Справа № 464/4807/24 Головуючий у 1 інстанції Шашуріна Г.О
Провадження № 22-ц/811/1364/25 Доповідач в 2-й інстанції Бойко С. М.
22 вересня 2025 року м. Львів
Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Бойко С.М.,
суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В.,
секретаря - Марко О.Р.,
з участю: представника ОСОБА_1 - Гірника В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гірник Володимир Миколайович, на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 13 березня 2025 року у справі за заявою ОСОБА_2 , особа, щодо якої розглядається заява про визнання її недієздатною - ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради як орган опіки та піклування, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна,
встановив:
У липні 2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою, в якій просив визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною та призначити його її опікуном.
Заявлені вимоги обґрунтовував тим, що він є онуком ОСОБА_1 - особи з інвалідністю ІІ групи з 2006 року, яка за станом свого здоров'я не здатна до самообслуговування та потребує постійного стороннього догляду, який він їй надає.
Зазначав, що ОСОБА_1 має низку захворювань, в тому числі, онкологічні, про що свідчать медичні документи про огляд хворої сімейним лікарем, медичні висновки ЛКК, довідка МСЕК та інше, окрім того, протягом останніх трьох років у неї проявилося захворювання психіки, вона страждає деменцією, взагалі не розуміє та не сприймає про що до неї говорять, її поведінка є повністю неадекватною, вона не може відповісти на питання про її вік, кількість дітей, постійно кричить та кличе «мама», має якісь бачення необхідності догляду за дитиною і таке інше. Коли вона могла самостійно піднятися з ліжка, то мали місце випадки, коли вона брала палку, стукала нею у вхідні двері квартири та кричала, щоб її випустили. Таке психічне захворювання призводить до того, що вона має обмеження життєдіяльності до самообслуговування, орієнтації, спілкування та контролю за своєю поведінкою.
Стверджував, що ОСОБА_1 не може повною мірою усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, потребує як медичного нагляду та лікування, так і постійної сторонньої допомоги та її контролю у зв'язку з цим.
Наголошував, що увесь час доглядав за бабусею, оскільки її єдиний син, батько заявника - ОСОБА_5 , немає можливості фізично здійснювати догляд за своєю матір'ю, оскільки є інвалідом ІІІ групи та страждає на численні захворювання, позаяк, він (заявник) має можливість і бажання доглядати за своєю бабусю та бути її опікуном.
Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 13 березня 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна відмовлено
Рішення суду оскаржили заявник ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гірник В.М., просили рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким вимоги заявника задовольнити.
Доводи апеляційних скарг зводяться до того, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання заявника про призначення судово-психіатричної експертизи, незважаючи на те, що до матеріалів справи долучено медичні документи, які вказують на наявність у ОСОБА_1 психічних розладів.
Зазначали, що діагноз про наявність психічного розладу у ОСОБА_1 встановив лікар-психіатр ОСОБА_6 та невропатолог ОСОБА_7 , відтак, це не є судженням та припущенням заявника ОСОБА_2 , як про це вказує суд першої інстанції в ухвалі про відмову у призначенні експертизи.
Вважають, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що наявність у ОСОБА_1 дисфункції головного мозку - це думка заявника і вона є безпідставною, оскільки такий висновок суду суперечить вказаним медичним документам, які знаходяться в матеріалах справи і досліджувалися під час судового розгляду. Зокрема, про наявність дисфункції головного мозку у хворої ОСОБА_1 зазначено у висновку лікаря-психіатра ОСОБА_6 від 12.12.2024 року.
15.09.2025 року заявник ОСОБА_2 подав до апеляційного суду клопотання про призначення у справі судово-психіатричної експертизи.
Клопотання обґрунтовано тим, що на стадії судового розгляду у суді першої інстанції заявником двічі заявлялися письмові клопотання про призначення ОСОБА_1 судово-психіатричної експертизи, у задоволенні яких судом було безпідставно відмовлено.
Додає, що стан здоров'я ОСОБА_1 підтверджується долученими до матеріалів справи медичними документами - актами обстеження сімейним лікарем, невропатологом та психіатром, зокрема: оглядом психіатра від 12.12.2024 року; консультацією невропатолога від 09.12.2024 року; випискою з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 05.12.2024 року; оглядом сімейного лікаря від 24.08.2022 року; обстеженням від 06.05.2024 року; шкалою оцінки можливості виконання елементарних дій; довідкою МСЕК від 23.02.2006 року; медичними висновками ЛКК від 09.05.2024 року, від 30.08.2022 року; актом №260308/2895 про встановлення факту здійснення догляду.
Так, згідно з наявними в матеріалах справи медичними документами, зокрема, актом огляду сімейного лікаря від 06.05.2024 року, 05.12.2024 року хворій встановлено діагнози: «деменція, порушення пам'яті, когнітивні функції знижені, не орієнтована в часі та просторі, контакт важкодоступний, потребує постійного стороннього догляду, наросли явища деменції, не впізнає рідних, не орієнтується в часі і просторі, агресивна, когнітивні функції знижені, потребує консультації та лікування психіатра…».
Відповідно до довідки невропатолога від 09.12.2024 року, діагноз: G31.9 «Дегенеративна хвороба нервової системи, неуточнена. Хвороба Альцгеймера. Важка деменція».
