Справа № 132/3228/24
Провадження № 33/801/229/2025
Категорія: 156
Головуючий у суді 1-ї інстанції Карнаух Н. П.
Доповідач: Бурденюк С. І.
26 вересня 2025 рокум. Вінниця
Суддя Вінницького апеляційного суду Бурденюк С.І.,
за участю:
захисника-адвоката Довгалюк Л.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці матеріали справи про адміністративне правопорушення № 132/3228/24 за апеляційною скаргою адвоката Довгалюк Л.І., яка діє в інтересах особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Калинівського районного суду Вінницької області від 30.01.2025, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 НГУ, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
встановив:
З матеріалів справи, слідує, що ОСОБА_1 29.09.2024 о 05 год. 45 хв., рухаючись по вулиці Київська, 64 в селі Корделівка Хмільницького району Вінницької області, керував транспортним засобом, а саме автомобілем марки (моделі) «BMW 520», номерний знак НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився за допомогою приладу «Drager Alcotest 6810 ARAM-3608», тест № 1135, результат позитивний - 0,35 ‰ (проміле). Велась безперервна відеофіксація на портативні відеореєстратори №476588, №476859. Цими діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Оскаржуючи вказану постанову, захисник Довгалюк Л.І., яка діє в інтересах особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , вважає її незаконною, необґрунтованою, оскільки прийнята з порушеннями норм права.
Вказує, що суд взяв до уваги докази, надані працівниками поліції та не взяв до уваги та не спростував всі пояснення та обґрунтування сторони захисту щодо неналежності доказів та відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Судом першої інстанції не взято до уваги, що протокол про адміністративне правопорушення від 29.09.2024 складено безпідставно, додані до нього матеріали є неналежними та же допустимими доказами на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
В ході розгляду справи в суді першої інстанції стороною захисту та ОСОБА_1 зазначалося, що працівниками поліції порушено ряд вимог законодавства, як при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, так і при направленні ОСОБА_2 до закладу охорони здоров'як для проходження медичного огляду на стан сп?яніння, проте судом не взято дані обставини до уваги.
Працівники поліції перед проведення огляду на місці зупинки не озвучили ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння дані обставини підтверджується відеозаписом.
Навпаки відеозаписом доданим до протоколу спростовується наявність будь які ознак алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 ( порушення мови, тремтіння пальці рук та ін.), які зазначені в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Окрім того, після проведення огляду ОСОБА_1 висловив незгоду з тим, щ перебуває в стані алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом.
Незважаючи на це працівники поліції в порушення вимог частини 7 розділу Інструкції, згідно якої, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться у найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП не запропонували та не провели огляд ОСОБА_1 закладі охорони здоров'я.
З відеозапису з портативного відео реєстратора встановлено, що поліцейський, після зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 повідомили йому, що в автомобілі не горять задні габарити ліхтарів, проте дану несправність ОСОБА_1 усунув на місці зупинки. В подальшому працівник поліції запитав в нього, чи вживав він алкогольні напої, і одразу запитав чи готовий він пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. При цьому, будь-яких ознак алкогольного сп'яніння поліцейським у ОСОБА_1 виявлено і озвучено не було. Незважаючи на це , ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки, з результатами якого не погодився заперечуючи працівникам поліції вживання алкоголю - таким чином висловив свою незгоду з результатами огляду.
З відеозапису чітко вбачається, що працівники поліції не пропонували ОСОБА_1 і, тим більше, не направляли останнього до закладу охорони здоров'я для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Просить постанову суду щодо ОСОБА_1 та закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, оскільки перебуває в зоні проведення бойових дій, забезпечений правовим захистом професійного адвоката.
Заслухавши апелянта, перевіривши та дослідивши матеріали адміністративної справи, прихожу до наступного висновку.
Щодо клопотання сторони захисту про зупинення провадження.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 28.03.2025 року провадження у цій справі зупинялось у зв'язку із проходженням ОСОБА_1 навчання для військовозобов'язаних за кордоном. На даний час ОСОБА_1 проходить службу у зоні бойових дій. Строк притягнення ОСОБА_1 спливає. Крім того, ОСОБА_1 не позбавлений правової допомоги, його інтереси в судовому засіданні представляє адвокат Довгалюк Л.І.
Тому, з урахуванням вище викладеного, суд не вбачає підстав для повторного зупинення провадження у справі.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у повній відповідності із законом.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Зазначені вимоги судом першої інстанції виконано не в повному обсязі, в зв'язку з чим постанова підлягає скасуванню з наступних підстав.
У справі є дані, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, перебуває в зоні проведення активних бойових дій.
Щодо військовослужбовців діє спеціальний порядок їх огляду на стан сп'яніння, визначений приписами ст. 266-1 КУпАП.
Військовослужбовець ОСОБА_1 , згідно протоколу, перебував за кермом із ознаками алкогольного сп'яніння і тому за приписами ч. 3 ст. 266-1 КУпАП міг бути підданий огляду тільки посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів відповідно до порядку, встановленого ч. 2-7 ст. 266-1 КУпАП.
Апеляційний суд констатує, що цей установлений законом порядок працівниками поліції не був дотриманий. Тому вся процедура огляду, яку застосували до ОСОБА_1 , згідно з категоричними приписами ч. 9 ст. 266-1 КУпАП є недійсною, а її результати недопустимими доказами, оскільки отримані всупереч умовам і порядку, встановлених законом. Застосування цієї процедури починається з моменту встановлення, що особа є військовослужбовцем.
