23.09.2025 Справа №607/25441/23 Провадження №2/607/2266/2025
місто Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Герчаківської О. Я.,
за участю секретаря судового засідання Баб'як Н. О.,
представника позивача, адвокатки Кожевнікової О. В.,
представника відповідачки, адвоката Александрова В. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі клопотання представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Александрова Віктора Валерійовича про зупинення провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу,
У провадженні судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області перебувають матеріали цивільної справи № 607/25441/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу.
25 квітня 2024 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1 075 000 (один мільйон сімдесят п'ять тисяч),00 грн заборгованості за договором позики, згідно розписки від 19 жовтня 2023 року. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 10 750,00 грн судового збору.
20 лютого 2025 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області постановлено ухвалу якою задоволено заяву адвоката Череватого Петра Миколайовича, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу;заочне рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 квітня 2024 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу- скасовано; справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргупризначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.
04 червня 2025 року суд, без оформлення окремого документа, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження з розгляду справи № 607/25441/23, призначив справу до розгляду по суті.
15 липня 2025 року судом зареєстровано клопотання представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Александрова В. В., у якому він просить суд зупинити провадження у справі № 607/25441/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 607/14324/25. Сторона відповідача покликається на те, що в грудні 2022 року у ТОВ «Медичний Центр «Віасан» виникла потреба у закупівлі необхідного обладнання. Для повної оплати за обладнання не вистачало 2 500 000 грн. ОСОБА_1 на той час була уповноваженим представником ТОВ «Медичний Центр «Віасан», що підтверджується копією нотаріально посвідченої довіреності від 30 вересня 2020 року, зареєстрованої за реєстровим номером № 4630.
ОСОБА_1 звернулася до ОСОБА_2 , який на той час був засновником Приватного підприємства «Дружба-Нафтопродукт» (код ЄДРПОУ 34024278), з проханням надати 2 500 000 грн в позику. При зустрічі в закладі громадського харчування «Вогнем і Мечем», яке належить відповідачу, ОСОБА_3 погодився надати позику у вказаному розмірі. Таким чином, відповідач запропонував укласти між ТОВ «Медичний Центр «Віасан» (Позичальник) та ПП «Дружба-Нафтопродукт» (Позикодавець) договір про надання поворотної фінансової допомоги, за яким Позикодавець надасть Позичальнику грошові кошти у вигляді поворотної фінансової допомоги у розмірі 2 500 000 грн. Однак, кошти будуть надані наступним чином: 2 000 000 грн по безготівкового перерахунку на банківський рахунок ТОВ «Медичний центр «Віасан», а решта готівкою 500 000 грн, що за курсом НБУ на той час становило 12 500 доларів США фізичній особі - ОСОБА_1 , як представнику ТОВ «Медичний центр «Віасан». Відтак, 29 грудня 2022 року між ТОВ «Медичний Центр «Віасан» (Позичальник) та ПП «Дружба-Нафтопродукт» (Позикодавець) був укладений договір про надання поворотної фінансової допомоги, за яким Позикодавець зобов'язався надати Позичальнику грошові кошти у вигляді поворотної фінансової допомоги у розмірі 2 500 000 грн.
Як слідує із банківської виписки АТ «ПриватБанк» за період з 29 грудня 2022 року по 31 грудня 2022 року, 29 грудня 2022 року із банківського рахунку ПП «Дружба-Нафтопродукт» на рахунок ТОВ «Медичний Центр «Віасан» поступили грошові кошти на виконання укладеного договору в загальному розмірі 2 000 000 грн (150 000 + 700 000 + 1 000 000 + 150 000). Решта 500 000 грн в іноземній валюті 12 500 доларів США, того ж дня за вказівкою ОСОБА_2 , бухгалтер ОСОБА_4 видала ОСОБА_1 у службовому приміщенні ПП «Дружба-Нафтопродукт» за адресою: АДРЕСА_1 (моб. тел. 068 038 05 22). Того ж дня, 29 грудня 2022 року, як слідує із банківської виписки АТ «ПриватБанк» за період з 29 грудня 2022 року по 31 грудня 2022 року, ОСОБА_1 на підставі договору про надання поворотно-фінансової допомоги від 29 грудня 2022 року внесла отримані від ОСОБА_2 грошові кошти в позику в розмірі 500 000 грн на банківській рахунок ТОВ «Медичний центр «Віасан».