Висновком лікаря-психіатра ОСОБА_6 від 12.12.2024 року ОСОБА_1 встановлено діагноз: «F07.8 Розлади особистості та поведінки органічного ґенезу у вигляді інтелектуально-мнестичного, емоційно-вольового та поведінкового дефекту».
В подальшому, 29.07.2025 року ОСОБА_1 повторно проводився огляд психіатра, відповідно до якого лікар-психіатр ОСОБА_8 встановив клінічний діагноз: «F01.3 - Змішана кіркова та підкіркова судинна деменція важкого ступеня. Психоорганічний синдром». Рекомендації: потребує постійного стороннього догляду, динамічне спостереження психіатра.
З огляду на викладене й те, що в силу вимог п.2 ч.1 ст.105 ЦПК України, призначення експертизи судом є обов'язковим за клопотанням хоча б однієї зі сторін, якщо у справі необхідно встановити психічний стан особи, просив призначити в справі судову психіатричну експертизу з метою визначення психічного стану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , її здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
На вирішення експертизи просив поставити наступні запитання:
1.Чи страждає ОСОБА_1 на будь-яке психічне захворювання?
2.Чи є захворювання ОСОБА_1 хронічним і стійким?
3.Чи дозволяє психічне захворювання усвідомлювати ОСОБА_1 значення своїх дій та керувати ними?
4.Чи може ОСОБА_1 з урахуванням стану її здоров'я з'явитися у судове засідання та особисто дати пояснення по суті справи?
Проведення судово-психіатричної експертизи просив доручити Львівській філії судово-психіатричних експертиз державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків МОЗ України» (м. Львів, вул. Кульпарківська, 95).
В судове засідання апеляційного суду інші учасники справи не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи всі були повідомлені належним чином, ОСОБА_2 подав до суду заяву про проведення судового засідання у його відсутності, у якій зазначив, що клопотання про проведення судово-психіатричної експертизи підтримує та просить задовольнити, заінтересовані особи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подали до суду заяви про розгляд справи у їхній відсутності, тому відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України, справу розглянуто апеляційним судом у відсутності вказаних учасників справи.
Частинами четвертою та п'ятою статті 259 ЦПК України визначено, що для постановлення ухвал, що оформляються окремим документом, суд оголошує перерву. Ухвали суду, постановлені окремим документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи. Ухвали, постановлені судом без оформлення окремого документа, зазначаються у протоколі судового засідання. Суд може оформити такі ухвали окремим документом після закінчення судового засідання.
Ураховуючи наведені вище вимоги процесуального закону й заявлення вказаного клопотання в порядку статті 104 ЦПК України, якою передбачено, що ухвала про призначення експертизи оформляється окремим документом, колегія суддів дійшла висновку про оформлення такої ухвали окремим документом після закінчення судового засідання, у зв'язку з чим у судовому засіданні оголошено перерву.
Заслухавши пояснення адвоката Гірника В.М. в підтримання заявленого клопотання, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку про задоволення клопотання, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Відповідно до ч.1 ст.103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи (ч.1 ст. 104 ЦПК України).
Пунктом 2 частини першої статті 105 ЦПК України визначено, що призначення експертизи судом є обов'язковим за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити психічний стан особи.
Аналогічна за змістом норма міститься й у статті 298 ЦПК України, якою передбачено, що суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров'я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу.
Враховуючи наведені вище норми процесуального закону й те, що перелічені вище медичні документи містять достатньо даних про наявність у ОСОБА_1 психічного розладу здоров'я, тому для встановлення її психічного стану необхідно призначити в даній справі судово-психіатричну експертизу, проведення якої доручити Львівській філії судових експертиз Державної установи «Інститут психіатрії МОЗ України» (м. Львів, вул. Кульпарківська, 95), якій надати для проведення експертизи матеріали справи.
Колегія суддів вважає за необхідне роз'яснити учасникам справи наслідки ухилення від проведення експертизи, передбачені ч.1 ст.109 ЦПК України, згідно з якою, у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд незалежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнані.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.252, п.9 ч.1 ст.253 ЦПК України, провадження у справі необхідно зупинити на час проведення експертизи.
Керуючись ст.ст.103, 104, 105, 108, 252, 253, 261, 367, 389 ЦПК України, суд
постановив:
призначити у справі судово-психіатричну експертизу, проведення якої доручити експертам Львівської філії судових експертиз Державної установи «Інститут психіатрії МОЗ України» (м. Львів, вул. Кульпарківська, 95).
На вирішення експертизи поставити наступні питання:
1.Чи страждає ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на будь-яке психічне захворювання?
2.Чи є захворювання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , хронічним і стійким?
3.Чи дозволяє психічне захворювання усвідомлювати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , значення своїх дій та керувати ними?
4.Чи може ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з урахуванням стану її здоров'я з'явитися у судове засідання та особисто дати пояснення по суті справи?
Попередити експертів про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків, передбачену ст.ст.384, 385 КК України.
Роз'яснити учасникам справи, що відповідно до ст.109 ЦПК України, у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Надати для проведення експертизи матеріали справи №464/4807/24 в одному томі.
На час проведення експертизи провадження у справі зупинити.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Повний текст ухвали складений 22 вересня 2025 року.
Головуючий С.М. Бойко
Судді: С.М. Копняк
А.В. Ніткевич