Справа № 137/697/25
"25" вересня 2025 р.
Літинський районний суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Верещинської Я.С.
за участі секретаря судового засідання Хижук Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Літин в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позиція позивача
Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на їх користь заборгованість за кредитним договором №04.02.2024-100001780 від 05.02.2024 у розмірі 18855,00 грн. Також, просять стягнути судові витрати, які поніс позивач у зв'язку з розглядом судової справи в розмірі 2422,40грн.
Позовні вимоги представник позивача мотивує тим, що 05.02.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) № 04.02.2024-100001780, шляхом підписання заявки, що є невід'ємною частиною даного договору, відповідно до умов якого: дата надання/видачі кредиту - 05/02/2024; сума кредиту: 9000,00 грн; строк, на який надається кредит - 70 днів з дати його надання, дата повернення (виплати) кредиту - 14.04.2024; період користування кредитом - кожні наступні 14 днів з дня надання кредиту (надалі - "черговий період"); процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1.35% за 1 (один) день користування кредитом яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит (надалі "процентна ставка"), розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку; денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту, розрахунок денної процентної ставки: 1.2% = (7536.95 / 9000)/70 ? 100%; проценти (економічна сутність - плата за користування кредитом) розраховуються шляхом множення всієї суми кредиту (включаючи всі транші) (залишку від всієї суми кредиту) (база розрахунку) на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку; комісія, пов'язана з наданням кредиту (надалі - "Комісія", економічна сутність плата за надання кредиту) - 15% від суми кредиту та дорівнює 1350,00 грн, комісія розраховується шляхом множення суми кредиту (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні, нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту; неустойка: 90,00 грн, що нараховується за кожен день невиконання/ неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання. ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за договором виконано в повному обсязі. В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов'язання належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на дату подання позову, утворилась заборгованість у розмірі 18855,00 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 9000,00 грн, по процентам в розмірі 8505,00 грн, комісія 1350,00 грн, чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».
Також, представником позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» подано відповідь на відзив, у якій представник, зокрема зазначив, що між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем укладено кредитний договір шляхом: 1) отримання/ознайомлення відповідача з пропозицією про укладення кредитного договору (оферта) (кредитної лінії) від 05.02.2024; 2) подання відповідачем заявки кредитного договору №04.02.2024-100001780 (кредитної лінії) від 05.02.2024; 3) надсилання відповідачем відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору №04.02.2024 100001780 (кредитної лінії) від 05.02.2024. Таким чином, укладено кредитний договір №04.02.2024-100001780 від 05.02.2024 у електронній формі, що відповідно до норм чинного законодавства прирівнюється до письмової. Стороною відповідача документи, що складають кредитний договір, підписувались за допомогою одноразового ідентифікатора, який було надіслано у смс-повідомленні на номер, вказаний останнім, як фінансовий - 0956206680. Саме його було використано відповідачем для підписання кредитного договору 05.02.2024, що ним і не заперечується. У відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), відповідачем вкотре підтверджено розуміння та чіткість умов укладання даного договору: “Я розумію, що підписую та укладаю кредитний договір на вищевказаних умовах, підписуючи даний акцепт одноразовим ідентифікатором (код з смс повідомлення): Для підписання та укладання договору введіть код з смс повідомлення, яке було відправлене на Ваш фінансовий номер 0956206680 E143“. Тобто, відповідач підтвердив факт ознайомлення зі змістом кредитного договору та погодився на відповідні умови кредитування. Також, відповідачем не надано відомостей щодо оскарження умов кредитного договору у судовому порядку. Крім того, відповідач заперечує вірність розрахунку спірної заборгованості, проте не зробив власного, а відтак вести мову предметно про конкретні суми не доводиться. Представник додає картку субконто з детальним розрахунком заборгованості, яка, на переконання сторони позивача, є належним та допустимим доказом.
Позиція відповідача
Від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позову повністю. Відзив мотивований тим, що факт укладення договору відбувався у спрощеній формі, без його належної обізнаності щодо умов кредитування, строків, розміру відсотків тощо. Отримана ним сума (у разі якщо така була) суттєво не відповідає заявленій до стягнення. Жодних письмових розрахунків позивачем не надано. Процентна ставка і штрафи не були чітко повідомлені або затверджені ним.
