Єдиний унікальний номер судової справи 462/7089/25
Номер провадження 2-о/462/243/25
про повернення заяви
(неусунення недоліків заяви у строк, встановлений судом)
26 вересня 2025 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Галайко Н. М., перевіривши матеріали клопотання заявника про продовження строку дії рішення суду про визнання особи недієздатною та призначення опікуна за заявою ОСОБА_1 про визнання фізичної особи недієздатною та призначення опікуном,
встановив:
І. Рух справи.
ОСОБА_1 , 15.09.2025 року (вх. № 20418) звернулася у Залізничний районний суд м. Львова із письмовим клопотанням про продовження строку дії рішення суду про визнання особи недієздатною та призначення опікуна, у якій просить суд:
-«продовжити на два роки термін дії рішення Залізничного районного суду м. Львова у справі № 462/6408/18 від 05.06.2019 року про визнання недієздатним ОСОБА_1 та у справі № 462/5113/19 від 18.09.2019 року, справі № 462/3854/21 від 29.10.2021 року, справі № 462/6338/23 від 19.10.2023 року про визнання недієздатним ОСОБА_1 та про встановлення над ним опіки, призначення опікуном його сестри ОСОБА_1 ».
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.09.2025 року матеріали клопотання передано головуючому судді - Галайко Н. М.
Протоколом попереднього відбору присяжних від 15.09.2025 року відібрано присяжних Зелизняк Г. М. та Шимчака Р. С.
Протоколом автоматичного визначення присяжних від 15.09.2025 року основними присяжними визначено Зелизняк Г. М. та Шимчака Р. С.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 17.09.2025 року заяву було залишено без руху, у зв'язку з її істотними недоліками.
На усунення недоліків заявнику надавався п'ятиденний строк.
25.09.2025 року (вх. № 21355) від ОСОБА_1 надійшло нова редакція клопотання про продовження строку дії рішення суду про визнання особи недієздатною та призначення опікуна.
ІІ. Щодо неусунення недоліків клопотання (заяви).
Перевіривши подане клопотання про продовження строку дії рішення суду про визнання особи недієздатною та призначення опікуна у новій редакції, суд дійшов висновку, що заявником не було у повній мірі усунуто недоліки, вказані в ухвалі суду.
Так, в ухвалі про залишення клопотання без руху від 17.09.2025 року суд звертав увагу заявника на те, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, не є абсолютним воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Суд звертав увагу заявника на те, що клопотання (заява) було подане без додержання вимог, викладених у ст. 175, 177, 294, 297 ЦПК України.
Невиконання заявником вимог вказаних норм закону, зокрема щодо недоліків заяви, щодо визначення кола заінтересованих осіб, щодо висновку судово-психіатричної експертизи, щодо змісту вимог та прохальної частини клопотання, щодо належного засвідчення копій документів, стало підставою для залишення позовною заяви без руху та надання позивачу часу на усунення відповідних недоліки, зазначених в ухвалі суду.
Окремо суд звертав увагу, що відповідно до ч. 6, 7, 8 ст. 300 ЦПК України, строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п'ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною шостою цієї статті. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.
Однак з матеріалів клопотання вбачається, що заявник до клопотання не додала відповідного висновку судово-психіатричної експертизи.
Також, суд наголошував, що у частині вимоги клопотання міститься прохання: «продовжити на два роки термін дії рішення Залізничного районного суду м. Львова у справі № 462/6408/18 від 05.06.2019 року про визнання недієздатним ОСОБА_1 та у справі № 462/5113/19 від 18.09.2019 року, справі № 462/3854/21 від 29.10.2021 року, справі № 462/6338/23 від 19.10.2023 року про визнання недієздатним ОСОБА_1 та про встановлення над ним опіки, призначення опікуном його сестри ОСОБА_1 ».
Однак відповідно до ч. 6 ст. 300 ЦПК України строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років. Частиною 7 ст. 300 ЦПК України передбачено, що клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п'ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною шостою цієї статті. За приписами ч. 8 ст. 300 ЦПК України клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи. В силу ч. 9 вказаної статті суд зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною до закінчення строку його дії в порядку, встановленому ст. 299 цього Кодексу.
Тому не зрозумілим залишається прохання заявника про продовження усіх вказаних в прохальній частині клопотання рішень суду, з врахуванням того, що рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 05.06.2019 року у справі № 462/6408/18 було визнано недієздатним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 18.09.2019 року у справі № 462/5113/19 - встановлено опіку над недієздатним.
Отже сформульований заявником зміст вимог не відповідає вимогам ст. 300 ЦПК України, так заявнику належить конкретизувати зміст вимог.
Окремо суд звертає увагу заявника на те, що рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 19.10.2023 року у справі № 462/6338/23 було ухвалено лише: «продовжити на два роки строк дії рішення Залізничного районного суду м. Львова від 18.09.2019 року у справі № 462/5113/19…».
Більш того, відомостей про продовження строку дії рішення суду від 05.06.2019 року у справі № 462/6408/18 матеріали клопотання не містять.
У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз'яснив, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі.
Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07.07.1989 року) (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду № 752/24739/19, провадження № 61-20936 св 21/ від 18.01.2023 року).
Відповідно, ухвала про залишення клопотання без руху станом на 26.09.2025 року не була виконана у повній мірі, що позбавляє суд можливості відкрити провадження у справі.
ІІІ. Підсумки.
За нормою ст. 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суд приймає до уваги позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, висвітлену 07.02.2024 року у справі № 295/434/22, провадження № 61-10948св23, згідно якої формалізм у процесі є позитивним й необхідним явищем, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу, проте надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя, у тому числі виконанню судового рішення та є порушенням» ст. 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 28.10.1998 року у справі «Перед де Рада Каваніллес проти Іспанії», від 13.01.2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії», від 08.03.2017 року у справі «ТОВ «Фріда» проти України»).
Слід зазначити, що вказані в ухвалі суду недоліки не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів цивільного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.
Стаття 6 Конвенції гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Суд при цьому враховує, що ЄСПЛ у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
У той же час, ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, не є абсолютним воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Так, згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України заява вважається неподаною і повертається позивачеві у випадку, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.
У зв'язку з тим, що сторона заявника не у повній мірі усунула вказані в ухвалі суду недоліки у встановлений строк, суд дійшов висновку, що клопотання слід повернути заявнику.
На підставі наведеного та керуючись ст. 185 ЦПК України, суд -
постановив:
1. Клопотання заявника про продовження строку дії рішення суду про визнання особи недієздатною та призначення опікуна за заявою ОСОБА_1 про визнання фізичної особи недієздатною та призначення опікуном - повернути заявнику.
2. Копію клопотання (заяви) залишити в суді (ч. 6 ст. 185 ЦПК України).
3. Роз'яснення суду.
Повернення клопотання (заяви) не перешкоджає повторному зверненню із клопотанням (заявою) до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення (ч. 7 ст. 185 ЦПК України).
4. Порядок оскарження ухвали суду та набрання нею законної сили.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (ч. 2 ст. 354 ЦПК України).
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).
Ухвала набирає законної сили з моменту їх підписання (ч. 2 ст. 261 ЦПК України).
Суддя/підпис/
Згідно з оригіналом.
Суддя: Н. М. Галайко