Справа № 279/5098/25
Провадження № 2/279/2273/25
26 вересня 2025 року
Суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області Пацко О.О. розглянувши в м. Коростені матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Васянович Марія Іванівна до ОСОБА_2 , третя особа Приватний нотаріус Коростенського районного нотаріального округу Житмирської області Івчук С.С. про усунення від права на спадкування за заповітом ,
В провадження суду надійшов вказаний цивільний позов.
Позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки дана заява пред'явлена з порушенням ст.175,177 ЦПК України, виходячі з наступного.
Згідно з вимогами п. п. 4, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги.
Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов'язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Вимога про усунення спадкоємця від права на спадкування може бути пред'явлена особою, для якої таке усунення зумовлює пов'язані зі спадкуванням права та обов'язки (збільшення частки у спадщині, зміна черговості одержання права на спадкування), одночасно з її позовом про одержання права на спадкування з підстав, визначених у частині другій статті 1259 ЦК України (див. постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 березня 2018 року в справі №206/68/15-ц, від 08 жовтня 2018 року в справі № 441/509/16).
Позбавлення особи права спадкувати це захід, що має застосовуватися лише в крайньому випадку з урахуванням, передусім, характеру поведінки відповідача.
Статтею 1224 ЦК України встановлено підстави усунення спадкоємців від права на спадкування.
Осіб, які усуваються від права на спадкування, називають «негідними спадкоємцями». У статті визначаються підстави та порядок усунення особи права на спадкування після конкретного спадкодавця, а не про позбавлення права бути спадкоємцем взагалі як частини цивільної правоздатності фізичної особи. Іншими словами, прийняття рішення про усунення особи від права на спадкування стосується лише чітко визначеного випадку спадкового правонаступництва і не позбавляє цю особу претендувати на спадщину після смерті інших спадкодавців.
За змістом частини другої статті 1224 ЦК України не мають права на спадкування особи, які умисно перешкоджали спадкодавцеві скласти заповіт, внести до нього зміни або скасувати заповіт і цим сприяли виникненню права на спадкування у них самих чи в інших осіб або сприяли збільшенню їхньої частки у спадщині.
Положення частини другої статті 1224 ЦК України необхідно розуміти так, що підстави для усунення спадкоємця за заповітом чи за законом від права на спадкування через умисні дії, в результаті яких збільшилася їхня частка у спадщині, може виникнути лише тоді, коли така особа перешкоджала спадкодавцеві виразити, змінити чи скасувати своє волевиявлення у заповіті.
Виходячи з аналізу цієї норми, спадкоємець, маючи корисливий умисел, вчиняє дії, результатом яких є виникнення права на спадкування або збільшення його частки у спадщині. Незважаючи на те, що частина друга цієї статті прямо не вимагає підтвердження вчинення незаконних дій спадкоємця у судовому порядку, лише судове рішення може бути легітимною підставою для встановлення факту їх умисного вчинення і, як наслідок, - про усунення спадкоємця від права на спадкування. Не можуть спадкувати ні за законом, ні за заповітом особи, які перешкоджали спадкодавцеві виразити, змінити чи скасувати своє волевиявлення у заповіті, але за умови, що такі діяння сприяли виникненню права на спадкування у них або інших осіб або збільшенню їхньої частки у спадщині.
Таких висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 24 вересня 2020 року у справі №320/2176/17-ц, від 03 червня 2020 року у справі №621/1548/18-ц, від 30 серпня 2021 року у справі №619/1534/17, від 14 червня 2023 року у справі №753/4968/21.
Проте позивачем до матеріалів справи не долучено доказів вчинення відповідачем дій для збільшення її частки у спадкуванні.
Звертаючись до суду позивач не посилається на вимоги законодавства України які слугували підставою для звернення до суду з вказаним позовом.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасник цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
У зв'язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, відсутність доказів які підтверджують заявлені обставини, ) не є порушенням права на справедливий судовий захист.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 177 цього Кодексу, протягом п'яти з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, позовну заяву потрібно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали до встановленої дати, вказані недоліки не будуть усунуті, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Васянович Марія Іванівна до ОСОБА_2 , третя особа Приватний нотаріус Коростенського районного нотаріального округу Житмирської області Івчук С.С. про усунення від права на спадкування за заповітом, залишити без руху, надавши строк для усунення недолікі в п'ять днів з моменту отримання копії ухвали суду.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений термін позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя : О.О.Пацко