Справа № 195/395/25
Провадження № 2/333/2787/25
Іменем України
26 вересня 2025 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого-судді Кулик В.Б., за участю секретаря судового засідання Березовської Д.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Запоріжжя, за правилами загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Булави Олександра Петровича до Мелітопольської міської ради Запорізької області про визнання права власності на спадкове майно, -
17.03.2025 року позивач ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Булави О.П. через систему «Електронний суд» звернувся до Томаківського районного суду Дніпропетровської області з позовом до Мелітопольської міської ради Запорізької області про визнання права власності на спадкове майно, в якому просить суд: визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позов обґрунтований таким. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилася спадщина на наступне спадкове майно:
- 39/100 частини житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належав ОСОБА_3 - згідно з договором купівлі-продажу від 07.09.1988 року, посвідченого Мелітопольською державною нотаріальною конторою за реєстровим № 1-5811;
- 61/100 частини житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належав ОСОБА_3 - згідно з договором купівлі-продажу від 10.12.1975 року, посвідченого Мелітопольською державною нотаріальною конторою за реєстровим № 2-3822.
Спадкоємцем першої черги за законом, яка прийняла спадщину відповідно до ст. 1261 ЦК України, була дружина спадкодавця ОСОБА_2 . Даний факт підтверджується довідкою приватного нотаріуса Мелітопольського міського нотаріального округу Турецької Ю.В. від 02.03.2021 року № 16/02-14. Проте, за життя ОСОБА_4 не встигла оформити спадщину після смерті чоловіка. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 . Позивач є спадкоємцем першої черги за законом відповідно до ст. 1261 ЦК України після смерті матері. ОСОБА_1 у встановлений законодавством шестимісячний термін прийняв спадщину.
Також, відповідно до довідки приватного нотаріуса Мелітопольського районного нотаріального округу Турецької Ю.В. від 21.10.2021 року № 213/02- 14, в провадженні нотаріуса знаходиться спадкова справа № 38/2021 після померлої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . За даними наявними у спадковій справі єдиним спадкоємцем за законом є ОСОБА_1 - син спадкодавця. Позивач не встиг оформити майно до початку повномасштабного вторгнення російської федерації 24.02.2022 року. ОСОБА_1 разом з сім'єю переїхав до с. Куликів, Кременецького району, Тернопільської області, де має зареєстроване місце проживання як внутрішньо переміщена особа. ОСОБА_1 не отримав свідоцтво про право на спадкове майно у зв'язку з введенням на території України воєнного стану, бойовими діями та окупацією м. Мелітополь з 01.03.2022 року. Відповідно до ст. 11-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» вчинення нотаріальних дій щодо спадкових справ, які були зареєстровані у Спадковому реєстрі до початку тимчасової окупації, але не закінчені, здійснюється будь-яким нотаріусом на підконтрольній Уряду України території за зверненням спадкоємця. 03.01.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Кременецької державної нотаріальної контори з проханням видати свідоцтво про право на спадщину на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_3 . Проте, у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом позивачу було відмовлено, оскільки у нотаріуса немає можливості перевірити наступні факти: відсутній оригінал заповіту, посвідченого від імені ОСОБА_3 ; наявність спадкоємців відповідно до ст. 1241 ЦК України, які прийняли спадщину; факт прийняття позивачем спадщини; відсутність точної інформації по спадкових справах щодо спадкоємців, які прийняли спадщину або відмовились від спадщини; по представлених документах на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями неможливо встановити характеристику об'єкта нерухомого майна. Позивач позбавлений можливості захистити своє порушене право в інший спосіб, крім, як звернутися з позовом до суду про визнання права власності на спадкове майно.
Ухвалою судді Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 19.03.2025 року матеріали цивільної справи за вказаним позовом передано за підсудністю до Комунарського районного суду м. Запоріжжя.
14.04.2025 року цивільна справа № 195/395/25 надійшла до Комунарського районного суду м. Запоріжжя із Томаківського районного суду Запорізької області.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено та передано судді Кулик В.Б.
Ухвалою судді від 14.04.2025 року позовну заяву залишено без руху.
02.05.2025 року представником позивача - адвокатом Булавою О.П. в порядку усунення недоліків через систему «Електронний суд» надіслана квитанція про сплату судового збору, матеріали, на підставі яких стороною позивача визначена ціна позову, а також позовна заява в новій редакції.
