25 вересня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 686/23754/25
Провадження № 33/820/651/25
Суддя Хмельницького апеляційного суду Матущак М.С., за участю секретаря судового засідання Дюг А.М., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , її захисника - адвоката Сергійчука Ю.В., представника потерпілої сторони Департаменту патрульної поліції - Мельник-Кірієнко А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника потерпілої сторони Департаменту патрульної поліції - Мельник-Кірієнко А.П. на постанову судді Хмельницького міськрайонного суду від 29 серпня 2025 року,
Цією постановою
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку АДРЕСА_1 , громадянку України, з вищою освітою, має на утриманні одну малолітню дитину, фізична особа-підприємець (дитячий масажист-реабілітолог),
визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.124, 173 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
Стягнуто з неї судовий збір в дохід держави в сумі 605 грн 60 коп.
За постановою суду, 14 серпня 2025 року о 15 год 47 хв ОСОБА_1 , перебуваючи в громадському місці - у м. Хмельницькому, на вул. Вайсера, 84, діючи умисно, штовхнула службовий велосипед працівника поліції ОСОБА_2 , чим порушила громадський порядок та спокій громадян.
Крім того, 14 серпня 2025 року о 15 год 48 хв на перехресті вул. Вайсера та вул. Грушевського у м. Хмельницькому, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки та моделі «Renault Clio», номерний знак НОМЕР_1 , у порушення п.п.1.5, 2.3«б», 2.3«д», 10.1 Правил дорожнього руху, не встежила за дорожньою обстановкою та перед початком руху, не переконалась в тому, що це буде безпечно, внаслідок чого створила загрозу безпеки дорожнього руху та здійснила наїзд на належний Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Хмельницькій області велосипед марки «Leon», номер рами « НОМЕР_2 » (водій ОСОБА_3 ), що стояв попереду.
У результаті дорожньо-транспортної пригоди зазначені транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачені ст.ст.124, 173 КУпАП.
В апеляційній скарзі представник потерпілої сторони Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Мельник-Кірієнко А.П. просила постанову судді Хмельницького міськрайонного суду від 29 серпня 2025 року скасувати та постановити нову, якою застосувати до ОСОБА_1 більш суворе стягнення, а саме у виді позбавлення права керування транспортним засобом строком на один рік.
Уважала, що постанова є незаконною та прийнята з порушенням норм матеріального права, що полягає в неповному з'ясуванні всіх обставин справи.
Зазначала, що накладене на ОСОБА_1 стягнення не відповідає вимогам ст.23 КУпАП, за своїм видом та розміром не є достатнім для виправлення особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, та запобігання вчиненню нових адміністративних правопорушень.
Зауважувала, що місцевим судом не взято до уваги те, що ОСОБА_1 систематично порушує правила дорожнього руху: - 14 серпня та 02 червня 2025 року - перевищення встановлених обмежень швидкості руху, ч.1 ст.122 КУпАП; - 12 березня 2025 року та 02 вересня 2024 року вчинила порушення п.19.1 ПДР України, (у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях, повинні бути ввімкнені фари ближнього (дальнього) світла на всіх механічних транспортних засобах). Види санкцій за ці правопорушення є штраф. Однак, штрафи, як вид стягнення для ОСОБА_1 не були дієвими.
Стверджувала, що судом не було враховано поведінку ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками поліції, небажання останньої підкорятися правилам поведінки у суспільстві, протиставлення себе державі та її представникам в особі працівників патрульної поліції при виконанні ними своїх службових обов'язків, вчинення правопорушення в умовах воєнного стану. Зухвалі, умисні, показові дії спричинили до пошкодження державного майна.
Посилалася на те, що справедливим буде застосування стягнення за ст.124 КУпАП у виді позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами на один рік, щоб уникнути надалі таких її дій та убезпечити інших учасників руху.
У запереченнях на апеляційну скаргу захисник ОСОБА_1 - адвокат Сергійчук Ю.В. просив апеляційну скаргу представника потерпілої сторони Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення, а постанову Хмельницького міськрайнного суду від 29 серпня 2025 року - без змін.
Уважав постанову суду законною та обґрунтованою. Бо судом правильно досліджено та враховано всі обставини справи.
