18 вересня 2025 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_5 - ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 1 вересня 2025 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 112025152290000135.
Учасники судового провадження:
представник третьої особи, щодо майна якої
вирішується питання про арешт - ОСОБА_6 .
Короткий зміст рішення слідчого судді.
Ухвалою слідчого судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 1 вересня 2025 року клопотання прокурора задоволено, накладено арешт на:
- спеціальну техніку - фронтальний навантажувач CATERPILLAR 950Н жовтого кольору, з номерним знаком НОМЕР_1 , серійний номер НОМЕР_2 , який на підставі свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_3 від 08.04.2020 р. перебуває у власності ТОВ «ФІНБІЗНЕСГРУП» юридична адреса: вул. Володимира Висоцького, буд. 23, кв. 162, м. Одеса та перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який опечатано клейкою стрічкою синього та жовтого кольорів з надписами «КОНТРОЛЬ ОПЕЧАТАНО НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІЦІЯ УКРАЇНИ» та биркою «Пакет №1» та вилучено на територію ВП №3 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області за адресою: вул. Центральна, 72, сел. Криве Озеро, Первомайського району, Миколаївської області;
- уламки невідомого походження з гравіюванням, ззовні схожі на уламки керамічного виробу, які поміщено до спеціального пакету SUD2070687,
шляхом заборони їх відчуження, розпорядження та користування цим майном власнику та будь-яким іншим особам.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі, представник просить скасувати ухвалу слідчого судді, і постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 112025152290000135.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
В апеляційні скарзі представник третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_6 , зазначає, що ухвала слідчого судді є незаконною, необґрунтованою та такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню.
Представник вказує на те, що між ТОВ «Фінбізнесгруп» (ЄДРПОУ 43115478) та ОСОБА_5 укладено договір оренди до 31.12.2025 р., предмет оренди - фронтальний навантажувач CATERPILLAR 950H, 2014 р.в., реєстраційний номер № НОМЕР_4 , двигун № НОМЕР_5 , заводський номер НОМЕР_2 . Орендар зобов'язався забезпечувати охорону об'єкта (п. 6.2.3), сторони несуть відповідальність за порушення. Це підтверджує законне і добросовісне володіння технікою.
Згідно договору підряду з ТОВ «АБЗ 7» (01.07.2025). ОСОБА_5 , як виконавець, зобов'язався надавати послуги навантажувача щебеневої суміші (до 1 500 тон) до 31.12.2025 р., що свідчить про реальну господарську потребу в експлуатації техніки.
Крім того, за договором підряду з ОСОБА_7 від 16.08.2025 р., предметом є послуги фронтального навантажувача для благоустрою ділянки (розчищення насипів/ровів, планування тощо). Ділянка конкретизована: Миколаївська область, смт Криве Озеро, с. Богачівка, площа 5,151 га, категорія - землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення - фермерство; речове право - договір емфітевзису від 23.09.2020 р. При цьому, замовник - ОСОБА_7 не повідомляв про наявність кургану і про це в договорі нічого не вказано.
Апелянт звертає увагу на те, що роботи виконувались за вказівками замовника, проте 18.08.2025 р. поліція зупинила роботи і вилучила техніку; прокурор звернувся з клопотанням про арешт вилученого.
Представник зауважує, що ОСОБА_5 - добросовісний володілець/користувач за договором оренди. Арешт майна добросовісного набувача можливий лише для збереження речових доказів і за наявності доведення ризиків псування/переміщення тощо, проте прокурором наявності таких ризиків не доведено.
Так, ОСОБА_5 діяв у межах договору, на конкретно визначеній ділянці та у присутності Замовника. Згідно п. п. 2.3.2, 2.3.5 договору від 16.08.2025 р. саме замовник мав визначити межі робіт і надати достовірну інформацію, але відомостей про наявність кургану він не надав, будь-яких намірів знищувати курган у ОСОБА_5 не було.
