської області, а з 23.04.1996 р. зареєстрований за адресою місця проживання: АДРЕСА_1 . Інший ОСОБА_1 , 1965 року народження, на території Лихівської ОТГ Кам'янського району, Дніпропетровської області не проживав і не проживає.
Отже, спірний період моєї трудової діяльності, а саме:
- з 01.04.1984 р. по 22.05.1984 р. на посаді агронома колгоспу ім. Свердлова П'ятихатського району, Дніпропетровської області,
- з 01.07.1986 р. по 19.08.1988 р. на посаді, тракториста колгоспу ім. Свердлова П'ятихатського району, Дніпропетровської області,
- з 20.08.1988 р. по 04.04.2000 р. на посаді водія колгоспу ім. Свердлова П'ятихатського району, Дніпропетровської області, а з 27 серпня 1993 р. - колективне сільськогосподарське підприємство ім. Свердлова П'ятихатського району, Дніпропетровської області, повинен бути зарахований до страхового стажу позивача.
Також, слід зазначити, шо працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів та заповнення трудової книжки на підприємстві, та, у свою чергу, неналежний порядок ведення документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення людини конституційного права на соціальний захист і це узгоджується із висновками Верховного Суду в постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17, відповідно до якої на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, шо зазначені у його трудовій книжці.
З огляду на відповідні записи трудової книжки, яка є основним документом, що підтверджує стаж роботи позивача за період з 01.04.1984 р. по 22.05.1984 р., 01.07.1986 р. по 04.04.2000 р. відповідач необґрунтовано та безпідставно не врахував до страхового трудового стажу роботи позивача вказаний період трудової діяльності.
У частині першій статті 48 Кодексу законів про працю України зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Згідно п. 2 постанови Ради Міністрів СРСР від 21 квітня 1975 року № 310 «Про трудові книжки колгоспників» (була чинна на час внесення записів до трудової книжки) трудова книжка колгоспника являється основним документом про трудову діяльність членів колгоспу.
Згідно ст. ст. 3, 48 Примірного статуту колгоспників, прийнятого III Всесоюзним з'їздом колгоспників 27.11.1969, затвердженого постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 28.11.1969, громадяни СРСР приймались в члени колгоспу на підставі заяви, яка розглядалася спочатку правлінням колгоспу, після чого прийом у члени колгоспу проводиться загальними зборами колгоспників за поданням правління. Допускається залучення на роботу за трудовими договорами фахівців та інших працівників з боку лише в тих випадках, коли в колгоспі немає відповідних фахівців або коли сільськогосподарські та інші роботи не можуть бути виконані в необхідні терміни силами колгоспників (стаття 24 Примірного статуту 1969 року).
Порядок ведення трудових книжок колгоспників врегульований Основними положеннями про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, які затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 за № 310, та чинних на час внесення записів до трудової книжки (надалі по тексту також - Основні Положення).
Згідно пунктів 1, 2 Основних Положень трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту їх вступу в члени колгоспу.
До трудової книжки колгоспника, зокрема, заносяться: відомості про колгоспника: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, закінчення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання (пункт 5 Основних Положень).
Згідно п. 6 Основних Положень всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печаткою.
Згідно встановленого взірця трудової книжки колгоспника, трудова книжка колгоспника містить окремі розділи: III "членство в колгоспі", де зазначаються відомості про прийом в члени колгоспу, припинення членства в колгоспі та причини такого припинення , відомості про документ, на підставі якого внесений запис; IV "відомості про роботу" - відомості про прийом на роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, із зазначенням причин та відомості про документ, на підставі якого внесений запис; V "трудова участь у громадському господарстві" - встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі, відомості про документ, на підставі якого внесений запис.
Згідно п. 8 Основних Положень, трудові книжки зберігаються в правлінні колгоспу як бланки суворої звітності, а при припиненні членства в колгоспі видаються їх власникам на руки.
Виходячи з наведеного слідує, що трудова діяльність членів колгоспів підтверджується трудовою книжкою колгоспника встановленого взірця, що є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів, та до якої вносяться відомості, зокрема про прийом роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, а також трудову участь у громадському господарстві (встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі).
За правилами Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 N 58 та Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці та соцполітики № 259/34/5 від 08.06.2001, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Згідно ч. 3 ст. 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Згідно ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення», органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
З огляду на вищезазначене, органи, які призначають пенсію мають право перевіряти надані заявником документи, а саме вимагаючи відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряючи обґрунтованість їх видачі. Такі повноваження Пенсійного фонду повинні бути використані з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких вони спрямовані.
Відповідач ніяких дій спрямованих на проведення перевірки відомостей у поданих позивачем документах не вчинив. Своїм правом вимагати відповідні документи від підприємств, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію не скористався, відтак необґрунтовано, без урахування всіх обставин справи відмовив позивачу у призначені пенсії.
Згідно ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції', було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору cm. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об'єднаного Королівства (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Європейський суд з прав людини у справі "Рисовський проти України" (заява №29979/04, рішення від 20.10.2011 року) підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Оскільки надані архівні довідки, трудова книжка, військовий квиток, записи у яких не було досліджено та враховано органом Пенсійного фонду, у яких містяться відомості про відпрацьований стаж роботи та нараховану заробітну платню, вважаю, відповідач у справі не мав підстав для відмови у зарахуванні вказаного мною вище спірного періоду трудової діяльності до мого загального страхового стажу та в подальшому призначенні і нарахуванні пенсії за віком.
Отже у даному випадку рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області №046550009200 від 20 червня 2025 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком є протиправним та належить до скасування.
Так як наслідок, слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати до загального страхового стажу період трудової діяльності в колгоспі ім. Свердлова П'ятихатського району, Дніпропетровської області з 01.04.1984 р. по 22.05.1984 р., а також з 01.07.1986 р. по 04.04.2000 р. в колгоспі ім. Свердлова П'ятихатського району, Дніпропетровської області, з 27 серпня 1993 р. - колективне сільськогосподарське підприємство ім. Свердлова П'ятихатського району, Дніпропетровської області.
Крім того, слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повторно розглянути подану заяву про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-IV з 26 червня 2025 року, тобто з дня, наступного за днем досягнення пенсійного віку з врахуванням спірного періоду трудової діяльності.
Згідно з вимогами статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд, згідно ст.90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на встановлені у справі обставини, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 1211,20 грн.
Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 1211,20 грн. підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області №046550009200 від 20 червня 2025 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати до загального страхового стажу період трудової діяльності в колгоспі ім. Свердлова П'ятихатського району, Дніпропетровської області з 01.04.1984 р. по 22.05.1984 р., а також з 01.07.1986 р. по 04.04.2000 р. в колгоспі ім. Свердлова П'ятихатського району, Дніпропетровської області, з 27 серпня 1993 р. - колективне сільськогосподарське підприємство ім. Свердлова П'ятихатського району, Дніпропетровської області.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повторно розглянути подану заяву про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-IV з 26 червня 2025 року, тобто з дня, наступного за днем досягнення пенсійного віку з врахуванням спірного періоду трудової діяльності.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (код ЄДРПОУ 20453063) документально підтверджені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С. В. Прудник