Тернівський районний суд міста Кривого Рогу
Дніпропетровської області
справа № 215/1482/25
номер провадження 2/215/1525/25
23 вересня 2025 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
у складі:
головуючого судді - Дудікова А.В.
при секретарі - Болдирєвій А.О.
згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового засідання технічними засобами, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області цивільну справу № 215/1482/25 за позовом Акціонерного товариства «ОТП БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив
Описова частина
У березні 2025 року АТ «ОТП БАНК» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Свої позовні вимоги обґрунтовувало тим, що 23.07.2024 між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 було укладено у електронній формі кредитний договір № 3000026097, шляхом підписання електронним цифровим підписом, на підставі якого банк надав позичальнику кредит, а позичальник прийняв кредит, зобов'язувався належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, сплатити відповідну плату за користування кредитом, а також виконати всі інші зобов'язання, як вони визначені кредитним договором та правилами кредитування. Відповідно до умов договору позикодавець надав відповідачу кредит у розмірі 70 100 грн, цільове використання кредиту: на рефінансування (погашення забогованості Позичальника перед Кредитором першої черги за кредитним договором першої черги). АТ «ОТП БАНК» свої зобов'язання по видачі відповідної суми кредиту виконав повністю, кошти надав. Протягом дії кредитного договору для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись: фіксована процентна ставка у розмірі 20 % річних. Дата остаточного повернення кредиту - 23.07.2025. Відповідно до додатку № 1 до кредитного договору №3000026097 від 23.07.2024, графік платежів та розрахунок загальної вартості кредиту зазначено детально строк кредиту - 12 місяців, загальна вартість кредиту - 77 952,66 грн, процентна ставка - 20 % річних та щомісячний платіж позичальника становить 6 497 грн., крім останнього 6 485,66 грн, проте відповідач своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконує.
Так, згідно розрахунку заборгованості, у зв'язку із порушенням умов кредитного договору № 3000026097 від 23.07.2024, станом на 16.01.2025 заборгованість ОСОБА_2 перед АТ «ОТП БАНК» становить 76 745,34 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 70 080,31 грн; заборгованість за відсотками 6 665,03 грн.
Враховуючи зазначене, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_2 на користь АТ «ОТП БАНК» вищевказану суму заборгованості за кредитним договором №3000026097 від 23.07.2024 та 3 028 грн сплаченого судового збору.
Ухвалою суду від 31.03.2025 справу прийнято до провадження суддею Дудіковим А.В., визначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 18.04.2025.
18.04.2025 розгляд справи відкладено на 23.05.2025, у зв'язку з неявкою відповідача та відсутністю відомостей щодо вручення судової повістки останньому.
23.05.2025 розгляд справи відкладено на 20.06.2025, у зв'язку з неявкою відповідача.
20.06.2025 справу знято з розгляду у зв'язку з відпусткою судді, розгляд справи призначена на 23.09.2025.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, через модуль підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» 18.09.2025 направив до суду заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності та задовольнити позовні вимоги. Крім того, зазначив, що в разі неявки в судове засідання відповідача, не заперечує проти розгляду справи за його відсутності та винесення заочного рішення судом.
Відповідач у судові засідання призначені на 18.04.2025, 23.05.2025, 20.06.2025 та 23.09.2025 не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, а саме шляхом направлення судових повісток за останнім відовим місцем проживання, однак конверти повернулися до суду з відмітками пошти про причини невручення: за закінченням терміну зберігання; адресат відсутній за вказаною адресою. Крім того, відповідач про день та час розгляду справи повідомлявся шляхом направлення sms-повідомлення на номер телефону зазначений в кредитному договорі та через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Відзив на позовну заяву ОСОБА_1 не подав, будь-яких клопотань на адресу суду не надходило.
Мотивувальна частина
Мотиви, якими керується суд першої інстанції та застосовані норми права
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника позивача відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, враховуючи, що останній скористався своїми процесуальними правами.
Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі не подання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин, суд вважає можливим відповідно до ст. 280 ЦПК України, розглянути справу та ухвалити заочне рішення у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів, враховуючи, що відповідач будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з'явилася без поважних причин та без повідомлення причин, відзив на позовну заяву не подала, представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.
Частиною 2 ст. 247 ЦПК України передбачено, що в разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно з ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Суд, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши та оцінивши наявні у справі письмові докази щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, надавши їм оцінку в сукупності, встановивши фактичні обставини справи, приходить до наступного висновку.
Судом установлено, що 23.07.2024 між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №3000026097, шляхом підписання електронним цифровим підписом, згідно п.1.1 якого відповідачу видано кредит в розмірі 70 100 грн. Сторони узгодили за користування кредитом фіксовану процентну ставку в розмірі 20 % річних. Також відповідач зобов'язався належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, сплатити відповідну плату за користування кредитом та виконати всі інші зобов'язання, які визначені кредитним договором та правилами кредитування (а.с.11-14).
Крім цього, 23.07.2024 відповідач ОСОБА_1 підписав шляхом використання електронного підпису: графік платежів та розрахунок загальної вартості кредиту; паспорт споживчого кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит) та орієнтовний графік платежів та розрахунок загальної вартості кредиту (а.с.15-16, 17-18,19).
З копії меморіального ордеру №26891450 від 23.07.2024 убачається, що АТ «ОТП БАНК» перерахувало ОСОБА_1 грошові кошти згідно кредитного договору № 3000026097 від 23.07.2024 у розмірі 70 100 грн (а.с.20).
Згідно наданого банком розрахунку, розмір заборгованості відповідача ОСОБА_1 перед банком станом на 16.01.2025 у загальному розмірі становить 76 745,34 грн, яка складається із: заборгованість за тілом кредиту 70 080,31 грн; заборгованість за відсотками 6 665,03 грн (а.с.10).
Відповідно до п. 15.1. Правил кредитування, у випадку не виконання Позичальником Боргових зобов'язань за Кредитним договором понад 1 місяць чи не виконання інших умов Кредитного договору, Сторони домовились, що Позичальник вважається таким, що допустив істотне порушення умов Кредитного договору, у зв'язку з чим Позичальник зобовязаний погасити боргові зобов'язання в повному розмірі та в строки відповідно до п. 15.2. Правил.
04.02.2025 АТ «ОТП БАНК» на адресу відповідача направлено досудову вимогу щодо дострокового стягнення заборгованості, проте відповідачем вказана вимога залишена без належного реагування (а.с.58-59).
Статтею 626 ЦПК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст.ст. 628, 629 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За приписами ч. 2 ст. 638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Положення ч. 1 ст. 205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. (ч. 1). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами (ч. 3).
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).
Такі висновки викладені в постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19.
Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, у якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно зі ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми, що визначено ст. 1047 ЦК України.
Особливості укладання договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Положення ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Так, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором договір №3000026097 від 23.07.2024, чим погодився із запропонованими умовами.
Договір містить докладну інформацію щодо особи позичальника ОСОБА_1 , зокрема індивідуальний податковий номер, реквізити паспорта, адресу місця реєстрації та фактичного проживання, електронну адресу, номер мобільного телефону, на який відправлено одноразовий ідентифікатор в якості аналога власноручного підпису позичальника.
Отже, між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договорів, які оформлено сторонами в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису. Після підписання договорів у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема, у АТ«ОТП БАНК» виникло зобов'язання щодо надання грошових коштів, а у відповідача виникло зобов'язання з їх повернення та сплати процентів за користування коштами.
Позивачем до договору надано паспорт споживчого кредиту, де визначено суму кредиту, розмір відсоткової ставки, строк дії договору та порядок погашення заборгованості (а.с. 17-18).
На підтвердження виконання зобов'язання за договором № 3000026097 від 23.07.2024, позивачем надано меморіальний ордер № 26891450 від 23.07.2024 про перерахування ОСОБА_1 70 100 грн, згідно з кредитним договором № 3000026097 (а.с.20).