У зв'язку з арештом техніки ОСОБА_5 не може виконувати чинні інші договори від 01.07.2025 р. і 16.08.2025р., що є надмірним втручанням у право користування майном, як добросовісного набувача і суперечить засадам пропорційності.
Представник зазначає, що посилання прокурора на те, що навантажувач і уламки з гравіюванням - визнані речовими доказами, є формальними, оскільки не наведено, які саме сліди або відомості містить техніка, для чого потрібен арешт та які процесуальні дії без нього неможливі.
Апелянт наголошує на тому, що у клопотанні про арешт майна і в ухвалі слідчого судді зазначений реєстраційний номер навантажувача - 41956ВЕ, тоді як у технічному паспорті та договорі оренди навантажувача зазначений - 33013ВН (при цьому номери двигуна і заводський номер співпадають з наведеними документами).
Отже слідчим суддею, не з'ясовано належність об'єкта арешту, що порушує вимоги до змісту клопотання, тобто клопотання не містить належного переліку майна його ідентифікації, обґрунтування мети арешту, документів на майно, а тому слідчий суддя мав повернути клопотання для усунення недоліків або відмовити у його задоволенні.
Окремо представник звертає увагу на тому, що слідчий суддя не скористався правом заслухати свідків, дослідити додаткові матеріали для усунення ідентифікаційної плутанини й перевірки добросовісності володіння та не дав оцінки наданим стороною захисту договорам.
Обставини, встановлені слідчим суддею.
В провадженні відділення поліції № 3 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12025152290000135, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 298 КК України, за фактом можливого знищення кургану, розташованого па відстані 0,5 км на північ від с. Миколаївка на території Кривоозерської ТГ Первомайського району Миколаївської області, який, відповідно до розпорядження голови ОДА № 507-р від 12.07.2000 р. (№ п/п 921), віднесено до об'єктів культурної спадщини, пам'ятки археології.
18.08.2025 р. в ході проведення огляду місця події за адресою с. Миколаївка Первомайського району Миколаївської області, за географічними координатами (48.0276204, 30.6121229), виявлено та вилучено:
- спеціальну техніку - фронтальний навантажувач CATERPILLAR 950Н жовтого кольору, з номерним знаком НОМЕР_1 , серійний номер НОМЕР_2 , який на підставі свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_3 від 08.04.2020 р. перебуває у власності ТОВ «ФІНБІЗНЕСГРУП» юридична адреса: вул. Володимира Висоцького, буд. 23, кв. 162, м. Одеса та перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_5 , що проживає за адресою АДРЕСА_1 , який опечатано клейкою стрічкою синього та жовтого кольорів з надписами «КОНТРОЛЬ ОПЕЧАТАНО НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІЦІЯ УКРАЇНИ» та биркою «Пакет №1» та вилучено на територію відділення поліції № 3 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області за адресою с. Криве Озеро Первомайського району Миколаївської області, вул. Центральна, 72;
- уламки невідомого походження з гравіюванням, ззовні схожі на уламки керамічного виробу, які поміщено до спеціального пакету SUD2070687.
Постановою слідчого відділення поліції № 3 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області від 18.08.2025 р. вказане майно визнано речовими доказами.
Прокурор звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на вказане майно. Клопотання мотивоване необхідністю збереження вказаного майна, як речових доказів у кримінальному провадженні.
Зважаючи на те, що вилучене майно, відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, слідчий суддя, з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні та виконання завдань кримінального провадження, дійшов висновку про наявність достатніх підстав для арешту майна для запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_6 на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора, який вважав ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали надані судом та обговоривши доводи апеляційної скарги апеляційний суд дійшов наступного.
Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.
Статтею 2 КПК України передбачено, що завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.
Згідно ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
При розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку, передбаченому ст. ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати правову підставу для арешту майна, а також можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу.