ОСОБА_1 повертала позику частинами, зокрема 50 000 грн згідно платіжної інструкції № P24A1017128757D2538 від 30 березня 2023 року (тобто дата, яка передувала розписці), а також ще 50 000 грн, які ОСОБА_2 визнає, що отримав, однак позивачка із плином часу не може знайти рахунок з котрого здійснювалася проплата. Через деякий час ОСОБА_2 почав вимагати у ОСОБА_1 надати розписку про отриману позику. Так, 19 жовтня 2023 року при зустрічі ОСОБА_2 вимагав у ОСОБА_1 надати розписку, однак зазначити у ній суму коштів не ту, яка дійсно була надана у позику, а більшу, а саме 1 075 000 грн, мотивуючи це процентами, так як вона йому довго заборгувала суму позики 12 500 доларів США.
Сторонами не було погоджено, що позика надається з будь-якою процентною ставкою в т.ч. 115 % річних. Тобто, ОСОБА_2 вимагаючи від ОСОБА_1 написати розписку у якій зазначити, що вона позичила 500 000 грн, які вона в еквіваленті 12 500 доларів США дійсно отримала + 575 000 грн процентів за користування коштами під видом отриманої позики яку вона не отримувала в дійсності, діяв із застосуванням психічного тиску та з метою введення в оману. Отримання коштів у позику в сумі 12 500 доларів США 29 грудня 2022 року, а не 1 075 000 грн 19 жовтня 2023 року, як зазначено у розписці від 19 жовтня 2023 року підтверджується:
- нотаріально посвідченою довіреністю від 30 вересня 2020 року, зареєстровану за реєстровим номером № 4630, видану ТОВ «Медичний Центр «Віасан» на ім'я ОСОБА_1 ;
- Витягом із порталу «Опендата» щодо засновників ПП «Дружба-Нафтопродукт»;
- Договором про надання поворотної фінансової допомоги від 29 грудня 2022 року між ТОВ «Медичний Центр «Віасан» (Позичальник) та ПП «Дружба-Нафтопродукт» (Позикодавець), за яким Позикодавець зобов'язав надати Позичальнику грошові кошти у вигляді поворотної фінансової допомоги у розмірі 2 500 000 грн;
- Договором про надання поворотно-фінансової допомоги від 29 грудня 2022 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Медичний Центр «Віасан»;
- банківською випискою АТ «ПриватБанк» за період з 29 грудня 2022 року по 31 грудня 2022 року, 29 грудня 2022 року із банківського рахунку ПП «Дружба-Нафтопродукт» на рахунок ТОВ «Медичний Центр «Віасан» поступили грошові кошти на виконання укладеного договору в загальному розмірі 2 000 000 грн (150 000 + 700 000 + 1 000 000 + 150 000);
- показами бухгалтера ПП «Дружба-Нафтопродукт» ОСОБА_4 , яка видала ОСОБА_1 12 500 доларів США із сейфа підприємства за адресою: АДРЕСА_1 (моб. тел. 068 038 05 22), за вказівкою ОСОБА_2 банківської виписки АТ «ПриватБанк» за період з 29 грудня 2022 року по 31 грудня 2022 року, з якої слідує, що 29 грудня 2022 року ОСОБА_1 на підставі договору про поворотно-фінансову допомогу від 29 грудня 2022 року внесла отримані від ОСОБА_2 грошові кошти в позику в розмірі 500 000 грн;
- платіжною інструкцією № P24A1017128757D2538 від 30 березня 2023 року (тобто дата, яка передувала розписці), згідно якої ОСОБА_1 повертала позику частинами, зокрема 50 000 грн;
- показами свідка ОСОБА_1 , яка під присягою підтвердить вищевказані обставини;
- показами свідка ОСОБА_2 , який у спростування або підтвердження вищевказаних обставин під присягою надасть суду;
- висновком експерта із проведеної судової почеркознавчої експертизи спірної розписки, яка повинна надати відповідь на питання чи виконана дана розписка під впливом збиваючих факторів, яка їх природа та інтенсивність, як вони вплинули на письмово-рухові навички особи, який буде отримано за наслідками проведення призначеної судом судової почеркознавчої експертизи за клопотанням позивачки, яке буде подане після відкриття провадження у справі, так як позовна заява подається в електронній формі через підсистему Електронний суд ЄСІТС, і клопотання про експертизу теж буде подаватися таким же чином, однак після реєстрації картки справи, призначення складу суду, відкриття провадження.
ОСОБА_1 визнає факт отримання від ОСОБА_2 грошових коштів в позику 29 грудня 2022 року у розмірі 12 500 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на тепер становить 521 677 грн, з яких нею погашено в загальній сумі: 405 114,09 грн, з них: 305 114,09 грн (стягнутих ДВС) + 50 000 грн згідно платіжної інструкції № P24A1017128757D2538 від 30 березня 2023 року, та 50 000 грн, які ОСОБА_2 визнає, що отримав, однак позивачка із плином часу не може знайти рахунок з котрого здійснювалася проплата.