Крім того, суд першої інстанції, ухвалюючи постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП виходив з того, що його вина у вчиненні вказаного правопорушення підтверджується наявними у справі доказами, зокрема: даними, які містяться у акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого встановлено, що огляд проведено у зв'язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився за допомогою приладу «Drager Alcotest 6810 ARAM-3608», тест № 1135, результат позитивний - 0,35 ‰; даними тесту № 3809 відповідно до якого результат позитивний 4,98 ‰ ; рапортом поліцейського взводу № 2 роти № 2 БПП з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП рядового поліції Олега Мазяра від 29.09.2024; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 29.09.2024; протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 617726 від 29.09.2024 та матеріалами відео фіксації із нагрудної камери поліцейського.
Суд апеляційної інстанції, дослідивши наявні в матеріалах адміністративної справи та апеляційної скарги докази вважає, що вина ОСОБА_1 у вміненому йому адміністративному правопорушенні, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, відсутня з огляду на наступне.
З переглянутого відеозапису, доданого до матеріалів справи, у водія ОСОБА_1 не вбачається зовнішніх ознак алкогольного сп'яніння. Відео проводилося у ранковий час, при денному освітленні, обличчя та очі водія були звичайного кольору, поведінка адекватна.
Навпаки, з відеозапису вбачається, що водій ОСОБА_1 перебуває у тверезому стані, усвідомлює свої дії, чітко вимовляє фрази, одягнений у чистий одяг та повідомив, що позавчора вживав трохи алкогольних напоїв.
Також в матеріалах справи є диск з відеозаписом з місця події.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 підписав акт огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, проте одночасно зазначив, що вживав алкоголь два дні тому.
Разом з тим, працівники поліції не доставили водія до найближчого медичного закладу для проведення огляду на стан сп'яніння, відповідно до вимог Закону, хоча направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння у матеріалах наявне.
За таких обставин, згідно вимог ч.5 ст.266 КУпАП результати огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння,- вважаються недійсними.
У Акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, зазначається, що водій ОСОБА_1 проходив огляд у зв'язку з виявленими ознаками сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота; тремтіння пальців рук та порушення мови.
На відеозапису обличчя водія звичайного кольору, тремтіння пальців рук взагалі не вбачається, запах алкоголю відеокамера не передає, крім того присутність запаху може бути виключно суб'єктивною думкою поліцейського.
Статтею 8 пунктом 5 Венської Конвенції про дорожній рух від 08 листопада 1968 року, яка ратифікована Українською СРСР 25 квітня 1974 року, визначено, що в національному законодавстві повинні бути передбачені спеціальні положення, які стосуються керування під впливом алкоголю, а також допустимий законом рівень алкоголю в крові, а у відповідних випадках у повітрі, що видихається, перевищення якого є несумісним з керуванням транспортним засобом. У всіх випадках максимальний рівень алкоголю в крові у відповідності до національного законодавства не повинен перевищувати 0,50 грама чистого алкоголю на літр крові або 0,25 мг. на літр повітря, що видихається.
Пункт 7 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року № 1452/735, визначає перебування водія у стані алкогольного сп'яніння, якщо цифровий показник спеціального технічного приладу становить більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Відповідно до результатів огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 за допомогою приладу Drager Alcotest 6510 в організмі останнього було виявлено алкоголь 0,35 ‰ (проміле).
Згідно технічних характеристик приладу «Drager Alkotest», границі допустимої похибки під час експлуатування приладу можуть складати +/ - 0,06 проміле - у діапазоні від 0 до 0,8 проміле.
Аналіз відеозапису, на якому видно звичайний колір обличчя водія, як він розмовляє з поліцейськими, що дає підстави судити про відсутність у нього зовнішніх ознак алкогольного сп'яніння, покажчик технічного приладу становив 0,35 проміле алкоголю, що з урахуванням похибки під час експлуатації технічного приладу є незначним відхиленням від норми, з'ясування з боку поліцейських, чи він згодний з результатами огляду і відсутність роз'яснення права пройти медичний огляд у закладі охорони здоров'я, а також відсутність відсторонення водія від керування транспортним засобом, поза розумним сумнівом не доводять винуватості водія у порушенні п. 2.9 а Правил дорожнього руху.
Недоведеність вини особи, відповідно до ст. 9 КУпАП, свідчить про відсутність складу правопорушення.
Згідно з вимогами ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Апеляційний суд враховує і ті обставини, що ОСОБА_1 є діючим водієм -механіком бойової техніки, перебуває в зоні бойових дій, позитивно характеризуються виключно позитивно, має міцні соціальні чинники ,ніколи не притягувався до адміністративної відповідальності.
Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 року), доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом, при умові повного заперечення вживання алкогольних напоїв.
За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що постанова суду першої інстанції, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
На підставі вищенаведеного,55 Конституції України, керуючись ст.ст.293, 294 КУпАП, -
Відмовити в задоволенні клопотання адвоката про зупинення провадження.
Апеляційну скаргу адвоката Довгалюк Л.І., яка діє в інтересах особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - задовольнити.
Постанову Калинівського районного суду Вінницької області від 30.01.2025 відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП -скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу правопорушення, на підставі п.1 ст. 247 КУпАП.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя: Сергій БУРДЕНЮК