Згідно п. 4 ст. 173 КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Вказані норми узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
Відповідно до ч. 1, 2, 11 ст. 170 КПК України, арешт майна є тимчасовим позбавленням за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном з метою забезпечення збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, відшкодування шкоди чи іншої мети, визначеної законом. Такий захід може бути застосований лише за наявності достатніх підстав вважати, що майно відповідає критеріям речових доказів, установленим ст. 98 КПК України, та у випадку, коли доведено, що його незастосування призведе до приховування, псування, втрати, знищення, перетворення або іншого втручання, що унеможливить досягнення завдань кримінального провадження.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 р. у справі «Смирнов проти Росії» висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
У відповідності до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора, може бути виконано завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно, слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Відповідно матеріалам клопотання, підставою для звернення прокурора з клопотанням про арешт майна у виді фронтального навантажувача та уламків невідомого походження з гравіюванням стало те, що, за даними досудового розслідування, фронтальний навантажувач CATERPILLAR 950Н використаний під час благоустрою земельної ділянки, в ході чого був знищений курган, який віднесений до об'єктів культурної спадщини, пам'ятки археології, при цьому, на місці події виявлені уламки невідомого походження з гравіюванням, що, на думку сторони обвинувачення, свідчить про їх доказове значення.
На підтвердження необхідності накладення арешту на майно у виді фронтального навантажувача та уламків невідомого походження прокурором, до матеріалів клопотання про арешт майна, долучено: протокол огляду місця події від 18.08.2025 р. в ході якого вилучено фронтальний навантажувач та уламки невідомого походження; постанова про визнання і приєднання до матеріалів досудового розслідування речових доказів від 18.08.2025 р.; протоколи допиту свідків ОСОБА_5 (не був обізнаний про наявність пам'ятки архітектури на земельній ділянці), ОСОБА_8 (йому достовірно відомо, що курган на місці події є об'єктом культурної спадщини України), ОСОБА_9 (бачив ОСОБА_5 на місці події), ОСОБА_10 (директор ТОВ «Стройбуд»); документи, які підтверджують право власності на фронтальний навантажувач.
Жоден із зазначених документів не доводить того, що знищений фронтальним навантажувачем на місці події курган - віднесений до об'єкта культурної спадщини або пам'ятки археології, про що вказується у клопотанні прокурора. Показання свідка ОСОБА_8 , який за фахом є лікарем ветеринарної медицини та працює у ТОВ «Агрофірма Корнацьких», апеляційним судом не приймаються до уваги, оскільки останній не є спеціалістом або фахівцем у відповідній сфері, принаймні документів на підтвердження цього прокурором не долучено, а його показання є суто суб'єктивною думкою, яка нічим не підтверджена.
З огляду на надані сторонами документи та матеріали клопотання встановлено, що фронтальним навантажувачем CATERPILLAR 950Н, згідно договору оренду спецтехніки від 01.02.2025 р. користувався ОСОБА_5 , який останній використовував для надання послуг.
ОСОБА_5 на підставі договору підряду з ОСОБА_7 від 16.08.2025 р., проводив роботи з благоустрою земельної ділянки сільськогосподарського призначення, а саме розчищення всієї площі земельної ділянки від насипного й ущільненого ґрунту, насипі, утвореної унаслідок відсипання непотрібного ґрунту, розгортання траншей, відвалів, ровів, тощо (утворені внаслідок повномасштабного вторгнення РФ в Україну) та планування (вирівнювання) поверхні земельної ділянки, за адресою с. Багачівка, смт Криве Озеро Миколаївської області на площі земельної ділянки - 5,151 га. Вказаною земельною ділянкою користується ОСОБА_7 на підставі договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису), серія та номер: б/н, виданий 23.09.2020 р.
Зазначені обставини підтверджують, що дії ОСОБА_5 з використання навантажувача були обумовлені чинними цивільно-правовими договорами, відповідали меті господарської діяльності та здійснювалися в межах наданих правомочностей, а відтак є правомірними.
