Справа № 129/2009/25
Провадження №11-сс/801/682/2025
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
25 вересня 2025 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Гайсинського районного суду від 19.08.2025 про відмову у задоволенні скарги захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на бездіяльність прокурора, стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань
за участю сторін провадження:
прокурора: ОСОБА_8
захисника : ОСОБА_6
Ухвалою слідчого судді Гайсинського районного суду Вінницької області від 19.09.2025 у задоволенні скарги захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на бездіяльність прокурора, стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відмовлено.
Захисник ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, просив скасувати ухвалу слідчого судді Гайсинського районного суду Вінницької області від 19.09.2025 року, постановити нову ухвалу, якою визнати протиправною бездіяльність Гайсинської окружної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне Вінницької області, правопорушення за ст.ст. 146, 182, 426-1 КК України до ЄРДР після отримання заяви від 22.05.2025р. про кримінальне правопорушення.
Зобов'язати Гайсинську окружну прокуратуру Вінницької області невідкладно внести відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ст.ст. 146, 182, 426- 1 КК України, за моєю заявою від 22.05.2025р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати досудове розслідування.
Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що бездіяльність уповноваженої особи Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань суперечить вимогам ст. 214 КПК та призвела до того, що по заяві не розпочато досудове розслідування, чим порушено процесуальні права ОСОБА_7 , як заявника, передбачені КПК України.
Мотивуючи оскаржувану ухвалу слідчим суддею зазначено, що заява про кримінальне правопорушення не є повідомленням про злочин, оскільки не містить конкретних та достатніх даних про можливе вчинення особою кримінальних правопорушень.
З такою думкою слідчого судді не погоджується зхисник, оскільки в даному випадку ознаки кримінальних правопорушень є більш ніж очевидними (безпідставне тривале утримання в ТЦК та СП без призову на військову службу).
З урахуванням викладеного, ухвала слідчого судді є незаконною та підлягає скасуванню.
Заслухавши доповідача, думку прокурора ОСОБА_8 , який заперечив проти апеляційної скарги, захисника ОСОБА_6 , який просив задоволити апеляційну скаргу, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим.
Відповідно до матеріалів судового провадження захисник ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 22.05.2025 року звернувся до Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області з заявою про вчинення кримінального правопорушення за ст.146 КК України «Незаконне позбавлення волі або викрадення людини», ст. 182 КК України «Порушення недоторканності приватного життя» та ст. 426-1 КК України «Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень»
Перевіряючи доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 , суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що кримінально-процесуальне законодавство згідно положень ст. 214 КПК України передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, лише тих, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, але не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.
Приймаючи рішення слідчий суддя, проаналізував доводи скарги захисника ОСОБА_6 поданої до суду, оцінив зміст заяви від 22.05.2025 року, з якою він звернувся до Гайсинської окружної прокуратури про вчинення кримінальних правопорушень, прийняв до уваги лист керівника Гайсинської окружної прокуратури ОСОБА_9 від 23.05.2025 року №51р-25 та дійшов висновку, що заява за своїм змістом і суттю не є повідомленням про злочин, оскільки не містить конкретних та достатніх даних про можливе вчинення особою кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 146, 182, 426-1 КК України, тобто сукупність обов'язкових ознак конкретного злочину, які дозволяють відмежовувати таке діяння від інших правопорушень, що не становлять суспільної небезпеки.
Слідчий суддя вірно керувався положеннями ст. 214 КПК України, ст. 303 КПК України, що слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР, що підставами вважати заяву чи повідомлення про злочин є наявність даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину.
Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те,що відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 на території України введено воєнний стан задля протидії військовослужбовцям російської федерації та на теперішній час продовжено строк проведення загальної мобілізації.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до ч.2 ст.102, п.1, 17, 20 ч.1 ст.106 Конституції України, Указом Президента України №69/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022, оголошено про проведення загальної мобілізації.
Відповідно до ст. 64, 65 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 Конституції України Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
У відповідності до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Згідно з нормами кримінального процесуального законодавства службові (посадові) особи ІНФОРМАЦІЯ_1 чи військової частини не є уповноваженими службовими особами, яким надано право на здійснення затримання в рамках кримінальної юрисдикції.
У даному випадку має місце незгода заявника із діями службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 , пов'язаними з мобілізацією та оскарження дій уповноважених осіб відбувається у порядку адміністративного провадження.
Проаналізувавши доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 , враховуючи положення ст.214, 303 КПК України, правові позиції Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 30.01.2019 при розгляді справи №818/1526/18щодо процедури оскарження бездіяльності щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, суд апеляційної інстанції вважає, що слідчий суддя перевірив всі обставини, які мають значення для прийняття правильного рішення, заяву на предмет відповідності вимогам КПК щодо заяв та повідомлень, на підставі яких, вносяться відомості до ЄРДР та належним чином обгрунтував своє рішення щодо відсутності підстав для визнання бездіяльності Гайсинської окружної прокуратури на невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань
Доводи апеляційної скарги є безпідставними.
З огляду на наведене, прийняте слідчим суддею рішення відповідає вимогам ст. ст. 303, 306-307 КПК України, є законним і обґрунтованим, тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.422 КПК України, суд апеляційної інстанції,
Відмовити в задоволенні апеляційної скарги захисника.
Ухвалу слідчого судді Гайсинського районного суду Вінницької області від 19.08.2025 року про відмову у задоволенні скарги захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на бездіяльність прокурора, стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4