Разом з тим, останній незважаючи на часткові проплати, звернув у Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області позовну заяву про стягнення із ОСОБА_1 1 075 000 грн. По факту ОСОБА_2 визнає погашення боргу в сумі 405 114,09 грн, проте зменшувати позовні вимоги не збирається, що свідчить про його недобросовісну поведінку.
09 липня 2025 року представником ОСОБА_1 - адвокатом АО «Верум Про» Александровим В. В. звернуто до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області позовну заяву до ОСОБА_2 , в якій сторона позивача просить:
1. Визнати недійсним договір позики, у формі письмової розписки від 19 жовтня 2023 року, наданої ОСОБА_1 про те, що нею отримано від ОСОБА_2 1 075 000 (один мільйон сімдесят п'ять тисяч) гривень і взято зобов'язання віддати цю суму до 30 листопада 2023 року.
2. Визнати, що договір позики укладений між ОСОБА_1 (Позичальник) та ОСОБА_2 (Позикодавець) на суму 12 500 доларів США, що станом на дату подання позову згідно курсу валют НБУ становить 521 677 грн, з яких 405 114,09 грн є погашеними.
Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області 09 липня 2025 року зареєстровано провадження у справі № 607/14324/25 (суддя Позняк В. М.) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , де предметом позову є вищевказані вимоги. Таким чином, між двома справами існує більш ніж близький взаємозв'язок, який проявляється у тому, що факти, які будуть встановлені в справі № 607/14324/25, матимуть преюдиціальне і вирішальне значення у справі № 607/25441/23 (провадження у якій просить зупинити), оскільки задоволення позову у справі № 607/14324/25 вплине на встановлення обсягу прав та обов'язків сторін у справі № 607/25441/23. За таких обставин, представник відповідачки ОСОБА_1 - адвокат Александров В. В. просить суд зупинити провадження у цивільній справі Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області № 607/25441/23 до набрання законної сили рішенням у цивільній справі Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області № 607/14324/25.
У судовому засіданні представник відповідачки ОСОБА_1 - адвокат Александров В. В. підтримав подане клопотання, просив задовольнити з підстав у ньому наведених. Покликався на те, що суд закрив підготовче провадження, однак фактично розгляд справи по суті ще не розпочався, а також звертав увагу суду, що його довірителька отримала неналежну правничу допомогу, не була обізнана у судових процедурах, а відтак відхилення клопотання про зупинення провадження у справі № 607/25441/23 буде порушувати її права.
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокатка Кожевнікова О. В. вважає, що підстав зупиняти провадження у справі немає, недобросовісна поведінка відповідачки на стадії підготовчого судового засідання не може вважатися порушенням прав ОСОБА_1 . Також звертала увагу суду на положення ст. 210 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), які виключають зупинення провадження у справі з підстав, на які покликається сторона відповідача, на стадії розгляду справи по суті.
Вивчивши зміст клопотання про зупинення провадження у справі, його доводи, заслухавши пояснення представників сторін з приводу цього клопотання, суд виснує про наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Європейський суд з прав людини вказав, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватись з урахуванням обставин справи та таких критеріїв як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також важливості спору для заявника (FRYDLENDER v. FRANCE, № 30979/96, § 43, ЄСПЛ, від 20 червня 2000 року).
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
У постанові Верховного Суду України 07 жовтня 2015 року у справі № 6-1367цс15 зазначено, що «зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. У справі, яка переглядається, суть спірних правовідносин полягає у вирішенні питання щодо правомірності звільнення з роботи позивача. Проте, вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, яка переглядається, суд на порушення вимог пункту 4 частини першої статті 201 ЦПК України не вказав конкретну іншу справу та обставину, до вирішення якої зупиняється провадження у справі, у чому саме полягає взаємозв'язок предметів розгляду інших справ, а також у чому полягає передбачена законом неможливість розгляду зазначеної справи до розгляду іншої справи, та зупинив провадження у справі усупереч принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи. При цьому суди взагалі не аналізували та не встановлювали у визначеному законом порядку, чи дійсно від наслідку розгляду іншої справи залежить прийняття рішення у зазначеній цивільній справі».