Слід зауважити, що у клопотанні наявна невідповідність реєстраційного номеру фронтального навантажувача (41956ВЕ) паспортним/договірним даним (33013ВН), що свідчить про неналежну індивідуалізацію об'єкта, що суперечить вимогами п. 3 ч. 2 ст. 171 КПК України.
Незважаючи на те, що органом досудового розслідування визнаний речовим доказом - фронтальний навантажувач, прокурором у клопотанні не доведено такої мети арешту, як збереження речових доказів.
Так, у клопотанні прокурора не вказано, у який спосіб та для з'ясування яких обставин, що мають значення у даному кримінальному провадженні, можливе використання вилученого майна. Вилучена техніка використовувалась правомірно, обставини її використання ніким не заперечуються та фактично зафіксовано на місці події. При цьому, сліди використання техніки зафіксовані протоколом огляду, а необхідні відомості можна забезпечити альтернативно - шляхом огляду, фото фіксації, технічної експертизи, без арешту як заборони користування.
Не доведено також і наявність ризиків, визначених ч. 11 ст. 170 КПК України, зокрема щодо можливості приховування, пошкодження чи знищення майна. Також відсутні будь-які дані про намагання власника позбутись техніки або перешкодити досудовому розслідуванню.
Вказані обставини залишились поза увагою слідчого судді, який, наклавши арешт на майно третьої особи, не обґрунтував його відношення до обставин кримінального правопорушення, та не перевірив, чи відповідає таке майно ознакам речових доказів у кримінальному провадженні.
Отже, накладення арешту на майно, яким користувався ОСОБА_5 не виправдовує такий ступінь втручання у його права і свободи потребам досудового розслідування і при вказаних обставинах явно порушує справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження, що у свою чергу нівелює накладення арешту на вилучене майно з метою забезпечення збереження речових доказів.
Не вбачає апеляційний суд і підстав для накладення арешту на уламки невідомого походження з гравіюванням, ззовні схожі на уламки керамічного виробу з огляду на наступне.
Так, матеріали клопотання не містять жодного висновку спеціаліста або експерта чи іншого належного доказу, який би індивідуалізував зазначені уламки як предмети, що об'єктивно містять відомості про подію кримінального правопорушення або пов'язані з об'єктом культурної спадщини. Не наведено даних про їх походження саме з кургану, часу утворення та культурної (археологічної) цінності. Посилання сторони обвинувачення на наявність гравіювання має описовий характер і не розкриває, які конкретні відомості або сліди ці предмети зберегли та для з'ясування яких саме обставин вони можуть бути використані.
Крім того, прокурором не доведено мету арешту як заходу, необхідного саме для збереження речових доказів. Уламки вже вилучені в порядку огляду місця події й поміщені до спеціального пакету SUD2070687, що забезпечує їх належне процесуальне зберігання, ризиків приховування, пошкодження чи знищення не обґрунтовано.
Отже, з огляду на відсутність належної індивідуалізації та доказової необхідності арешту, недоведеність процесуальних ризиків і достатність уже вжитого способу збереження (вилучення та запакування), підстав для накладення арешту на зазначені уламки немає, у цій частині клопотання прокурора також слід відмовити.
Аналізуючи викладене, апеляційний суд доходить висновку, що в даному випадку, відсутні підстави, які б обґрунтовували необхідність накладення арешту на фронтальний навантажувач CATERPILLAR 950Н жовтого кольору, з номерним знаком НОМЕР_1 , серійний номер НОМЕР_2 та уламки невідомого походження з гравіюванням, ззовні схожі на уламки керамічного виробу, а очевидна причина для утримання цього майна державою відсутня, тому оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, з ухваленням нового, яким у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 419, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд, -
апеляційну скаргу представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_5 - ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 1 вересня 2025 року про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 112025152290000135 - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт спеціальної техніки - фронтального навантажувача CATERPILLAR 950Н жовтого кольору, з номерним знаком НОМЕР_1 , серійний номер НОМЕР_2 та уламки невідомого походження з гравіюванням, ззовні схожі на уламки керамічного виробу, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 112025152290000135, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 298 КК України.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3