Рішення від 02.09.2025 по справі 190/1655/25

Справа № 190/1655/25

Провадження №2/190/750/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2025 року м.П»ятихатки

П?ятихатський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючої судді Кудрявцевої Ю.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) в приміщенні суду міста П?ятихатки Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив :

Позивач ТОВ «Авентус Україна» звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №8437788 від 31.10.2024 року у сумі 88000 грн. 00 коп., судовий збір у сумі 2422 грн. 40 коп. та судові витрати в розмірі 105,00 грн.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає, що 31.10.2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем укладено договір про надання споживчого кредиту №8437788. Відповідно до п.1.2.-1.4. Договору кредиту, сума кредиту становить 40 000,00 грн. Кредит надається загальним строком на 360 днів за умови виконання Позичальником Графіку платежів, з 31.10.2024 (дата надання кредиту). Строк на який надається окрема частина кредиту встановлюється Графіком платежів. Повернення кредиту та процентів за користування кредитом має здійснюватися Позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до Графіку платежів, наведеному у додатку №1 до Договору. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісії та процентів за користування кредитом (за умови дотримання Графіку платежів): 28.10.2025 (дата остаточного погашення заборгованості). Отже, ТОВ «Авентус Україна» свої зобов'язання за Договором виконало в повному обсязі та надало Позичальнику грошові кошти у сумі 40 000,00 грн. шляхом перерахування на платіжну картку номер котрої надано Позичальником та міститься в реквізитах Договору кредиту, що підтверджується Довідкою відповідної фінансової компанії про перерахування грошових коштів. В свою чергу відповідач свої зобов'язання за Договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на дату подання позову утворилась заборгованість у розмірі 88000,00 грн. з яких: 40000,00 грн. заборгованість за кредитом, 48000,00 грн. заборгованість по відсоткам. Таким чином, відповідачкою порушуються права та інтереси ТОВ «Авентус Україна». Сторони уклали договір в електронній формі, підписаний відповідачем своїм електронним цифровим підписом «С3640». Відповідачем під час укладення кредитного договору пройдено ідентифікацію шляхом використання відповідної електронної системи. Частиною дванадцятою статті 11 Закону України «Про електронні довірчі послуги» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. В свою чергу, відповідно до ч.1 ст.12 Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом. Враховуючи наведені обставини позивач звернувся до суду для стягнення з відповідачки вказаної вище суми заборгованості та просив позовну заяву задовольнити.

Ухвалою П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 04.08.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, у якій роз'яснено відповідачу право подати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

27.08.2025 року від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Ліненка О.А. надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідачка зазначає, що мобільний телефон із сім картою НОМЕР_1 нею був втрачений ще у вересні 2024 року, а тому вона не мала можливості укласти будь-який договір з зазначеного номера телефона за допомогою мобільного додатку. Також відповідачка запевняє, що вона не отримувала кредитних коштів на картку НОМЕР_2 в АТ «ПУМБ», так як зазначену карту в данному банку вона взагалі не отримавала і кредитний договір №8437788 від 31.10.2024 року не укладала. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Інших заяв по суті справи від сторін не надходило.

Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»,ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (AlimentariaSandersS.A. v. Spain).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними матеріалами справи.

Враховуючи, що розгляд справи проводиться без виклику сторін, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором, підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Стаття 263 ЦПК України регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтями 12,13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до ч. 3 ст.12, ч. 1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Письмовими матеріалами справи встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» є фінансовою установою, про що було отримано Свідоцтво про реєстрацію фінансової установи ФК №870 від 28.02.2017, видане Національним банком України. Також, ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» має ліцензію на надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, яка була видана розпорядженням Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 28.03.2017р. №756.

Відповідно до ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту)другою стороною.

Згідно ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

Згідно положень ч.ч. 1, 2 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, є договором приєднання, що визначено у ст. 634 ЦК України.

Судом встановлено, що 31.10.2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи був укладений кредитний договір №8437788 про надання споживчого кредиту.

Згідно умов кредитного договору п.1.3 сума кредиту складає 40 000, 00 грн. Тип кредиту - кредит.

Пунктом 1.4 кредитного договору визначено строк кредиту- 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. Детальні терміни та дата останнього платежу по кредиту (28.10.2025) вказується в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до цього Договору.

Відповідно п.1.5.1.Стандартна процентна ставка становить 1,00% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 вказаного договору.

Відповідно до п. 1.5. договору тип процентної ставки - фіксований.

ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов'язання перед Відповідачем за Кредитним договором №8437788 від 31.10.2024 року виконало та надало їй кредит в сумі 40000,00 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку Відповідача № НОМЕР_2 .