Зауважував, що підстав для накладення більш суворого виду стягнення з ОСОБА_1 , яка щиро розкаялася у вчиненому, - немає.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши представника потерпілої сторони ОСОБА_4 , яка підтримала апеляційну скаргу з викладених у ній мотивів; заперечення проти неї ОСОБА_1 та її захисника Сергійчука Ю.В., приходжу до висновку про таке.
Відповідно до положень ч.7 ст.294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлене неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно з вимогами ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і залежно від установленого прийняти мотивоване законне рішення.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст.1 КУпАП).
Положення ст.7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідальність за ст.124 КУпАП настає за порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху України, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Правила Дорожнього руху України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України - п.п.1.1.
Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими - п.п.1.3.
Пунктом 1.5 ПДР передбачено, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Відповідно до п.2.3. «б» ПДР передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Пунктом 2.3 «д» ПДР передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.
Відповідно до п.10.1 ПДР перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Диспозиція ст.173 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку.
Хоча законодавство України й не містить чіткого визначення поняття громадського порядку, в той час безперечним є те, що він полягає у таких обумовлених потребами суспільства врегульованих правовими та іншими соціальними нормами умовах, які мають на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, створення нормальних максимально сприятливих умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, підприємств, установ та організацій.
Місце вчинення правопорушення, а саме громадське місце, є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП. Під громадським місцем необхідно розуміти загальнодоступні місця, зокрема вулиці, сквери, парки, ринки, дворові території, частини будь-якої будівлі, споруди, які доступні або відкриті для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу.
Суб'єктивна сторона цього адміністративного правопорушення характеризується наявністю вини у формі як прямого так і непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ст.ст.124, 173 КУпАП, є доведеною і не оскаржується.
Відповідно до ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
Водночас при накладенні адміністративного стягнення суд першої інстанції не повною мірою врахував характер вчинених правопорушень, особу порушника, ступінь її вини, наслідки, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 850 грн, суд першої інстанції не обґрунтував наявність обставин, які би виправдовували застосування саме цього виду стягнення.
Аналіз норм законодавства дає підстави для висновку, що процесуальне рішення судді про накладене адміністративне стягнення у виді штрафу є непропорційним вчиненому правопорушенню та недостатньо обґрунтованим, що є підставою для скасування постанови в цій частині.
На переконання суду апеляційної інстанції, при накладенні на ОСОБА_1 адміністративного стягнення суд не врахував обтяжуючих обставин, зокрема, те, що до неї неодноразово застосовувалися адміністративні стягнення у виді штрафу, її зухвалу поведінку, відсутність щирого каяття.
Відповідно до положень ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно з ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь яке з вчинених правопорушень.
Більш серйозне правопорушення з числа вчинених ОСОБА_1 є правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП, санкція якої передбачає, серед іншого, громадські роботи, які виходячи з ієрархії адміністративних стягнень, є більш суворим стягненням, ніж ті, які передбачені санкцією ст.124 КУпАП.
Тому з урахуванням характеру вчинених правопорушень, особи порушниці, ступеню її вини, наслідків, майнового та сімейного стану, обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, ОСОБА_1 може бути піддана стягненню у виді громадських робіт за санкцією ст.173 КУпАП, за більш серйозне правопорушення.
Ураховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції вважає можливим замінити накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн, застосувавши до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді громадських робіт строком на 50 годин, що відповідатиме меті адміністративного стягнення, буде достатнім для її виправлення та попередження скоєння нових правопорушень.
Відповідно до ст.301 КУпАП, громадські роботи полягають у виконанні особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування - на строк від двадцяти до шістдесяти годин і відбуваються не більш як чотири години на день.
З огляду на наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає зміні в частині накладення на правопорушника ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді громадських робіт строком на 50 годин.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що під час виготовлення постанови відносно ОСОБА_1 місцевим судом було допущено описку в даті постанови, а саме неправильно зазначено місяць «вересень» замість правильного «серпень».
Допущена описка є суто технічною та не змінює суть ухваленого рішення, однак вона підлягає врахуванню під час написання рішення апеляційним судом.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника потерпілої сторони Департаменту патрульної поліції - Мельник-Кірієнко А.П. задовольнити частково.
Постанову судді Хмельницького міськрайонного суду від 29 серпня 2025 року щодо ОСОБА_1 змінити в частині застосування адміністративного стягнення.
Накласти на ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.124, 173 КУпАП, стягнення у виді громадських робіт строком на 50 годин.
У решті постанову залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Хмельницького
апеляційного суду М.С. Матущак