Таким чином, між сторонами виникли правовідносини стосовно виконання відповідачем умов укладеного договору, дійсність яких є доведеною обсягом наявних у справі доказів.
У спорі, пов'язаному із стягненням заборгованості за кредитним договором підлягають встановленню обставини, як наявності між сторонами договірних правовідносин, так і невиконання позичальником взятих на себе зобов'язань та їх розмір.
Так, відповідач користувався кредитними коштами, що відображено в розрахунках заборгованості (а.с.10).
Оскільки зобов'язання за договором відповідачем не виконувалися, утворилася заборгованість у загальному розмірі 76 745,34 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту 70 080,31 грн, заборгованості за відсотками в розмірі 6 665,03 грн.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти.
У силу ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від його виконання не допускається.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, у якому на боржника покладено цивільно-правовий обов'язок з повернення отриманих коштів, якому відповідає передбачене ч.1 ст.509 ЦК України право кредитора вимагати їх повернення.
Імперативним приписом ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 611, ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Відповідно до положень ст.ст. 12,18 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Позивач надав документи які підтверджують отримання ОСОБА_1 кредитних коштів, користування ними. При цьому відповідачем не спростовано надані докази і вимоги про визнання цього договору недійсним, зміни або розірвання його ним не заявлялися. Власний контррозрахунок, у випадку незгоди із заявленим боргом, не навів.
Судом встановлено, що позичальник ОСОБА_1 свої зобов'язання не виконував належним чином, а тому заявлену суму суд вважає обґрунтованою та доведеною обсягом наданих доказів, у тому числі наданим позивачем розрахунком заборгованості, із яким суд погоджується, оскільки він не викликає сумнівів в його достовірності та належності як доказу.
Також матеріали справи не містять, а відповідачем не надані докази того, що він не користувався кредитом чи добровільно повернув вказаний борг.
Таким чином, суд вважає, що надані позивачем по справі докази є належними та допустимими, у розумінні ст.ст.76-81 ЦПК України, та у своїй сукупності підтверджують, що відповідач користувався кредитними коштами, наданими йому АТ «ОТП БАНК» за кредитним договором, у зв'язку з чим має зобов'язання перед кредитором з повернення кредитних коштів, виходячи з фактичного використання позичальником кредитних коштів, які не повернуто станом на час звернення позивача до суду з даним позовом.
Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Висновки за результатом розгляду позовної заяви
З урахуванням вищевикладеного, надавши належну оцінку представленим у справі доказам у їх сукупності та приймаючи до уваги, що відповідач ОСОБА_1 не виконав належним чином зобов'язання щодо погашення заборгованості за кредитним договором № 3000026097 від 23.07.2024, укладеного між ним та АТ «ОТП БАНК», суд приходить до висновку, що позовні вимоги АТ «ОТП БАНК» підлягають задоволенню. З відповідача ОСОБА_1 на користь позивача, слід стягнути заборгованість за вказаним договором у розмірі 76 745,34 грн, яка складається з: 70 080,31 грн - заборгованість за тілом кредиту; 6 665,03 грн - заборгованість за відсотками.
Щодо судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 3 028 грн.
Розподіл судових витрат між сторонами вирішити за правилами ст. 141 ЦПК України, стягнувши суму судового збору у розмірі 3 028грн з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 223, 259, 263-265, 268, 272, 279, 280, 284 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного товариства «ОТП БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ОТП БАНК» заборгованість за кредитним договором № 3000026097 від 23.07.2024 у розмірі 76 745 (сімдесят шість тисяч сімсот сорок п'ять) гривень 34 копійки, з яких: 70 080 (сімдесят тисяч вісімдесят) гривень 31 копійка заборгованість за тілом кредиту; 6 665 (шість тисяч шістсот шістдесят п'ять) гривень 03 копійки заборгованість за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ОТП БАНК» у рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Роз'яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб'єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивачем апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач - Акціонерне товариство «ОТП БАНК», код ЄДРПОУ 21685166, місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 43.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст судового рішення складено 23 вересня 2025 року.
Суддя