Справа № 137/1175/25
25 вересня 2025 р. 3/137/435/25 с-ще Літин
Суддя Літинського районного суду Вінницької області Верещинська Я.С., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Відділу поліції №3 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонера, ФОП « ОСОБА_1 », РНОКПП НОМЕР_1 , за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.156, ч.1 ст.164 КУпАП,
Згідно до протоколу серії ВАД №747404, 18.08.2025 об 11 год 35 хв ОСОБА_1 , будучи фізичною особою-підприємцем, в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в АДРЕСА_2 , здійснив торгівлю тютюновими виробами, а саме, пачки сигарет «OSCAR» за ціною 70 грн без марок акцизного податку, чим порушив вимоги ч.9 ст.65 ЗУ «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
Відповідно до протоколу серії ВАД №747405, 18.08.2025 об 11 год 35 хв ОСОБА_1 , будучи фізичною особою-підприємцем, в приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в АДРЕСА_2 , здійснив продаж тютюнових виробів, а саме, пачки сигарет «OSCAR» без наявності ліцензії на здійснення такої діяльності, чим порушив вимоги ч.1 ст.23 ЗУ «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
Постановою судді Літинського районного суду Вінницької області Верещинської Я.С. від 25.09.2025 справу про адміністративне правопорушення за №137/1175/25 (провадження 3/137/435/25) щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.164 КУпАП та справу за №137/1176/25 (провадження 3/137/436/25) щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.156 КУпАП об'єднано в одне провадження та присвоєно справі єдиний №137/1175/25 (провадження №3/137/435/25).
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину в інкримінованих йому правопорушеннях не визнав, просив протоколи про адміністративне правопорушення серії ВАД №747404 від 18.08.2025 та серії ВАД №747405 від 18.08.2025 визнати неналежними та недопустимими доказами, а провадження по справі закрити. Своє клопотання мотивував тим, що відеофіксація процесу покупки не велась, вказана пачка сигарет не була належним чином вилучена і опечатана, його підпис на опечатуваному пакеті відсутній. В протоколах зазначено, що він відмовився надавати пояснення щодо суті порушення. По факту, його пояснення були зафіксовані на камеру відеофіксацїї представника поліції. Надавати їх повторно в письмовому вигляді він не вважав за потрібне. Зауважив, що у нього в магазині не було знайдено і не вилучено жодного іншого товару без марок акцизного податку, що також зафіксовано в протоколах.
З'ясувавши позицію особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши протокол та додані до нього матеріали, суддя дійшов наступного висновку.
Статтею 7 КпАП України визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданням судді при розгляді справи про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа), розглядаючи та вирішуючи справу про адміністративне правопорушення, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Диспозиція ч.1 ст.164 КУпАП передбачено відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Згідно ст.2 ЗУ «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об'єднань юридичних осіб» №4196-IX від 09.01.2025 під господарською діяльністю розуміється діяльність у сфері суспільного виробництва, спрямована на виробництво та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку, є підприємництвом.
Вищевказаним Законом частину 1 статті 20 ГПК України доповнено абзацами наступного змісту.
«Для цілей цього Кодексу господарською діяльністю є діяльність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Комерційною господарською діяльністю (підприємництвом) є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється юридичними особами та фізичними особами - підприємцями з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Некомерційною господарською діяльністю є самостійна систематична господарська діяльність, що здійснюється юридичними особами та фізичними особами - підприємцями, спрямована на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку».
Таким чином, істотною ознакою адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 164 КУпАП, є не тільки факт провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди), а і систематичний характер таких дій, що і становить суть господарської діяльності.
В постанові Пленуму від 25.04.2003 р. №3 «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» Верховний Суд України роз'яснив, що під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб'єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов'язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.
Склавши протокол про адміністративне правопорушення за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, орган поліції повинен був навести докази того, що ОСОБА_1 не тільки здійснював провадження господарської діяльності з продажу тютюнових виробів, але й робив це систематично з зазначенням встановлених дат та часу цих послуг, що складає істотну ознаку адміністративного правопорушення за ч.1 ст.164 КУпАП, однак, у фабулі протоколу зазначено лише те, що 18.08.2025 об 11 год 35 хв ОСОБА_1 , будучи фізичною особою-підприємцем, в приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », здійснив продаж тютюнових виробів, а саме, пачки сигарет «OSCAR» без наявності ліцензії на здійснення такої діяльності.
Разом з тим, судом досліджено Виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Витяг з реєстру платників єдиного податку, фотографію пачки сигарет «OSCAR», рапорт реєстрації, письмові пояснення ОСОБА_2 , СД-диск з відеозаписом події та власне сам протокол про адміністративне правопорушення, які не містять жодних відомостей щодо систематичності провадження господарської діяльності у розумінні ГПК України, долі проданого товару та грошей, одержаних внаслідок вчинення інкримінованого адміністративного правопорушення.
Всупереч вимог частини 2 статті 251 КУпАП будь-яких інших доказів, які б вказували на наявність в діях ОСОБА_1 ознак правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 164 КУпАП, органом поліції суду не надано.
Враховуючи вищевикладене, наявними в матеріалах справи доказами, не доведений факт провадження ОСОБА_1 підприємницької діяльності з продажу тютюнових виробів, тому подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, відсутні.
Щодо інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП слід зазначити наступне.
Відповідно до ч.1 ст.156 КУпАП роздрібна або оптова торгівля алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку - тягне за собою накладення штрафу від двохсот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 полягає у торгівлі, тобто передбачає собою процес обміну товарами та грошима. Однак, у матеріалах справи відсутні будь які докази здійснення факту обміну товарами та грошима, отримання грошей від продажу тютюнових виробів, тобто виручки, яка відповідно до санкції ч.1 ст.156 КУпАП повинна бути конфіскованою у разі визнання особи винною у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення, разом із з предметом торгівлі.
Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, ані грошових коштів, ані предмету торгівлі у точному розумінні цих термінів, встановлено не було, придбаний покупцем товар відсутній, сплачені за товар грошові кошти, які б були вилучені у ОСОБА_1 відсутні. У матеріалах справи відсутні будь-які докази вилучення вищевказаних речей, такі як акт вилучення, квитанція про отримання їх на зберігання органом поліції тощо.
Крім того, до протоколу про адміністративне правопорушення не додано жодних належних доказів, які б підтверджували, що на тютюновому виробі, який мав би бути є об'єктом правопорушення, відсутня марка акцизного податку, оглянути такий в судовому засіданні фактично неможливо. Так, із протоколу та доданих до нього матеріалів неможливо встановити факт відсутності акцизних марок.
Враховуючи вищевикладене, не можливо встановити, що ОСОБА_1 здійснив продаж тютюнових виробів без марок акцизного податку, тому подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП, відсутні.
Оцінюючи наведені докази в їх сукупності, суддя керується закріпленим у ст.62 і ст.129 Конституції України принципом забезпечення доведеності вини, згідно якого усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а тягар доказування вини покладено на орган, який склав відповідний матеріал.
Положеннями ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зобов'язало суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом", оскільки не випливає зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вище викладене вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.156, ч.1 ст.164 КУпАП не доведена поза розумним сумнівом матеріалами справи, у зв'язку із чим провадження у даній справі підлягає закриттю за відсутністю складу та події адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.62, 129 Конституції України, ст.156, 164, 247, 251, 277, 283, 284 КУпАП, суд
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.156, ч.1 ст.164 КУпАП закрити за відсутністю складу та події адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя: Верещинська Я. С.