1Справа № 335/3481/25 2/335/2856/2025
22 вересня 2025 року м. Запоріжжя
Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Рибалко Н.І., за участю секретаря судового засідання Чибінової Н.І., розглянувши у судовому засіданні у залі суду у м. Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 , про зменшення розміру аліментів,
14.04.2025 ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , звернувся до суду з вищевказаним позовом, у якому просить зменшити розмір аліментів, які стягуються на підставі судового наказу № 2-п/318/10/2019 виданого Кам'янсько-Дніпровським районним судом Запорізької області від 29.03.2019 року, з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/8 частини із усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування позову зазначено, що судовим наказом Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 29.03.2019 року з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнуто на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання дітей - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/3 частини із усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 2019 року та до досягнення дітьми повноліття.
27 жовтня 2023 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) у зв?язку з досягнення однієї дитини повноліття вирішено з липня 2023 року проводити стягнення аліментів з позивача у розмірі 1/6 частини із усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до досягнення ОСОБА_7 повноліття.
На даний час у нього змінився сімейний стан, він одружився з ОСОБА_8 та у новому шлюбі у нього народився син ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Дружина не працює та знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3 років, а позивач є єдиним годувальником у сім'ї. Також вказує, що після початку війни, він із своєю сім'єю був змушений виїхати з місця постійного проживання та оформити ВПО, на даний час орендує житло у м. Запоріжжя.
17.04.2023 з метою забезпечення можливості участі відповідача у судовому засіданні та її належного повідомлення про судові засідання та про розгляд зазначеної цивільної справи, ухвалою судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя, на підставі Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» витребувано у Міністерства соціальної політики України відомості з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб (в розумінні Постанови КМУ № 646 від 22.09.2016) щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до відповіді юридичного департаменту Міністерства соціальної політики України, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 19.07.2022 перебуває на обліку внутрішньо переміщених особі та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 22 травня 2025 року цивільну справу № 335/3481/25 за позовом ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 , про зменшення розміру аліментів було направлено за підсудністю до Олександрівського районного суду міста Запоріжжя.
17 червня 2025 року ухвалою Олександрівського районного суду міста Запоріжжя матеріали цивільної справи № 335/3481/25 за позовом ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 , про зменшення розміру аліментів, повернуто до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя, як помилково направлені.
30 червня 2025 року вищезазначена цивільна справа надійшла на адресу Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 червня 2025 року, головуючим суддею по вищезазначеній цивільній справі визначено суддю Рибалко Н.І.
Ухвалою судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 02.07.2025 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, сторонам по справі надано строк для подання заяв по суті справи, призначено судове засідання.
У судове засідання представник позивача, надав заяву про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явилася, будучи належним чином повідомленою про час і місце розгляду справи, шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживанням як ВПО, про причини неявки не повідомила, письмового відзиву на позов не подала, заяви чи клопотань по суті позовних вимог чи з процесуальних питань не надала, що відповідно до ст. 280 ЦПК України в сукупності є підставою для заочного розгляду справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
У зв'язку з чим, на підставі ст.247, 280, 281 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу, в порядку заочного розгляду.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд доходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що судовим наказом Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 29.03.2019 року з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , стягнуто аліменти на утримання дітей - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/3 частини із усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 2019 року та до досягнення дітьми повноліття.
27 жовтня 2023 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) у зв?язку з досягнення однієї дитини повноліття вирішено з липня 2023 року проводити стягнення аліментів з позивача у розмірі 1/6 частини із усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до досягнення ОСОБА_7 повноліття.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи; інші обставини, що мають істотне значення тощо.
За положеннями статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
В частині першій статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Як встановлено у ч. 4 ст. 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з'ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров'я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі.
Судом встановлено, що з моменту винесення судового рішення про стягнення з позивача на користь відповідача аліментів, у нього змінився сімейний стан - позивач одружився з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у цьому шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_7 у нього народився син ОСОБА_9 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб від 17.11.2023 року, актовий запис № 2213 та копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 21.08.2024 року.
Також суд бере до уваги, ту обставину, що позивач, його дружина та малолітній син є внутрішньо переміщеними особами, що підтверджується довідками про взяття на облік ВПО від 08.06.2022 №2301-5001727379, 10.08.2022 №2301-5001986695. Родина винаймає житло - квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , за користування якої сплачують щомісячну орендну плату.
З урахуванням теперішнього сімейного стану позивача, народження дитини, суд вважає, що стягнення з нього аліментів на дитину в розмірі 1/6 частки з усіх видів доходу відповідача є неможливим без погіршення матеріального стану його теперішньої родини. Наведене свідчить про наявність підстав для зменшення розміру аліментів.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи встановлений судом факт зміни сімейного становища позивача, народження другої дитини, а також з урахуванням інтересів дитини, яка проживає окремо від батька, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову та зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 1/6 частки до 1/8 частки з усіх видів доходу щомісячно. Такий розмір частки від усіх доходів відповідача буде відповідати інтересам дитини, враховуючи, що обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері так і батька.
Питання розподілу судових витрат позивачем не заявлялось, а тому судом не вирішувалося.
На підставі викладено та керуючись ст.ст. 141, 263-268, 273, 274, 280-283 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 , про зменшення розміру аліментів - задовольнити.
Зменшити розмір аліментів, які стягуються на підставі судового наказу № 2-п/318/10/2019 виданого Кам'янсько-Дніпровським районним судом Запорізької області від 29.03.2019 року, з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 1/6 частки з усіх видів доходу щомісячно до 1/8 частки з усіх видів доходу щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з дня набрання цим рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складання в повному обсязі.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вищезазначених строків, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи
Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , місце реєстрації як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , місце реєстрації як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_3 .
Третя особа: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , місце реєстрації як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_3 .
Суддя: Н.І. Рибалко