Справа № 447/1067/25 Головуючий у 1 інстанції: Бачун О. І.
Провадження № 33/811/1225/25 Доповідач: Белена А. В.
12 вересня 2025 року Львівський апеляційний суд у складі
судді Белени А.В.,
з участю захисника - адвоката Труша І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП за апеляційною скаргою захисника - адвоката Труша І.М. на постанову судді Миколаївського районного суду Львівської області від 17 липня 2025 року ,
встановив :
Постановою судді Миколаївського районного суду Львівської області від 17.07.2025
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами терміном на 1 рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір в користь держави у розмірі 605,60 гривень.
Згідно з постановою судді ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 01.04.2025 о 05:50 год. Львівська область, Стрийський район, с. Вербіж, дорога Т 14-25 Миколаїв - Городок - Комарно 5 км керував транспортним засобом CHEVROLET AVEO, реєстраційний номер НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою алкотестера Драгер 0925, результат якого 0,40 ‰. З результатом алкотестера водій не згідний, у зв'язку з чим останньому було запропоновано пройти огляд у медичному закладі, зокрема в КНП Миколаївська МЛ, на що водій ОСОБА_1 відмовився. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9а ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На постанову судді ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк апеляційного оскарження; скасувати постанову судді та закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Вважає постанову незаконною і такою, що підлягає скасуванню.
Строк на апеляційне оскарження пропустив, оскільки з повним текстом постанови ознайомився тільки 25.07.2025.
В обґрунтування апеляційних вимог апелянт вказує, що працівники поліції після зупинки автомобіля не представилися, не повідомили йому причини зупинки і без пояснень попросили вийти з автомобіля. Вважає, що дії поліцейських суперечать вимогам ст. 35 Закону України «Про національну поліцію».
Апелянт наголошує, що був проведений тест за № 5789, який показав 0 проміле, але про цей тест немає згадки і на відеозаписі зазначено лише про тест № 5790.
Звертає увагу, що відеозапис не є безперервним.
Стверджує, що дії працівників поліції суперечать Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції.
Апелянт зазначає, що відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі, оскільки спішив на чергування на 08:00 год. на роботу у ЛМКП «Львівтеплоенерго».
Будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду, ОСОБА_1 у судове засідання апеляційного суду не прибув, про поважні причини неявки суду не повідомив. Захисник Труш І.М. не заперечував проти розгляду справи у відсутності ОСОБА_1 , оскільки останній на роботі та не має можливості прибувати у судові засідання.
Заслухавши захисника - адвоката Труша І.М., перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Матеріалами справи підтверджуються доводи апелянта щодо причин пропуску строку апеляційного оскарження. Суд вважає, що строк апеляційного оскарження пропущений апелянтом з поважних причин, а тому його слід поновити.
Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, а саме:
протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 287323 від 01.04.2025 за ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1);
роздруківкою алкотестера «Драгер», відповідно до якої за результатами огляду ОСОБА_1 , такий перебуває у стані алкогольного сп'яніння, результат огляду - 0,40 ‰ (а.с. 2);
актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого за результатами огляду ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння, результат - 0,40 ‰ (а.с. 5);
направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 01.04.2025, відповідного до якого ОСОБА_1 направлявся на огляд до КНП «Миколаївська ЦРЛ», проте проїхати до медичного закладу для проходження огляу на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 відмовився (а.с. 6);
рапортом інспектора СРПП ВП №2 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області Романа Візничака від 01.04.2025 (а.с. 4);
відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції, долученим до протоколу про адміністративне правопорушення (а.с. 7).
Доводи апелянта про невідповідність висновків суду обставинам справи, неповноту судового розгляду, порушення судом норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд вважає безпідставними й до уваги не бере.
При розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було.
Суддя відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП повно й всебічно з'ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. Докази, які лягли в основу судового рішення, були досліджені суддею в ході судового розгляду й отримали належну оцінку.
Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року, та регулюється «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року.
Згідно з ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Всупереч твердженням апелянта, працівниками поліції було дотримано вимоги закону під час проведення огляду та складання процесуальних документів.
Твердження апелянта про відсутність належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав для зупинки транспортного засобу під його керуванням та проведення подальшого огляду як підставу для скасування постанови, апеляційний суд до уваги не бере, оскільки причина зупинки транспортного засобу працівниками поліції не впливає на обставини, які складають об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та не може свідчити про безпідставність складання протоколу про адміністративне правопорушення за вказаною статтею.
Окрім того, неправомірна зупинка працівниками поліції транспортного засобу, за певних обставин, може бути підставою притягнення таких працівників до відповідальності.
Апеляційний суд також відкидає покликання адвоката про наявність іншого тесту, результат якого становив 0 ‰.
Так допитаний у суді першої інстанції свідок - інспектор поліції Роман Візничак, пояснив, що ОСОБА_1 проходив огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер» та результат огляду виявився позитивним - 0,40 ‰. Показання свідка підтверджуються також відеозаписом з нагрудних камер поліцейських, на якому зафіксовано процедуру огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер»: він розпаковування мундштука та до продування алкотестера. Результат огляду - 0,40 ‰.
Доводи захисника про те, що долучений до матеріалів справи відеозапис не є безперервним не може бути підставою для скасування постанови, оскільки на такому зафіксовано в повному обсязі обставини, що підлягають з'ясуванню та дають можливість встановити в діях особи наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Інші доводи апеляційної скарги не містять достатніх підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Наявний у справі протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, а також вимогам, передбаченим Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, містить усі необхідні реквізити та є належним і допустимим доказом.
Викладені у постанові судді висновки відповідають фактичним обставинам справи.
Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік накладене на ОСОБА_1 відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП та є безальтернативним.
Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні.
Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення.
З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,-
постановив :
Поновити захиснику - адвокату Трушу Ільку Михайловичу строк апеляційного оскарження.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову судді Миколаївського районного суду Львівської області від 17.07.2025 року, в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП залишити без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Альберт БЕЛЕНА