Також, відповідачем ОСОБА_1 подано додаткові пояснення, у яких зазначає: 1. надання одноразового коду (SMS) не є достатнім підтвердженням укладення договору, тим більше у ситуації, коли договір не було підтверджено електронним підписом або особистою присутністю відповідача; 2. телефонний номер НОМЕР_1 не є беззаперечно підтвердженим як особистий засіб зв'язку відповідача на дату укладення договору, не надано доказів того, що саме відповідач скористався кодом для підтвердження правочину; 3. так званий “лог-файл» або інші технічні документи (довідки мобільного оператора, технічні журнали) не є безумовними доказами отримання грошових коштів або усвідомленої згоди з умовами договору; 4. жодних документів, що підтверджують переказ грошових коштів саме на картковий рахунок відповідача, до матеріалів справи не додано; 5. відповідно до ЦПК України, докази мають бути належними та допустимими, факт отримання коштів повинен бути підтверджений банківськими виписками або документами про переказ. Також, просив визнати недопустимим доказом “SMS-код» без підтвердження, що саме відповідач його ввів свідомо.
Рух справи в суді
Ухвалою Літинського районного суду Вінницької області від 30.05.2025 провадження у справі відкрито у порядку спрощеного позовного провадження та призначено розгляд по суті із викликом сторін.
Ухвалою від 02.07.2025 витребувано від позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» оригінал або належним чином завірену копію доказів переказу грошових коштів на рахунок відповідача ОСОБА_1 (виписку з банку або підтвердження транзакції).
Ухвалою від 13.08.2025 витребувано від Акціонерного товариства «А - БАНК» (ЄДРПОУ: 14360080, адреса: 49074, Україна, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Батумська, будинок, 11) інформацію: чи емітувалась (видавалась) банківська картка № НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ); інформацію про рух коштів по банківському рахунку № НОМЕР_2 за 05.02.2024.
Розгляд справи
Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» у судове засідання не з'явився, у позовній заяві та відповіді на відзив просив розглянути справу за відсутності представника позивача.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, у відзиві на позовну заяву просив провести розгляд справи без його участі.
Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.
Встановлені судом обставини
05.02.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір (оферти) №04.02.2024-100001780 (а.с.12-19,45,52).
Відповідно до умов Договору позичальнику надається Кредит на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту - 05/02/2024; сума кредиту: 9000,00 грн; строк, на який надається кредит - 70 днів з дати його надання, дата повернення (виплати) кредиту - 14.04.2024; період користування кредитом - кожні наступні 14 днів з дня надання кредиту (надалі - "черговий період"); процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1.35% за 1 (один) день користування кредитом яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит (надалі "процентна ставка"), розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку; денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту, розрахунок денної процентної ставки: 1.2% = (7536.95 / 9000)/70 ? 100%; проценти (економічна сутність - плата за користування кредитом) розраховуються шляхом множення всієї суми кредиту (включаючи всі транші) (залишку від всієї суми кредиту) (база розрахунку) на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку; комісія, пов'язана з наданням кредиту (надалі - "Комісія", економічна сутність плата за надання кредиту) - 15% від суми кредиту та дорівнює 1350,00 грн, комісія розраховується шляхом множення суми кредиту (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні, нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту; неустойка: 90,00 грн, що нараховується за кожен день невиконання/ неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно ч.1 ст.13 ЗУ «Про споживче кредитування» договори укладені у письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ «Про електронну комерцію».
Згідно п. 3.1. Договору за цим Договором Кредитодавець зобов'язується надати Кредит Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити Проценти, Комісію.
Пунктом 3.2. встановлено, що Кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Позичальник зобов'язується не використовувати Кредит для участі в азартних іграх та не перераховувати Кредит на рахунки організаторів азартних ігор.
Відповідно до п. 4.1 Договору Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4323-34XX-XXXX-9600.
Згідно п. 4.3. Договору Днем надання Кредиту вважається списання відповідної суми коштів з рахунку Кредитодавця , а днем погашення Кредиту/сплати платежу - день надходження коштів у касу Кредитодавця готівкою або зарахування на поточний рахунок Кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку Кредитодавця. У випадку, якщо дата ініціювання платіжної операції з надання Кредиту не співпадає з датою завершення цієї платіжної операції з надання Кредиту, днем/датою надання Кредиту є дата ініціювання цієї платіжної операції, якщо платіжна операція була завершена (навіть у випадку її завершення в пізнішу дату). Неможливість завершення ініційованої Кредитодавцем платіжної операції з надання Кредиту не з вини Кредитодавця є скасувальною обставиною та призводить до припинення прав і обов'язків сторін за даним Договором, включаючи обов'язок Кредитодавця з надання Кредиту. Неможливість видачі Кредиту готівкою у зв'язку з нез'явленням Позичальника для її отримання у Дату надання/видачі кредиту, зазначену в Заявці, є скасувальною обставиною та призводить до припинення прав і обов'язків сторін за даним Договором, включаючи обов'язок Кредитодавця з надання Кредиту . У випадку настання вказаних скасувальних обставин даний Договір є розірваним та припиненим з Дати надання/видачі кредиту, зазначеної в Заявці У випадку перерахування коштів Позичальником на поточний рахунок Кредитодавця, Позичальник зобов'язаний забезпечити надходження коштів на останній день строку сплати платежу.