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 357/10397/19 (провадження № 61-5752сво21) вказано, що «метою зупинення провадження у справі згідно з пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об'єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення. З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду справи. Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв'язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи. Разом із тим, необхідно враховувати, що відповідно до пункту 6 частини першої статі і 251 ЦПК України суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Апеляційний суд у даній справі на порушення вимог пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України, зазначивши конкретну іншу справу, до вирішення якої зупиняється провадження у справі, в якій встановлюються обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, не врахував, що про наявність спору щодо законності наказу Міністерства юстиції України від 15 березня 2018 року № 727/5 позивачу було відомо ще до звернення з позовом у цій справі, проте при розгляді справи судом першої інстанції такого клопотання, з урахуванням вимог частини третьої статті 210 ЦПК України, не заявляв. За таких обставин, апеляційний суд зробив помилковий висновок про зупинення провадження і оскаржена ухвала апеляційного суду перешкоджає подальшому провадженню у справі.
При вирішенні клопотання щодо зупинення апеляційного провадження на підставі пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України, суд має враховувати приписи статті 367 ЦПК України, якою регламентується межі розгляду справи судом апеляційної інстанції й не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду».
Отже, така підстава зупинення провадження, як неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи, застосовується у тому разі, коли в тій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених у цій справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
При цьому, вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, суд повинен враховувати, що зупинення провадження у цивільній справі з мотивів наявності іншої справи, може мати місце тільки в тому разі, коли лише в тій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав вимог у даній справі чи умов, від яких залежить можливість її розгляду, і з'ясувати, чи дійсно від наслідків розгляду зазначеної цивільної справи залежить прийняття рішення у цій цивільній справі.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду необхідно у кожному конкретному випадку з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду справи.
Саме по собі твердження про неможливість розгляду даної справи до розгляду іншої справи не може бути підставою для зупинення провадження у справі. Взаємопов'язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду цієї справи до прийняття рішення у іншій справі.
Суд звертає увагу на те, що виниклий між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 спір витікає із розписки від 19 жовтня 2023 року. 25 квітня 2024 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області ухвалювалось заочне рішення, що суд описав вище, яким було стягнуто борг за цією розпискою, а в подальшому, при примусовому виконанні рішення суду, з ОСОБА_1 стягувалися кошти, що сторонами не заперечується. У листопаді 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Череватий П. М. подав до суду заяву про перегляд заочного рішення суду, де зазначав про те, що його довірителька розписки від 19 жовтня 2025 року про отримання від ОСОБА_2 в борг суми грошових коштів в розмірі 1 075 000,00 грн не писала, та вказану суму коштів в борг ніколи не отримувала. 20 лютого 2025 року суд скасував заочне рішення у справі № 607/25441/23 та призначив справу до розгляду в порядку загального позовного провадження на 18 березня 2025 року, яке тривало до 04 червня 2025 року, про що сторони були обізнані і не були обмежені у заявах, клопотаннях, подання яких передбачено процесуальним законом на цій стадії судового розгляду, однак такі на адресу суду не надходили.
Вже після закриття підготовчого провадження у справі, судом отримано клопотання про зупинення провадження з якого вбачається, що ОСОБА_1 змінила свою позицію щодо правової природи розписки від 19 жовтня 2023 року, підстав її написання, що є відмінною позицією сторони відповідача, від тих доводів, якими була обґрунтована заява про перегляд заочного рішення. Суд не обмежує право сторони обирати спосіб захисту своїх порушених прав, який вона вважає найбільш ефективним, однак звертає увагу, що в сукупності всі ці обставини лише є ствердженням того, що сама по собі взаємопов'язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду однієї справи до прийняття рішення в іншій справі.
Поведінка сторони відповідача у справі, що розглядається судом, є непослідовною та суперечливою. ОСОБА_1 не було заявлено відповідних самостійних позовних вимог у межах цієї справи, шляхом пред'явлення зустрічного позову, що свідчить про намагання затягнути розгляд справи.
Також суд звертає увагу, що підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення в ній має значення для справи, що розглядається, а саме неможливість її розгляду до вирішення іншої справи, чого судом не встановлено.
Суд не вбачає об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до набрання законної сили судовим рішення у справі № 607/21448/24, так як досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки.
Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року (справа №723/304/16-ц).
Отже, при розгляді справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу, остання не позбавлена можливості доводити справжню правову природу договору, а суд, на підставі поданих сторонами доказів, повинен встановити справжню правову природу укладеного між сторонами правочину та зробити відповідні висновки.
За встановлених обставин, судвідмовляє у задоволенні клопотання представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Александрова В. В. про зупинення провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу
Згідно ч. 1 ст. 353 ЦПК України, ухвала про відмову у зупиненні провадження не оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Керуючись статтями 251, 253 ЦПК України, суд,
У задоволенні клопотання представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Александрова Віктора Валерійовича, про зупинення провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу,- відмовити.
Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали суду складено 26 вересня 2025 року.
Головуючий - суддя Герчаківська О. Я.