Ухвалою судді від 05.05.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 10.06.2025 року закрито підготовче провадження у цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Булава О.П., будучи повідомленими про час та місце розгляду справи у судове засідання не з'явилися, представник позивача надав заяву про розгляд справи без їхньої участі, позов підтримує у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Представник відповідача - Мелітопольської міської ради Запорізької області, будучи повідомленим судом належним чином про час і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився і не повідомив суд про причини неявки, відзиву чи будь-яких інших заяв та клопотань до суду не надавав. Оскільки суд не має відомостей про причину неявки представника відповідача, повідомленого належним чином, відповідно до вимог ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Ухвалою суду від 26.09.2025 року зазначений позов вирішено розглянути заочно на підставі наявних у справі доказів.
У зв'язку з неявкою в судове засідання сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючого пристрою не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні ним правовідносини.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи.
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом, що передбачено ст. 1217 ЦК України.
Відповідно до ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Як вбачається з копій свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Мелітопольським міським РАЦС 02.04.1965 року, актовий запис № 402, позивач є сином ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с. 22).
ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть, серія НОМЕР_3 , виданим 05.02.2021 року Мелітопольським міскрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис про смерть № 408 (а.с. 23).
За життя померлому ОСОБА_3 належало: 39/100 частини житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з договором купівлі-продажу від 07.09.1988 року, посвідченого Мелітопольською державною нотаріальною конторою за реєстровим № 1-5811; 61/100 частини житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з договором купівлі-продажу від 10.12.1975 року, посвідченого Мелітопольською державною нотаріальною конторою за реєстровим № 2-3822 (а.с. 8-10, а.с. 20-21).
22.07.2020 року приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу Запорізької області Турецькою Ю.В. був посвідчений заповіт, зареєстрований в реєстрі № 163, відповідно до якого ОСОБА_3 все своє майно, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалось і взагалі все те, що буде йому належати на день смерті і на що він за законом матиме право заповів ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 13).
Після померлого ОСОБА_3 єдиним спадкоємцем за законом станом на 02.03.2021 року є ОСОБА_2 - дружина спадкодавця, спадкова справа № 5/2021 (а.с. 12, 14).
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 .
21.10.2021 року приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу Запорізької області Турецькою Ю.В. заведено спадкову справу № 38/2021 до майна померлої ОСОБА_2 , що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру № 78977743 від 01.11.2024 року та Витягом про реєстрацією у Спадковому реєстрі № 66926311 від 21.10.2021 року (а.с. 17).
Постановою державного нотаріуса Кременецької державної нотаріальної контори від 03.01.2025 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв'язку з тим, що відсутній оригінал заповіту, посвідченого від імені ОСОБА_3 ; наявність спадкоємців відповідно до ст. 1241 ЦК України, які прийняли спадщину; факт прийняття позивачем спадщини; відсутність точної інформації по спадкових справах щодо спадкоємців, які прийняли спадщину або відмовились від спадщини; по представлених документах на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями неможливо встановити характеристику об'єкта нерухомого майна (а.с. 15-16).
Як вбачається з відповіді приватного нотаріуса Мелітопольського міського нотаріального округу Запорізької області Турецької Ю.В., згідно з матеріалами спадкової справи № 38/2021 після померлої ОСОБА_2 інші спадкоємці, окрім позивача, відсутні (а.с. 19).
Таким чином, дослідженими судом доказами підтверджено, що позивач, як єдиний спадкоємець за заповітом, прийняв спадщину, що відкрилася після смерті його матері - ОСОБА_2 .
Всі архівні інвентаризаційні справи на об'єкти нерухомості, розташовані в м. Мелітополі та у Мелітопольському районі, на сьогоднішній день перебувають у м. Мелітополі, спеціалісти Департаменту позбавлені можливості надавати довідки про реєстрацію права власності на нерухоме майно станом на 01.01.2013 року, згідно з архівних даних, оскільки місто перебуває в окупації.
Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», - тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Датою початку тимчасової окупації є 20.02.2014 року. Датою початку тимчасової окупації російською федерацією окремих територій України є 19.02.2014 року. Окремі території України, що входять до складу Донецької та Луганської областей, є окупованими російською федерацією (у тому числі окупаційною адміністрацією російської федерації) починаючи з 07.04.2014 року.
Зважаючи на те, що починаючи з березня 2022 року м. Мелітополь, де було зареєстровано та перебуває спадкове майно, є тимчасово окупованою російською федерацією територією України, зазначене унеможливило отримання позивачем свідоцтва про право на спадщину за законом за місцем відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Якщо спадкоємець протягом шести місяців не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв спадщину. Разом з цим, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Не вимагається звернення до суду для визначення додаткового строку, достатнього для прийняття спадщини, якщо усі спадкоємці, які прийняли спадщину, подають нотаріусу письмову заяву про згоду на прийняття спадщини спадкоємцем, який пропустив строк для прийняття спадщини.
Спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.
Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою-четвертої ст. 1273 ЦК України, а саме:
-фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, може відмовитися від прийняття спадщини за згодою піклувальника й органу опіки та піклування (ч. 2 ст. 1273 ЦК України);
-неповнолітня особа віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років може відмовитися від прийняття спадщини за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника й органу опіки та піклування (ч. 3 ст. 1273 ЦК України);
-батьки (усиновлювачі), опікун може відмовитися від прийняття спадщини, належної малолітній, недієздатній особі, лише з дозволу органу опіки та піклування (ч. 4 ст. 1273 ЦК України).
Слід зауважити, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року № 2102-IX, та протягом двох років з дня його припинення або скасування у випадку, якщо смерть фізичної особи зареєстрована пізніше ніж через один місяць з дня смерті такої особи або дня, з якого її оголошено померлою, строки, встановлені статтями 1269, 1270, 1271, 1272, 1273, 1276, 1277, 1283, 1298 ЦК України, обчислюються з дня державної реєстрації смерті особи. При цьому часом відкриття спадщини вважається день смерті спадкодавця або день, з якого спадкодавця оголошено померлим, незалежно від часу державної реєстрації смерті (абзац перший п. 20 Прикінцевих положень ЦК України).
Положення абзацу першого п. 20 Прикінцевих положень ЦК України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася після введення воєнного стану в Україні, до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини», а також до спадщини, яка відкрилася до введення воєнного стану, строк для прийняття якої не сплив до його введення, за умови, що свідоцтво про право на спадщину не було видано жодному зі спадкоємців (абзац другий п. 20 Прикінцевих положень ЦК України).
Судом на підставі досліджених доказів встановлено, що позивач 21.10.2021 року звернувся до приватного нотаріуса Мелітопольського міського нотаріального округу Запорізької області Турецької Ю.В. із заявою про прийняття спадщини після ОСОБА_2 , проте не встиг оформити спадщину.
03.01.2025 року ОСОБА_1 звернувся до державного нотаріуса Кременецької державної контори із заявою щодо видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок з господарськими будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що належало ОСОБА_3 , проте йому було відмовлено з тієї причини, що право власності на вказане майно не зареєстровано, відсутній оригінал заповіту, наявність інформації щодо інших спадкоємців. Дані обставини підтверджують, що в нотаріальному порядку позивач позбавлений можливості оформити право власності на спадкове майно.
Відповідно до абз. 3 п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року № 7, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до постанови Верховного Суду України від 23.01.2013 року у справі № 6-164цс12 у спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають із часу відкриття спадщини. Такий спадкоємець може захищати свої права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України.
Як вбачається зі змісту ст. 392 Глави 29 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати їм документа, який засвідчує його права власності.
Відповідно до ст. 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно з ст. 328 ЦК України право власності набувається в порядку, визначеному законом, та на підставах не заборонених законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до статей 1216, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Статтями 1220, 1222, 1223 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи. Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини та право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Відповідно до ст. 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово, кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених ст. 1259 цього Кодексу.
Статтею 1261 ЦК України встановлено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
В силу приписів ч. 1 ст. 1268, ч.ч. 1, 5 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини. Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною.
Статтею 1296 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Отже дослідженими судом доказами підтверджено, що спірне майно належало спадкодавцю ОСОБА_3 на праві приватної власності та перейшло у власність у порядку спадкування до його дружини ОСОБА_2 , а у подальшому позивачу, як спадкоємцю за законом, який у визначені чинним законодавством порядку та строки прийняв спадщину. Оскільки позивач не має змоги в нотаріальному порядку оформити своє право на спадкове майно, тому належним правовим способом захисту його законних прав, як власника спадкового майна, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, є визнання за ним права власності.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану в п. 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (заява від 10.02.2010 року № 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v.), серія A,303-A, п. 29).
За встановлених обставин, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що наявні законні підстави для задоволення позову та визнання права власності на спадкове майно: житловий будинок з господарськими будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Керуючись статтями 12, 13, 15, 16, 18, 76-81, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Булави Олександра Петровича до Мелітопольської міської ради Запорізької області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , зареєстроване місце проживання внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_3 ) право власності на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Копію заочного рішення надіслати відповідачу не пізніше двох днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складене 26 вересня 2025 року.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя В.Б. Кулик