Відповідно до п. 6.1. Договору Позичальник зобов'язався використати Кредит на зазначені в Договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України, і забезпечити своєчасне повернення Кредиту та Процентів шляхом внесення в касу Кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок Кредитодавця в такі терміни: а) повернення кредиту, сплата Процентів, Комісії - у терміни та строки, вказані у Заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; б) неустойка, яка може бути нарахована Кредитодавцем за несвоєчасне виконання зобов'язань за цим Договором,- негайно, з моменту пред'явлення Кредитодавцем вимоги (усної чи письмової) про нарахування таких санкцій.
Згідно квитанції про перерахунок коштів (а.с.20), за умовами договору №4507 про надання послуг в системі LigPay, ТОВ «Споживчий центр» перераховано грошові кошти в сумі 9000,00 грн на картковий рахунок VISA 4323-34*00.
Відповідно до довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №04.02.2024-100001780 від 05.02.2024 та картки субконто (а.с.21,46-51), ОСОБА_1 нараховано заборгованість у розмірі 18855,00 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 9000,00 грн, по процентам в розмірі 8505,00 грн, комісія 1350,00 грн.
Згідно відповіді Акціонерного товариства «А-БАНК», наданої на виконання ухвали суду від 13.08.2025 (а.с.89), банк не має змоги надати запитувану інформацію стосовно особи/громадянина ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) та зазначеної в ухвалі картки №4323-34XX-XXXX-9600, оскільки в АТ «А-БАНК» карта з вказаним номером належить іншому клієнту.
Оцінка суду та мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, зокрема з правочинів.
Відповідно до ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно до ч.1 ст.509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно із ч.1 ст.638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно із ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).
Згідно із ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.611 ЦК у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно із ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексу.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів (ст. 67 ЦПК України).
Статтями 77-80 ЦПК України передбачено, що докази мають бути належними, допустимими, достовірними та достатніми.
Статтею 89 ЦПК України визначається принцип оцінки доказів, відповідно до якого суд на підставі всебічного, повного й об'єктивного розгляду обставин справи аналізує й оцінює докази як кожен окремо, так і в їх сукупності, у взаємозв'язку, і ця оцінка повинна спрямовуватись на встановлення обставин, які обґрунтовують доводи і заперечення.
Згідно зі ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або належно засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Як передбачено ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно з ч.3 ст.12 та ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов'язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішенні справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 904/1017/20).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі № 904/2104/19, провадження № 12-57гс21).
Як вбачається з правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі № 619/598/21 (провадження № 61-20498 св 21), ураховуючи, що грошові кошти перераховані на банківську картку, яка позивачу не належить, колегія суддів дійшла висновку, що оспорений договір не відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Подібний за змістом висновок міститься і у постанові Верховного Суду від 29 червня 2022 року у справі № 757/40209/20 (провадження № 61-10924св21), згідно якої встановивши, що грошові кошти перераховані на банківську картку, яка позивачу не належить, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що оспорений договір не відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», та зазначені у ньому умови порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів».
Звертаючись до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором із відповідача, ТОВ «Споживчий центр» обґрунтовувало свої вимоги тим, що між сторонами виникли зобов'язальні правовідносини з кредитного договору, який укладений із відповідачем.
Разом з тим, позивач не надав суду доказів, що саме ОСОБА_1 отримав на власний рахунок кредитні кошти, передбачені договором.
На підтвердження перерахування позичальнику кредитних коштів в сумі 9000,00 грн позивач надав квитанцію із системи LigPay про те, що кредитні кошти на суму 9000,00 грн перераховані 05.02.2024 на платіжну картку клієнта номер картки VISA 4323-34*00, призначення платежу: видача за договором №04.02.2024-100001780.
Проте згідно інформації Акціонерного товариства «А-БАНК» (банк-емітент), платіжна картка №4323-34XX-XXXX-9600 належить іншому клієнту.
Відтак позивач не довів належними та допустимими доказами факт перерахування кредитних коштів у сумі 9000,00 грн на платіжну картку відповідача ОСОБА_1 на умовах, визначених договором, та не довів факту виникнення у відповідача зобов'язань за кредитним договором №04.02.2024-100001780 від 05.02.2024.
Таким чином, вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Щодо інших аргументів учасників у даній справі, суд зауважує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» вказує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Дотримуючись вищевикладених норм та рекомендацій, суд вважає за можливе не надавати відповіді у рішенні на інші аргументи і доводи сторін у справі, оскільки вони не впливають на правильне вирішення спору.
Щодо судових витрат
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, відповідно до положень ст.141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати не відшкодовуються.
Керуючись ст.4, 5, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд
Відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя : Верещинська Я. С.