Так, укладаючи Кредитний договір, сторони, передбачили нарахування процентів на наступних умовах: 1.5.1.Стандартна процентна ставка становить 1,00% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору, а також відповідачкою підписано паспорт споживчого кредиту «FP7192».

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначеній родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України - «Позика», якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитодавець свої зобов'язання виконав повністю, надав позичальнику можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором, та перерахував на рахунок позичальника з використанням карти № НОМЕР_2 в розмірі 40 000,00 грн., що підтверджується повідомленням Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕЙТЕК» № 20250514-178 від 14.05.2025 року.

Відповідно до ст. 526 ЦК України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідачка скористалася наданим кредитом, проте зобов'язання належним чином за кредитним договором не виконала, в результаті чого виникла заборгованість.

Згідно розрахунку заборгованості (картки обліку договору) за кредитним договором №8437788 від 31.10.2024 року, відповідачка має заборгованість перед позивачем, яка становить 88000,00 грн. з яких: 40000,00 грн. заборгованість за кредитом, 48000,00 грн. заборгованість по відсоткам.

Таким чином судом встановлено, що відповідачем було порушено право позивача на повернення йому грошових коштів, наданих позичальнику у кредит.

З огляду на те, що відповідачка прострочила погашення поточних платежів за кредитним договором та не повернула отримані кредитні кошти, не виконавши взятих за договором зобов'язань, суд приходить до висновку, що з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту №8437788 від 31.10.2024 року у загальному розмірі 88000.00 грн., а отже позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» підлягають задоволенню.

При цьому, суд не приймає до уваги твердження відповідачки у поданому відзиві про те, що вона не отримувала кредитних коштів на карту НОМЕР_2 та про наявність договору дізналася лише коли отримала копію позовної заяви. Даний договір вона електронним підписом не завіряла.

Суд звертає увагу на те, що кредитний договір №8437788 від 31.10.2024 року укладений в електронній формі, відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про укладення договору.

Так, відповідачка на веб-сайті ТОВ «Авентус Україна» https://creditplus.ua через особистий кабінет надала всі необхідні дані для встановлення особи та оформлення договору, зокрема: інформація щодо свого імені, номеру телефону, реквізитів документа, що посвідчує особу, електронної адреси. Укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІКС товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний за стосунок «CreditPlus», в порядку передбаченому договором та/або Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону споживача вказаний споживачем при вході. Крім того, відповідачка вказує на те, що нею був втрачений мобільний телефон з сім картою НОМЕР_1 , ще у вересні 2024 року, але ніяких підтверджуючих даних щодо його втрати суду не надає.

Надаючи оцінку позиції відповідача стосовно того, що на час воєнного стану всі нарахування на тіло кредита підлягають списанню кредитодавцем, суд зазначає про таке.

Відповідно до п. 18 Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У постанові Верховного Суду від 12.02.2025 року у справі № 758/5318/23 провадження № 61-15103св24 зазначено, що «Верховний Суд вже викладав висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов'язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див.: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23)). Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється:(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;(2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Отже, під час дії воєнного стану позичальник звільняється від від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. При цьому, дія п.18 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України не звільняє боржника від сплати відсотків за користування кредитом, що обумовленні договором, а відтак відповідачка зобов'язана сплатити кошти за користування наданим їй кредитом.

Вирішуючи вимоги про стягнення з відповідачки інших судових витрат у розмірі 105,00 грн. суд зазначає, що позивачем не надано належних, допустимих та достатніх доказів щодо їх понесення, у зв'язку з чим зазначені витрати відшкодуванню не підлягають.

Таким чином, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» підлягають задоволенню, а порушені права позивача судовому захисту.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому з відповідача на користь позивача повинно бути стягнуто судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

На підставі ст.ст. 15, 16, 512, 514, 526, 634, 638, 640, 641, 1049, 1054 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 128, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту №8437788 від 31 жовтня 2024 року у загальному розмірі 88000 (вісімдесят вісім тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення. У випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Сторони по справі:

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна», (ЄДРПОУ: 41078230, місцезнаходження: 03062, м. Київ, просп. Берестейський, буд. 90-А)

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Головуюча суддя Ю.В.Кудрявцева

Попередній документ
130534746
Наступний документ
130534748
Інформація про рішення:
№ рішення: 130534747
№ справи: 190/1655/25
Дата рішення: 02.09.2025
Дата публікації: 29.09.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (17.11.2025)
Дата надходження: 03.11.2025
Розклад засідань:
29.08.2025 09:00 П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області