Справа № 215/7568/25
3/215/2560/25
25 вересня 2025 року м. Кривий Ріг
Суддя Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Квятковський Я.А. розглянувши матеріали, які надійшли з Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; громадянку України; яка протягом року не притягалася до адміністративної відповідальності; яка ніде не працює; зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №206117 від 31.08.2025 року, 31.08.2025 ОСОБА_1 близько 22:32 год. за адресою : АДРЕСА_1 вчинила відносно своєї малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , домашнє насильство, а саме умисні дії психологічного характеру, що полягали у ображанні нецензурною лайкою, погрозами, чим завдала психологічних страждань, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров'ю гр. ОСОБА_2 . Своїми діями гр. ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч.2 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання з'явилася,з протоколом не погодилася, пояснила, що свою доньку не ображала, а конфліктна ситуація виникла з її сестрою.
Потерпіла малолітня ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердила факт конфліктної ситуації саме між матірю та тіткою.
Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілу, вивчивши матеріали справи, зокрема протокол, форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, рапорти, відеозапис, приходжу до таких висновків.
Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Ч. 2 ст. 173-2 КУпАП передбачені дії домашнього насильства, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до п'ятдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від двох до десяти діб.
Відповідно до ч. 2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього кодексу.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, протоколом про вилучення речей і документів, акти закупки, тощо, а також іншими документами.
Так судом встановлено, що дійсно ОСОБА_1 вживала нецензурну лайку. Однак достатніх і допустимих доказів того, що ці дії були направлені на дитину суду не надано. Більше того, в суді потерпіла заперечувала факт насильства відносно себе. Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які відомості, що ОСОБА_1 мала на меті заподіяти будь-яку шкоду психічному здоров'ю потерпілій.
Щодо наявних у справі рапортів - то суд оцінює їх критично, оскільки вони є внутрішніми документами органів національної поліції та іншими доказами не підтверджуються. Відеозапис містить лише обставини складання протоколу.
Тому висновки поліцейського є припущеннями.
При цьому, слід зазначити, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену в протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року, та «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року, Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до рішення Конституційного суду України, від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010, Конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (статті 1, 3, частина друга статті 19 Основного Закону України). Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: права і свободи людини і громадянина, закріплені в Конституції, не є вичерпними; конституційні права і свободи не можуть бути скасовані; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (стаття 22); громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом (частина перша статті 24); юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина друга статті 61); обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62); конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (частина перша статті 64).
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, при відсутності достатніх, допустимих і достовірних доказів вчинення правопорушення і наявності вини особи, суд приходить до висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст.173 КУпАП слід закрити, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись статтями 221, 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, прокурором, потерпілим протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Повний текст постанови складено 26.09.2025.
Суддя :