24 вересня 2025 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу заявника ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 22 серпня 2025 року про відмову у задоволенні скарги заявника ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осіб Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Учасники судового провадження:
заявник - ОСОБА_5
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 22 серпня 2025 року відмовлено у задоволенні скарги заявника ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осіб Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі заявник ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою зобов'язати Миколаївське РУП ГУНП в Миколаївській області відкрити кримінальне провадження.
Узагальнені доводи особи, що подала апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі заявник ОСОБА_5 вказує на те, що ознайомився з ухвалою слідчого судді лише 28.08.2025 р. о 09.16 год.
Заявник вважає, ухвалу слідчого судді незаконною, необґрунтованою, такою що не відповідає вимогам КПК України.
Заявник вказує, на те, що повістка за місцем знаходження йому не вручалась, рішення суду про його розшук йому не надано, представником лише надано його фото з паспорту, але це нічим не підкріплено, йому надали лише ознайомитись із телефону в месенджері телеграм, що ставить під сумнів правомірність оголошення його у розшук, і, додатково підтверджує передачу інформації третім особам. Зазначає про примусове проходження військово-лікарської комісії, нероз'яснення прав під час затримання та відсутність протоколу про адміністративне затримання.
Апелянт посилається на вчинення працівниками поліції та представниками ТЦК та СП низки порушень, зокрема непроведення відеофіксації всупереч вимогам закону, відсутність посвідчень у представників РТЦК та фіксації вручення повістки та посилання посадових осіб на підзаконні акти замість виконання вимог законів і Конституції. Апелянт наголошує, що телефон у нього вилучили без належного документування, не надали можливості зв'язатися з адвокатом та родичами, що порушує конституційні права та законодавство про безоплатну правничу допомогу.
На думку заявника, слідчий суддя безпідставно відмовив у внесенні відомостей до ЄРДР, не з'ясувавши причин невиконання вимог ст. 214 КПК України та не перевіривши наявності або відсутності витягу з ЄРДР. Вказує, що наведені ним обставини та докази свідчать про бездіяльність органу досудового розслідування і підлягають процесуальній перевірці в межах досудового розслідування після реєстрації заяви в ЄРДР.
Обставини, встановлені слідчим суддею.
До Заводського районного суду м. Миколаєва надійшла скарга заявника ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осіб Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
У скарзі заявник зазначив, що він звернувся до відділу поліції і заявою про те, що його без відповідних на це підстав, особи у військовій формі ІНФОРМАЦІЯ_1 затягнули до свого автомобіля, чим вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ст. 146-1 КК України, проте відомості за вказаним фактом не внесені до ЄРДР.
Слідчий суддя встановив, що Миколаївським РУП ГУНП в Миколаївській області направлено запит на адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо надання інформації за зверненням, а також повідомлено, що в ході розгляду звернення не встановлено складу кримінального правопорушення. За змістом листа ІНФОРМАЦІЯ_3 від 23.07.2025 р. ОСОБА_5 повідомлено, про відсутність в діях посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_4 порушень вимог діючого законодавства.
Слідчий суддя дійшов висновку, що матеріали провадження за скаргою ОСОБА_5 не містять відомостей, які б свідчили про вчинення кримінального правопорушення, а повноважені особи Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області отримавши заяву ОСОБА_5 дотрималася вимог чинного законодавства України, перевірили її та направили до відповідного органу для розгляду та прийняття рішення.
Заслухавши доповідь судді, пояснення заявника на обґрунтування пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, вивчивши матеріали надані судом, апеляційний суд дійшов наступного.
Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.
Перевіривши доводи заявника ОСОБА_5 на обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд доходить наступного.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 395 КПК України, апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, і, якщо інше не передбачено цим кодексом, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення.
За змістом п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, апеляційна скарга повертається, якщо апеляційна скарга подана після закінчення строку апеляційного оскарження або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Вирішуючи питання про поновлення строку, суд виходить з того, що поняття поважності причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. Під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., ратифікованої Законом №475/97-ВР від 17.07.1997 р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Право на справедливий розгляд судом, яке гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, повинне тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільної спадщини Договірних Держав.
Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної (правової) визначеності.
Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов'язкового судового рішення задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі.
При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
В рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 р. зазначено, «що від судів вимагається вказувати підстави для поновлення права на оскарження судового рішення, однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі, проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки вказується на те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження».
Перевіркою матеріалів провадження встановлено, що ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 22.08.2025 р. у задоволенні скарги ОСОБА_5 на бездіяльність слідчого Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення - відмовлено. Повний текст ухвали оголошений 27.08.2025 р., при цьому заявник ОСОБА_5 приймав участь у розгляді справи в режимі відеоконференції.
27.08.2025 р. копія повного тексту рішення слідчого судді, направлена на адресу електронної пошти заявника ОСОБА_5 . Крім того, заявник в апеляційній скарзі не заперечує факту ознайомлення його з рішенням слідчого судді - 28.08.2025 р.
Строк оскарження ухвали слідчого судді сплинув 27.08.2025 р. Крім того, якщо взяти до уваги дату отримання заявником повного тексту ухвали слідчого судді (28.08.2025 р.), то, в такому разі, строк оскарження спливає 02.09.2025 р.
З апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді заявник ОСОБА_5 звернувся до апеляційного суду 06.09.2025 р., тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, як з дати постановлення слідчим суддею резолютивної частини ухвали, так і з дати безпосереднього отримання заявником повного тексту ухвали.
На обґрунтування поважності пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, заявник ОСОБА_5 в апеляційній скарзі не зазначив будь-яких обставин, проте під час апеляційного розгляду повідомив, що не міг вчасно оскаржити рішення слідчого судді, у зв'язку з тим, що перебуває у Збройних Силах України, будь-яких інших доводів на обґрунтування поновлення строку не вказав.
Надані заявником пояснення щодо перебування у лавах Збройних Сил України самі по собі не свідчать про наявність непереборних перешкод для своєчасного подання апеляційної скарги. З матеріалів убачається, що заявник був присутній у засіданні в режимі відеоконференції, тобто був обізнаний про прийняте судом рішення, 28.08.2025 р. отримав та ознайомився з повним текстом ухвали, однак жодних доказів, які б підтверджували неможливість звернення до суду протягом установленого п'ятиденного строку, зокрема довідок про відрядження, бойове завдання, підтверджень обмеженого доступу до зв'язку чи інших об'єктивних перешкод - не надано. За таких обставин заявник не довів поважності причин пропуску процесуального строку.
Враховуючи наведене, апеляційний суд доходить висновку про відсутність поважних підстав для поновлення заявнику ОСОБА_5 строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 22 серпня 2025 року, тому апеляційна скарга підлягає поверненню апелянту.
Керуючись ст. ст. 376, 395, 404, 405, 532 КПК України, апеляційний суд, -
відмовити заявнику ОСОБА_5 у поновленні строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 22 серпня 2025 року про відмову в задоволенні скарги заявника ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осіб Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Копію ухвали про відмову у поновленні строку на апеляційне оскарження разом з апеляційною скаргою невідкладно надіслати особі, яка її подала.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3