Справа № 336/8174/25
Пр. 3/336/4973/2025
22 вересня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Вайнраух Л.А. розглянула справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла до суду на підставі копії протокола про адміністративне правопорушення, складеного відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження м. Шостка Сумської області, адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, -
Згідно з протоколом серії А4712/47 від 15.08.2025, - 14.08.2025 року о 19-47 годині сержант ОСОБА_1 з'явився на території підрозділу військової частини НОМЕР_1 та виконував обов'язки військової служби з ознаками перебування у стані алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, порушена мова, порушена координація рухів). Від експертизи на стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння сержант ОСОБА_1 відмовився, про що був складений акт фіксації відмови від добровільного проходження медичного огляду. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП як поява військовослужбовця на території військової частини в нетверезому стані в умовах особливого періоду.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненні військового адміністративного правопорушення не визнав. Зазначив, що не вживав алкогольні напої. Крім того, зауважив, що має конфліктні відносини з командуванням, що зумовлює упереджене ставлення до нього.
Вислухавши пояснення особи, відносно якої складено протокол, вивчивши матеріали справи, оцінивши в сукупності наявні докази, суддя дійшла висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, виходячи з такого.
Відповідно до ст.245 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом, а судове рішення згідно закону повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
За вимогами ст.280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
При цьому, склад правопорушення має бути чітко визначеним у відповідності до диспозиції кожної окремої норми, становить сукупність головних, визначальних ознак, які виділені законодавцем як типові, необхідні і, водночас, достатні для притягнення особи до юридичної, зокрема, адміністративної відповідальності. Відсутність хоча б одного з елементів складу виключає правову відповідальність.
Відповідно до ст.256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
Частина 3 статті 172-20 КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності за вчинення дій, передбачених частинами першою або другою цієї статті, що вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду. Відповідно до ст.172-20 КУпАП відповідальність настає за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмову таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння (частина перша статті); та участь начальників (командирів) та інших керівників у розпиванні з підлеглими військовослужбовцями, а також військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів під час виконання ними обов'язків військової служби, або невжиття ними заходів для відсторонення від обов'язків військової служби осіб, які перебувають у нетверезому стані, стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або приховування випадків розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів, появи на території військової частини в нетверезому стані, стані наркотичного чи іншого сп'яніння підлеглих військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів (частина друга статті).
Відповідно до ст.21-4, ч.4 ст.24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, за умов, визначених цим Законом. Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); 2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; 3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); 4) під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою; 5) під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
За приписами абз.7 ст.4 розділу 1 Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця, серед іншого, - не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.
Так, суд дійшов висновку про те, що обставини, які зазначені у графі "суть адміністративного правопорушення" не відображають об'єктивну сторону вказаного адміністративного правопорушення, визначену диспозицією ч. 1 ст. 172-20 КУпАП
За змістом протокола вказано, що ОСОБА_1 виконував обв'язки військової служби з ознаками алкогольного сп'яніння, при цьому його дії кваліфіковано як появу військовослужбовця на території військової частини в нетверезому стані. Доказів на підтвердження стану сп'яніння ОСОБА_1 посадовою особою, яка склала протокол, не долучено.
Крім того, за змістом протокола зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, що є самостійним складом правопорушення.
Відповідно до розділу І п.3 Інструкції зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 23.10.2021 №329, та зареєстрована в МЮУ 14.12.2021 за №1622/37244, у разі вчинення військовослужбовцем (військовозобов'язаним) кількох окремих військових адміністративних правопорушень протоколи складаються щодо кожного з вчинених правопорушень.
При цьому, зазначені склади адміністративного правопорушення є взаємовиключними.
Разом з цим, враховуючи зміст протокола про адміністративне правопорушення, не визначено певний військовий обов'язок, підстави і час його виконання у відповідності до ч.4 ст.24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", який би виконував ОСОБА_1 за обставин, вказаних у протоколі.
Суддя при розгляді справи виходить з того, що фактичні дані стосовно правопорушення, склад та подія його вчинення мають бути викладені у протоколі в суворій відповідності до диспозиції статті, але, в даному випадку, з огляду на його зміст, об'єктивна сторона правопорушення, як система передбачених адміністративно-правовою нормою ознак, що характеризують його зовнішню сторону, вичерпно не визначена.
За правилами оцінки доказів (ст.252 КУпАП), орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно зі ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Як вбачається із усталеної практики Європейського суду з прав людини, наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (заява №16347/02, рішення від 09.06.2011, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява №36673/04, рішення від 30.05.2013, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява №926/08, рішення від 20.09.2016), суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.
Згідно з п.3 ч.1, ч.2 ст.284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить, зокрема, постанову про закриття справи при наявності обставин, передбачених ст. 247 цього Кодексу. Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення (п.1 ч.1 ст.247 КУпАП).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбачені ч.3 ст.172-20 КУпАП, відповідно, провадження у справі підлягає закриттю.
Керуючись ст. 9, 172-20, 245, 247, 251, 254, 256, 259, 280, 284 КУпАП, суддя, -
Провадження в справі у відношенні ОСОБА_1 за ознаками скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП України, закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП - за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня її винесення до Запорізького апеляційного суду через Бердянський міськрайонний суд Запорізької області (Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень ч.2 ст. 294 КУпАП у взаємозв'язку з положеннями п.8 ч.3 ст. 129 Конституції України N 2-рп/2015 від 31.03.2015).
Суддя Л.А. Вайнраух
Постанова набрала законної сили “___»_____________ 20___рік
Дата видачі постанови “___»_____________ 20___рік